Мета заняття 1 страница

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем політичного становища українських земель, визначити схожі й відмінні риси розвитку українських земель в складі Австро-Угорської та Російської імперій, особливості суспільно-політичного руху під час Першої світової війни, розкрити причини та визначити характер війни, розглянути перебіг подій Першої світової війни на теренах України.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, працювати з монографічною, довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, узагальнення та виокремлення певної характерності історичного процесу і явищ, висловлювати й доводити власну думку.

Методи

Словесний, частково-пошуковий, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична бесіди; контрольна робота.

Міжпредметні зв’язки

Всесвітня історія

Географія

Українська література

Соціологія

Політологія

Основи філософських знань

Економічна теорія

Статистика

Культурологія

Зарубіжна література

Наочні посібники

Політична карта світу

Карта «Територіально-адміністративний поділ України»

Роздавальний матеріал

Хрестоматія з історії України 10 кл. під ред. С.В.Кульчицького

Атлас з Історії України 10 кл.

Щедрина И.Э. История Украины в схемах и таблицах. 10-11 кл. Учебное пособие.- Х.: «Академия», 2003.

Технічні засоби навчання

Електронний репетитор з Історії України (тести)

Електронний підручник під ред. О.О.Даниліної – Луганськ, ЛДКЕТ, 2007.

Відповіді до державної атестації під ред. О.О.Даниліної – Луганськ, ЛДКЕТ, 2007.

Методичні рекомендації з історії України ХХ ст. під ред. О.О.Даниліної – Луганськ, ЛДКЕТ, 2008

Проблема:

Перша світова війна стала для українців справжньою національною трагедією і перетворила українські землі на об'єкт захвату і театр воєнних дій, а українців – в учасників братовбивчого протистояння. Два військово-політичні блоки вели кровопролитну війну за українські землі, не враховуючи національних інтересів народу. Перша світова війна призвела до значних людських втрат, великого напруження сил на фронтах і в тилу. Наслідки війни для українців, які опинилися по обидва боки воюючих сторін, були тяжкими.

України як держави на географічних картах ХХ століття не існувало і тому вона не мала права голосу у світі, а значить, в Першій світовій війні виступала як об’єкт, а не суб’єкт історичного процесу.

Війна зумовила й інші негативні тенденції в суспільному розвитку українських земель: розкол національного руху, зведення нанівець можливості легальної політичної та культурної діяльності, придушення опозиційних сил, застосування імперськими державами репресивних акцій, руйнування народного господарства, деформація структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу.

Єдиним позитивним для України наслідком війни було те, що війна виснажила обидві імперії і прискорила їхній крах. Українство накопичувало національно-визвольну енергію, чітко усвідомлювало, що без активізації національної боротьби неможливо відродити українську державність.

Необхідно визначити, у чому полягали відмінності в політичних організаціях східних і західних українців, а також яку роль відігравали різні політичні партії в процесі залучення українців до захисту державних інтересів Російської та Австро-Угорської імперій або до національного руху.

1917 рік був роком двох революцій: соціальної (в Росії) і національної (в Україні). Важливим є з’ясування причин, рушійних сил, головних питань національної революції, визначення особливостей різних форм української державності новітнього часу, а також усвідомлення того факту, що збройний конфлікт між Росією та Україною був військовою агресією тоді вже більшовицької Росії. Це, в свою чергу, було проявом неоколоніальної політики, яка в цей час здійснювалася під гаслом «світової пролетарської революції».

Провідна ідея:

Незавидною є доля бездержавного народу.

Основні поняття:

Асиміляція, стратегія, тактика, січові стрільці, політична партія, колонія, шовінізм, Антанта, Троїстий союз, русифікація, русофільство, державно-монополістичний капіталізм, революційна криза, Греко-католицька церква.

Диктант дат:

1 серпня 1914 р. – початок Першої світової війни.

1 серпня 1914 р. – створення Головної української Ради (ГУР).

Серпень 1914 р. – створення Союзу визволення України (СВУ).

Кінець серпня 1914 р. – формування загонів Українських січових стрільців (УСС).

15 вересня 1914 р. – депортація митрополита А.Шептицького.

