Про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі 5 страница

засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення:

попередження;

догана;

сувора догана;

дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів

заробітної плати;

скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями

138-140 і 143 цього Кодексу;

поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних

колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення

на роботу чи навчання на строк до п'ятнадцяти діб, а засуджених

жінок - до десяти діб;

поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного

типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без

виведення на роботу на строк до п'ятнадцяти діб;

переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях,

крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального

рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення

камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

2. Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини

при виправних колоніях, інваліди першої групи в дисциплінарний

ізолятор, карцер, приміщення камерного типу (одиночну камеру) не

поміщаються.

Стаття 133. Злісний порушник установленого порядку відбування

покарання

Злісним порушником установленого порядку відбування покарання

є засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації,

необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази

протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та

інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби,

психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети;

бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття

матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство;

систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить

небезпеку для здоров'я інших осіб, а також вчинив протягом року

більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови,

якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або

особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнення, що

достроково не зняті або не погашені у встановленому законом

порядку.

Стаття 134. Порядок застосування заходів стягнення до осіб,

позбавлених волі

1. При призначенні заходів стягнення враховуються причини,

обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до

вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених

стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку.

Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру

проступку засудженого.

2. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається

одне стягнення.

3. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила

проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а

якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її

закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

4. Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у

виняткових випадках - у строк не пізніше одного місяця з дня його

накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно

не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується.

5. Повторне переведення на поліпшені умови тримання може бути

застосоване не раніше, ніж через шість місяців з дня відбуття

стягнення.

6. Стягнення у виді попередження або догани накладається усно

чи письмово, інші стягнення - тільки письмово.

7. Стягнення у виді дисциплінарного штрафу накладається

тільки за злісне порушення встановленого порядку відбування

покарання, передбачене статтею 133 цього Кодексу, за постановою

начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки.

Постанова оголошується засудженому під розписку. Стягнена сума

штрафу перераховується в доход держави.

8. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в

карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу

(одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою

начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з

визначенням строку тримання.

9. Стягнення у виді переведення засудженого до приміщення

камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного

застосування інших заходів впливу.

10. До засуджених, які поміщені в дисциплінарний ізолятор або

карцер, переведені до приміщення камерного типу (одиночної

камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком

повторного поміщення в дисциплінарний ізолятор або карцер,

повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної

камери).

11. Під час тримання в дисциплінарному ізоляторі, карцері або

приміщенні камерного типу (одиночній камері) засудженим

забороняються побачення, за винятком адвокатів або інших фахівців

у галузі права, які за законом мають право на надання правової

допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, придбання

продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок

(передач) і бандеролей, користування настільними іграми.

Засудженим, на яких накладено дисциплінарне стягнення у виді

поміщення у дисциплінарний ізолятор, карцер або переведення до

приміщення камерного типу (одиночної камери), телефонна розмова

може бути надана лише з дозволу начальника колонії як виняток, з

метою виховного впливу або у зв’язку з винятковими особистими

обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що

загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну

матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї).

У дисциплінарному ізоляторі, карцері або приміщенні камерного

типу (одиночній камері) засуджені забезпечуються індивідуальним

спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються

тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення.

Тримання засуджених у карцері одиночне.

Засудженим, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі,

карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері),

надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.

Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після

закінчення строку його перебування в дисциплінарному ізоляторі,

карцері або приміщенні камерного типу (одиночній камері).

12. Засуджені, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі з

виведенням на роботу, в приміщенні камерного типу (одиночній

камері), працюють окремо від інших засуджених.

13. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення,

однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова

особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може

його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища

посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова

особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або

стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку

засудженого.

14. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення

засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається

таким, що не має стягнення.

15. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація

колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити

про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі

права, які за законом мають право на надання правової допомоги

особисто чи за дорученням юридичної особи.

