Пояснити умови роботи поблизу ЛЕП. Наряд-допуск. Охоронна зона ЛЕП 3 страница

3. Показати знакову умовну сигналізацію.

Білет № 20

1. Пояснити правила вибору стропів до роботи. (ст 8 – 9)

2. Розказати будову стрілових самохідних кранів

Стрілові самохідні крани бувають: з жорсткою телескопічною стрілою і гідроприводом і стрілові самохідні крани з гибкою (гранчастою) стрілою і механічним приводом.

Складаються: з неповоротної і поворотної частини. Неповоротна частина складається із ходової рами на якій кріпляться виносні упори, ходового шассі. Це основна опора крана, яка забезпечує стійкість крана і служить для переміщення крана. Поворотна складається із зварної рами на якій змонтовано стрілу з стріловим обладненням, вантажну і стрілову лебідку, кабіну керування, противагу (добавочний вантаж). Поворотна рама опирається на опорно-поворотне обладнення, виконане у вигляді шарикового або роликового круга.

3. Показати знакову умовну сигналізацію.

Білет № 21

1. Назвати обов’язки стропальника, який керує ВПМ з підлоги, перед початком та після закінчення роботи.

Перед початком роботи:

– отримати завдання, інструктаж, ключі вад рубильника, ключ-марку в працівника відповідального за безпечне виконання робіт по переміщенні вантажів краном, якщо в іншому цеху дозвіл на проведення робіт;

– перевірити робоче освітлення;

– перевірити таблицю і впевнитись в своєчасному проходженні часткового (ЧТО) та повного технічного огляду (ПТО) та ознайомитись з вантажопідйомністю;

– ознайомитись з схемою строповки, таблицею мас вантажів, отримати або підібраити і перевірити справність вантажозахоплювальних пристроїв і тари, які необхідні для виконання даної роботи;

– перевірити і забезпечити безпечний прохід для працівника, який буде керувати ВПМ, місце стропування, шлях переміщення і встановлення вантажу, при необхідності наявність необхідних підкладок і їх кількість;

– перед пуском ВПМ переконатись в її справності в доступних місцях: оглянути механізми, кріплення тельфера до монорейки; перевірити наявність і справність огороджень (кожухів) частин, що рухаються; оглянути в доступних місцях кріплення вантажного каната (до барабана, тельфера і вантажного гака); перевірити справність гнучкого живильного кабелю і наявність занулення корпусу керування; перевірити стан корпусу пульта;

– після огляду ВПМ випробувати її на холостому ходу і перевірити при цьому роботу: кнопкового пульта керування (відповідність кнопок операціям, чи є їх западання чи заїдання, стан гнізда для ключ-марки); приладів безпеки (обмежника висоти піднімання і глубини опускання); роботу гальм (після отпускання кнопки не повинно бути видимих опускань гакової підвіски); укладання канату на барабан електротельфера; при опусканні гакої підвіски в нижнє положення перевірити стан гака і гакової підвіски (звернути увагу на знос гака,чи наявність тріщини, стан реборд блоку, легкість прокручування гака, його кріплення; атакож на наявність сторонніх шумів, запахів, перекосів ВПМ.

При виявленні якої-небудь несправності ВПМ чи вантажозахоплювальних пристроїв і тари, недостатньому робочому освітленні, а також після закінчення терміну ЧТО, ПТО не приступаючи до роботи доповісти відповідальному працівникові.

Після закінчення роботи працівник повинен дотримуватись таких вимог:

– перевірити правильність встановлення чи складування вантажів, обладнення;

– не залишати вантаж у підвішеному стані;

– поставити тельфер у призначене для стоянки місце (місце повинно бути вказано на підвісний монорейковій колії чи на підкрановій колії, а також в інших місцях);

– встановити вантажний гак у крайньому верхньому положенні (обойма гака не повинна торкатись упора кінцевого вимикача), попередньо звільнивши гак від стропів;

– знеструмити живильний кабель на пункті підключення, примкнути рукоятку замком до спеціальної скоби, вийняти з пульта керування ключ-марку;

– підвісити кнопковий апарат керування на висоту підлоги 1 – 1.5 м;

– прибрати стропи в відведенне місце зберігання (очистити їх від бруду і зберігати в підвішеному стані);

– здати ключ-марку і ключ від замикаючого пристрою рубильника, повідомити про всю виконану роботу та про помічені неполадки в роботі обладнення, зауваження в процесі виконання роботи та про вжиті заходи по їх усуненні працівнику відповідальному за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами.

2. Які роботи при переміщенні вантажів краном, повинні виконуватись під безпосереднім керівництвом відповідальної особи?

