Як визначити центр маси вантажу

При переміщенні вантажів і монтажі технологічного обладнення необхідно знати центр тяжіння вантажу. Його можна визначити за допомогою вказівок, які як правило вказує завод-виготовляч в заводських кресленнях або за допомогою маніпуляційних знаків, які знаходяться на вантажі і вказують центр тяжіння вантажу.

Якщо центр невідомий необхідно його визначити, методом декількох пробних підйомів на необхідну висоту (200 – 300 мм) з подальшим опусканням, а якщо вантаж простий (наприклад: труба однакої товщини) то заміряєм довжину і ділим її на половину.

Інколи необхідно визначити центр тяжіння вантажів, обладнення і конструкцій складної конфігурації, або вантажів циліндричної форми. В цьому випадку, якщо не враховувати центр тяжіння то можливе перевантаження вантажопідіймальних засобів, втрата стійкості і обпрокидування вантажу.

Положення центру тяжіння вантажу визначають за формолою:

Хцт = ∑ (Qі х Xі) ∕ (ділим) Q,

де Qі ‒ маса окремого елемента вантажу в тонах; Xі ‒ відстань від центра тяжіння окремого елемента вантажу до площини, яка проходить через одну із крайніх точок вантажу і перпендикулярної його осі в метрах; Q – загальна маса вантажу в тонах; ∑ ‒ знак суми.

Зароблення кінців канатів. Заплітання кінців каната і стропів

Петлі на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконано:

- із застосуванням коуша із заплітанням вільного кінця каната або з установленням затискачів;

- із установлення сталевої кованої, штампованої, литої втулки і клина;

- шляхом заливання легкоплавким сплавом або іншим способом відповідно до вимог НД.

Застосування зварних втулок не дозволяється (крім кріплення нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до зварного барабана або металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до вимог технічних умов на виготовлення).

На поверхняхкорпусів, втулок і клинів не має бути гострих крайок, на яких може перетиратись канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

Кількість затискачів визначається розрахунком, але їх має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната від останього затискача має бути не менше шести діаметрів каната.

Для запобігання деформації каната затискачі мають установлюватись колодкою до основної вітки.

Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не дозволяється Зусилля (момент) затягування гайок затискачів має відповідати зазначеному в настанові з експлуатації.

З’єднувати канати різних діаметрів і конструкцій забороняється.

Заплітання кінців каната і стропів

Заплітанням з’єднують прямі кінці канатів і виготовляють петлі. Для заплітання канатів використовують різні інструменти

Інструмент для роботи по заплітанні канатів:

1 – ззивка (свайка) для роздвигання сталок; 2 – розводка; 3 – Т – образнаподбойка; 4 – кругле шило; 5 – кліщі кусачки для відкусування дротин; 6 – ніж для вирізання сердечника; 7 – слюсарний молоток; 8 – деревяний молоток; 9 – пеньковий канат; 10 – деревяна палка діаметром 30 мм.

В майстернях використовують такі приспособлення для перевязування канатів (а), яка складається із котушки з дротинами і рукоятки з отвором. На кінці каната петлі завязуються з допомогою струбцини (б, в), а для жбжаття каната при заплітанні в коуш використовують лещата (тиски) (г, д).

Приспособлення для заплітання канатів:

а) – для перевязок; б) і в) – для закріплення петлі каната; г) і д) – лещата (тиски) для зжимання і закріплення каната з коушем.

Довжина заплітаючого канату залежить від числа проколів каната сталками, но повинні матине менше установлених правилами. Кількість проколів основної вітки каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у таблиці. Останій прокол кожною сталкою виконується половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Дозволяється останній прокол робити половинною кількістю сталок. Місця заплітання з виступними кінцями дротинок сталок на 10 – 30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути обмотані м’яким дротом, кінці якого заправляють способом, що унеможливує їх розмотування, або ізольовані іншим способом, що унеможливлює пошкодження рук працівника.