Стаття 135. Посадові особи, які застосовують заходи

заохочення і стягнення, та обсяг їх повноважень

1. Правом застосовувати заходи заохочення і стягнення,

передбачені статтями 130 і 132 цього Кодексу, користуються

начальник колонії або особа, яка виконує його обов'язки, а також

його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть

застосовувати також заступник начальника колонії, начальник

відділення соціально-психологічної служби колонії в межах,

передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

2. Заступник начальника колонії користується таким же, як і

начальник цієї колонії, правом застосовувати заходи заохочення і

стягнення, за винятком накладення дисциплінарного штрафу,

скасування поліпшених умов тримання, поміщення засудженого в

дисциплінарний ізолятор або карцер, переведення засудженого до

приміщення камерного типу (одиночної камери).

3. Начальник відділення соціально-психологічної служби

колонії має право застосовувати в усній формі такі заходи

заохочення і стягнення:

подяка, дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення;

попередження, догана.

54. Соціально-психологічна та виховна робота із засудженими.

Стаття 65. Соціально-виховна робота із засудженими

до обмеження волі

1. З особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі,

адміністрацією виправного центру, а також власником підприємства,

установи, організації або уповноваженим ним органом, де працюють

засуджені, і громадськими організаціями проводиться

соціально-виховна робота.

2. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується

і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.

Стаття 123. Соціально-виховна робота із засудженими

до позбавлення волі

1. Соціально-виховна робота - цілеспрямована діяльність

персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних

інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації

засуджених.

Соціально-виховна робота спрямована на формування та

закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною

діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог

законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки,

підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.

2. Участь засуджених у виховних заходах, які проводяться в

колоніях, враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення,

а також при застосуванні заходів заохочення і стягнення.

3. Розпорядком дня колоній можуть бути передбачені виховні

заходи, участь в яких для засуджених є обов'язковою.

4. Стимулювання правослухняної поведінки засуджених

здійснюється за допомогою програм диференційованого виховного

впливу з урахуванням їхньої поведінки, психічного стану і ступеня

соціальної занедбаності.

5. Програми диференційованого виховного впливу на засуджених

повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування

покарання, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання,

заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб,

позбавлених волі, самодіяльних організацій засуджених,

громадських, благодійних і релігійних організацій, а також

залучення засуджених до самовиховання.

Стаття 124. Основні напрями, форми і методи

соціально-виховної роботи із засудженими

до позбавлення волі

1. У колоніях проводиться моральне, правове, трудове,

естетичне, фізичне, санітарно-гігієнічне виховання засуджених, а

також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву

позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно

корисної діяльності.

2. Соціально-виховна робота із засудженими організовується в

індивідуальних, групових і масових формах на основі

психолого-педагогічних принципів і методів.

Розділ XV. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ

71. Проведення виховних заходів із засудженими

Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм

диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня

час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування

та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно

корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання

вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки,

підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.

Проводити спільні заходи за участю засуджених з різних

установ виконання покарань не дозволяється.

72. Демонстрація відео- та кінофільмів в установах виконання

покарань

В установах виконання покарань проводиться безкоштовна

демонстрація художніх відео - та кінофільмів, які мають виховне

значення.

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними

умовами тримання, середнього та максимального рівнів безпеки (для

засуджених, які тримаються у звичайних жилих приміщеннях та

залишених для роботи з господарського обслуговування) художні

кіно- та відеофільми демонструються один раз на тиждень.

Кількісні обмеження не стосуються навчальних, документальних

і науково-популярних кінофільмів, які мають виховне значення.

Додатково до визначених норм дозволяється демонструвати

художні кіно- та відеофільми у святкові дні.

Для осіб, яких тримають у дисциплінарних ізоляторах,

приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) виправних колоній,

у карцерах колоній максимального рівня безпеки, а також засудженим

до арешту та довічного позбавлення волі, кінофільми не

демонструються.

