Розказати будову та призначення мостового крана

Мостові крани призначені для виконання робіт на виробництві як в цехах так і на відкритих майданчиках, складах.

Мостові крани складаються із таких основних частин: моста; візка; механізму піднімання гака і вантажу; механізму переміщення моста крана; механізму переміщення візка; підкранових монорейок по кінцям яких знаходяться тупикові упори, буфера; головні тролери; кабіну з пультом керування; електрообладнення. Мостові крани вантажопідйомністю більше 15 т, як правило мають два механізми підйому гака і вантажу, один з них головний, а другий допоміжний.

По конструкції мостові крани бувають одно – і двобалочні, з ручним і електричним приводом, з кабіною керування і керування за допомогою пульта з підлоги або з стаціонарного пульта.

В залежності від призначення і характеру виконання робіт мостові крани можуть мати різні вантажозахоплювальні органи: гаки однорогі і дворогі; підіймальні електромагніти; грейфери; спеціальні захвати та інші.

Промисловість випускає мостові крани вантажопідйомністю від 5 тон до 630 тон і шириною прольоту до 60 метрів.

2. Пояснити правила безпеки при переміщенні довгомірних вантажів

Для переміщення довгомірних вантажів використовуються такі знімні вантажозахватні пристрої: траверси, захвати та стропи.

При переміщенні довгомірних вантажів стропальник повинен дотримуватись слідуючих вимог безпеки:

– бути уважним, не відволікатись від роботи і не відволікати інших, дотримуватись вимог інструкцій від цього залежить особиста безпека і безпека працюючих;

– перед підйомом впевнитись, що вантаж надійно застроплений і ні чим не утримується;

– перевірити чи на ньому не має сторонніх предметів і незакріплених деталей;

– перед підйомом і переміщенням труб особливо великого діаметру та вантажів з отворами перевірити, щоб всередині не було землі та інших сторонінних предметів;

– впевнитись в відсутності людей поблизу вантажу, між вантажем і конструкціями, штабелями матеріалів, іншими предметами, поблизу крана, на неповоротній платформі і в зоні дії крана;

– строповку довгомірних вантажів виконувати згідно схеми строповки за всі передбачені місця і закріплювати відтяжки;

– при переміщенні довгомірних вантажів їх стропування виконувати не менше ніж у двох місцях (при необхідності під стропи підкладають спеціальні підкладки деревяні або з синтетичних матеріалів, не менше трьох, щоб стропи не з’їджали з місць строповки) і переміщувати вантажі строго горизонтально;

– при стропуванні стропами типу СКП, СКК необхідно слідкувати щоб виступаючі частини вантажу були рівними і не більше 1 ⁄ 4 довжини вантажу для того, щоб в процесі переміщення вантажу забезпечувалась їх стійкість і вантаж знаходився в горизонтальному положенні, кут між вітками стропів загального призначення був не більше 90 градсуів;

– при стропуванні вантажів, обладнення, які мають гострі кути підкладати спеціальні підкладки (щоб не пошкодити стропи);

– переміщення довгомірних вантажів здійснювати в такій послідовності:

1 - ий підйом – натяжка стропів (щоб гаки повністю зайшли в монтажні петлі або стропи типу СКП, СКК не зішли з місць строповки), якщо знаходимся на транспортному засобі – зійти з нього і відійти на безпечну відстань (1 ∕ 3 висоти підйому вантажу);

2 - ий – підйом вантажу на висоту 200-300 мм і впевнитись в надійності строповки, рівномірності натяжки стропів, горизонтальності вантажу, центру тяжіння вантажу, надійності гальм, стійкості стрілового самохідного крана, а в разі необхідності виправлення застроплення, вантаж необхідно опустити і перестропити;

3 - ий – підйом на необхідну висоту або не менше 500 мм више перешкод, що знаходяться на шляху переміщення вантажу (при цьому стропальнику дозволяється перебувати біля вантажу при підйомі його на висоту до одного метра тільки на робочій площадці).

Не менше 500 мм

Дозволяється перебування при підйомі до 1 м

Підйом на висоту 200 – 300 мм

Натяжка стропів

Забороняється перебування працівників при підйомі вантажу

Під час переміщення супроводжувати вантаж по всьому шляху переміщення позаду переміщуючого вантажу і руху крана на безпечній відстані (1 ∕ 3 висоти підйому вантажу) і утримувати вантаж від розвороту і розгойдування за допомогою багра (один працівник) або відтяжки (не менше 2 працівників, відтяжки повинні бути з рослиних або синтетичних матеріалів, намотувати відтяжку на руку заборонено).

