Заняття 6-7. Моральне виховання

3. Формування національної самосвідомості. Патріотичне виховання.

4. Виховання свідомої дисципліни, обов’язку і відповідальності.

8. Виховання непримиренного ставлення до алкоголю, нікотину, наркотиків.

1. Концепція національного виховання // Початкова школа. – 1995. – № 2. (Законспектувати.)

2. Концепція патріотичного виховання // освіта. – 2001. – №45–46. (Законспектувати.)

3. Мельничук С.Г., Довга Т.Я. Виховання культури поведінки молодшого школяра. – К., 1993. (Законспектувати, виділивши суть поняття "культура поведінки" та один із напрямків виховання культури поведінки.)

Давньогрецький ритор, оратор і філософ Сократ сказав: "Заговори, щоб я тебе побачив".

В.О.Сухомлинський писав: "Слово – це вершина людяності" (Сухомлинский В.А. Как я представляю себе школу будущего // Детская литература. – 1968. – № 11. – С. 6.)

А ось твердження сучасного вченого: "Культура мови людини – це її портрет. Але це портрет не фізичний, який можна прикрасити чи приховати з допомогою макіяжу. Це портрет духовний, інтелектуальний, від якого нікуди не втечеш, який не підмалюєш олівцем. Заговорить людина – і якщо Ви уважні, то помітите…

Важливо усвідомити, що культура мови є портретом, який ріс і формувався з нами, якого ми не можемо миттєво позбуватись чи миттєво покращити, навіть якщо й дуже захочемо".

(Мацько Л.І. Культура мови // Початкова школа. – 1996. – № 3. – С. 29.)

2. Завершіть думку: "Заговорить людина, і Ви помітите…"

3. Які компоненти моральної культури можна виділити в процесі спостереження за володінням культурою мовлення?

Б.П.Нікітін та Л.О.Нікітіна ведуть таку дискусію.

Л.О. Мене вразила проста думка: людство шліфує і накопичує свій моральний досвід тисячі років, а людина повинна засвоїти його, щоб стати на рівень культури свого часу, з якихось 15-20. А щоб вступити в різноманітне спілкування з людьми, їй цей досвід чи хоч би основи його треба засвоїти ще раніше – в п’ять-сім років! Яку б різноманітність життя і діяльності не надала дитині сім’я, якими б розвинутими не були зв’язки дітей з людьми і навколишнім світом, все одно вузьким буде цей світ і бідним досвід зіставлення його з моральним досвідом людства, з усім тим багатством, яке надбало воно за свою багатовікову історію. Але як порівняти свій особистий досвід з тим, що вже було, є і повинно бути, що буде? Ось для цього, на мій погляд, і необхідне мистецтво, яке озброює людину тим, що не осягнеш простим досвідом життя. Воно – як вогонь Прометея, який передається людьми з покоління в покоління з надією донести його до серця і розуму кожного, кому пощастило народитися людиною. Донести, щоб кожен л ю д и н о ю с т а в.

Б.П. Думаю, не треба перебільшувати роль мистецтва. Людину роблять обставини,, характер її діяльності, умови життя. Мистецтву серед цих умов теж є місце, але, по-перше, не головне, а по-друге, не самостійне: воно само, як відомо, неоднорідне і підпорядковане інтересам різних класів і прошарків суспільства. Так що красиві слова про вогонь Прометея, я думаю, навіть в образному плані не відповідають дійсності. Звичайно, мистецтво багато чого навчає, дає знання про світ, про людину, про стосунки між людьми, але щоб п е р е р о б л я т и людей, робити новонародженого людиною це йому не під силу.

Л.О. Ось думка Олексія (сина Нікітіних): наша художня література, особливо дитяча, дуже м о р а л і с т и ч н а за своєю суттю. Навчившись рано читати, дитина непомітно для себе обов’язково набуває морального еталона, зразок для наслідування ще д о т о г о, як на неї почнуть впливати різні обставини, у тому числі й несприятливі. Тоді вона зустрічається з цими обставинами ніби морально захищеною, уже мимоволі засвоївши основні уявлення про взаємини між людьми: про добро і зло, про сміливість і боягузтво, про скупість і щедрість…

(Нікітін Б.П., Нікітіна Л.О. Наші сімейні свята // Початкова школа. – 1990. – № 3. – С.48-49.)

