До підсумкового модульного контролю № 4

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

Тема: Обмін білків та нуклеїнових кислот (підсумковий модульний контроль № 4, підсумкові модулі 11, 12, 13, 16).

1. Роль білкових речовин в життєдіяльності організму.

2. Норми білка в харчуванні. Повноцінні та неповноцінні білки. Замінні, незамінні, умовно або частково замінніамінокислоти.

3. Нітрогеновий баланс, його види.

4. Біологічний сенс перетравлення білків.

5. Основні етапи ентерального обміну білків.

6. Ферменти, що беруть участь у перетравленні білків. Механізми їх активації.

7. Хімічний склад шлункового соку. Види кислотності шлункового соку, методи визначення. Роль HCl шлункового соку.

8. Механізм всмоктування амінокислот у кишечнику.

9. Біохімічні механізми регуляції травлення білків. Гормони шлунково-кишкового тракту.

10. Порушення травлення білків в шлунково-кишковому тракті. Парентеральне харчування.

11. Гниття, механізми знешкодження продуктів гниття білків у кишечнику.

12. Аміни, що утворюються у кишечнику при гнитті з діаміномонокарбонових кислот, їх знешкодження.

13. Токсичні речовини, які утворюються у кишечнику при гнитті з тирозину та фенілаланіну, їх знешкодження.

14. Токсичні речовини, які утворюються у кишечнику при гнитті з триптофану, їх знешкодження.

15. Тканинний протеоліз. Дія, властивості та класифікація катепсинів.

16. Схема основних шляхів надходження та використання амінокислот-ного пулу тканин. Основні класи органічних сполук, що утворюються з амінокислот.

17. Загальні шляхи перетворення амінокислот.

18. Декарбоксилування амінокислот: ферменти, фізіологічне значення.

19. Біогенні аміни: реакції утворення, роль. Механізми знешкодження біогенних амінів.

20. Основні шляхи дезамінування амінокислот в тканинах людини.

21. Пряме й непряме дезамінування L-амінокислот. Механізм дії та роль оксидаз і глутаматдегідрогенази.

22. Трансамінування амінокислот. Механізм дії амінотрансфераз, їх роль в обміні амінокислот, клінічне значення визначення у крові.

23. Реакція відновного амінування α-кетоглутарової кислоти, її роль.

24. Шляхи утворення амоніаку в організмі, його дія.

25. Транспорт амоніаку із тканин у печінку та нирки. Реакції утворення глутаміну та аспарагіну, їх роль. Роль аланіну в транспорті амоніаку.

26. Механізми тимчасового та кінцевого знешкодження амоніаку.

27. Утворення амонійних солей у нирках, значення процесу.

28. Орнітиновий цикл утворення сечовини у печінці: ферментні реакції, роль. Генетичні дефекти ферментів циклу (ензимопатії).

29. Гіперамоніємія: її причини, прояви, наслідки

30. Схема шляхів обміну безнітрогенових залишків амінокислот в організмі, зв'язок з циклом Кребса.

31. Глікогенні та кетогенні амінокислоти.

32. Фізіологічне значення та регуляція процесів глюконеогенезу з амінокислот.

33. Обмін фенілаланіну та тирозину, порушення, шляхи корекції.

34. Обмін триптофану, порушення, шляхи корекції.

35. Обміну гліцину та серину. Глутатіон як продукт обміну амінокислот, його структура, роль.

36. Обмін аргініну. Оксид азоту як продукт обміну аргініну, роль.

37. Обмін сірковмісних амінокислот.

38. Обмін дикарбонових амінокислот.

39. Обмін валіну, лейцину, ізолейцину. Хвороба «кленового сиропу».

40. Обмін креатину, його роль, порушення. Креатинфосфокіназа: ізоформи, клініко-діагностичне значення їх визначення у сироватці крові.

41. Спадкові порушення обміну амінокислот та біохімічні методи їх визначення, можливість корекції.

42. Нуклеотиди, їх структура та роль в організмі.

43. Перетравлення й всмоктування нуклеопротеїнів.

44. Синтез піримідинових нуклеотидів. Регуляція. Порушення.

45. Синтез пуринових нуклеотидів. Регуляція. Порушення.

46. Синтез дезоксирибонуклеотидів.

47. Роль карбамоїлфосфату в обміні білків та нуклеотидів.

48. Розпад піримідинових нуклеотидів.

49. Розпад пуринових нуклеотидів. Гіперурікемія. Її причини, біохімічні механізми корекції.

50. Взаємозв’язок між обміном білків та нуклеїнових кислот.

51. Реплікація ДНК; біологічне значення; полуконсервативний механізм реплікації. Відкриття Дж. Уотсона і Фр. Кріка.

52. Загальна схема біосинтезу ланцюгів ДНК. Схема реплікації ДНК.

53. Молекулярні механізми реплікації ДНК, значення антипаралель-ності ланцюгів ДНК, фрагменти Оказакі. Етапи синтезу дочірніх ланцюгів молекул ДНК.

54. Загальна схема транскрипції РНК. РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів.

55. Етапи і ферменти синтезу РНК. Сигнали транскрипції: промоторні, ініціюючі, термінаторні ділянки геному.

56. Процесінг – посттранскрипційна модифікація РНК. Антибіотики – інгібітори транскрипції.

57. Генетичний (біологічний) код; триплетна структура коду, його властивості.

58. Рибосомальна білоксинтезуюча система, її компоненти. Структура рибосом еукаріотів.

59. Транспортні РНК і активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.

60. Етапи і механізми трансляції. Ініціюючі та термінуючі кодони мРНК; роль білкових факторів рибосом у трансляції.

61. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції. Молекулярні механізми контролю трансляції на прикладі біосинтезу глобіну.

62. Вплив фізіологічно активних речовин на процеси трансляції. Антибіотики – інгібітори трансляції у прокаріотів та еукаріотів, їх використання в медицині.

63. Регуляція експресії генів прокаріотів. Схема за Ф.Жакобом і Ж.Моно.

64. Особливості молекулярної організації ДНК та експресія геному еукаріотів.

65. Генетичні рекомбінації в прокаріотів (трансформація, трансдукція, кон’югація).

66. Біологічне значення і механізми репарації ДНК. Репарація УФ-індукованих генних мутацій; пігментна ксеродерма.

67. Генна інженерія або технологія рекомбінантних ДНК. Біомедичне значення.

68. Технологія трансплантації генів і отримання гібридних молекул ДНК. Клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських речовин (гормонів, ферментів, антибіотиків, інтерферонів тощо).

69. Мутації: геномні, хромосомні, генні. Роль у виникненні ензимопатій та спадкових хвороб людини.

Дата добавления: 2015-04-30