Мета заняття 4 страница

14. Схарактеризуйте основні риси політики більшовиків щодо України 1919-1920 рр.

15. Назвіть економічні, політичні та культурні показники наслідків для української нації поразки національної революції 1917-1920 рр. та двох російсько-українських воєн.

16. Чому Польща, Фінляндія, країни Балтії стали незалежними державами, а Україна – ні?

17. Заповніть таблицю:

Основні події в Україні
1918 р.	1919 р.	1920 р.

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Історик О.Субтельний про значення утворення СРСР: «Таким чином, українці нарешті отримали територіально-адміністративні рамки, які відображували їх самобутність, тобто те, чого вони не мали від часів козацької Гетьманщини XVIII ст.»

1) Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому?

2) Назвіть позитивні й негативні наслідки входження УРСР до складу СРСР.

2. 29 листопада 1922 р. ВУЦВК затвердив Земельний кодекс України, який юридично закріпив земельні відносини, що склалися після жовтня 1917 р. Заповніть пропуски в положеннях цього кодексу:

«Всі землі сільськогосподарського призначення становлять …

Приватна власність на землю…

Селяни не мають права…

Селяни отримують землю в …»

3. У жовтні 1925 р. ЦВК СРСР ухвалив постанову «Про врегулювання кордонів УРСР із РРФСР і БРСР». Україна згідно з нею втратила землі на сході та півночі.

1) Чому було прийнято таке рішення?

2) Які території втратила УРСР?

4. Політбюро ЦК РУП(б) 29 липня 1924 р. прийняло рішення «вважати за необхідне передусім із політичних міркувань виділення молдавського населення в спеціальну автономну республіку і запропонувати ЦК КП(б)У дати відповідні директиви українським радянським органам».

1) Чому московське партійне керівництво зверталося до ЦК КП(б)У?

2) Про які політичні міркування, на Вашу думку, йдеться?

5. С.Петлюра в листі до колишнього голови уряду УНР К.Мацієвича (12 червня 1926 р.) писав, що не бачить «серйозних аргументів за необхідність допомагати більшовикам у виконанні ними ролі «Івана Калити» щодо збирання українських земель».

1) Як Ви розумієте зміст листа?

2) Чи згодні Ви з таким твердженням? Чому?

6. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції: «Історичний феномен СРСР». Чому Ви обрали б саме ці питання?

Впровадження непу в Україні. Українізація (коренізація).

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем економічного, політичного та соціокультурного життя УРСР у 20-х роках.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, працювати з монографічною, довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти вихованню у дусі гуманізму і загальнолюдських цінностей, розвивати інтерес до культурних процесів.

Проблема:

З’ясувати причини запровадження Непу, провести порівняння політики «воєнного комунізму» і Непу, довести, що Неп – вимушений тактичний крок, а не стратегічна лінія.

Провідна ідея:

Трагічною є доля бездержавного народу.

Методи:

Словесний, частково-пошуковий, пояснювально-ілюстративний, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична, підсумкова бесіди; тестування; контрольна робота.

Основні поняття:

Продовольчий податок, децентралізація, господарський розрахунок, концесія, кооперація.

Основні дати:

Березень 1921 р. – Х з’їзд РКП(б), початок Непу

Червень 1921 р. – всеукраїнська нарада КП(б)У, схвалення Непу

1921-1928 рр. – період Непу.

План:

1.Внутрішнє становище УРСР (1921-1922 рр.).

2. Об'єктивні причини введення нової економічної політики.

3. Суть нової економічної політики.

4. Неп в сільському господарстві.

5. Неп в торгівлі.

6. Неп в області фінансів. 7. Особливості Непу в Україні. 8. Причини і масштаби голоду в Україні в 1921-1923 рр. 9. Досягнення Непу. 10.Недоліки Непу.  

Питання та завдання для вивчення підручників, досліджень, монографічної, довідкової літератури, періодики:

1. Визначте, які результати та наслідки мало проведення політики «воєнного комунізму» для України.

2. Які причини спричинили перехід від політики «воєнного комунізму» до Непу?

3. Заповніть таблицю:

Криза радянської влади в Україні наприкінці 1920 – на початку 1921 р.
Економічна
Політична

4. Неп – вимушена чи цілеспрямована політика?

5. Чи не загрожували принципи Непу існуванню радянської влади?

6. В чому полягала специфіка Непу в Україні? Якими були наслідки її реалізації?