Таблиця. Кількість проколів каната сталками під час заплітання

Діаметр сталевого каната, мм Кількість проколів кожною повною сталкою, не менше

До 14 включно 4

Понад 14 – 27 5

27 – 60 6

Послідовність зрощення каната така. На відстані 500 – 700 мм від обох зрощуваних канатів (б) накладають перев’язки 1 (марки), обматують канат мягким дротом, а потім кінцець каната перев’язки розпускають на сталки. Кінці кожної сталки для забезпечення розпуску сталок дротинок також обматують мягким дротом. Органічний сердечник на всю ловжину розпущенного каната вирізають. Стикуємі канати з’єднують один з другим так, шоб сталки розміщувались в шахматному порядку до пере’вязок (в). Доя цього сталки лівого каната привязують двома перевязками (3) до правого канату і накладають допоміжні перевязки (4), розміщенні одна від другої на відстані, рівним 40 діаметрів каната, і не допускає розматування канату. Потім перевязку (1) з лівого каната знімають, любу із вільних накладають на суміжну зустрічну сталку з допомогою звивки (свайка) пробивають (пропускають) під слідуючі дві сталки (г).

Пробити сталку обтягують і молотком обколачивають дві сталки, під які пробита ходова сталка, Ходоаими сталками називають сталки розплетеного кінця канату, які пробивають другий канат.

Після цього так же пробивають слідуючу вільну ходову сталку під слідуючі дві сталки. Аналогічно пробивають всі останні сталки і ще раз ті ж сталки, а потім знімаєм перевязку (1) правого канату, перевязки (3) і двічі пробиваєм сталки лівого канату. Потім почергово повторно виконуєм по дві пробивки всіх сталок з кожної сторони стика. В такому ж порядку заплітають канат на всюдовжину стику до перевязки (4). Сплетка закінчується пробивкою ще по одному разу половини ходових сталок з кожної сторони через одну сталку (одну сталку пробивають, другу залишають, слідуючу знову пробивають і т. д..). В залежності від довжини стика число пробивок може бути 5 ½; 6 ½ і т. д.

Канати у петлі сплітають слідуючим способом. На відстані 500 – 700 мм від кінця каната наложують перевязку, і канат розпускають на сталки (д). Кінці сталок, також як і при сплітанні прямих канатів, обвязуються мягким дротом. Органічний сердечник по всій довжині розпущеного кінця відрізають. Кінець розпущеного канату загибають в петлю, привязують місце перевязки до корінного каната..Першу проводку сталки виконуєм в положенні коли петля пвернена до працюючої своєювигнотою частиною, а ходові сталки розміщенні справа. Першу ходову сталку проводять в канат справа на ліво проти спуску каната. Спуском каната називається направлення заплітаючої петлі до корінної частини каната. Першу сталку для пробивки вибирають так, щоб після зняття перевязки не проходило закручування або розкручування при хотьбі кінця..

Ходову сталку I (е) пробивають під одну корінну, II – під дві, III – під три сталки. Всі три сталки пробивають водному і тому ж місці. Ходову сталку IV пробивають через те ж місце, що і перші три, но в протилежному напрямку, під дві корінні сталки (ж). V – під ту ж сталку в протилежному напрямку. VI – також, як і впершій, но в протилежному напрямку, накривая цю сталку. Другий кожну ходову сталку пробивають через одну суміжну під дві слідуючі корінні сталки (з). Слідуючі пробивки виконують анологічно другій (и). Слідуючі пробивку роблятьполовинним числом сталок (к). Пробиті сталки обрубують у самого каната і все сплетіння обматують мягким дротом.

Місця заплітання у стропах типу СК. СКП і полегшених повинно бути довжиною 20 діаметрів каната, а в стропах типу СКК (кільцевий) довжиною 40 діаметрів каната.

Дата добавления: 2015-05-08