73. Радіо - і телепередачі в установах виконання покарань

Житлові приміщення, клуби, бібліотеки, кімнати виховної

роботи у відділеннях, приміщення камерного типу (одиночні камери),

дисциплінарні ізолятори, карцери, камери для засуджених до

довічного позбавлення волі та арешту, палати лікувальних установ

радіофікуються. У жилих приміщеннях виправних колоній, приміщеннях

камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки,

мінімального, середнього, максимального рівнів безпеки, виховних

колоніях, у камерах для засуджених до довічного позбавлення волі

можуть установлюватись телевізори. Час радіотрансляції і перегляду

телепередач визначається розпорядком дня установи. (Абзац перший

пункту 73 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного

департаменту України з питань виконання покарань N 213

(z1481-04) від 09.11.2004)

Мережі радіотрансляції для засуджених в обов'язковому порядку

здійснюються централізовано від єдиного радіотрансляційного вузла.

За наявності технічних можливостей у виправних колоніях

обладнуються кабельні телемережі.

Радіотрансляційні вузли та телецентри розташовуються за

межами установ виконання покарань або в приміщеннях, доступ до

яких засудженим заборонено.

74. Бібліотечна робота в установах виконання покарань

Засудженим дозволяється користуватися літературою, яка є в

бібліотеках установ, а також газетами і журналами.

Книжковий фонд бібліотек створюється з розрахунку

забезпечення кожного засудженого не менш ніж п'ятьма книжками.

Обмін книг у приміщеннях камерного типу (одиночних камерах)

колоній, у камерах колоній максимального рівня безпеки, довічного

позбавлення волі, арешту та дільницях посиленого контролю

проводиться один раз на 10 днів. Засуджені забезпечуються газетами

з розрахунку одна газета на 50 чоловік. По одній газеті

виділяється на камеру. Якщо в камері утримується понад

20 засуджених, то додатково виділяється ще одна газета.

Індивідуальна передплата засуджених на періодичні видання (у

т.ч. багатотиражні газети системи виконання покарань) здійснюється

в добровільному порядку на умовах, установлених органами друку і

адміністрацією установи, через місцеві органи зв'язку або

відповідні магазини. З дозволу адміністрації установи передплата

періодичних видань може бути здійснена за рахунок родичів

засудженого.

Засуджені можуть зберігати при собі не більше 10 примірників

книжок, брошур і журналів (окрім тих, що пропагандують насилля,

міжнаціональну ворожнечу або порнографічного змісту), а ті, які

навчаються, - відповідні підручники. Решту літератури засуджені

здають для збереження на склад, а за особистим бажанням передають

до бібліотеки колонії або віддають з дозволу адміністрації

родичам.

75. Самодіяльні організації в місцях позбавлення волі

У колоніях можуть створюватися самодіяльні організації

засуджених. Види самодіяльних організацій і порядок їх роботи

визначаються Кримінально-виконавчим кодексом України (1129-15)

та нормативно-правовими актами Департаменту.

У колоніях для засуджених можуть організовуватись гуртки

соціально-корисної спрямованості. Порядок та організація роботи

гуртків визначається адміністрацією установи. Виступи гуртків

художньої самодіяльності можуть проводитись у межах колонії.

У виправних колоніях (крім колоній максимального рівня

безпеки) дозволяється проводити безкоштовні (благодійні) та

платні, за рахунок коштів засуджених і за їх згодою, виступи

професійних творчих колективів (театрів, філармоній та інше) при

обов'язковому погодженні цих заходів з керівництвом територіальних

органів управління Департаменту.

76. Фізкультурно-оздоровча робота із засудженими та

користування настільними іграми

Фізкультурно-оздоровчі заходи серед засуджених проводяться у

встановлений розпорядком дня час та в межах установи. У колоніях

мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання,

виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації (адаптації)

такі заходи можуть проводитися за межами жилої зони установи, але

в межах дислокації установи.

Адміністрація установ виконання покарань вживає заходів щодо

забезпечення засуджених спортивним обладнанням, інвентарем та

настільними іграми у відповідності з установленими нормами.

Засудженим може бути дозволено користуватися шахами, шашками,

нардами, доміно у вільний від роботи час.