4 червня – 13 серпня 1916 р. – Брусиловський прорив.

Кінець 1916 – початок 1917 рр. – назрівання революційної кризи в Російській імперії.

5-7 квітня 1917 р. – проведення Українського національного конгресу в Києві.

Квітень-травень 1917 р. – створення перших українських військових частин.

5-8 квітня 1917 р. – I Український військовий з’їзд.

28 травня -2 червня 1917 р. – I Всеукраїнський селянський з’їзд.

5-10 червня 1917 р. - II Український військовий з’їзд.

10 червня 1917 р. – I Універсал ЦР.

15 червня 1917 р. – створення Генерального секретаріату.

3 липня 1917 р. – II Універсал ЦР.

3-5 липня 1917 р. – липнева політична криза у Петрограді.

4-6 липня 1917 р. – виступ самостійників.

4 серпня 1917 р. – «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату Тимчасового Правительства в Україні».

План:

1. Особливості соціально-економічного розвитку українських земель в складі Російської та Австро-Угорської імперій.

2. Українське питання напередодні Першої світової війни.

3. Україна у вогні фронтів.

4. Посилення революційних настроїв.

5. Ознаки економічної та політичної кризи Російської імперії.

6. Український національно-визвольний рух в роки Першої світової війни.

7. Криза політичних орієнтацій східних і західних українців у війні.

8. Пошук шляхів виходу України з кризи.

9. Особливості національно-визвольного руху України.

10. Причини переважання автономістських настроїв в Центральній Раді.

11. Політична програма Центральної Ради на початку революції.

12. Структура органів влади в Україні у першій половині 1917 р.

13. Центральна Рада і Тимчасовий уряд.

14. Зміст І Універсалу, його історичне значення.

15. Зміст II Універсалу, його історичне значення.

16. «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату Тимчасового Правительства в Україні».

17. Прорахунки Центральної Ради.

Повідомлення та реферати

1. Українська Центральна Рада та її боротьба за автономію й національну державність.

2. Центральна Рада в особах.

Питання та завдання для вивчення підручників, досліджень, монографічної, довідкової літератури, періодики:

1. Які фактори сприяли політизації національного руху українців Наддніпрянщини на початку ХХ ст.?

2. Де і коли виникли перші національні політичні партії у під російській Україні? Схарактеризуйте їх програмові положення, стратегію і тактику. Що ви знаєте про їх лідерів?

3. У програмі якої партії на західноукраїнських землях була проголошена ідея політичної самосвідомості України?

4. Хто вперше на початку ХХ ст. проголосив гасло «Україна для українців»? У чому полягало його історичне значення для розвитку ідей українського націоналізму? Відповідь обґрунтуйте.

5. Визначте, якими були плани воюючих сторін щодо України в Першій світовій війні? Заповніть таблицю:

Держава	Плани
Росія
Австро-Угорщина
Німеччина
Малі держави Європи

6. Чому Перша світова війна актуалізувала та загострила «українське питання»?

7. Порівняйте становище українських земель у складі Росії та Австро-Угорщини в роки Першої світової війни. Заповніть таблицю:

Держава	Особливості становища
Росія
Австро-Угорщина

8. Складіть та заповніть таблицю основних воєнних дій 1914-1916 рр. на Південно-Західному фронті.

9. Порівняйте зовнішньополітичну орієнтацію українських політичних лідерів Наддніпрянщини, Галичини та Буковини під час Першої світової війни (національно-демократичний, соціалістичний, чорносотенний, ліберальний).

10. Більшість українських партій у Російській імперії підтримали царат в Першій світовій війні. Чому ж останній у цей час посилив репресії проти них, звинувачуючи їх у тому, що вони «запродалися австро-німецькому імперіалізмові»?

11. Яку політику проводив російський уряд під час окупації Галичини та Буковини у роки Першої світової війни?

12. Розкрийте роль кооперативного та культурно-просвітницького рухів у національному житті українців Галичини та Буковини на початку ХХ ст.

13. Як вплинула масова еміграція українських селян з Галичини на громадсько-політичне життя західних українців?

14. Які факти свідчили про загострення українсько-польської конфронтації у Галичині на початку ХХ ст.? Визначте її причини.

