Заняття 8. Естетичне виховання

Теоретичні питання

1. Зміст естетичного виховання.

2. Основні засоби естетичного виховання.

Література

1. Концепція національного виховання // Початкова школа. – 1995. – № 2. (Законспектувати.)

Практичні завдання

1. Виконати завдання:

2.8.1.

Руденко Л.А. пропонує учням дидактичну казку з метою ознайомлення учнів з різними мистецтвознавчими поняттями.

Безмежні простори славетного царства Мистецького. Живуть тут, не ворогуючи, великі князівства: Барвисте, де панує князь Живопис, Співоче, де княгинею Музика, та Словесне, господаркою якого є Література. Ось до останнього князівства ми й завітаємо.

Було у княгині Літератури троє славних діточок – мудрий син та красуні-доньки. Дуже любила їх мати, тому й поділила порівну дітям усі свої землі. Сина княжого звали Епосом. Він був наймудрішою людиною князівства, мав величезну бібліотеку і пишався тією кількістю книжок, які зберігалися в ній. Усі ці книжки Епос знав напам’ять і умів добре розповідати. З однаковою цікавістю слухали мешканці Словесного князівства оповідання, невеличкі й великі, повісті про минуле й сучасне, довгі й короткі, навіть довжелезні романи, які Епос оповідав по декілька днів. А дітвора найбільше любила казки та легенди, яких Епос знав безліч. Щодня, на заході сонця, в палаці сина княгині збиралися діти, щоб почути нову казочку, загорялися дитячі оченята, а серця розкривалися назустріч казковим царівнам та принцам, хитрим лискам та добрим білочкам, які вночі приходили до діток у снах.

На всю Мистецьку країну прогриміла чутка про незрівнянну красу Лірики, однієї з сестер Епоса. Ясноока, золотокоса, струнка, як тополя, дівчина розцвіла трояндою і невдовзі мала обрати собі нареченого. У Лірику були закохані всі поети Словесного князівства, щодня вона отримувала подарунки із Співочого та Барвистого князівства, тисячі сміливих, гарних парубків просили вийти за неї заміж. Але Лірика усім відмовляла. Біля її будинку завжди можна було побачити юрбу молодих людей із написаними на честь красуні віршами та поемами, одами та елегіями, піснями та сонетами. Усі твори були про одне – про кохання до прекрасної дівчини, про сум за нею, про почуття, які охоплювали поета від одного погляду на неї, від розмови з нею, коли вона усміхалася чи була повна смутку. Найдорогоцінніші слова вишукували поети для своїх послань. Лірика усі їх читала, плакала над ними й усміхалася, співчувала їм, але так і не змогла вибрати собі нареченого.

На допомогу сестрі прийшла Драма. "Сестро, – сказала вона, – давай влаштуємо змагання для всіх, хто хоче одружитися з тобою". І Драма запропонувала провести конкурс поетів. Вирішили зробити все в її палаці – театрі. Драма взагалі любила сцену, вистави, і в бібліотеці у брата мала свою шафу, де акуратно складала книжки з п’єсами. Драму рідко бачили самотньою, вона завжди з кимось спілкувалася, а зі своїми подругами Комедією та Трагедією взагалі не розлучалася. Вона говорила, що її подруги обов’язково повинні бути разом, бо Комедія завжди розсмішить, а Трагедія засмутить, і ніколи не буває нудно. І ось змагання лицарів було оголошене. З усіх куточків Словесного князівства стали збиратися поети для участі у змаганні за руку прекрасної Лірики. Святково прикрашений театр чекав на дивовижне дійство. Хто ж буде переможцем? Кому красуня-княжна віддасть своє серце?..