77. Організація навчання засуджених

Організація загальноосвітнього навчання, професійно-технічної

освіти і професійного навчання на виробництві здійснюється у

відповідності із Законами України "Про освіту" (1060-12), "Про

загальну середню освіту" (651-14), "Про професійно-технічну

освіту" (103/98-ВР) та в порядку, установленому Кабінетом

Міністрів України.

Час проведення занять у загальноосвітніх навчальних закладах

визначається у розпорядку дня.

Для складання іспитів учні-засуджені звільняються від роботи

на строк, передбачений трудовим законодавством і Законом України

"Про оплату праці" (108/95-ВР). Заробітна плата їм за цей час не

нараховується, харчування надається безкоштовно.

Адміністрація установ виконання покарань всебічно сприяє

загальноосвітньому та професійно-технічному навчанню засуджених, у

разі потреби надає їм допомогу в отриманні консультацій, придбанні

підручників та посібників.

78. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації

засуджених. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених

під час виконання кримінальних покарань

Об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та

окремі особи можуть брати участь у виправленні і ресоціалізації

засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними,

надавати допомогу органам і установам виконання покарань у

порядку, установленому Кримінально-виконавчим кодексом України

(1129-15) та іншими законами України.

Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час

виконання кримінальних покарань забезпечують спостережні комісії,

які діють на підставі Кримінально-виконавчого кодексу України

(1129-15) та Положення про спостережні комісії, яке

затверджується Кабінетом Міністрів України.

79. Забезпечення релігійних потреб засуджених

Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню

релігійних потреб засуджених у відповідності із Законом України

"Про свободу совісті та релігійні організації" (987-12).

Релігійні обряди проводяться на прохання засуджених або за

ініціативою релігійних організацій, але з відповідними

обмеженнями, передбаченими для різних категорій засуджених.

Пропаганда будь-яких релігійних учень серед засуджених

здійснюється тільки на їх бажання та за згодою, а щодо

неповнолітніх - за згодою їх батьків або осіб, які їх замінюють.

Відвідування установ виконання покарань представниками

релігійних організацій здійснюється з дозволу керівництва

територіального органу управління Департаменту, а релігійними

проповідниками, які є іноземними громадянами, - лише з дозволу

Департаменту за умови, що їх повноваження на проведення релігійної

діяльності підтверджені Державним комітетом України у справах

релігій.

У разі відсутності окремих приміщень для віруючих декількох

релігійних конфесій обряди проводяться в одному приміщенні за

графіком. У такому приміщенні передбачається можливість

тимчасового розміщення предметів культу на період обряду.

55. Кримінально-виконавчі установи, що виконують покарання у вигляді позбавлення волі для жінок та неповнолітніх.

Стаття 141. Відбування покарання засудженими вагітними

жінками, матерями-годувальницями і жінками,

які мають дітей віком до трьох років

1. При виправних колоніях, в яких відбувають покарання

засуджені до позбавлення волі жінки, у разі потреби

організовуються будинки дитини. Засуджені жінки мають право

влаштовувати в будинки дитини своїх дітей віком до трьох років.

Будинок дитини при виправній колонії є дитячим закладом. У

будинках дитини діти перебувають під опікою адміністрації дитячого

закладу на повному державному забезпеченні, їм створюються умови,

необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку. Якщо

засуджена жінка не виявила бажання проживати в будинку дитини

спільно із своєю дитиною, їй має бути надана можливість вільно

спілкуватися з нею без обмежень. Не вважається обмеженням

спілкування жінки із своєю дитиною, якщо від засудженої

вимагається відвідувати дитину у час, вільний від виконання

покладених на неї обов'язків.

2. Матері-годувальниці і вагітні жінки можуть одержувати

продуктові посилки (передачі) в асортименті, який визначається

медичним висновком.

3. Засуджені жінки можуть проживати із своїми дітьми віком

до трьох років у будинку дитини, для цього адміністрація виправної

колонії створює необхідні умови для проживання і контролю за

поведінкою жінок у будинку дитини.

4. Засуджені жінки з вагітністю понад чотири місяці або які

мають при собі дітей віком до трьох років у випадках, коли до них

не застосовується звільнення від відбування покарання відповідно

до статті 83 Кримінального кодексу України (2341-14),

направляються адміністрацією виправної колонії для дальшого

відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок

дитини.