15. Схарактеризуйте особливості національного відродження у Західній Україні. Які фактори сприяли його політизації? У чому це проявилось?

16. Відомо, що в роки Першої світової війни українські політичні партії Галичини демонстрували свою лояльність до Габсбургів. Чому ж австро-угорський уряд удався до жорстоких репресій проти «свого» українського населення?

17. Чому на початку ХХ ст. греко-католицька церква стала потужним чинником національного руху? Відповідь обґрунтуйте.

18. Як відбувалося формування частин українських стрільців? Що Ви про це знаєте?

19. Складіть та заповніть таблицю «Бойовий шлях українських січових стрільців».

20. Схарактеризуйте, з якою метою був створений СВУ, яку мав політичну програму та якою була його діяльність?

21. Яку політику проводив австрійський уряд у Галичині під час Першої світової війни?

22. Які фактори сприяли політизації національного руху українців Наддніпрянщини на початку ХХ ст.?

23. Де і коли виникли перші національні політичні партії у під російській Україні? Схарактеризуйте їх програмові положення, стратегію і тактику. Що ви знаєте про їх лідерів?

24. У програмі якої партії на західноукраїнських землях була проголошена ідея політичної самосвідомості України?

25. Хто вперше на початку ХХ ст. проголосив гасло «Україна для українців»? У чому полягало його історичне значення для розвитку ідей українського націоналізму? Відповідь обґрунтуйте.

26. У чому полягала своєрідність політичного становища в Україні після Лютневої революції 1917 року в Росії?

27. Які органи влади виникали в Україні після повалення царату?

28. Визначте характер, рушійні сили, завдання, особливості та основні напрями українського національного руху в 1917 р.

29. Проаналізуйте класовий і партійно-політичний склад Центральної Ради.

30. Схарактеризуйте відносини між Центральною Радою та Тимчасовим Урядом.

31. Проаналізуйте зміст і визначте історичне значення основних державотворчих документів Центральної Ради на початку революції, визначте їх роль у зростанні національної самосвідомості українського народу. Як розвивалася ідея державності України в Універсалах Центральної Ради?

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. З документа, датованого 1916 роком: «Бажанням і прагненням українців є… налагоджування стосунків у Східній і Середній Європі, що давало б українському народові повну можливість вільного… розвитку. Хочемо бути самостійними господарями своєї землі та… мати повну можливість розвивати свої духовні сили й матеріальні багатства свого краю…»

1) Хто (яка партія, організація), з якого приводу і чому міг бути автором цього документа?

2) Чи могла втілитися мета авторів документа? Чому?

2. Чим пояснити той факт, що у липні 1915 р. цар Микола II був верховним головнокомандувачем російської армії?

3. На початку… 1914 р. верховний головнокомандувач російської армії…видав Маніфест, у якому висловлював радість, що «російський народ об’єднався» і що «завершено справу Івана Калити».

1. Заповніть пропуски в тексті.

2. У зв’язку з якими подіями з’явився цей Маніфест?

3. Як Ви розумієте його зміст?

4. Як Ви вважаєте, чи була Перша світова війна неминучою? Аргументуйте свою відповідь.

5. Порівняйте мету, характер і результати діяльності Українського Легіону Січових стрільців і польського легіону в роки Першої світової війни. Зробіть висновки з порівняння.

6. Схарактеризуйте політичну платформу та діяльність українських парламентських громад в I та II Державних Думах Росії.

7. Схарактеризуйте діяльність політичних партій різних політичних спрямувань на терені України (загальноросійських та інших національних меншин).

8. Схарактеризуйте вплив революційних подій 1905 р. в Російській імперії на розвиток українського національного життя.

9. Схарактеризуйте шовіністичний наступ російського уряду на український національний рух у Наддніпрянщині після поразки революції 1905 р.

10. Уявіть, що влітку 1915 р. у Галичині зустрілись українці, які воювали в австрійській і російській арміях.

1) Про що вони б говорили насамперед? Чому?

2) Про що Ви запитали б у них, коли б у Вас, завдяки «машині часу» з’явилася така можливість?

