Мета заняття 2 страница

11-12 грудня 1917 р. – I Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові.

Грудень 1917 р. – вибори до Українських Установчих зборів.

25 грудня 1917 р. – наступ радянських військ проти УНР.

6 січня 1917 р. – розпуск більшовиками Установчих зборів Росії.

9 січня 1917 р. – прийняття IV Універсалу ЦР.

16 січня 1917 р. – бій під Крутами.

26 січня 1917 р. – взяття більшовицькими військами Києва.

30 грудня 1917 р. – визнання німецьким блоком самостійності української мирної делегації від ЦР на переговорах в Брест-Литовську.

16 січня 1918 р. – бій під Крутами.

26 січня 1918 р. – укладання мирного договору УНР з австро-німецьким блоком.

30 січня 1918 р. – звернення уряду УНР до Німеччини та Австро-Угорщини про військову допомогу у визволенні України від більшовиків.

18 лютого 1918 р. – початок наступу військ Німеччини та Австро-Угорщини на більшовиків.

2 березня 1918 р. – відновлення влади ЦР в умовах німецької окупації.

План:

1. Особливості національно-визвольного руху України.

2. Причини переважання автономістських настроїв в Центральній Раді.

3. Політична програма Центральної Ради на початку революції.

4. Структура органів влади в Україні у першій половині 1917 р.

5. Центральна Рада і Тимчасовий уряд.

6. Зміст І Універсалу, його історичне значення.

7. Зміст II Універсалу, його історичне значення.

8. «Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату Тимчасового Правительства в Україні».

9. Прорахунки Центральної Ради.

10. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом.

11. Зміст III Універсалу ЦР, його історичне значення.

12. Війна Радянської Росії проти УНР.

13. Зміст IV Універсалу, його історичне значення.

14. Україна і Брест-литовський мирний договір.

15. Уроки правління ЦР.

Питання та завдання для вивчення підручників, досліджень, монографічної, довідкової літератури, періодики:

1. Заповніть таблицю: «Лютнева революція в Росії»

Причини	Характер	Підсумки

2. У чому полягала своєрідність політичного становища в Україні після Лютневої революції 1917 року в Росії?

3. Заповніть таблицю:

Українська революція
Характер	Рушійні сили	Завдання

4. Заповніть таблицю:

Україна після революції 1905-1907 рр.	Україна після Лютневої революції
Спільне
Відмінне

5. Які органи влади виникали в Україні після повалення царату?

6. Визначте характер, рушійні сили, завдання, особливості та основні напрями українського національного руху в 1917 р.

7. Проаналізуйте класовий і партійно-політичний склад Центральної Ради.

8. Схарактеризуйте відносини між Центральною Радою та Тимчасовим Урядом.

9. Проаналізуйте зміст і визначте історичне значення основних державотворчих документів Центральної Ради, визначте їх роль у зростанні національної самосвідомості українського народу. Як розвивалася ідея державності України в Універсалах Центральної Ради?

10. Проаналізуйте основні етапи національно-визвольного руху в Україні в 1917 р.

11. Що Ви знаєте про Український Національний Конгрес?

12. Що Ви знаєте про I Всеукраїнський з’їзд Рад?

13. Що Ви знаєте про I з’їзд Совєтів України та його рішення?

14. Розкрийте суть конфлікту між Центральною Радою і Раднаркомом Росії.

15. За яких умов відбулось встановлення і яким шляхом відбувалось поширення радянської влади в Україні?

16. Розкажіть про бій під Крутами.

17. Назвіть причини усунення Центральної Ради від влади.

18. Схарактеризуйте умови Брест-Литовського договору для України.

19. Якими були відносини між Центральною Радою та німецько-австрійською окупаційною адміністрацією?

20. Визначте причини укладення миру між УНР та Центральними державами, проаналізуйте основні положення цього документу.

21. Схарактеризуйте законотворчу діяльність Центральної Ради в останній місяць її існування.

