Модуль 4

В.І. Жуков, О.А. Наконечна, С.О. Стеценко, М.Г. Щербань

ХНМУ

Харків

УДК 577.1:378.041.091.212:616.31 (075) Рекомендовано ЦМК з

ББК 28.072я7 ВМО МОЗ України

С17 (Протокол № 1 від 27.12.2011р.)

Рецензенти: В.В. Давидов - д-р мед. наук, проф.

(Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України)

П.А. Каліман -д-р біол. наук, проф.

(Харківський націанальний університет ім. В.Н. Каразіна)

І.В. Ніженковська - д-р мед. наук, проф.

(Київський національний медичний університет ім. О.О. Богомольця)

С17 Самостійна підготовка студентів стоматологічного факультету до практичних занять з біологічної хімії. Частина 2: Навч.-метод. посібник. – Харків: ХНМУ, 2012. – 84 с.

Біологічна хімія – наука медико-біологічного циклу, яка закладає основу вивчення молекулярної біології, нормальної та патологічної фізіології, фармакології, токсикології, генетики, пропедевтики внутрішніх хвороб та інших. Ця навчальна дисципліна вивчає механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції.

Біохімія розглядає хімічні основи життєдіяльності організмів у нормі та при патології, тому має важливе практичне значення для медицини.

Мета та завдання посібника: вивчення хімічного складу, хімічної структури, властивостей основних компонентів тканин та органів, перетворення речовин та енергії в здоровому та хворому організмі, проведення практичних робіт. При виконанні лабораторної роботи акцент ставиться на клініко-діагностичне значення біохімічних показників. Кожна тема подана за планом: теоретичні питання, тестові завдання для самоконтролю, лабораторні роботи.

Для студентів стоматологічного факультету вищих навчальних закладів.

УДК 577.1:378.041.091.212:616.31 (075)

ББК 28.072я7

© Харківський національний

медичний університет, 2012

ОБМІН БІЛКІВ ТА НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ

ЗМІСТКОВИЙ МОДУЛЬ 16

ЗАНЯТТЯ 1 (2 години)

Тема: Обмін білків. Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті. Механізми всмоктування амінокислот. Гниття білків у кишечнику. Біохімічний аналіз шлункового соку.

Актуальність. Обмін білків посідає провідне місце в різноманітних перетвореннях речовин, характерних для всіх живих організмів. Його вив-чення є вельми необхідним для з’ясування особливостей біосинтезу та катаболізму білків, оволодіння тонкими молекулярними механізмами розвитку та протікання патологічних процесів. Білки виконують в організмі ряд функцій: пластичну, каталітичну, транспортну, скорочувальну, рецепторну, регуляторну, енергетичну та ін. Білки і амінокислоти беруть безпосередню участь у біосинтезі біологічно активних речовин: гормонів, медіаторів, біогенних амінів та ін. За харчовою цінністю білки поділяються на повноцінні, що містять усі незамінні амінокислоти, та неповноцінні, в яких відсутня хоча б одна незамінна амінокислота. Білки їжі не утилізуються організмом без попереднього розщеплення в шлунково-кишковому тракті. Біологічний сенс їх перетравлення полягає у втраті видової та тканинної специфічності та перетворенні на імунологічно індиферентні амінокислоти, що використовуються надалі для потреб організму. Повного розщеплення харчових білків під дією травних ферментів шлунка і тонкого кишечника найчастіше не відбувається. Недорозщеплені пептиди та амінокислоти, що не всмокталися в тонкому кишечнику, потрапляють до товстого кишечника, де підпадають під дію ферментних систем мікрофлори; при цьому утворюються токсичні (фенол, крезол, індол та ін.) і нетоксичні (спирти, оксикислоти, жирні кислоти та ін.) сполуки. Перетворення амінокислот, що спричинені діяльністю мікроорганізмів товстого кишечника, називають «гниття білків». Після всмоктування токсичні речовини потрапляють до печінки, де знешкоджуються шляхом хімічного зв’язування сульфатною або глюкуроновою кислотою з утворенням нетоксичних «парних» сполук, які виділяються із сечею.

Мета. Вивчити перетравлення харчових білків під впливом протеолітичних ферментів шлунково-кишкового тракту. Охарактеризувати специфічність дії, механізми активації і регуляції протеолітичних ферментів; роль хлоридної кислоти шлункового соку; механізми всмоктування амінокислот. Розглянути перетворення амінокислот у товстому кишечнику, засвоїти механізми знешкодження продуктів гниття амінокислот. Ознайомитися з методом кількісного визначення кислотності шлункового соку та його клініко-діагностичним значенням.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Роль білків у життєдіяльності організму.

2. Норми білка в харчуванні. Повноцінні та неповноцінні білки. Замінні, незамінні, умовно або частково замінні амінокислоти.

3. Біологічний сенс перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті.