11. «Союз визволення України» - реакційна українська буржуазно-соціалістична організація. Заснована…українськими націоналістами…» (Українська радянська енциклопедія.-Т.10.-1983.-С.350).

1) Прокоментуйте текст.

2) Чи згодні Ви з такою оцінкою діяльності СВУ? Аргументуйте свою відповідь.

12. М.Грушевський у праці «Новий період історії України» писав: «…Нова місцева російська адміністрація…стала розвивати свою програму ліквідації всіх досягнень українського культурного життя в Галичині».

1) На підставі яких фактів М.Грушевський зробив такий висновок?

2) Визначте час описаних подій.

12. Восени…року розпочалась евакуація з міст Правобережної України. Київський університет був евакуйований до Саратова, Політехнічний інститут – до Воронежа. Школи, державні установи, музеї, бібліотеки евакуювались углиб Росії. Розглядалося питання про евакуацію Києво-Печерської лаври з її святинями. У Києві почалася паніка.

1) Визначте, якого року стосуються описані події.

2) Чим їх було викликано?

13. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції «Підсумки та уроки Першої світової війни». Чому Ви обрали саме ці питання?

14. Підготуйте повідомлення: Микола Міхновський та його роль в історії української суспільно-політичної думки на початку ХХ ст.

18.Підготуйте повідомлення про діяльність М.Грушевського під час Української революції.

19.Чому Центральна Рада проголошувала себе передпарламентом, а не парламентом?

20.Улітку 1917 р. секретар народної освяти І.Стешенко звернувся до Тимчасового Уряду Росії та головнокомандувача Південно-Західного фронту О.Брусилова з проханням про демобілізацію вчителів-українців. У відповідь на це звернення О.Брусилов до осені 1917 р. достроково звільнив з діючої армії близько 13 тис. учителів.

1) У чому полягала причина цього звернення?

2) Як цей факт характеризує Центральну Раду та Генеральний секретаріат?

21.Історик В.Семененко так характеризує наслідки цього виступу: «Ця перемога над нами була однією з найтрагічніших помилок Центральної Ради».

1) Назвіть цей виступ та його причини.

2) Чи згодні Ви з твердженням В.Семененка? Чому?

22. Проаналізуйте схему:

Поповнення чисельного складу Центральної Ради

Квітень 1917 г.	+	Травень 1917 г.
150 представників від партій, обраних Українським Національним конгресом	700 представників від військового, селянського, робітничого з'їздів
Осінь 1917 г .
882 представника

Література:

1. Алексєєв Ю.М., Вертегел А.Т., Даниленко В.М. Історія України: хронологія основних подій. - К., 1995.

2. Багалій Д.І. Нарис історії України. - К., 1994.

3. Баран В.К., Грицак Я.Й., Ісаєвич Я.Д. та ін. Історія України. – Львів, 1996.

4. Бердник А.Н., Макагонов В.В., Рубан В.В. История: Учебное пособие для поступающих в вузы Украины. Ч. II. Всеобщая история ХХ века. – Харьков: НКУПЦ «Интеллект-Эко», ХГУ, 1992.г.

5. Бойко О.Д. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академія», 2001.

6. Бойко О. Історія України: Тести. Запитання. Завдання. – К., 1998.

7. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953 рр. – К., 1994.

8. Боплан Г.Л. Опис України. – К., 1990.

9. Брайчевський М.Ю. Конспект історії України. – К., 1993.

10. Братко-Кутинський О.А. Феномен України. – К., 1995.

11. Верстюк В.Ф., Гарань О.В., Гурій О.І. та ін. Історія України. – К., 1997.

12. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Непринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1996.

13. Винниченко В.К. Відродження нації. Ч.1-3. – К,. 1990.

14. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., «Криниця», 1991.

15. Гайдуков Л.Ф., Крушинський В.Ю. Історія України: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. - К.: Либідь, 1992.

16. Гелей С.Д. та ін. Історія України (тести, завдання, відповіді). – Львів, 2002.

17. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. – К., 1995.

18. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації. – К., 1996.

19. Гайдуков Л.Ф., Крушинський В.Ю. Історія України: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. - К.: Либідь, 1992.

20. Гелей С.Д. та ін. Історія України (тести, завдання, відповіді). – Львів, 2002.

21. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. – К., 1995.

22. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації. – К., 1996.

23. Дашкевич Я. Перегук віків: Три погляди на минуле й сучасне України // Україна: Наука і культура. – К., 1993.

24. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Т.1, 2. – К., 1991.

25. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923 рр. – Т. 2. – К.: Дніпрова хвиля, 1991.

26. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К., 1998.

27. Єфименко О.Я. Історія України та її народу. – К., 1992.

28. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. – Львів, 1994.

29. Історія України: Документи. Матеріали. Посібник. – К., 2001.

30. Дашкевич Я. Перегук віків: Три погляди на минуле й сучасне України // Україна: Наука і культура. – К., 1993.

31. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Т.1, 2. – К., 1991.

32. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923 рр. – Т. 2. – К.: Дніпрова хвиля, 1991.

33. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К., 1998.

34. Єфименко О.Я. Історія України та її народу. – К., 1992.

35. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. – Львів, 1994.

36. Історія України: Документи. Матеріали. Посібник. – К., 2001.

37. Історія України під ред. В.Смолія. – К., 2003.

38. Історія України під ред. Ю.Зайцева. – Львів, 2003.

39. Історія України: нове бачення: у 2 т. / Під ред.. В.А.Смолія. – К.: Україна, 1995.

40. Історія України: Навчальний посібник для 11 кл. середньої загальноосвітньої школи / Авт.-упоряд.: В.П.Шевчук та ін. – Запоріжжя: Прем’єр, 2000.

41. Історія України в особах: ХІХ-ХХ ст. / І.Войцеховська та ін. – К., 1995.

42. Історія української культури / За заг. ред.. І.Крип’якевича. – К., 1994.

43. Коваль М.В., Кульчицький С.В., Курносов Ю.О. Історія України. – К., 1992.

44. Коваль М.В. Україна. 1929-1945 рр. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К., 1995.

45. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К.: Україна, 1996.

46. Кульчицький С.В., Коваль М.В., Лебедєва Ю.Г. Історія України: Підручник для 10 кл. середньої школи – К.: Освіта, 1998.

47. Кульчицький С., Ганжа О. Хрестоматія з історії України. Посібник для 10 класу. – К.: Освіта, 1998.

48. Мегре В. Новая цивилизация. Ч.1. – Ростов н/Д.: «Проф. - Пресс», 2004.

49. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. – К., 1993.

50. Незалежність України: історичні витоки та перспективи. - К., 1997.

51. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.

52. Петлюра С. Народе український: вибрані статті, листи, документи. – Харків: Лівий берег, 1992.

53. Підкова І.З., Шуст Р.М. Довідник з історії України. Т. I – К.: Ґенеза, 1993.

54. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997.

55. Полонська-Василенко Н.Д. Історія України. – Т.1, 2. – К., 1995.

56. Рубльов О.С. Історія України. 11 клас. – К., 2001.

57. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання (1917-1921 рр.). – К., 1999.

58. Сарбей В.Г. Національне відродження України. – К., 1999.

59. Рубльов О.С. Історія України. 11 клас. – К., 2001.

60. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання (1917-1921 рр.). – К., 1999.

61. Сарбей В.Г. Національне відродження України. – К., 1999.

62. Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1994.

63. Сторінки історії України: ХХ століття: Посіб. Для вчителя / за ред.. С.В. Кульчицького. К.: Освіта, 1992.

64. Татаринов М.В., Воропаева В.В., Власенко О.В. История Украины и всемирная история ХХ века. – Харьков: Ранок, 2000.

65. Телещук С.О. Національне питання в програмах українських політичних партій в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. – К., 1996.

66. Турченко Ф.Г. Новейшая история Украины. Ч. I.: Учеб. Для 10 кл. сред. шк. - К.: Ґенеза, 1998.

67. Турченко Ф.Г. Новейшая история Украины. Ч. ІI.: Учеб. Для 11 кл. сред. шк. - К.: Генеза, 2001.

68. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. – К., 1999.

69. Українська державність у ХХ ст.: Історико-політичний аналіз / О.Дергачов та ін. – К., 1996.

