Ідеологічні гарантії

Термін “ідеологія” давньогрецького походження і означає “вчення про ідеї”, оскільки складається із двох слів “ідея” і “логос”. У науковий обіг він був запроваджений французьким дослідником А. Дестют де Трасі (1754-1836), який розумів під нею вчення про ідеї або систему ідеологічних уявлень про світ.

Ідеологія – система поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, у яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

Роль ідеологій у суспільному житті визначається їхніми функціями, а саме: 1) орієнтаційною – спрямовує людську діяльність; 2) мобілізаційною – пропонуючи нові ідеали, мобілізує суспільство на їхню реалізацію; 3) інтегративною – пов’язана з узгодженням інтересів на загальному рівні; 4) амортизаційною – сприяє послабленню соціального напруження; 5) соціально-представницькою – відображає й захищає інтереси певних соціальних груп населення; 6) пропагандистською – створює позитивний імідж політичної лінії певної держави, нації, класу [82].

Суспільний прогрес, особливо в економічній сфері, як і великі історичні факти і події, визначили контури соціального життя двадцятого століття. У результаті теоретичних досліджень були вироблені три підходи до вирішення соціальних проблем, що лягли в основу соціальної ідеології: 1) революційно-перетворюючий, марксистський напрям, суть якого – вирішити соціальні проблеми можна лише революційним шляхом, перетворивши саме суспільство. Цей підхід знайшов своє втілення в СРСР, країнах Східної та Центральної Європи, у деяких кранах Азії та Латинської Америки; 2) реформістський, представники якого причини соціальних негараздів також шукали в суспільстві, але вихід бачили у поступовому його реформуванні. Цим шляхом пішов соціальний розвиток у більшості країн із капіталістичною системою господарювання; 3) антропологічний – прихильники цього підходу вважали, що причини соціальних бід людини ховаються саме у ній. Бідність розглядалась як хвороба, як нездатність індивіда самостійно організувати своє незалежне життя.

Ідеологічні гарантії – це ідеологічні умови та засоби, що забезпечують здійснення права на соціальне забезпечення. Такими гарантіями права на соціальне забезпечення виступають різні концепції моделей соціального забезпечення фізичних осіб.

Шведський учений Еспінг Андерсен виділив три важливі ідеологічні моделі соціального забезпечення в країнах з промислово розвинутою економікою, а саме:

- ліберальна модель – базується на принципі “що ти маєш”, коли надається адресна підтримка тим громадянам, які не мають доходу (англомовні країни, Великобританія, Японія);

- консервативна модель – ґрунтується на принципі “що ти зробив”, метою є збереження при виході на пенсію, а також за час хвороби чи інвалідності життєвого рівня, досягнутого впродовж трудового життя. Система соціального страхування, соціальної допомоги не переслідує мети перерозподілу і ліквідації бідності (країни Західної Європи);

- соціал-демократична модель – реалізує систему соціальної підтримки на підставі принципу “хто ти є”, де соціальні послуги надаються незалежно від доходу і трудового статусу отримувача [83].

Під ідеологією соціального забезпечення слід розуміти систему поглядів, ідей, уявлень про систему організації соціального забезпечення в країні, що виражають інтереси політичних партій, окремих груп населення, класів тощо. У залежності від прийняття ідеологічних концепцій здійснюється соціальна політика владних політичних партій тих чи інших суспільних груп.

Постійна боротьба партій за владу суттєво впливає на зміну ідеологічних позицій у залежності від того, чи знаходяться вони при владі, чи в опозиції. Програми соціального забезпечення партій у разі приходу до влади коригуються з урахуванням реальних соціальних умов.

Не дивлячись на те, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах ідеологічної багатоманітності, в країні повинна проводитись певна державна ідеологія у сфері соціального забезпечення не залежно від того, яка політична сила прийшла до влади. Це ідеї гуманізму стосовно вразливих груп населення. Вони виступають ідеологічними гарантіями права на соціальне забезпечення.

Дата добавления: 2015-05-10