1. Вступіть у дискусію щодо місця мистецтва у моральному вихованні дітей.

2. Наведіть приклади впливу мистецтва на ваш моральний досвід.

І.Терещенко (Терещенко І. Дошкільнятам про права дитини // Дошкільне виховання. – 2001. – № 6. – С.3-4) пропонує використовувати казки для кращого сприймання дітьми прав дитини (на основі Конвенції про права дитини).

Наводимо зразки цих фрагментів бесід з використанням казок

Фрагменти бесід	Права дитини
1. Переглянемо ілюстрації до твору О.С.Пушкіна "Казка про царя Салтана" і пригадаймо слова: В бочку з сином посадили, Засмолили, покотили І пустили в Окіян – Так звелів-бо цар Салтан. – Хто ж так жорстоко повівся з новонародженим малям і його матір’ю царицею? Щоб ви сказали цим лиходіям, коли б зустріли їх?	1. Діти мають право жити разом зі своїми батьками, й нікому не дозволено їх розлучати.
2. Снігова Королева вивезла малого Кая з бабусиної оселі до свого величезного крижаного палацу. Вона обіцяла хлопчикові увесь світ і пару ковзанів. А може Снігова Королева хотіла хлопчикові добра? Як ви гадаєте, чи мала вона право вивести Кая без дозволу батьків далеко від рідного будинку?	2. Жодна дитина не може бути скривджена і зневажена.
3. Коли поросята не відкрили вовкові двері хатини, він заліз на дах і загарчав: "Негайно впустіть мене!" "Нізащо! Дім поросяти – це його фортеця", – сказав Наф-Наф. Чи можна діяти так, як діяв вовк? Чи правильно вчинили поросята?	3. Діти мають право на ставлення як до рівних.
4. Ось казка Г.Х.Андерсена "Дюймовочка". Я зачитаю уривок: "Поруч пролітав великий хрущ. Він побачив дівчинку, вмить схопив її лапкою за тонкий стан і відніс на дерево. Потім до хруща прилетіли з візитом інші хрущі. Вони розглядали Дюймовочку, а хрущиці-панянки ворушили вусиками й казали: "У неї тільки дві ноги!", "У неї немає вусиків!" – казали інші!, "Яка вона негарна!" – вирішили всі пані-хрущихи.	4. Головне право кожної дитини – право на життя.
5. А зараз уривок з казки Лесі Українки "Лелія": "Ох, нам же нема спокою ні вдень, ні вночі. Ох, бідні ми квіти!" –"Що вам таке? Чого ви бідкаєтеся?" – "Та де ж нам не бідкатися! Удень на нас полюють, руками займають, листя обривають, а часом віку збавляють, гострим ножем стинають, несуть нас у велику хату, у панську палату – поставлять у воду, гублять нашу вроду".	5. Дитина має право спокійно жити в своїй оселі й почуватися в ній господарем, як тато і мама.

1. Встановіть відповідність між казками і правами, що ілюструють ці казки.

2. Ознайомтесь із іншими правами дитини згідно з Конвенцією прав дитини і підберіть фрагменти казок, які ілюструють порушення цих прав.

1. Пізнавальна гра "Виготовляємо морозиво" проводиться таким чином. Кожен з семи гравців отримує одну з карток: гній, корова, трава, ґрунт, черв’як, морозиво, молоко. Завдання – побудувати ланцюжок послідовного перетворення гною на морозиво: "гній – черв’як – ґрунт – трава – корова – молоко – морозиво". Звичайно, учні встигають це зробити швидко, після чого кожен з учасників розповідає про роль свого слова в ланцюжку. Добре, якщо нагородою буде справжнє морозиво.