70. Ульяновський В., Крижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні.: у 3-х кн. – К., 1994.

71. Турченко Ф.Г. Новейшая история Украины. Ч. ІI.: Учеб. Для 11 кл. сред. шк. - К.: Генеза, 2001.

72. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. – К., 1999.

73. Українська державність у ХХ ст.: Історико-політичний аналіз / О.Дергачов та ін. – К., 1996.

74. Ульяновський В., Крижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні.: у 3-х кн. – К., 1994.

75. Хрестоматія з новітньої історії України (1917-1945 рр.): Навч. посібник для 10 кл. середньої шк. – К.: Ґенеза, 1998.

76. Чайковський А., Шевченко В. Історія України. – К., 2001.

77. Шараф І.Ф. 100 видатних імен України. – К., 1999.

78. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1999.

79. Щедрина И.Э. История Украины в схемах и таблицах. 10-11 кл. Учебное пособие.- Х.: «Академия», 2003.

Тема семінару:

Українська державність в 1917-1921 роках.

Українська

національно-демократична революція

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем національної революції 1917 р., постання, розбудови та загибелі Української Соборної держави.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, з довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти формуванню національної свідомості, історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні, сприяти вихованню у дусі гуманізму і загальнолюдських цінностей.

Проблема:

1917 рік був роком двох революцій: соціальної (в Росії) і національної (в Україні). Важливим є з’ясування причин, рушійних сил, головних питань національної революції, визначення особливостей різних форм української державності новітнього часу, а також усвідомлення того факту, що збройний конфлікт між Росією та Україною був військовою агресією тоді вже більшовицької Росії. Це, в свою чергу, було проявом неоколоніальної політики, яка в цей час здійснювалася під гаслом «світової пролетарської революції».

Провідна ідея:

Новітня Українська держава постала внаслідок національної революції.

Методи:

Словесний, частково-пошуковий, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична бесіди, контрольна робота.

Основні поняття:

Національна революція, політична система суспільства, Установчі збори; Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів; національно-територіальна автономія, федерація, Національний конгрес, Універсал, Мала Рада, Генеральний секретаріат, «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату Тимчасового Правительства в Україні», загальнонаціональна криза, більшовизація Рад, з’їзд народів Росії, Раднарком, УНР, соціальні цінності, національні цінності, загальнолюдські цінності, пролетарський інтернаціоналізм, класова солідарність, ультиматум РНК, народний секретаріат, громадянська війна, Брест-Литовський мирний договір, окупаційний режим.

Основні дати:

5-7 квітня 1917 р. – проведення Українського національного конгресу в Києві.

Квітень-травень 1917 р. – створення перших українських військових частин.

5-8 квітня 1917 р. – I Український військовий з’їзд.

28 травня -2 червня 1917 р. – I Всеукраїнський селянський з’їзд.

5-10 червня 1917 р. - II Український військовий з’їзд.

10 червня 1917 р. – I Універсал ЦР.

15 червня 1917 р. – створення Генерального секретаріату.

3 липня 1917 р. – II Універсал ЦР.

3-5 липня 1917 р. – липнева політична криза у Петрограді.

4-6 липня 1917 р. – виступ самостійників.

4 серпня 1917 р. – «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату Тимчасового Правительства в Україні».

25-30 вересня 1917 р. – з’їзд народів Росії у Києві.

Вересень 1917 р. – більшовизація Рад.

24-25 жовтня 1917 р. – падіння ТУ в Росії, прихід до влади більшовиків.

27 жовтня 1917 р. - виступ ЦР, Генерального секретаріату проти підтримки петроградського повстання.

29-31 жовтня 1917 р. – збройна боротьба у Києві між більшовиками та юнкерами.

1 листопада 1917 р. – перехід влади в Києві до ЦР.

7 листопада 1917 р. – III Універсал ЦР.

25 листопада 1917 р. – роззброєння ЦР збільшовизованих частин у деяких містах України.

Листопад 1917 р. – вибори до Всеросійських Установчих зборів.

4 грудня 1917 р. – Ультиматум РНК, відкриття I Всеукраїнського з’їзду Рад у Києві.

Дата добавления: 2014-12-25