По всьоиу шляху переміщення слідкувати щоб вантаж не переміщувався над людьми і не міг за що-небудь зачепитись, якщо вантаж супроводжувати неможливо його супроводжує машиніст крана, а в випадку коли вантаж не проглядається з кабіни крана, другий стропальник чи сигнальник, але після обходу перешкоди стропальник повинен зустріти вантаж і супроводжувати до місця встоновлення.

Підйом і переміщеня вантажів декількома кранами, в охороній зоні ЛЕП і ВРУ, над перекриття де можуть знаходитись люди проводити під керівництвом і в присутності працівника відповідального за безпечне виконання робіт по переміщенні вантажів крананами.

Якщо під час переміщення довгомірного вантажу стропальник помітить небезпеку: неполадки крана, підкранової колії, інші небезпеки він зобовязаний негайно подати команду на припинення переміщення вантажу та повідомити машиніста крана.

Забороняється переміщувати в пустотах вантажів, а також в трубах великого діаметру труби, арматуру та інші предмети.

Схама розміщення стропальника

Відтяжка

Огляд канатів і відтяжок із рослинних і синтетичних матеріалів.

При огляді канатів із рослинних (пенькові, хлопчатопаперових) і синтетичних матеріалів необхідно звертати особливу увагу на відсутністьна них гнилизни, нагару, плісняві, вузлів, розкуйводжень; приминань, надривів, надрізів та інших дефектів, а також на рівномірність кручення, чітку видимість кожного витка канату.

Конопляні канати, що застосовуються для відтяжок не повинні мати перетертих або розмочалених жгутів.

В процесі експлуатації канати повинні оглядатись відповідальним працівником раз в 10 днів з записом в Журналі обліку такелажних засобів, а стропальник перевіряти їх перед використанням.

Зберігатись повинні в закритих сухих приміщеннях, захищених від прямих сонячних променів, мастил, бензину, гасу та інших розчинників, у підвішеному положенні або на деревяних стелажах на відстані не менше 1 метр від опалювальних приладів.

Якщо після огляду канатів і відтяжок із рослинних і синтетичних матеріалів стропальник виявить дефекти (перевищення допустимих показників) то він повинен звернутись до праціівнка відповідального за безпечне проведення робіт по перемішенню вантажів кранами, про доцільність використання даних стропів.

БІЛЕТ № 2, 5р.

1. Зміст ПВР (проекту виконання робіт) та технологічної карти

На стропальні і такелажні роботи в кожному окремому випадку розробляють індивідуальний ПВР (проект виконання робіт).

ПВР має, зокрема, передбачати:

– місця встановлення вантажопідіймальних кранів із зазначенням робочої та небезпечної зони роботи кранів, визначених відповідно до вимог НД, а також заходи щодо обмеження у разі потреби робочої зони крана;

– відповідність вантажопідіймальних кранів, що використовуються, умовам виконання монтажних робіт щодо вантажопідіймальності, висоти підіймання, вильоту;

– забезпечення допустимих безпечних відстаней до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ під час установлення крана, а також безпечних відстаней наближення до будов і місць складування виробів і матеріалів;

– умови встановлення та роботи вантажопідіймальних кранів поблизу укосів котлованів або канав;

– умови безпечної роботи декількох вантажопідіймальних кранів, розташованих поруч або на одній чи паралельних коліях, у разі, коли робочі зони цих кранів перетинаються;

– переліки і маси вантажів, що переміщуються вантажопідіймальними кранами, і знімних вантажозахоплювальних пристроїв, що застосовуються під час переміщення, а також графічні зображення (схеми) стропування цих вантажів;

– місця та габарити складування вантажів, під’їзні шляхи тощо;

– заходи щодо безпечного проведення робіт з урахуванням конкретних умов на дільниці, де встановлений вантажопідіймальний кран (огорожа майданчика, монтажної зони, охоронної зони ПЛ, місця стоянок автотранспорту під час розвантаження, місця перебування водія під час розвантаження, кранової колії, рівень освітлення в темну пору доби тощо).

Технологічна карта

Технологічні карти розробляються на монтажні роботи по монтажу обладнення і іншого технологічного устанкування, на роботи по виконанні робіт по складування вантажів, навантаження і розвантаження рухомого складу, з якими ознайомлені (під підпис): працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами; машиністи кранів; стропальники.

Технологічна карта складається з двох частин: в першій частині досконало описано і розглянуто безпечні способи і послідовність виконання операцій кожним працівником (машиністом крана, стропальником і іншими, які задіяні при виконанні даної роботи), в другій частині графічним способом вказано встановлення крана, транспортного засобу (вантажно-розвантажувальні роботи і інші), розміщення вантажу, встановлення допоміжних засобів (драбин, стремянок і інше), безпечне місце стропольника при переміщені вантажу, встановлення крана біля відкосів, траншей котлованів, в охоронній зоні ВЛ і інше.