А змагання біло незвичайне. Княжна наказала лицарям зібрати для неї букети, та не прості, а словесні. Тут слід пояснити, що у нашому князівстві квіти були не такими, які ми знаємо, а це були барвисті слова. Росли вони на широкому полі тропів. І замість ромашок, волошок та маків мешканці Словесного князівства називали їх по-своєму: епітети, метафори, порівняння. Кожна словесна квітка мала свою барву і запах, і багато зусиль довелося докласти лицарям-поетам, щоб букети їх сподобалися коханій дівчині. Одні поети зібрали пишні букети з рожевих, червоних, білявих, сріблястих та блискучих епітетів. Гарними були ці букети, та княжна наказала прикрасити ними свій передпокій. Інші поети вирішили, що найкращі квіти для Лірики повинні бути вишуканими, як дорогоцінності, мати тонкий, як конвалія, аромат і склали букети з порівнянь. Сподобалися княжні ці букети, і наказала вона поставити їх у трапезній. Треті лицаря принесли метафори, які нагадували шум польових билинок, шепіт ранкового лісу, дзеркало озерної води та пташині пісні. Лірика дуже зраділа таким композиціям. Вона наказала прикрасити ними вітальню свого палацу. Та лише один Поет пішов у поле тропів і зібрав докупи усі квіти – епітети, метафори, порівняння. Його букет вийшов схожим на саму красуню-княжну, на її смарагдові очі, що сяяли, мов зорі, на блискучий потік золотого волосся, на її коралові вуста і білу, як цвіт яблуні, шкіру. "Ось найкращий подарунок, – вигукнула Лірика, – поставте його в мою кімнату. А за тебе, Поете, я вийду заміж". З того часу Лірика й Поет не розлучаються, в кімнаті у них завжди стоять квіти з поля тропів. Пригадайте їх назви.

(Руденко Л.А. Естетичне виховання учнів засобами слова (Для шкіл гуманітарного нахилу, гімназій, ліцеїв, загальноосвітніх шкіл з диференційованим підходом) // Початкова школа. – 1996. – № 3. – С.26-27.)

1. Порівняйте зміст запропонованої казки із змістом естетичного виховання.

2. Визначте основні мистецтвознавчі поняття, з якими повинні познайомитися учні в ході опрацювання даної казки, дайте їм наукове означення, поясніть їх суть з урахуванням віку дітей.

3. За аналогією складіть казку про інші види мистецтва.

2.8.2.

Вчителі після прочитання художніх творів пропонують учням такі запитання і завдання:

Як ти вчинив би на місці героя твору? Чи згоден ти з його ставленням до подій? Поясни свою точку зору.

Про що ти думаєш, коли читаєш опис природи? Чому в тебе виникає саме такий настрій? Якими словами автор допомагає його створити?

Спробуй замінити слова в тексті так, щоб настрій міг змінитися на протилежний.

Про які події у своєму житті або житті своїх друзів ти згадуєш, коли читаєш твір?

Який в тебе сьогодні настрій? Подумай і напиши оповідання, щоб клас відгадав його.

Які почуття викликає цей вірш? Чому в тебе виникло саме таке почуття? За допомогою яких троп поет зумів створити такий настрій у вірші?

Як ти ставишся до прочитаного твору? Що тобі подобається і що не подобається в ньому? Які б слова ти замінив, щоб було краще, зрозуміліше читати його?

1. Що спільного в усіх цих запитаннях і завданнях?

2. Який компонент естетичної культури формується у школярів завдяки цим запитанням?

3. Сформулюйте перелік запитань і завдань, які можна запропонувати учням після сприймання твору іншого виду мистецтва з аналогічною метою.

2.8.3.

І.Зязюн відзначає: "Творчість – це задоволення сутнісних потреб людини (пізнавальних, самовираження, самореалізації тощо), що базується на позитивних емоціях і почуттях. Для сприймаючого відображувана дія слугує проекцією його власних переживань, його естетичних почуттів. Ідентифікуючи себе з персонажами твору, сприймаюча художні образи людина завжди програє ролі, які можуть через потреби реалізуватись у житті, в об’єктивній реальності. Естетична дія завжди слугує для сприймаючої людини ситуацією, де її потреба знаходить можливість своєрідного задоволення."

(Зязюн І. Безсвідомість. Підсвідомість. Творчість // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 3. – С.9).

1. Які компоненти естетичної культури пов’язує автор у наведеному твердженні?

2. Наведіть приклади ситуацій із свого досвіду, в яких реалізувалися ці компоненти.

2.8.4.

