Teмa 2. Сировина для текстильної промисловості й текстильні матеріали промислового призначення

За волокнистим складом пряжа буває однорідною, утвореною волокнами однієї природи, і змішаною з суміші різних за приро­дою волокон. Залежно від способу прядіння розрізняють пряжу гребінну, кардну, апаратну, зокрема вовняну пряжу — апарат­ну, гребінну, напівгребінну; шовкову — гребінну й апаратну; ба­вовняну — гребінну, кардну, апаратну; лляну пряжу сухого й мокрого способів прядіння, пачіскову (з пачосів) пряжу сухого та мокрого способів прядіння

За будовою пряжа може бути одиничною, крученою, з двох або більше скручених між собою ниток; суканою — з двох або більше поздовжньо складених пряж, не скручених між собою; фасонною, високооб'ємною, армованою.

Фасонна пряжа — це пряжа з певним зовнішнім ефектом (рис. 2.2.), наприклад:

спіральна, яку отримують внаслідок щільного обкручування стри­жневої пряжі нагінною, її будова подібна до пружини (рис. 2.2, а);

вузликова, яку отримують внаслідок скручення стрижневої й нагінної пряжі зі змінним натягом, унаслідок чого на поверхні утворюються вузлики — потовщення (рис. 2.2, б);

петельна (букльована) — пряжа, нагінний кінець якої під час скручування подається без натягу й утворює на поверхні різні за розміром петлі (рис. 2.2, в);

пряжа зі скрутинами, на поверхні якої чергуються з певним інтервалом петельки, утворені скрученням ниток із високим сту­пенем кручення (рис. 2.2, г);

застгілиста пряжа — складається з двох частин різного ко­льору, в результаті чого виникають ділянки пряжі різних кольо­рів; застилання однієї нитки іншою досягають завдяки густому розміщенню витків на стрижневій нитці (рис. 2.2, д).

комбінована пряжа, яку отримують за відомими методами структурування з різними комбінованими ефектами (рис. 2.2, є);

Рис. 2.2. Фасонна пряжа: а — спіральна; б — вузликова; в — петельна (букльована); г — зі скрутинами; д — застилиста; є — комбінована; є — епонж; ж — з рівничним ефектом: з — із зовнішньою обмоткою; и — синель

пряжа епонж складається переважно з трьох частин — стриж­невої, нагінної та закріпної, яка фіксує зовнішні ефекти при дру­гому скручуванні (рис. 2.2, є);

пряжа з рівничним ефектом — це пряжа зі слабозакручени-ми місцями (рис. 2.2, ж);

пряжа із зовнішньою обмоткою, яку отримують внаслідок щільного обкручування стрижневої нитки нагінною (рис. 2.2, з);

синель має ворсисту поверхню; між двома стрижневими кін­цями пряжі під час скручування вводять короткі волокна нагінної пряжі (рис. 2.2, и).

Широкий асортимент структурованої пряжі виробляють на традиційному прядильному й крутильному обладнанні, а також на спеціальних фасонно-крутильних машинах.

Високооб'ємну виготовляють з хімічних штапельованих волокон різного ступеня збігання. Після волого-теплової обробки один із шарів волокон збігається, що зумовлює утворення хвиляс­тості волокон і збільшує об'ємність пряжі.

Армована пряжа має осердя, яке обкручується по всій до­вжині бавовняними, вовняними, лляними або хімічними волокнами.

Пряжа з фліром має грубі волокна, які виступають на її поверхні у вигляді довгих окремих ворсинок і нагадують лінії.

Пряжа з непе ом має кулькоподібні потовщення, які отри­мують під час присукування окремих порцій спеціально сформо­ваних кулькоподібної форми ниток до основного осердя.

За обробкою пряжа може бути суровою, вибіленою, фарбова­ною, кислованою, вареною (лляна), меланжевою, яка складаєть­ся із забарвлених у різні кольори волокон, мулінованою — із за­барвлених у різні кольори ниток.

Залежно від ступеня кручення розрізняють пряжу слабкого, середнього, підвищеного й сильного кручення.

Нитки складаються з безмежно довгих волокон, не з'єднаних між собою або з'єднаних склеюванням чи скручуванням, і мають компактну будову завдяки діям сил зчеплення, які виникають між окремими волокнами. Склеюванням коконних ниток виробляють шовк-сирець. Складанням і скручуванням декількох ниток отри­мують кручені нитки натуральні, штучні, синтетичні. Скручення може бути простим (відбувається скручування кількох ниток) і складним (скручують декілька вже скручених ниток).

Якість тканин та інших текстильних матеріалів значною мірою залежить від будови й структури ниток. Наприклад, нитки підви­щеного кручення надають тканинам підвищеної міцності на роз­рив і великої жорсткості. Тканини, вироблені з товстішої пряжі, стійкіші до витирання, більш теплозахисні, але важчі.

Структура пряжі й ниток характеризується такими основними показниками: товщиною (лінійною густиною), кількістю елемента­рних ниток у комплексній нитці та одиничних ниток у крученій або суканій нитці-пряжі, величиною і напрямком кручення, вологістю, міцністю й рівномірністю.

Товщина (лінійна густина) пряжі та ниток визначається ма­сою, що припадає на одиницю довжини і виражається в одиницях системи текс. За одиницю маси приймають грам, за одиницю дов­жини — кілометр, за одиницю вимірювання лінійної густини — текс (г/км).

Для визначення лінійної густини ниток всі пасма довжиною 200, 100, 50, 25, 10, 5 м або відрізки ниток 1,0 або 0,5 м зважують (разом з похибкою від їх загальної маси не більше 0,5 %), підра­ховують загальну довжину й визначають лінійну густину нитки за формулою

Т = ,

де Σm — сума мас пасм або відрізків, г; 1 — довжина нитки в пасмі або відрізку, м; п — кількість пасм або відрізків; 1000 — коефіцієнт для переведення метрів у кілометри.

Лінійну густину вторинних ниток, отриманих з однакової тов­щини первинних ниток, позначають числами, розділеними зна­ком множення, наприклад, 20 текс х2 або 20 текс х2х3 і т.д. Тов­щину ниток, отриманих з різних за товщиною первинних ниток, визначають за формулою

Т_кр = Т₁ + Т₂ + … Т_n.

Скрученість — важливий параметр пряжі й ниток, кількість кручень, які припадають на 1 м довжини. Скрученість ниток ви­значають за допомогою круткоміра шляхом безпосереднього роз­кручування до повної паралельності волокон або складових ниток і подвійного скручування.

Величина скручування нитки — це різниця між довжиною кру­чених ниток після розкручування і їх затискною довжиною до довжини нитки після розкручування.

Значення скручування ниток У визначають за формулою (%)

У = ,

де α₁— довжина нитки після розкручування, мм; α ₂ —затискна довжина нитки, мм.

Дата добавления: 2015-04-30