Заняття 5. Розумове виховання

Заняття 4. Методи стимулювання позитивної поведінки. Методи самовиховання

Заняття 3. Методи формування поведінки

Теоретичні питання

1. Вправи і привчання.

2. Доручення як метод виховання.

3. Гра. Сюжетно-рольова гра.

4. Режим як метод виховання.

5. Створення спеціальних виховних ситуацій.

Література

1. Макаренко А.С. Методи виховання // Твори: В 7-ми т. – Т.5. – К., 1954. (Вибрати 2 твердження про використання методів формування поведінки.)

2. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.2. – К., 1976. (Вибрати 2 твердження про використання методів формування поведінки.)

Практичні завдання

1. Розробити сюжетно-рольову гру з виховання культури поведінки школярів, підготуватися до її проведення в аудиторії.

2. Розробити з учнями фрагмент бесіди по привчанню їх до дотримання режиму дня.

Теоретичні питання

1. Педагогічна вимога.

2. Громадська думка.

3. Змагання.

4. Заохочення і покарання.

5. Методи самовиховання.

6. Педагогічне керівництво процесом самовиховання.

Література

1. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.,1997.

2. Омеляненко В.Л. та ін. Педагогіка. – Ч. ІІ. – С. 20-23.

Практичні завдання

1. Проведіть самоспостереження і визначте, які у вас є недоліки, складіть програму самовиховання з певного напрямку.

Завдання для самостійної роботи

1. Написати твір "Народна педагогіка про методи виховання" (на основі порівняльного аналізу 2 казок різних народів).

Теоретичні питання

1. Завдання розумового виховання.

2. Поняття світогляду.

3. Формування світогляду при вивченні навчальних дисциплін та організації позаурочної роботи.

Література

1. Концепція національного виховання // Початкова школа. – 1995. – № 2. (Законспектувати.)

2. Омеляненко В.Л. Педагогіка. – Ч. ІІ. – Кіровоград, 1998. – С. 57-58.

3. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: В 5-ти т. – Т. 1. – К., 1976. (Вибрати 2 твердження про способи розумового виховання школярів.)

4. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа // Вибрані твори: В 5-ти т. – Т.4. – К., 1976. (Навести 2 приклади конкретних ситуацій формування розумової культури школярів.)

Практичні завдання

1. Виконати завдання:

2.5.1.

"Адресати віршів Г.Вієру не мусять здогадуватися, що їх виховують, і автору вдається досягти цього завдяки використанню простих, але неоднозначних сюжетів, у яких за вдаваною легкістю ховається другий план – глибока філософська основа, що відкривається лише вдумливому й чутливому читачеві. Такими віршами є ліричні мініатюри "Мама", "Тато", "Дідусь", "Сестричка".

Мама	Тато
Нас голубить рідна ненька, З хмари сонце вирина, В небі сонечко одненьке, І матуся в нас одна.	Сад зелений. а у ньому Гордий дуб шумить галками. Дім красивий, а у ньому Любий тато наш із нами.
Дідусь	Сестричка
Він говорить, як із нами, Із ягнятами й квітками. Наче колос, він зігнувся… Я люблю свого дідуся.	В мене є мала сестричка, Зовсім-зовсім невеличка. Ще не вимовить ні слова. Сміх – її єдина мова.

Ліричний герой віршів Г.Вієру для дітей – допитливий чомучка, який хоче знайти відповіді на всі запитання і зрозуміти світ людей, які його оточують. Найбільш яскраво це відображено в поезії "Мамо, чому?":

– Чом у тебе у косі ясна Забіліла раптом сивина? – Од людові, од тривог, надій: Ти ж один у мене, синку мій. – А в бабусі голова більш Тож мене бабуся любить більш?

В неї діти – доньки та сини, Додають, сердечній, сивини. – Чом же тьотя біла, як зима, – в неї діток не було й нема? – Так, синочку, біла геть вона, Від самотності у неї сивина.