4. Основні етапи ентерального обміну білків.

5. Протеолітичні ферменти: специфічність дії, біологічний сенс утворення у неактивній формі, механізми активації та регуляції.

6. Хімічний склад шлункового соку. Роль HCl. Види кислотності шлункового соку, методи її визначення.

7. Клініко-діагностичне значення аналізу шлункового соку.

8. Фактори ризику утворення виразки та пухлин шлунка. Діагностичне значення якісного визначення молочної кислоти у шлунковому соку.

9. Механізм всмоктування амінокислот у кишечнику.

10. Хімічні перетворення амінокислот у товстому кишечнику.

11. Механізми знешкодження продуктів гниття білків у кишечнику.

12. Аміни, які утворюються у кишечнику при гнитті з діаміномонокарбонових кислот, їх знешкодження.

13. Токсичні речовини, які утворюються у кишечнику при гнитті з тирозину та фенілаланіну, їх знешкодження.

14. Токсичні речовини, які утворюються у кишечнику при гнитті з триптофану, їх знешкодження.

15. УДФГК та ФАФС: структура, роль.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Екзопептидази – це:

А. Пепсин, трипсин. В. Еластаза, колагеназа.	D. Хімотрипсин, карбоксипептидази.
С.Карбоксипептидази, амінопептидази.	Е. Амінопептидази, еластаза.

2. С-кінцеві амінокислоти в білках відщеплюють:

А. Дипептидази. В. Амінопептидази.

С. Карбоксипептидази. D. Хімотрипсин.

Е. Пепсин.

3. При дослідженні шлункового соку встановлено, що вміст вільної соляної кислоти знаходиться в межах норми. Які серед наведених показників (ммоль/л) є вірогідними для цього випадку.

А. 20-40.

В. 10-20.

С. 40-50.

D. 30-50.

Е. 5-15.

4. Гниття білків за дії мікрофлори кишечника включає такі реакції:

А. Перетворення білків до пептидів. В. Перетворення складних білків до простих.

С. Утворення амінокислот з білків.

D. Переамінування амінокислот.

Е. Дезамінування і декарбоксилування з утворенням токсичних продуктів.

5. N-кінцеві амінокислоти в білках відщеплюють:

А. Дипептидази. В. Амінопептидази.

С. Карбоксипептидази. D. Еластаза.

Е. Ендопептидази.

6. У панкреатичному соку містяться ензими:

А. Трипсин, хімотрипсин, ренін. В. Хімотрипсин, еластаза, пепсин.	D. Еластаза, карбоксипептидази, желатиназа.
С. Карбоксипептидази, ренін, ліпаза.	Е. Хімотрипсин, трипсин, карбок- сипептидази.

7. Який з перелічених ферментів активується трипсином:

А. Пепсин. В. Амінопептидаза.

С. Ліпаза. D. Амілаза.

Е. Хімотрипсин.

8. Пепсин розкладає пептидні зв’язки, утворені:

А. Гліцином і серином. В. Діамінокислотами з метіоніном.	D. Аргініном і лізином. Е. Ароматичними амінокислотами.
С. Гліцином і триптофаном.

9. Пацієнт госпіталізований зі скаргами на діарею після вживання білкової їжі. Лікар передбачає порушення перетравлення білків, внаслідок чого підсилюється їх гниття. Яка з перелічених речовин є продуктом гниття білків в кишечнику?

А. Білірубін.	С. Порфобіліноген.	Е. Триптофан.
В. Молочна кислота.	D. Кадаверин.

10. У хворого спостерігається поганий апетит, відрижка. Загальна кислотність шлункового соку складає 10 одиниць. Такий стан може свідчить про:

А. Анацидний гастрит.	D. Гіпоацидний гастрит.
В. Гіперацидний гастрит. С. Гострий панкреатит.	Е. Виразкову хворобу шлунка.

11. У новонародженого у шлунку відбувається звурджування молока, тобто перетворення розчинних білків молока казеїнів на нерозчинні параказеїни за участі ферментів та іонів кальцію. Який фермент приймає участь в цьому процесі?

А. Секретин.

В. Пепсин.

С.Гастриксин.

D. Ренін.

Е. Ліпаза.

12. Токсичні речовини утворюються у товстому кишечнику внаслідок декарбоксилування амінокислот. Яка речовина утворюється з орнітину?

А. Скатол.

В. Індол.

С. Кадаверин.

D. Фенол.

Е. Путресцин.

13. У чоловіка, 45 років, який тривалий час перебував на рослинній дієті, виявлений негативний нітрогеновий баланс. Яка особливість раціону є причиною цього стану?

А. Надлишкова кількість води. В. Надлишкова кількість вуглеводів.	D. Недостатня кількість жирів. Е. Недостатня кількість жирів та білків.
С. Недостатня кількість білків.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Дата добавления: 2015-04-30