22. Визначте, у чому полягає історичне значення діяльності Центральної Ради.

23. Складіть історичні портрети визначних діячів Центральної Ради: М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри.

24. Складіть за довільною схемою таблицю: «Сто днів Української Центральної Ради».

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Чому Центральна Рада проголошувала себе передпарламентом, а не парламентом?

2. Улітку 1917 р. секретар народної освяти І.Стешенко звернувся до Тимчасового Уряду Росії та головнокомандувача Південно-Західного фронту О.Брусилова з проханням про демобілізацію вчителів-українців. У відповідь на це звернення О.Брусилов до осені 1917 р. достроково звільнив з діючої армії близько 13 тис. учителів.

1) У чому полягала причина цього звернення?

2) Як цей факт характеризує Центральну Раду та Генеральний секретаріат?

3. Історик В.Семененко так характеризує наслідки цього виступу: «Ця перемога над нами була однією з найтрагічніших помилок Центральної Ради».

3) Назвіть цей виступ та його причини.

4) Чи згодні Ви з твердженням В.Семененка? Чому?

4. Чому М.Грушевський називав Петроград «ханською ставкою»?

На підставі яких фактів М.Грушевський зробив таке порівняння?

5. Чому Росію було проголошено республікою у вересні 1917 р., а не після повалення самодержавства в березні того ж року?

6. Історик Я.Грицак відзначає: «За дев’ять революційних місяців 1917 р. українське селянство пройшло шлях «із селян у націю», на який за більш спокійних умов пішло б кілька років».

Які факти Української революції дозволили історикові зробити такий висновок? Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому?

7. Як Ви гадаєте, чому Україна і Дон стали першими жертвами більшовицької експансії на околиці колишньої Російської імперії? Аргументуйте свою відповідь.

8. Із «Листа без конверта» Сергія Єфремова: «Десять днів смерть літає над головами невинних людей… І ви, син великого батька, котрий любив – і я це знаю – наше місто – ви його не захистили… й чесним іменем свого батька прикриваєте нечуваний злочин».

1) Кому адресовано цього листа?

2) Хто був «великим батьком» адресата?

3) Коли міг бути написаний цей лист? Чому?

9. Уявіть, що Ви розмовляєте на фронті з учасником повстання полку ім.Полуботка восени 1917 р. про що Ви хотіли б у нього запитати і що він міг би розповісти?

10. Чи була Лютнева 1917 р. революція в Російській імперії неминучою? Аргументуйте свою відповідь.

11. «Нам необхідний сьогодні культ Крут для створення ідеології державної розбудови». (Газета «Голос України», 29 січня 1998 р.).

Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому?

12. 19 березня 1918 р. визволений від більшовиків Київ на Аскольдовій могилі прощався з юними героями Крут. Слова прощання промовив М.Грушевський: «Стримайте ваші сльози! Ці юнаки склали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні!». Коли останню шану загиблим віддав М.Грушевський, з фасаду, де розміщувалася Центральна Рада, було зірвано двоголового орла.

1) Чому прощання відбулося через такий тривалий час?

2) Чому символ самодержавної Росії було знято тільки в 1918 р.?

3) Де і чому протягом десятиліть події під Крутами замовчувались?

4) Чи збулося пророцтво М.Грушевського?

5) Як в сучасній Україні вшановується пам'ять загиблих під Крутами?

13. Історик Я.Грицак про Центральну Раду писав: «Центральна Рада ввійшла в історію української революції як уряд добрих намірів і великих задумів… Вона… поєднувала національні мотиви з соціальними, укладаючи численні союзи та компроміси. Але політика компромісів погана для часів, що звуться революцією».

1) Чи згодні Ви з таким твердженням історика? Чому?

2) Які компроміси та союзи укладала Центральна Рада?

3) Чи вважаєте Ви, що політика компромісів в умовах революції безперспективна? Чому?

14. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції «Причини та уроки поразки Центральної Ради в першій війні з Радянською Росією». Чому Ви обрали б саме ці питання?

15. Напишіть есе до газети Центральної Ради «Рада» в липні 1917 р.

Чому Ви обрали саме цей епізод?

16.Складіть історичні портрети визначних діячів Центральної Ради: М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри.

17. Проаналізуйте схему:

		Пролетарський інтернаціоналізм Класова солідарність

УКРАЇНА РОСІЯ

Гетьманат П.Скоропадського

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем національної революції 1917 р., постання, розбудови та загибелі Української Соборної держави.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, працювати з монографічною, довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти формуванню національної самосвідомості, історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Проблема:

1917 рік був роком двох революцій: соціальної (в Росії) і національної (в Україні). Важливим є з’ясування причин, рушійних сил, головних питань національної революції, визначення особливостей різних форм української державності новітнього часу, а також усвідомлення того факту, що збройний конфлікт між Росією та Україною був військовою агресією тоді вже більшовицької Росії. Це, в свою чергу, було проявом неоколоніальної політики, яка в цей час здійснювалася під гаслом «світової пролетарської революції».

Провідна ідея:

Новітня Українська держава постала внаслідок національної революції.

Методи:

Словесний, частково-пошуковий, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична бесіди, контрольна робота.

Основні поняття:

Конституція УНР, хліборобський конгрес, державний переворот, Українська держава, українізація, повстансько-партизанський рух, Український національний союз, Українська Академія наук, анархізм, премілінарний мирний договір, анексія, бессарабське питання, кримське питання.

Основні дати:

Березень-квітень 1918 р. – окупація німецько-австрійськими військами Лівобережжя та Криму

Квітень 1918 р. – конфлікт між ЦР та німецько-австрійською адміністрацією

29 квітня 1918 р. – ухвалення ЦР Конституції УНР, обрання М.Грушевського Президентом УНР

29 квітня 1918 р. – державний переворот в Україні

Літо-осінь 1918 р. – селянські повстання проти окупаційних військ

15-20 липня 1918 р. – I з’їзд комуністичної партії (більшовиків) України у Москві

Кінець літа 1918 р. – створення Українського національного союзу

Жовтень 1918 р. – Універсал П.Скоропадського про відновлення козацтва

14 листопада 1918 р. – заснування Української Академії наук у Києві

3 березня 1918 р. – підписання РНК Брестського миру з Німеччиною

12 червня 1918 р. – підписання премілінарного мирного договору України і радянської Росії

Березень 1918 р. – анексія Бессарабії Румунією

Осінь 1918 р. – переговори гетьманського уряду з урядом С.Сулькевича

Жовтень 1918 р. – розпад імперії Габсбургів.

План:

1. Причини втрати авторитету ЦР.

2. Причини і наслідки конфлікту ЦР та німецько-австрійської адміністрації.

3. Формування української держави.

4. Повноваження гетьмана П.Скоропадського.

5. Внутрішня і зовнішня політика гетьманату.

6. Причини виникнення опозиції та падіння гетьманату П.Скоропадського.

.

Питання та завдання для вивчення підручників, досліджень, монографічної, довідкової літератури, періодики:

1. Які фактори сприяли появі нового державного утворення – гетьманату «Українська держава»?

2. Чому навесні 1918 р. не вдалося запобігти фактичній окупації України німецькими та австрійськими військами?

3. Як, на Вашу думку, співвідноситься модель державності Гетьманат з теорією «української трудової монархії» В.Липинського? Поясніть.

4. Схарактеризуйте основні напрями внутрішньої політики уряду П.Скоропадського.

5. У чому полягала суть державотворчих планів П.Скоропадського? Чи вдалося йому їх реалізувати? Відповідь обґрунтуйте.

6. Які успіхи мала зовнішня політика гетьманату?