7. Коли і чому припинила своє існування нова економічна політика? Якими були наслідки її згортання? Заповніть таблицю:

Згортання Непу наприкінці 20-х рр.
Промисловість
Сільське господарство
Торгівля

8. Порівняйте політику «воєнного комунізму» і Непу. Заповніть таблицю:

Воєнний комунізм (1919-1920 рр.)	НЕП (1921-1928 рр.)
	1. денаціоналізація частини підприємств 2. передача в оренду і концесію дрібних і середніх підприємств 3. продподаток 4. легалізація торгівлі 5. проведення грошової реформи 6. розвиток товарно-грошових відносин 7. створення ринку робочої сили 8. запровадження процедури добровільного найму і звільнення робочої сили

9. Які заходи Непу не втратили актуальності й сьогодні?

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Більшість істориків вважає, що політика «воєнного комунізму» була наслідком громадянської війни.

Інші дотримуються думки, що саме «воєнний комунізм» призвів до розпалювання громадянської війни.

Хто, на Ваш погляд, має рацію? Аргументуйте свою відповідь.

2. Припустіть, якими могли б бути СРСР УРСР перед початком Другої світової війни в разі збереження непу. За яких умов могла б реалізуватися непівська альтернатива?

3. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції: «Неп: історія і сучасність». Чому Ви обрали б саме ці питання?

Обґрунтуйте актуальність ваших питань.

Політика українізації

Мета вивчення:

Засвоєння конкретно-історичного матеріалу та вивчення літератури з проблем політичного, соціокультурного життя УРСР у 20-ті роки.

Формування уміння аналізувати історичні факти, першоджерела, статистичні дані, працювати з монографічною, довідковою літературою, періодикою; навички формулювання підсумків та висновків; уміння теоретичного моделювання, висловлювати й доводити власну думку.

Сприяти вихованню у дусі гуманізму і загальнолюдських цінностей, потреби жити в умовах правової держави, розвивати інтерес до культурних процесів, прищеплювати інтерес до новаторських пошуків митців.

Проблема:

Визначити суть політики «коренізаціі» в УСРР. Схарактеризувати причини культурного піднесення у 20-ті рр. Визначити, які політичні сили чинили опір «українізації».

Провідна ідея:

Незавидною є доля бездержавного народу.

Методи:

Словесний, частково-пошуковий, проблемний; самостійна робота; аналітична, евристична бесіди; контрольна робота.

Основні поняття:

Коренізація, українізація, націонал-комунізм, національне відродження, УАПЦ, літературна дискусія, сепаратизм, націоналізм, «хвильовизм».

Основні дати:

1921 р. – створення УАПЦ

1921 р. – створено Головне архівне управління

1921 р. – створено Інститут української мови АН УРСР

До 1925 р. – працювала Всеукраїнська Академія наук

1926 р. – митрополита Липківського заарештовано

1928 р. – введено Адміністративний кодекс УРСР з розділом «Правила про культи».

План:

1. Причини проведення політики українізації.
2. Розвиток національних меншин.
3. Суть українізації.
4. Українізація державного й партійного апарату.
5. Поширення сфери вживання української мови.
6. Ліквідація неписьменності.
7. Релігійне життя в Україні в 1920-1928 рр.
8. Протиріччя в ході здійснення українізації.

Питання та завдання для вивчення підручників, досліджень, монографічної, довідкової літератури, періодики:

1. Схарактеризуйте суть політики «коренізаціі» в УСРР. Яких успіхів досягла політика «українізації» в галузі освіти?

2. Які політичні сили чинили опір «українізації»?

3. Що таке націонал-ухильництво? Хто з відомих діячів українського руху постраждав від звинувачень в «націонал-ухильництві»?

4. Схарактеризуйте причини культурного піднесення в УСРР у 20-х роках.

5. Які зрушення відбулись в розвитку літератури, музики, мистецтва?

Проблемні, пошукові завдання для поглибленого вивчення теми:

1. Політику українізації ініціювала Комуністична партія. Чому ж тоді Г.Зінов’єв, один з лідерів більшовиків, на другій сесії ЦВК СРСР у квітні 1926 р. заявляв, що українізація «явно суперечить нашій національній політиці, б’є по нашій лінії в цьому питанні, допомагає петлюрівщині».

Аргументуйте свою відповідь.

2. У 1926 р. нарком освіти О.Шумський надіслав Й.Сталіну листа, в якому попереджав, що українці, котрі й раніше не надто прихильно ставились до радянської влади, можуть відвернутися від неї як від іноземного режиму.

У чому була причина цього звернення? Аргументуйте свою відповідь.

3. З резолюції V Конгресу Комінтерну (червень-липень 1926 р.): «Українське питання є одним з найважливіших національних питань Середньої Європи».

Чому «українське питання» стало одним з найважливіших національних питань Середньої Європи?

4. Складіть перелік проблемних питань, із якими Ви б виступили на конференції: «Уроки непу для розвитку сучасної України». Чому Ви обрали б саме ці питання?

5. Проаналізуйте схеми та діаграми:

Писемність населення у віці 9 – 49 років

(за даними перепису населення у відсотках)

Дата добавления: 2014-12-25