Завдання 3. Охарактеризувати колір сечі

Нормальної сечі

Дослідження фізико-хімічних властивостей та хімічного складу

Завдання 1. Визначити добовий об’єм сечі (діурез).

У нормі добовий об’єм сечі складає в середньому 1200-1800 мл. Об’єм сечі більше 2000 мл і менше 500 мл за добу вказує на патологію. Кількість сечі, що виділяється, може бути зниженою (олігурія), підвищеною (поліурія); можливе і повне припинення виділення сечі (анурія).

Хід роботи. Добову кількість сечі заміряють за допомогою мірного циліндра на 1 або 2 л.

Завдання 2. Визначити відносну густину сечі.

Відносна густина залежить від кількості розчинних речовин у сечі і знаходиться в тісному зв’язку з кількістю сечі, що виділяється. У нормі вона коливається в межах 1,010-1,025, але звичайно складає 1,017-1,020. Невідповідність відносної густини і кількості сечі спостерігається при цукровому діабеті, коли відносна густина її залишається високою (гіперстенурія), незважаючи на велику кількість сечі. Відносна густина змінюється при різних патологічних станах, так різке її зниження (гіпостенурія) спостерігається при поліурії, яка виникає при нецукровому діабеті, та ін..

Принцип. Визначення відносної густини сечі проводять за допомогою спеціальних ареометрів невеликого розміру (урометри).

Хід роботи. У невеликий циліндр з таким діаметром, щоб урометр вільно плавав у ньому, наливають по стінці (щоб запобігти утворенню піни, але, якщо вона все ж таки утворюється, її знімають за допомогою фільтрувального паперу) дослідну сечу і обережно занурюють в неї урометр з поділками від 1,00 до 1,030 г/л. Проводять відлік, ураховуючи ту лінію на шкалі урометра, яка відповідає нижньому меніску рідини. У разі великої відносної густини сечі для дослідження беруть другий тип урометра (від 1,030 до 1,060). Усі визначення проводять звичайно при температурі 15°С, оскільки шкала урометра градується у відповідності з цією температурою. Якщо сеча має іншу температуру і довести її до 15°С немає можливості, то на кожні 3°С вище від вказаної температури необхідно додати, а на кожні 3°С нижче – відняти по 0,001 від показника шкали урометра.

У нормі колір сечі солом’яно-жовтий і обумовлений присутністю пігментів: урохрому (темно-жовтий), уробіліну (блідо-рожевий), уроеритрину (червонуватий). Вживання в їжу деяких продуктів (зокрема буряка) і приймання деяких лікарських засобів надають сечі рожево-червоного кольору. Якщо в сечі знаходяться кров’яні пігменти, то вона забарвлена в рожевий або коричневий колір, при наявності жовчних пігментів – у зелений або жовто-коричневий колір, при наявності гною сеча опалесціює, чорний колір відзначається при алкаптонурії і залежить від наявності темних пігментів (алкаптонів) у лужній сечі, що є продуктами перетворення гомогентизинової кислоти. Зелено-синє забарвлення спостерігається при бактеріурії; надмірному вмісті в ній індикану, який перетворюється на синє індиго; вживанні в їжу ревню, екстракту сенни; використанні метиленової сині.

Хід роботи. Колір сечі, як і деякі інші показники (прозорість, запах) досліджуються органолептично.

Дата добавления: 2015-04-30