7. Що проголошувалося у «грамоті» гетьмана П.Скоропадського 14 листопада 1918 року?

8. Чим викликані зміни у зовнішній політиці української держави П.Скоропадського? До чого вони призвели?

9. Схарактеризуйте основні кроки уряду П.Скоропадського в різних галузях діяльності, дайте їм оцінку.

10. Які причини падіння гетьманської влади в Україні? Порівняйте причини падіння ЦР та Гетьманату.

11. Визначте основні підсумки доби гетьманату в Україні.

12. Складіть історичний портрет гетьмана П.Скоропадського.

13. Заповніть таблиці:

Політичні партії та рухи
Які підтримували режим	Які виступали проти

Національно-культурна політика Української держави
Досягнення	Сенс здійсненого	Значення
У сфері українізації
У системі освіти: 1. Середньої 2. Вищої
У галузі культури

Зовнішня політика Української держави
Українсько-російські відносини	Бессарабське питання	Кримське питання	Холмщина і Підляшшя

Характер відносин Української держави з:
Німеччиною та Австро-Угорщиною	Антантою	Білим рухом

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Історик Н.Полонська-Василенко так писала про ставлення керівників Центральної Ради до гетьманського уряду: «Цей момент – відмова соціалістичних партій узяти участь у розбудові гетьманської держави – глибоко трагічний: представники українського народу не знайшли в собі… патріотизму, національної свідомості й розуміння, щоб стати вище за партійні інтереси й об’єднатися і ім’я Української держави».

1) Чому С.Петлюра, М.Грушевський та інші відмовилися ввійти до уряду П.Скоропадського?

2) Чи згодні Ви з таким твердженням історика? Чому?

2. Протягом майже всього 1918 р. уряд В.Леніна підтримував дипломатична відносини з УНР, а потім з Українською Державою. Але через кілька місяців РНК Радянської Росії заявив, що більше не розглядає Україну як самостійну державу.

У зв’язку з чим і коли більшовики Росії зняли з себе зобов’язання не втручатися у внутрішні справи України?

3. «Сумнівним є, що цей уряд… може встановити тверду владу. На Заході нас чекають вирішальні й найважчі бої. Якщо неможливо буде розв’язати цю проблему в інший спосіб, тоді ми повинні будемо взяти силоміць те, що є абсолютно необхідним для нашого життя й ведення воєнних дій».

З’ясуйте, хто, про кого і коли міг так говорити.

4. У своїх спогадах (Лозанна, 1919 р.) П.Скоропадський наголошував: «…Пам’ятайте, якби не було мого виступу, німці кількома днями пізніше ввели б в Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно спиралося б на загальні підстави окупації, й нічого спільного з українством, зрозуміло, не було б. цим самим не було б Української держави, яка реально з’явилася на світовій арені принаймні в цьому короткому періоді Гетьманства… Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала фактом, на який світ зважає».

1) Наскільки, по-Вашому, переконливими є докази П.Скоропадського щодо необхідності усунення Центральної Ради й утвердження Гетьманату?

2) Чому тільки «національне гасло» могло врятувати Україну від більшовиків? Аргументуйте свою відповідь.

5. Закон про українське громадянство П.Скоропадського від 3 липня 1918 р. автоматично поширював громадянські права на всіх, хто в цей момент мешкав на території України. Обов’язковою умовою було прийняття присяги на вірність Українській Державі.

1) Чи вважаєте Ви цей Закон виявом демократизму гетьманської держави? Чому?

2) Порівняйте Закон від 3 липня 1918 р. з нинішнім Законом України про громадянство.

6. Про що свідчить той факт, що у військових статутах гетьманської армії було передбачено три присяги: для православних, неправославних християн та юдеїв?

