Визначення вмісту креатиніну в біологічних рідинах

Завдання 1. Визначити вміст креатиніну в сироватці крові.

Принцип. Креатинін при взаємодії з пікриновою кислотою в лужному середовищі утворює сполуки оранжево-червоного кольору, інтенсивність якого визначають фотометрично.

Хід роботи. Дослідна проба - вносять 0,5 мл досліджуваної сироватки крові, 1 мл дистильованої води та 0,5 мл трихлороцтової кислоти; калібрувальна проба (еталонна) - вносять 0,5 мл калібрувального розчину (концентрація креатиніну — 177 мкмоль/л), 1 мл дистильованої води та 0,5 мл трихлороцтової кислоти. Вміст обох пробірок перемішують, залишують стояти протягом 5 хв, потім центрифугують при 2500-3000 об/хв протягом 5 хв. Надосадову рідину зливають. У дві центрифужні пробірки вносять по 1 мл надосадової рідині з кожної проби, додають по 0,5 мл пікринової кислоти (0,04 моль/л) і 0,5 мл NaOH (0,75 моль/л). Перемішують і точно через 20 хв фотометрирують в 1 см кюветі при 505 нм проти розчину порівняння. Розчин порівняння: у центрифужну пробірку вносять 1,5 мл дистильованої води та 0,5 мл трихлороцтової кислоти; перемішують. З цього розчину беруть 1 мл і переносять в окрему пробірку, додають 0,5 мл пікринової кислоти та 0,5 мл натрію гідроксиду.

Концентрацію креатиніну (Х) в мкмоль/л у сироватці крові розраховують за формулою: Х=(Сет.×Ед.)/Еет., де Сет. - концентрація креатиніну в еталонній пробі (177 мкмоль/л); Ед. - оптична щільність дослідної проби; Еет. - оптична щільність еталонної проби. У нормі вміст креатиніну у сироватці крові (натще) складає: для чоловіків - 61-115 мкмоль/л, жінок - 53-97 мкмоль/л.

Увага! При роботі необхідно строго дотримуватися правил роботи з отруйними речовинами в хімічних лабораторіях, тому що пікринова кислота - отрута, а трихлороцтова кислота та NaOH - їдкі речовини!

Завдання 2. Визначити вміст креатиніну в сечі.

Принцип. Той же.

Хід роботи. Визначення проводять в центрифужних пробірках, які заповнюють відповідно до схеми:

	Дослідна проба	Розчин порівняння
Сеча розведена 1:100 (мл)	0,5	-
Вода дистильована (мл)	0,25	0,75
Трихлороцтова кислота (мл)	0,25	0,25
Пікринова кислота (мл)	0,5	0,5
NaOH (мл)	0,5	0,5

Перемішують вміст пробірок і точно через 20 хв вимірюють оптичну щільність дослідної та калібрувальної проби проти розчину порівняння в 1 см кюветі при 505 нм. Еталонний (калібрувальний) розчин готовлять як й у випадку визначення креатиніну в сироватці крові. Кількість креатиніну (У) у ммоль/добу в сечі розраховують за формулою:

У=(Сет.×Ед.×Д×50)/(Еет.×1000), де Сет. - концентрація креатиніну в еталонній пробі (177 мкмоль/л); Ед. - оптична щільність дослідної проби; Еет. - оптична щільність еталонної проби; Д - добовий діурез (1,5 л); 1000 - перевід мкмоль в ммоль; 50 - розведення сечі. У нормі вміст креатиніну в сечі складає: для чоловіків - 8,8-17,7 ммоль/добу (1,0-2,0 г); жінок - 7,1-15,9 ммоль/добу (0,8-1,8 г).

Клініко-діагностичне значення. Концентрація креатиніну в сироватці крові здорових людей відносно постійна в результаті строгої залежності між його утворенням та виділенням. Креатинін відноситься до безпорогових речовин, він фільтрується тільки клубочками, але не реабсорбується. Його секреція канальцями можлива тільки при високій концентрації в крові. Визначення вмісту креатиніну проводять для дослідження функції нирок. Концентрація креатиніну в плазмі є зворотно пропорційною до величини фільтрації. Критичною верхньою границею встановлена концентрація на рівні 115 мкмоль/л. За її наростанням в крові визначають ступінь хронічної ниркової недостатності. Також підвищення вмісту креатиніну в крові (гіперкреатинінемія) може спостерігатися при кишковій непрохідності, гіперфункції надниркових залоз, сечокам’яній хворобі.