— переміщення вантажів над перекриттями, під якими розміщені виробничі, житлові, або службові приміщення, де знаходяться люди;

— переміщення вантажів декількома кранами;

— підіймання вантажів, на які не розробленні схеми їх стропування;

— проведення робіт стріловими кранами на відстані менше 40 м від крайнього проводу лінії електропередачі або повітряної електричної мережі напругою понад 42 В та високовольтного розподільчого устаткування (ВРУ).

3. Показати знакову умовну сигналізацію.

Білет № 22

1. Які дії стропальника при виникненні аварійної ситуації, нещасного випадку?

Аварійна ситуація – це стан обладнення або робочого місця, які харектеризують границі порушень меж або умов безпечного виконання робіт і не переросли в аварію.

В процесі виконання стропальних робіт виробничі аварії і нещасні випадки можуть винукнути при: порушенях вимог щодо правильного стропування, підйому та переміщенні вантажів; ушкодження вантажозахоплювальних пристроїв та стропів; винекнення перекосів, самовільного розвороту вантажу, падіння окремих його частин; використання небезпечних прийомів праці; застосування стропів, що не відповідають масі вантажу; перевантаження крана; застосування несправних канатів, ланцюгів, вантажозахоплювальних пристроїв; відсутності засобів індивідуального захисту.

При виявленні під час роботи будь-яких порушень, що можуть призвести до аварії, чи становить безпосередню небезпеку для життя та здоров’я працюючих стропальник на місці повинен допомогти машиністу крана запобігти розширенню аварійної ситуації, що може перейти в аварію;

– при аварійній ситуації, що створилася, стропальнику необхідно подати команду на припинення роботи, швидко покинути робоче місце і вийти в безпечну зону, подати сигнал про те, що трапилось, особам, які знаходяться в зоні аварії і вивести їх із цієї зони, по команді машиніста крана вимкнути рубильник подачі напруги на кран(в випадку необхідності), огородити зону аварії і не допускати в зону аварії сторонніх осіб; повідомити про те, що сталося, працівникові відповідальному за безпечне проведення робіт;

– при захворюванні чи травмуванні необхідно повідомити про це особисто чи через інших осіб майстру чи іншому відповідаьному працівнику і звернутись в медпунк;

– при нещасному випадку слід надати першу допомогу потерпілому, викликати швидку медичну допомогу(тел. 103 або 64─5─03 ВП РАЕС) і повідомити відповідального працівника;

─ при виявлені пожежі повідомити пожежну частину(тел. 103) і приступити до її ліквідації.

Необхідно зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент події, якщо це не загрожує життюі здоров’ю оточуючих і не призведе до розширення аварії.

2. Пояснити вимоги охорони праці при виконанні робіт з ручними талями.

Під час роботи бути уважним, не відволікатись від роботи і не відволікати інших, дотримуватись вимог інструкцій, особистої безпеки і безпеки працюючих.

Перед початком роботи ручною талью необхідно переконатись в технічній справності талі, перевірити правильність зацеплення вантажних і тягових ланцюгів відповідно з вантажною зірочкою і тяговим колесом, а також справність шплінтів і розклепок на кінцях головної осі.

Ячейки вантажної зірочки і тягового колеса, а також вантажного і тягового ланцюга повинні бути очищенні від бруду, гаки верхньої і нижньої підвіски повинні вільно провертатися кругом своєї осі.

Таль повинна підвішуватись на спеціально призначене місце, яке витримує піднімаючий вантаж і вагу талі. Забороняється підвішувати таль способом зачіплювання кінцем рогу гака за різні виступи і кроштейни, не призначені для цієї цілі.

При роботі з талью потрібно дотримуватись слідуючих вимог:

– строповку виконувати згідно схеми строповки, підібраними стропами які відповідають масі і характеру вантажу;

– при відсутності на вантажному гаку запобіжного замка дозволяється використовувати тільки мягкі стропи (ланцюгові, синтетичних і рослинних матеріалів);

– підйом і переміщення дрібноштучних вантажів проводити в спеціально призначеній тарі, завантаженій згідно норми;

– підйом вантажу ручною талью повинен проводиться строго вертикально, при цьому вантаж не повинен перевищувати вантажопідйомність талі;

– в ручних талях з висотою підйому вантажу не більше трьох метрів опускання вантажу виконувати ступінчасто з інтервалом три метра і витримкою після кожного інтервалу на протязі трьох хвилин;

– підйом вантажу виконується в такій послідовності:

1 - ий підйом – натяжка стропів (щоб гаки повністю зайшли в монтажні петлі або стропи типу СКП, СКК не зішли з місць строповки), якщо знаходимся на транспортному засобі – зійти з нього і відійти на безпечну відстань (1∕ 3 висоти підйому вантажу);