7. Історик В.Солдатенко про П.Скоропадського: «Трагедією цієї найсвітлішої особистості української історії ХХ століття, що обернулася трагедією всієї нації, стало те, що його політичні опоненти… демагогічними, безвідповідальними гаслами і підривною роботою підняли маси на повалення режиму, - якості котрого викликають захват сучасників і можуть бути незгасним зразком державотворення».

1) Хто був опонентами П.Скоропадського?

2) Чи згодні Ви з такою оцінкою особистості П.Скоропадського? Чому?

8. Що з політичного курсу гетьманської держави П.Скоропадського, на Вашу думку, може бути використане для розвитку України за сучасних умов? Аргументуйте свою відповідь.

9. Охарактеризуйте основні кроки уряду П.Скоропадського в різних галузях діяльності, дайте їм оцінку.

10. Як, на Вашу думку, співвідноситься модель державності – Гетьманат з теорією «української трудової монархії» В.Липинського? Аргументуйте свою відповідь.

11. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції «Внутрішня політика гетьманської держави: історія та уроки». Чому Ви обрали б саме ці питання?

12. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції «Зовнішня політика гетьманської держави: історія та уроки». Чому Ви обрали б саме ці питання?

13. Складіть історичний портрет гетьмана П.Скоропадського.

Директорія

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем національної революції 1917 р., постання, розбудови та загибелі Української Соборної держави.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, з довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти формуванню національної самосвідомості, історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Проблема:

1917 рік був роком двох революцій: соціальної (в Росії) і національної (в Україні). Важливим є з’ясування причин, рушійних сил, головних питань національної революції, визначення особливостей різних форм української державності новітнього часу, а також усвідомлення того факту, що збройний конфлікт між Росією та Україною був військовою агресією тоді вже більшовицької Росії. Це було проявом неоколоніальної політики, яка в цей час здійснювалася під гаслом «світової пролетарської революції».

Провідна ідея:

Новітня Українська держава постала внаслідок національної революції.

Методи:

Словесний, частково-пошуковий, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична бесіди; контрольна робота.

Основні поняття:

Біла гвардія, Добровольча армія, Директорія, інтервенція, Конгрес трудового народу, отаманщина, Головний отаман, Український фронт.

Основні дати:

11 листопада 1918 р. – капітуляція Німеччини

13-14 листопада 1918 р. – утворення Директорії

14 листопада 1918 р. – грамота П.Скоропадського про федерацію України з майбутньою небільшовицькою Росією

18 листопада 1918 р. – розгром гетьманських військ під Мотовилівкою

14 грудня 1918 р. – вступ до Києва військ Директорії, зречення гетьмана П.Скоропадського влади

Листопад 1918 р. – окупація південних портів України країнами Антанти

18 грудня 1918 р. – переїзд Директорії до Києва, відновлення УНР

8 січня 1919 р. – проголошення Директорією ліквідації приватної власності

23 січня 1919 р. – Трудовий конгрес у Києві

4 січня 1919 р. – утворення Українського фронту

16 січня 1919 р. – оголошення Директорією війни Росії

Січень 1919 р. – радянські війська займають Лівобережжя

5 лютого 1919 р. – вступ радянських військ до Києва

План:

1. Встановлення влади Директорії. Відродження УНР.
2. Внутрішня і зовнішня політика Директорії.
3. Наслідки політики Директорії.
4. Зміст та принципові недоліки Варшавської угоди (24 квітня 1920 р.).
5. Ризький мирний договір (18 березня 1921 р.) та його наслідки для України.
6. Причини поразки Директорії УНР.

Питання та завдання для вивчення підручників, досліджень, монографічної, довідкової літератури, періодики:

1. Коли влада в Україні перейшла до Директорії? Хто її очолив? Яким був її склад? Які соціальні верстви населення були її опорою?

2. Які фактори визначили своєрідність політичного курсу Директорії? Наскільки цей курс був перспективним? Чому?

3. Яку внутрішню політику проводила Директорія? Заповніть таблицю:

У галузі державної розбудови
У соціально-економічній галузі

4. Чому соціальну політику Директорії не підтримали народні маси?