(Куцевол О.М. Звідки беруться вірші: Про поезію для дітей молдавського поета Григоре Вієру // Початкова школа. – 1995. – № 12. – С.49.)

1. Які світоглядні ідеї можна почерпнути при знайомстві дітей із поезією молдавського поета Григоре Вієру?

2. Підберіть ще декілька поетичних творів інших авторів, у яких висвітлюються аналогічні погляди.

2.5.2.

О.Рудницька вказує на світоглядні функції мистецтва: "Коли мистецтво входить у наше "Я", коли ми відчуваємо весь світ у собі й себе в ньому, відбувається ототожнення внутрішнього і зовнішнього, логічного смислу мистецького твору й алогічної сфери самосвідомості особистості, смислової предметності мистецтва та непередбаченого суб’єктивного почуття. Це і є найважливішою передумовою духовної насолоди, яка впливає на формування світогляду особистості. Форми її фіксації можуть бути різними: від мовчазного захоплення до аналітичних міркувань з приводу пережитого, від натхненних слів до зосередженого, глибинного проникнення в художній матеріал, відчуття його образного наповнення. Адже своєрідність мистецтва полягає в тому, що воно потребує від людини здатності і розуміти смисл твору, і усвідомлювати свої переживання й думки. Тому мистецтво, з одного боку, підноситься над людиною, а з іншого – людина сама відкриває себе мистецькому світу, завдяки чому він стає духовним здобутком особистості.

Унікальна можливість особистісно пережити чужий досвід, зберігаючи власну автономність, "перебування" в образі інших зумовлює таку універсальну самовизначеність, якої людина не досягла б, користуючись лише засобами наукового пізнання. Тому художній світогляд є не менш важливим, ніж інші його види, зокрема філософський та науковий. І об’єктивні знання, й образні уявлення культивують світосприйняття людини.

Мистецтво як особливий вид людської діяльності пронизує всі види світогляду… Широковідомі факти евристичного впливу на людину образної асоціації, художньої метафори, що ставали трампліном для виникнення нової наукової ідеї. Про спорідненість мистецтва та філософії свідчить те, що вони співвідносяться з навколишньою дійсністю через специфічні образи, які створюються з метою пояснення та осмислення сутності реальних об’єктів.

Тому закономірним є твердженням, що світоглядність становить найважливішу функцію мистецтва, його домінанту, з якої випливають усі інші функції: виховна, соціально-організуюча, комунікативна, аксіологічна. Так, основою світогляду є знання та індивідуальний досвід особистості, що характеризують гносеологічну функцію мистецтва. На основі знань формуються переконання, чуттєві відгуки на життєві й художні явища, які сприяють реалізації виховної функції мистецтва. Взаємозв’язок пізнавальної й практичної діяльності спрямовує розвиток ціннісних орієнтацій людини, що визначають соціально-організуючу й аксіологічну функцію мистецьких творів…

Твори мистецтва в художньо-узагальненій і водночас чуттєво-конкретній формі втілюють складний історичний процес формування суспільної свідомості людини.

Єдність об’єктивного і суб’єктивного аспектів, що зливаються в органічну цілісність конкретного художнього твору, реалізується в його багатошаровій структурі, яку можна розглянути у вигляді трьох рівнів: 1) матеріального, що є об’єктом безпосереднього почуттєвого сприйняття; 2) образно-смислового, не репрезентованого безпосередньо в матеріальній структурі художнього твору; 3) ідейно-художнього, в якому реалізується світогляд творчого суб’єкта. Оскільки мистецький твір як цілісне утворення характеризується взаємодією всіх трьох рівнів, то виникає соціально-ціннісна картина світу.

(Рудницька О. Світоглядна функція мистецтва // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 3. – С.11-12).

1. Спираючись на запропоновані положення, проаналізуйте певний художній твір з погляду його впливу на світогляд школяра.

2. Покажіть, якими засобами різні види мистецтва впливають на світогляд школярів.

Дата добавления: 2015-03-31