У казці "Я тобі потрібен" самі квіти розмовляють з дітьми, розповідають про себе. За допомогою епітетів і порівнянь розкривається краса природи. В казках рослини, тварини, річки, гори розмовляють, здійснюють гарні та погані вчинки, які викликають у читачів співчуття, гнів, ніжність, радість.

(Радченко Т. Екологічне навчання і виховання молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – № 3. – С. 14-15.)

2. В природі можна всього торкнутися, багато чого побачити й почути, а дещо навіть і скуштувати. Ці п’ять почуттів слід розвивати у дітей, підводити їх до гармонійного сприйняття природи. Наприклад при ознайомленні з темою "Ліс, його збереження та охорона" учням пропонується інструкція.

- почути – усвідомлювати, визначати, локалізувати і відтворювати звуки лісу;

- скуштувати – збирати, переробляти та їсти лісові рослини ("мала лісова кухня");

- принюхатися – розрізняти запахи, локалізувати їх;

- сприймати на дотик – визначати предмети, ототожнювати властивості та особливості їх поверхонь;

- бачити – усвідомлювати вигляд, колір, структуру, порівнювати, окреслювати, збирати, спостерігати, художньо осмислювати.

Учням пропонується завдання: "Чи б’ється серце у дерева?

Дерево – це жива істота. Воно дихає, відпочиває, п’є, його "кров" циркулює так, як і наша. Ритми його серця ледве чутні, але вони стимулюють його життя. Найкращий час, щоб почути "серце" дерева, – рання весна, коли починається сокорух.

Виберемо дерево діаметром до 15 см із жорсткою корою. Для досліду більше підходять листяні дерева. До стовбура обраного дерева міцно притиснемо стетоскоп (уявимо, що слухаємо серце хворого). Можливо доведеться змінити кілька місць на стовбурі, поки знайдемо потрібне і відчуємо биття "серця" дерева. Порівняємо ритм свого серця з ритмами "серця" дерева.

(Бойко Є. Екологічні ігри // Початкова школа. – 1997. – № 3. – С. 15-16.)

3. Тема. Розмноження картоплі різними способами (вічками, паростками, верхівками).

Схема досліду: контрольна ділянка – висаджування цілими бульбами; I дослідна – паростками, II дослідна – вічками; III дослідна – верхівками.

Висаджування проводиться на всіх ділянках одночасно, врожай обліковується з кожної ділянки окремо.

(Мазур П. Дослідницька робота з молодшими школярами на ділянці // Початкова школа. – 1997. – № 3. – С. 5.)

4. Коли українцям доводилося їхати на чужину, вони брали із собою червону калину, як образ свого краю. Калина, верба, тополя, мальва – одвічні вкраїнські символи. Це незрадливі обереги нашої духовності. Всім, хто вирушав у далеку дорогу, вони нагадували: "Там земля мила, де мати родила!"

(Чапуга Н. Українознавство і екологія // Початкова школа. – 1997. – № 3. – С. 39.)

5. Ведуча. Любі діти! сьогодні у нас перша зустріч у фітовітальні. Назва вам невідома. Фітон – рослина. Вітальня – місце для зустрічі з друзями, де можна відпочити, слухаючи мелодійну музику за чашкою чаю чи кави, врешті, потанцювати. Отже, віднині ми будемо щомісяця зустрічатися у фітовітальні. Ви дізнаєтесь багато цікавого про цілющі скарби землі, будемо насолоджуватися напоями з лікарських рослин. Називається наша фітовітальня "Материнка". Материнка в перекладі з чеської мови – це душа матері. Чеська легенда розповідає про те, що померла мати, засипали її сирою землею. Щодня прибігали на могилу діти, все кликали неньку повернутись. Одного разу вони помітили, що на могилі виросла запашна квітка з рожево-бузковими суцвіттями. Діти вирішили, що то з’явилася до них душа матері в образі квітки і назвали рослину материнкою.

Матір-природа – перша наша годувальниця і цілителька. Лікування різних захворювань лікарськими травами називається фітотерапією.