Підвищена екскреція креатиніну з сечею спостерігається при вживанні в їжу великої кількості м’ясних продуктів, синдромі тривалого роздавлення м’язової тканини, тяжкій фізичній праці, лихоманках, пневмоніях. Зниження виділення креатиніну з сечею спостерігається при хронічному нефриті з уремією, м’язовій атрофії, лейкемії та ін.

ЛІТЕРАТУРА

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія / Ю. І. Губський. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 250- 261.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник / Ю. І. Губський. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 303-314.

3. Біохімія людини: підручник / Я.І. Гонський, Т.П Максимчук., М.І Калинський. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 419-426, 429-430.

4. Березов Т.Т. Биологическая химия / Т.Т Березов, Б.Ф.Коровкин. – М.: Медицина, 1998. – С. 451-456, 459-468.

5. Биохимия: учебник / под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 494-504, 515-517.

6. Николаев А.Я. Биологическая химия / А.Я. Николаев. – М.: ООО Мед. информ.аг-во, 1998. – С. 323-331.

7. Практикум з біологічної хімії / Д.П. Бойків, О.Л. Іванків, Л.І. Коби-лянська та ін.; за ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С.146-167.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 16

ЗАНЯТТЯ 7 (2 години)

Тема: Функції та обмін нуклеотидів, його можливі порушення. Визначення сечової кислоти у біологічних рідинах. Аналіз кінцевих продуктів нітрогенового обміну. Визначення загального азоту в сечі; нітрогеновий баланс, його види.

Актуальність. Нуклеотиди та їх похідні виконують різноманітні функції в організмі, приймаючи участь в синтезі нуклеїнових кислот та нуклеотидних коферментів; в реакціях депонування та використання енергії; в ут-воренні активних форм вуглеводів, нітрогенових основ, сульфатів, метіоніну; в трансдукції сигналів у клітини та ін. Синтез нуклеотидів має свої закономірності, у ньому беруть участь різні метаболіти всіх видів обміну речовин та специфічні ферменти. Ферменти синтезу рибо- і дезоксирибонуклеотидів - мішень дії противірусних та протипухлинних препаратів. Кінцевим продуктом перетворення пуринових нуклеотидів у людини є сечова кислота, а піримідинових – СО₂, амоніак, сечовина, β-аланін, β-аміномасляна кислота. Про стан обміну нуклеотидів роблять висновки, спостерігаючи за активністю ферментів різних стадій їх розпаду і перетворення, а також за вмістом сечової кислоти – кінцевого продукту обміну пуринів.

Мета. Розглянути структуру та роль в організмі нуклеотидів, ознайомитися з процесом перетравлення й всмоктування нуклеопротеїнів; синтезом та розпадом пуринових і піримідинових нуклеотидів. Вивчити основні механізми регуляції обміну нуклеотидів та його порушення: подагру, спадкову оротацидурію, синдром Леша-Ніхана. Ознайомитися з методом кількісного визначення сечової кислоти у біологічних рідинах та його клініко-біохімічним значенням. Підбити підсумок катаболізму простих і складних білків (нуклеопротеїнів); розглянути кінцеві продукти нітрогенового обміну, азот яких складає загальний азот сечі, що відбиває кількість білка, розщепленого у тканинах, і використовується для вивчення нітрогенового балансу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Нуклеотиди, їх структура та роль в організмі.

2. Перетравлення й всмоктування нуклеопротеїнів.

3. Утворення 5'-фосфорибозил-1'-дифосфату в клітині, його участь в синтезі пуринових та піримідинових нуклеотидів. Роль ферменту фосфорибозилдифосфатсинтетази.

4. Синтез піримідинових нуклеотидів. Регуляція. Порушення.

5. Синтез пуринових нуклеотидів. Амінокислоти, що приймають участь у синтезі пуринового скелету. Регуляція синтезу та можливі порушення.

6. Синтез дезоксирибонуклеотидів.

7. Роль карбамоїлфосфату в обміні білків та нуклеотидів.

8. Роль ферменту гуанінгіпоксантинфосфорибозилтрансферази в синтезі пуринових нуклеотидів; його недостатність.

9. Розпад піримідинових нуклеотидів.

10. Розпад пуринових нуклеотидів.

11. Порушення обміну пуринових нуклеотидів. Гіперурікемія, її причини, біохімічні механізми корекції.