Л.Масол розмірковує: "Сучасна педагогіка мистецтва як наукова галузь і як освітня практика – "мистецтво виховання мистецтвом" – сповнена багатьох суперечностей і парадоксів. Чому майже всі діти захоплюються музикою, але далеко не всі – шкільними уроками музики? Чому загальноосвітня школа "відлучає" учнів від цілеспрямованого впливу мистецтва в підлітково-юнацькому віці-тобто саме тоді, коли вони починають цікавитись і по-справжньому розуміти художні цінності, коли в них пробуджується потреба в активному слуханні, в тому числі й з приводу мистецтва, внаслідок чого виникає так звана молодіжна субкультура? З-поміж низки цих та інших суперечностей-розрив між прагненням через зміст освіти, формувати в сучасних школярів цілісну систему художніх знань і вмінь та реальною дійсністю, яка відображає притаманний людському сприйманню фрагментарний, мозаїчний "художній образ світу".

(Масол Л. Впровадження нових програм з мистецтва і художньої культури // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 3. – С.27.)

"Нова програма "Мистецтво" для початкової школи ґрунтується на філософських ідеях поліцентричної інтеграції знань. Її реалізація передбачає широке застосування принципів педагогіки співробітництва, варіативність творчої взаємодії вчителів (насамперед з музики та образотворчого мистецтва) у їх пошуках алгоритмів самостійного й оригінального втілення спільного для різних видів мистецтва тематизму під час синхронного опанування основами музичного та візуального мистецтв, збагаченого елементами синтетичних мистецтв – театрального, хореографічного, екранного; своєрідну співтворчість педагогів з авторами програм в плані вибору відповідного до особливостей учнів і власних естетичних уподобань навчального художнього матеріалу в рамках орієнтовних списків творів для сприймання, аналізу-інтерпретації, практичної діяльності."

(Масол Л. Впровадження нових програм з мистецтва і художньої культури // Мистецтво та освіта. – 2001. – №3. – С.29.)

"Згідно з навчальним планом III ступеня предмети художньо-естетичного циклу ("Художня культура") викладаються у трьох профільних класах: художньо-естетичних (у 10 та 11-му класах, відповідно: 6 та 5 годин на тиждень) і спортивних (у 10 та 11-му класах, відповідно 1 та 2 години на тиждень). У класах гуманітарного напряму в школах III ступеня за вибором навчального закладу можуть вивчатися "Художня культура" або "Основи етики" чи "Основи естетики" (з урахуванням науково-методичного забезпечення). Починаючи з 9-го класу, в загальноосвітніх класах та класах інших навчальних профілів предмети художньо-естетичного циклу в інваріантній складовій не представлені. Оскільки повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану, для забезпечення неперервності художньо-естетичної освіти рекомендуємо використовувати додаткові години на предмети циклу з варіативної частини навчального плану."

(Корнілова О. Про вивчення предметів художньо-естетичного циклу в 2001-2002 навчальному році // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 3. – С.57.)

"Автори стандарту "Мистецтво" слушно наголосили на потребі цілісного розвитку в сучасного підлітка системи почуттів, що, зокрема, передбачає вихід у площину не тільки "самостійних" – зображальні мистецтва, музика, але й "синтетичних видів" – хореографія, театр, кінематограф."

(Оніщенко О. Кіноосвіта як складова естетичного виховання // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 2. – С.2.)

1. Чому у цьому завданні поруч подані міркування вченого стосовно суперечностей у педагогіці мистецтва і висловлювання щодо програм з "Мистецтва" для початкової школи та вивчення мистецтвознавчих дисциплін в старшій школі?

2. Визначте причини і наслідки виникнення цих суперечностей.

3. Ознайомтесь із програмою "Мистецтво" (для початкових класів) та програмою "Художня культура" (для старшої школи). Які питання виникли у вас при цьому?

4. Підберіть аргументи "за" і "проти" введення основ кіномистецтва до циклу загальноосвітніх дисциплін середньої школи. Порівняйте свою точку зору з поглядами авторів цих пропозицій.

5. Підберіть аргументи "за" і "проти" введення у зміст кіноосвіти казкового кінодосвіду та пригодницьких кінострічок та жанру кінофантастики. Порівняйте свою точку зору з поглядами авторів цих пропозицій.

6. Висловіть свою точку зору на введення у кіноосвіту підлітків фільмів жахів і його модифікацій – фільмів катастроф і трилера.

Дата добавления: 2015-03-31