2 - ий – підйом вантажу на висоту 200-300 мм і впевнитись в надійності строповки, рівномірності натяжки стропів, горизонтальності вантажу, центру тяжіння вантажу, надійності гальм, а в разі необхідності виправлення застроплення, вантаж необхідно опустити і перестропити;

3 - ий – підйом на необхідну висоту;

– при переміщенні вантажів в горизонтальному положенні, коли таль підвішена за кошку або таль ручна передвижна, вантаж необхідно підняти на висоту не менше 500 мм више перешкод, які зустрічаються на шляху переміщення;

– працювати тяговими ланцюгами плавно, не допускаючи різких ривків і тертя однієї вітки ланцюга об другу, тому що внаслідок цього може виникнути спадання ланцюга з тягового колеса або винекнення іскри від удару вітки ланцюга об вітку ланцюга.

Забороняється: використовувати таль для горизонтального переміщення вантажу при її горизонтальному положені; піднімати вантаж, що перевищує вантажопідйомність талі; підтягувати вантаж, що знаходиться в стороні від місця підвішування, а також підтягувати вантаж по землі, рейках, підлозі; звільняти за допомогою талі защемлені стропи і ланцюги; знімати з талі вантажні і тягові ланцюги для використання на інших роботах; вирівнювати піднімаючий вантаж власним тілом, а також поправляти стропи в висячому положені; залишати вантаж в підвішеному стані після закінчення роботи і в переривах; піднімати примерзлі, завалені, затиснені, на анкерних болтах вантажі.

Після закінчення роботи таль необхідно зняти (не скидати) з місця її підвіски і здати в місце її зберігання.

3. Показати знакову умовну сигналізацію

Відповіді на білети 3, 4, 5, 6 розряди

Білет № 1, 3р.

Охоронна зона вздовж повітряних ліній електропередач встановлюється у вигляді земельної ділянки та повітряного простору обмежених вертикальними площинами відстань від яких від крайніх проводів при невідхиленому їх положенні залежить від напруги в лінії електропередач (ЛЕП).

Ширина охоронної зони ЛЕП залежить від напруги яка подається по даній ЛЕП, чим більша напруга тим ширша охоронна зона ЛЕП. Охоронна зона (ОЗ) визначається згідно таблиці, яка знаходитьсу у машиніста крана і працівника відповідповідального за безпечне виконання робіт по переміщенні вантажів кранами.

Установлення та робота стрілових самохідних кранів біля охоронної зони повітряних ліній (ПЛ) на відстані менше 40 м від високовольтного розподільчого устанкування (ВРУ) і крайнього проводу ПЛ, що може перебувати під напругою проводиться лише за нарядом-допуском під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами відповідно проекту виконання робіт (ПВР) або технологічній карті.

Стрілові самохідні крани встановлюються на всі виносні опори, що в нього є. Під опори підкладають міцні та стійки підкладки, які є інвентарним приладдям крана (виконує кранівник). Пневмоколісні крани (на резиновому ходу) повинні бути заземлені, не заземляється тільки крани на гусеничному ходу.

Працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт по переміщенню вантажів кранами визначає небезпечні зони і під його керівництвом ці зони огороджуються.

В наряді-допуску вказуються безпечні умови роботи та згідно нього повинен бути проведений цільовий інструктаж всіх працівників (стропальники, машиністи кранів та інших) які задіяні при виконанні даної роботи. Наряд-допуск виписується в двох екземплярах, один знаходиться в машиніста крана другий в виконавця робіт.

При виконанні робіт в ОЗ ЛЕП, ВРУ стропальник повинен бути особливо уважним, перед кожною операцією по підніманні та переміщенні вантажів і його опусканням переконатись чи на безпечній відстані від ВРУ і крайнього проводу ЛЕП знаходиться стріла крана, вантаж або знімні вантажозахоплювальні пристрої з вантажем чи без нього. А також виконувати роботу використовуючи засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом (діалектричні рукавиці, галоши), крім цього стропальник повинен дотримуватись правил електробезпеки від ураження електричним струмом і виконувати вимоги інструктажу перед початком роботи.

При наближенні і під час грози всі роботи в ОЗ ЛЕП, ВРУ повинні бути призупинені, а прцівники виведені за її межі.

Б – Охоронна зона ЛЕП; А – Мінімальна відстань до ближнього проводу ЛЕП

Білет № 2, 3р.

2. Правила вибору знімних вантажозахоплювальних пистроїв (стропи, траверси, захвати)

Траверси для переміщення вантажів підбираєм по таких параметрах:

1. Згідно схеми строповки та по призначенню – який вантаж будем переміщувати: довгомірний (довжина вантажу 6 м, 9 м, 12 м і більші розміри) чи великогабаритний (балочну чи решітчасту траверсу, чи іншу); якої форми (циліндричний, профільний та інші форми – променеву чи просторову); за допомогою одного крана чи декількома (яку балансирну траверсу будем вибирати).