Сьогодні ми відкриємо двері до скарбниці богині Флори. В Давній Греції Флора зображалась у вигляді жінки з квітами в руках, вважалася богинею квітів, весни, цвітіння. Зараз це слово означає увесь рослинний світ.

Флора – давня богиня, Зелен-роду берегиня, І вродлива, й сановита, Вся квітами оповита. Розвіває квіти всюди, Аби радість мали люди. І дерева, трави, квіти – То її неначе діти.

Одяга їх в різні шати, Восени вкладає спати, Будить ранньою весною Жити в праці й неспокої. Їх турботи й таїну, Флора явить вам сповна, Якщо будемо кмітливі, До краси її поштиві.

Ведуча. Оберегом нашого фітобару є віночок, в який ми будемо вплітати рослини зеленої аптеки…

(Поліщук Н. Зустріч у фітовітальні // Початкова школа. – 1997. – № 3. – С. 44.)

6. Відвідуючи дендропарк "Софіївка", юннати мають можливість милуватися одним із найкращих куточків світу. Тут таке чисте повітря, цілюща вода, дивовижна краса – все це викликає в дітей позитивні емоції, а, отже, зміцнює здоров’я і продовжує життя.

Працюючи на навчально-дослідних ділянках, а також під час екскурсій, юннати мають змогу проводити фенологічні спостереження – за весняними, осінніми, зимовими явищами в природі, за певним об’єктом, спостерігають за розпусканням листя на деревах, цвітінням рослин, утворенням плодів та насіння і т.д., а під час роботи на ділянках та проведення дослідів – за піддослідними культурами: помідорами, огірками, редискою, цибулею тощо.

Осипенко Н. Особливості еколого-натуралістичного виховання школярів // Початкова школа. – 1997. – № 3. – С.19-20.)

1. Чим подібні запропоновані фрагменти форм роботи?

2. Спираючись на запропоновані види роботи складіть узагальнену схему, що відображає зміст цієї складової морального виховання.

3. Наведіть приклади розв’язання завдань цієї складової виховання в позаурочній роботі із "своєї" спеціальності.

"Нам не вірять, коли ми розповідаємо, що у нас місяцями і, буває, навіть роками стоять нерозкорковані пляшки з вином. привезені кимось із гостей, що вперше потрапили у наш дім. І не тому, що у нас сухий закон або чиясь заборона. просто ні до чого вона нам, це пляшкове щастя, н і д о ч о г о – і все. Так, як і цигарки, до речі. І у наших дітей-підлітків ставлення до цих атрибутів удаваної мужності визначене: ні цікавості, ні тяжіння, але достатньо свідома відраза.

На мій погляд, це просто нормально. Адже не заражає ж сама себе людина туберкульозом, раком або чимось подібним. Ненормальне інше: знати, що отрута, хвороба, і все-таки у себе її силоміць упихати, вштовхувати до тих пір, поки вона там, всередині, не вчепиться у всі печінки і не зробить з людину гниличку."

(Нікітін Б.П., Нікітіна Л.О. Наші сімейні свята // Початкова школа. – 1990. – № 3. – С.48-49.)

1. Чому Нікітіни називають паління та алкоголь атрибутами удаваної мужності?

Джон Макдауелл у книжці "Необхідна розмова" підкреслює, що є ряд позитивних наслідків після обговорення з дітьми питання статевих відносин:

1. Правильне статеве виховання дає змогу уникнути нездорової цікавості, яка може призвести до випадкової вагітності чи аборту.

2. Статеве виховання, отримане вдома в обстановці поваги і довіри, знижує і, навіть, зводить нанівець шкідливу дію інформації, отриманої з інших джерел.

3. Статеве виховання змінює довіру дітей до батьків.

4. Правильне статеве виховання допомагає підлітку серйозно і відповідально підійти в майбутньому до вибору подружжя.

(Макдауэлл Дж. Необходимый разговор. – М.: СП "Совавминко", 1991.)

1. Що, на вашу думку, є правильним статевим вихованням?