12. Порушення обміну піримідинових нуклеотидів. Оротацидурія.

13. Взаємозв’язок між обміном білків та нуклеїнових кислот.

14. Кінцеві продукти катаболізму простих і складних білків (нуклеопротеїнів). Нітрогеновий баланс, його види.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. До пуринових основ відносяться:

А. Аденін, гуанін. С. Цитозин.	Е. Всі перераховані.
В. Урацил, тимін. D. Псевдоурідин.

2. До піримідинових основ відносяться:

А. Аденін. С. Урацил, тимін, цитозин.	Е. Всі перераховані.
В. Гуанін. D. Псевдоурідин.

3. Яка сполука є начальною в біосинтезі аденілової та гуанілової кислот?

А. Інозинова кислота. В. Гіпоксантин.

С. Рибозо-5-фосфат. D. Карбамоїлфосфат.

Е. 5-фосфорибозил-1-дифосфат.

4. Яка сполука є джерелом аміногруп при біосинтезі аденілової кислоти з інозинової кислоти?

А.Аспартат. В.Глутамін. С.Гліцин. D.Аспарагін. Е. Карбамоїлфосфат.

5. У хворого біль у дрібних суглобах, суглоби збільшені. У сироватці крові підвищений рівень уратів. Обмін яких речовин є порушеним?

А. Амінокислот. В. Дисахаридів.

С. Пуринів. D. Піримідинів.

Е. Гліцерину.

6. У хлопчика зі спадковим синдромом Леша-Ніхана виявляються симптоми подагри та нервово-психічні зміни. Порушення якого метаболічного шляху зумовлює розвиток цих симптомів?

А. Синтезу пуринових нуклеотидів з вільних основ.

В. Синтезу пуринових основ з амінокислот.

С. Синтезу піримідинових основ з амінокислот.

D. Розпаду пуринових основ.

Е. Розпаду піримідинових основ.

7. У дитини спостерігається затримка росту та психічного розвитку, з сечею виділяється велика кількість оротової кислоти. Ця хвороба спостерігається в результаті порушення:

А. Синтезу піримідинових нуклеотидів.

В. Розпаду піримідинових нуклеотидів.

С. Синтезу пуринових нуклеотидів.

D. Розпаду пуринових нуклеотидів.

Е. Перетворення рібонуклеотидів в дезоксирібонуклеотиди.

8. У хлопчика, 5 років, з ознаками дитячого церебрального паралічу лабораторно виявлено підвищену концентрацію сечової кислоти у сироватці крові. Поставлено діагноз – синдром Леша-Ніхана. Генетичний дефект якого ферменту є причиною виникнення цієї патології?

А. УДФ-глюкуронілтрансферази. В. УДФ-глікозилтрансферази. С. Гіалуронідази.

D. Лактатдегідрогенази. Е. Гіпоксантин-гуанінфосфори- бозилтрансферази.

9. Похідні птерину – аміноптерин і метатрексат – є конкурентними інгібіторами дигідрофолатредуктази, внаслідок чого вони пригнічують утворення тетрагідрофолієвої кислоти із дигідрофолієвої. Ці препарати призводять до пригнічення міжмолекулярного транспорту одновуглецевих груп. Біосинтез якого нуклеотиду при цьому пригнічується?

А. ІМФ. В. УМФ. С. АМФ. D. Карбамоїлфосфату. Е. дТМФ.

10. Дитина, 3 роки, страждає розумовою відсталістю та тяжкою формою мегалобластичної анемії, яка є стійкою до лікування вітамінами В₉ і В₁₂. У сечі виявлена оротова кислота. Порушенням синтезу яких речовин обумовлена мегалобластична анемія?

А. АМФ, ГМФ. В. ГДФ. С. АТФ. D. ГТФ. Е. УМФ.

11. У хворої збільшені суглоби. В крові підвищений вміст уратів. Назвіть патологію? А. Рахіт. В. Скорбут. С. Пелагра. D. Карієс. Е. Подагра.

12. Який біохімічний аналіз слід провести для уточнення діагнозу – подагра?

А. Визначення вмісту амінокислот у крові.

В. Визначення концентрації сечовини у крові та сечі.

С. Визначення вмісту креатину в крові.

D. Визначення активності урікази в крові.

Е. Визначення рівня сечової кислоти в крові та січі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Дата добавления: 2015-04-30