Розділ 1

В лекційному матеріалі приділяється багато уваги вивченню феномена креативності, розкриттю ускладненості тим, що в оцінці творчих характеристик дослідник має справу насамперед з якістю явища. Викладення матеріалу ведеться на підґрунті дослідження креативності, на власне науковому матеріалі здійсненому в 1959 р. групою вчених на чолі з Дж. Гілфордом за допомогою факторного аналізу та на статистичному матеріалі і точних науках.

Передумовами розвитку креативності є феномен, який виявляється через особистісні відчуття, міркування, знання, відчування, дії. Креативність з'являється як поведінка у відносній відсутності погрози і примуса від оточення. Креативність являє собою сприйняття, відповідь, дію або спілкування особистості, нічим і ніким не примушувану й в не примушеній ситуації. Якби креативність могла виникнути в результаті примуса або як продукт погрози, у світі було б більше креативності. Коли особистість почуває погрозу від оточення, вона стає обачною і загальмованою, боїться вільно виражати свої ідеї. Дані, що ми одержуємо в психологічних лабораторіях, є осад процесу взаємодії між суб'єктом і його психологічним навколишнім середовищем.

Лекції з проблем психології творчості, що подані – авторське бачення сучасної проблематики, що склалося після ознайомлення з багатьма науковими дослідженнями та статтями вітчизняних і зарубіжних авторів – відомих, та менш відомих в наукових психолого-педагогічних колах. Бо результати їх робіт викликали у свій час надії, що дослідники нарешті дійдуть до творчої особистості. Однак подальші дослідження не підтвердили їхньої ефективності, тому що креативність у цілому за допомогою факторного аналізу вичерпному визначенню не піддається. А творча людина – явище загадкове. Виходячи з останнього можна дійти узагальнення:

1. Коло креативності складне для дослідження і викликає безліч непорозумінь, оскільки емпіричне поле фактів, що відносяться до даної проблеми, дуже широке. Деякі прихильники досліджень розглядають креативність як незвичайні прояви ординарних процесів, тобто креативності як феномену узагалі відмовляють у самостійності. Однак у дослідженні креативності як феномена багато прихильників. Ці дослідники, як ми подаємо у лекціях, розглядають чотири основних аспекти: креативне середовище, креативна особистість, креативний продукт і креативний процес. Останнім часом ці підходи розглядаються разом з ноосферною проблематикою.

Дата добавления: 2014-12-27