Графічна частина технологічної карти (навантаження виробничих відходів.)

БІЛЕТ № 12, 5р.

1. Вимоги безпеки при монтажі обладнення

Технологічне обладнення на промислових підприємствах і на АЕС мають різну форму, габаритні розміри, масу. В зв’язку з цим на стропальні і такелажні роботи при монтажі обладнення в кожному окремому випадку розробляють індивідуальний ПВР (проект виконання робіт).

Монтаж обладнення повинен виконуватись по такій технічній документації, яка складається із слідуючих частин: – технічна документація, видана заводом – виробником обладнання (вузлові і установочні креслення обладнення; формуляри стендової збірки; схеми; упаковочні відомості обладнення; інструкції по збірці і наладці, обслуговуванні; креслення); креслення компоновки станційного обладнення, виконане організацією, яка проектувала АЕС; керевні матеріали визначаючі порядок і правила виконання робіт по монтажу обладнення (ПВР), технологічні карти на монтаж, розроблені розробниками або монтажною організацією.

Проект виконання робіт (ПВР) дає рішеня основних питань, виникаючих під час монтажу і складається із таких основних частин: 1 – опис обладнення і загальні вказівки по його монтажу: технічні харектеристики монтуючого обладнення, слюсарно-монтажні інструменти, такелажне обладнення, інструмент та приспособлення, вказівки по розміщенні обладнення на площадці складування і на місці монтажу, графік виконання монтажних робіт; 2 – технологічні карти, схеми на монтаж; 3 – робочі креслення монтажних і такелажних приспособлень; 4 – монтажні формуляри.

На кожному підприємстві і на РАЕС при виконанні монтажних робіт використовують різне технологічне обладнення. В процесі монтажу стропальник виконує роботи по стропуванні, підніманні, горизонтальному переміщені різного обладненняі і його встановлення в проектне положення.

Перед початком виконання монтажних робіт відповідальним працівником визначається сигналізація, якою будуть користуватись стропальник (сигнальник або керівник монтажу) і машиніст крана.

Стропування і переміщення технологічного обладнання виконують за допомогою стропів типу СК, СКК, СКП, а також траверс різної конструкції.

Строповку технологічного обладнання необхідно виконувати тільки згідно схеми строповки, при цьому строповку виконувати за всі передбачені для підйому місця у відповідному положенні, при необхідності закріпляють відтяжки. Стропи накладаються на піднімаючий вантаж без вузлів і перекручень, під час підйому і переміщення обладнення і окремих його вузлів і деталей, забезпечувати їх стійкість, на гострі кути і ребра піднімаючого обладнення підкладати спеціальні підкладки.

Технологічне обладнення необхідно стропувати за спеціальні пристрої: рими, проушини, ложні штуцера (короткий відрізок труби приварений до обладнення для підйому), Якщо таких не має то використовують основні опорні деталі корпусу, рами, станини і постаменти, користуючись вказівками, які як правило вказує завод-виготовляч в заводських кресленнях. Строповка за робочі поверхні і деталі без запобіжних підкладок не дозволяється. Знімати стропи з технологічного обладнення дозволяється тільки після його встановлення і закріплення на фундаменті.

Піднімати електричні машини і їх частини тільки за спеціально призначенні для цього місця: ремболти, вісімки, проушини, петлі, ложні штуцери та інші. При відсутності них стропи накладаються на основні деталі корпусу, рами або станини, користуючись вказівками, які як правило вказує завод-виготовляч в заводських кресленнях.

Строповку частин електричних машин виконують таким чином, щоб центр тяжіння вантажу знаходився ближе до вантажного гака крана чи машин, якщо центр невідомий необхідно його визначити, методом декількох пробних підйомів на необхідну висоту (200 – 300 мм) з подальшим опусканням.

При зніманні обладнення з фундаментних болтів, стропальник повинен слідкувати, щоб підйом проводився з найменшою швидкістю без перекосів, заїдань і вертикально переміщався до повного зняття його з болтів.

Великогабаритні деталі, конструкції, обладнення при встановленні на місце потрібно направляти не руками, а відповідним інструментом. Збіг отворів в місцях з’єднання потрібно проводити конусними оправками, ні в якому випадку не дозволяється робити це пальцями рук.

Монтажна площадка повинна бути підготовлена (очищена від мусору, сміття, сторонніх предметів), визначені робочі і небезпечні зони, а також визначенні місця розміщення обладнення, підїзні шляхи, місця проходу працівників.

Небезпечні місця роботи повинні бути огородженні, виставлені попереджувальні знаки (вхід заборонено, працює кран і інші), канави і траншеї в підлогах, на площадках кругом монтуючого обладнення повинні бути закриті надійним настилом.

БІЛЕТ № 17, 5р.

Дата добавления: 2015-05-08