5. Коли були встановлені контакти між УНР та ЗУНР?

6. В чому суть ухвали про «Злуку»? Чому її не судилося здійснити у той історичний час?

7. У чому полягала суть зовнішньої політики Директорії? Які прорахунки у зовнішній політиці привели її до втрати контролю над Україною?

8. Які сили загрожували УНР наприкінці 1918 р.? Заповніть таблицю:

Друга війна Радянської Росії й УНР
Причини
Характер
Основні події
Підсумки

9. Схарактеризуйте хід воєнних дій в Україні протягом 1919-1920 рр.

10. Які причини призвели до падіння Директорії УНР?

11. Розкажіть про антибільшовицькі виступи українського селянства в 1919 р.

12. Назвіть причини укладення, зміст і значення Варшавської угоди.

13. Визначте наслідки Ризької мирної угоди між Польщею та Росією для України.

14. Розкрийте причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Делегація Франції після тривалої бесіди 31 січня 1919 р. із В.Винниченком дійшла висновку, що більшовизм як соціально-політичне явище спостерігається у світогляді навіть членів Директорії.

Які факти дали можливість членам французької делегації дійти такого висновку? Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому?

2. Із січня 1919 р. колишню назву УНР було змінено на нову - …. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України перейменовано на …. У березні всеукраїнським з’їздом Рад було прийнято ….

Заповніть пропуски в тексті. Чим були викликані ці зміни?

3. Історик В.Лозовський так оцінює аграрну політику Директорії: «Вона постійно балансувала між економічною доцільністю та популізмом, між реаліями та ідеологічними догмами соціалістів».

1) Чи згодні Ви з таким твердженням історика? Чому?

2) Яка аграрна політика за тих умов, на Вашу думку, була б оптимальною? Аргументуйте свою відповідь.

4. «Директорія являла собою буржуазно-куркульську диктатуру. Головною соціальною базою Директорії були міська буржуазія, куркульство та дрібнобуржуазні міські елементи». (Українська радянська енциклопедія. – Т.3. – 1979. – С.355.).

Прокоментуйте текст. Чи згодні Ви з такою оцінкою Директорії? Чому?

5. Що б Ви порадили С.Петлюрі, аби не допустити розкладання армії УНР?

6. Можливо, Директорія була приречена на поразку? Аргументуйте свою відповідь.

7. Історик О.Копиленко зауважує: «Від Центральної Ради до Директорії посилювалася прірва між деклараціями й реальністю. Та й просто наївно говорити про демократію, коли вирувала жорстока громадянська війна, а мирне населення цілком залежало від примх численних отаманів, або ж – по той бік барикад – «надзвичайних комісарів», чекістів, уповноважених».

Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому?

Західноукраїнська Народна Республіка

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем національно-визвольного руху на західноукраїнських землях та розбудови Української Соборної держави.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, працювати з монографічною, довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти формуванню національної самосвідомості, пов’язаної з ідеєю соборності українського народу, історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні, сприяти вихованню у дусі гуманізму і загальнолюдських цінностей.

Проблема:

Наслідком піднесення національно-визвольного руху в Наддніпрянській та Західній Україні стало створення на початку 1919 р. Соборної Української держави. Але вона проіснувала недовго. Її загибель мала драматичні наслідки для долі українського народу у ХХ ст.

З’ясувати причини, визначити рушійні сили, головні питання національно-визвольного руху 1918 р. на західноукраїнських землях, результатом діяльності якого було створення держави на цих територіях – ЗУНР. Проаналізувати особливості соціально-економічної та політичної моделі української державності типу ЗУНР.

Визначити причини і суть польсько-українського конфлікту, що призвів до війни між Польщею та ЗУНР, проаналізувати хід її військової й політичної концепції.

Дата добавления: 2014-12-25