5. Відвідування близькими родичами дитини, яка перебуває в

будинку дитини, та умови їх спілкування визначаються центральним

органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію

державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

6. Діти засуджених жінок за згодою матері можуть передаватися

її родичам чи за згодою матері та за рішенням органів опіки і

піклування - іншим особам або після досягнення трирічного віку

направляються до відповідних дитячих закладів.

7. Якщо у матері дитини, яка досягла трирічного віку,

невідбута частина строку покарання не перевищує одного року і вона

сумлінно виконує свої материнські обов'язки, перебування дитини в

будинку дитини може бути продовжено адміністрацією виправної

колонії до звільнення матері.

Стаття 142. Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі,

за межами виправної колонії

1. Засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці, у

разі її наявності, і додержують вимог режиму, постановою

начальника виправної колонії за погодженням із спостережною

комісією дозволяється проживання за межами виправної колонії на

час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а

також до досягнення дитиною трирічного віку.

2. Засуджені жінки, яким дозволено проживання за межами

виправної колонії:

оселяються поблизу виправної колонії і перебувають під

наглядом адміністрації колонії;

можуть носити одяг, прийнятний у цивільному вжитку, мати при

собі гроші, мобільні телефони, аксесуари до них та цінні речі;

можуть без обмеження листуватися, одержувати грошові

перекази, посилки (передачі) і бандеролі, витрачати гроші, мати

побачення з родичами та іншими особами, користуватися мобільним

зв’язком за свій рахунок;

користуються правом вільного пересування по території, межі

якої визначаються начальником виправної колонії;

у разі пологів, хвороби засуджених або їхніх дітей вони

можуть поміщатися в місцеві лікувальні заклади охорони здоров'я;

після закінчення періоду звільнення від роботи у зв'язку з

вагітністю та пологами виконують роботу за вказівкою адміністрації

виправної колонії, їм нараховується заробіток на загальних

підставах з іншими засудженими, які відбувають покарання у

виправній колонії даного виду.

3. Харчуванням, одягом, а також комунально-побутовими

послугами вони забезпечуються за нормами, встановленими для

засуджених, які відбувають покарання у виправній колонії.

4. У разі систематичного або злісного порушення встановлених

правил поведінки право на проживання за межами колонії

скасовується за постановою начальника виправної колонії,

погодженою із спостережною комісією, і засуджені жінки

повертаються в колонію для подальшого відбування покарання.

56. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі неповнолітніми.

Стаття 143. Особливості відбування покарання у виховних

колоніях

1. У виховних колоніях засуджені мають право:

витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і

предметів першої потреби гроші, зароблені в колонії, в сумі до ста

відсотків мінімального розміру заробітної плати;

одержувати короткострокові побачення без обмежень і щомісяця

одне тривале побачення.

безкоштовно одержувати середню освіту.

2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці та навчання

після відбуття не менше однієї четвертої частини строку покарання

засуджені мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути

дозволено:

додатково витрачати на місяць гроші в сумі шістдесяти

відсотків мінімального розміру заробітної плати;

за постановою начальника колонії одержувати один раз на три

місяці короткострокове побачення за межами виховної колонії.

Стаття 144. Заходи заохочення, що застосовуються

до засуджених неповнолітніх

1. За сумлінну поведінку і ставлення до праці та навчання,

активну участь у роботі самодіяльних організацій і виховних

заходах до засуджених неповнолітніх можуть застосовуватися, крім

передбачених статтею 130 цього Кодексу, такі заходи заохочення:

надання права відвідування культурно-видовищних і спортивних

заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників

колонії;

надання права виходу за межі виховної колонії в супроводі

батьків чи інших близьких родичів.

2. Тривалість виходу за межі колонії встановлюється

начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин.

Забороняється відвідування культурно-видовищних і спортивних

заходів за межами колонії, які проводяться після двадцятої години.

Стаття 145. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених

неповнолітніх

За порушення встановленого порядку і умов відбування

Дата добавления: 2015-05-08