2. По вантажопідйомності – маса переміщуючого вантажу і з урахуванням власної маси траверси.

Захвати для переміщення вантажів підбираєм по таких параметрах:

1. Згідно схеми строповки та по призначенню – який вантаж і якої геометричної форми будем переміщувати: (труби, рейки, підкранові балки, бочки, листовий метал, профільний настил, металоконструкції та інші); яким способом будем проводити установку вантажу (розвантаження чи завантаження, монтаж та інше); способи розстроповки (на робочій площадці чи на висоті (можна дистанційно)).

2. По вантажопідйомності – помасі переміщуючого вантажу.

Білет № 4, 3р.

2. Назвати основні види знімних вантажозахоплювальних пистроїв (стропи, траверси, захвати)

Стропи ( в білеті № 4, п. 2 другого розряду).

Траверсами називаються знімні вантажозахоплювальні пристрої які навішуються на гак вантажопідіймального крана чи машини і служать для переміщення великогабаритних і довгомірних вантажів або кількох конструкцій, коли потрібно стропити за декілька місць. Основне призначення траверс – захищати вантажі, які піднімають від стискуючих зусиль, що виникають в них при нахилі стропів.

Використання нахилених стропів під кутом для піднімання довгомірних конструкцій і важкого обладнення приводить до втрати корисної висоти піднімання гака і винекнення значних розтягуючих зусиль в самому стропі, зжимаючих зусиль в піднімаючому елементі і згибу – в монтажних петлях. Стропи які використовуються в траверсах цих недоліків не мають. Їх використовують для строповки вантажів довжиною 12 метрів і більше.

Існує безліч різноманітних конструкцій траверс залежно від виду конструкцій, обладнення та устанкування, а також умов монтажу для піднімання яких вони призначаються.

Траверси являють собою поєднання жорсткої металоконструкції у вигляді балки (ферми) і стропів. Їх обладнують інвентарними знімними стропами і захватами.

По конструкції траверси поділяють на площинні і просторові.

Площинні можуть бути виконанні у вигляді балок або ферм (решітчасті), просторові – з окремих площинних траверс або з системами балок.

Траверса балочна з двома двохвітковими стропами

типу 2 СК:

1 – кінцева ланка; 2 – розтяжний канат; 3 – балка;

4 – кінцева ланка; 5 – двохвітковий строп.

Балансири для роботи двох кранів:

а) – з центральним розміщення гака (для кранів однакової вантажопідйомності);

б) – з зміщеним розміщення гака універсального типу (для кранів різної і однакової вантажопідйомності).

Траверса решітчастої конструкції з кутом поверненим вгору:

1 – ферма; 2 – строповочна проушина; 3 – вирівнюввальний блок; 4 – балансирні канатні вітки з чалочними гаками і запобіжними замками.

Траверса решітчаста

При відстані між місцями захвату більше 12 м використовують траверси з балансирними блоками

Траверси навішуються на гак крана за допомогою кільця, косинки, вушка, а також жорстких і гибких тяг приєднаних шарнірно, що повністю звільняє їх від згибаючих моментів, розстропуються дистанційно або біля місця встановлення вантажу.

Балочна траверса виготовляється із двутавра, з двох з’єднаних швелерів або кутників, на кінцях яких кріплять стропи. Довжина траверси не перевищує 4 м.

Решітчасті траверси довжиною більше 4 м виконується в загальному у вигляді простій ших ферм трикутної форми з вершиною кута звернених вверх або вниз. В останьому випадку скорочується втрата висоти підйому гака крана, но при цьому необхідно перевірити стійкість траверси проти розкачування.

Також виготовляютьсятакі траверси: універсальні траверси для монтажувеликих конструкцій, що мають чотири точки навішування; уніфіковані для монтажу колон; траверси трьохпроменеві для монтажу циліндричних елементів; траверси для профільного настилу; траверси для монтажу ліфтів; траверси для підйому підкранових балок та інші.

Для монтажу обладнення великої маси коли використовують декілька кранів використовуєм балансирні траверси. Вони бувають рівноплечеві та різноплечеві (в цьому випадку можна використовувати крани різної вантажопідйомності).

Після випробовування навантаженням, що 25 % перевищує вантажопідйомність траверси на ній закріплюють бирку або ставлять клеймо із зазначенням найменування виробника чи його товарний знак, вантажопідіймальності, власної маси, порядковий номер за номерацією виробника, дати випробування.

Дата добавления: 2015-05-08