Страховий ризик та страховий випадок

Страховий ризик – обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов’язань перед потерпілим.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно за Закону України “Про охорону праці”.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

3. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.

Профспілки здійснюють контроль за виконанням роботодавцями законодавчих та інших нормативних актів з ОП, створюючи безпечні умови праці, необхідні побутові умови для працівників та забезпечення їх засобами колективного та індивідуального захисту.

Профспілки мають право перевіряти безпечні умови на підприємстві, виявлення відповідних програм і обов’язків, колективних договорів, вносити роботодавцям, державним органам управління пред’явлення з питань охорони праці і одержувати від них аргументовані відповіді.

4. Фактори, які створюють умови для виникнення пожежі.

Кисень, джерело запалювання, горюча речовина.

Білет №14

1. Фінансування охорони праці.

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

2. Порядок розслідування та обліку професійних захворювань на виробництві.

Власник підприємства зобов’язаний організувати розслідування кожного випадку профзахворювання протягом семи днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання.

Розслідування профзахворювання проводиться комісією з розслідування, яка призначається наказом керівника санепідемстанції. До її складу входять: працівник санепідемстанції (голова комісії), представники профспілкової організації, трудового колективу, лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліст з профпатології місцевого органу управління охороною здоров’я і власник підприємства.

У розслідуванні можуть брати участь працівники міністерства та іншого центрального органу державної виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, місцевих органів державного нагляду за охороною праці та державної виконавчої влади, а також спеціалісти науково-дослідних установ і навчальних закладів МОЗ.

Власник підприємства зобов’язаний подати до комісії з розслідування дані лабораторного дослідження шкідливих факторів виробничого процесу з інструментальним вимірюванням їх значення, необхідну документацію на цей процес, забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортом і засобами зв’язку, організувати друкування, оформлення і тиражування матеріалів розслідування.

Комісія з розслідування зобов’язана:

- скласти програму розслідування причин профзахворювання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

- провести розслідування обставин та причин профзахворювання, скласти акт розслідування за формою, в якому намітити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити відповідальність підприємства і посадових осіб за виникнення профзахворювання

комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, а в разі необхідності – лабораторні дослідження шкідливих виробничих факторів з інструментальним вимірюванням їх значень аналізує наявну документацію: амбулаторні картки, історію хвороби, висновки лікувально-профілактичних, приписи органів державного нагляду за охороною праці та інші.

Акт розслідування профзахворювання складається комісією з розслідування у п’яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається хворому, підприємству де виявлено захворювання, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акту залишається у санепідемстанції для аналізу та контролю за здійсненням намічених заходів.

3. Види інструктажів з питань охорони праці та порядок їх проведення.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з:

- усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади;

- працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в’їжджають на територію підприємства;

- учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

- учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового і професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

Вступний інструктаж проводиться за програмою, що розроблена службою охорони праці із урахуванням особливостей виробництва.

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці для працівників, інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтовного переліку питань первинного інструктажу.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з:

- працівником, новоприйнятим на підприємство;

- працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

- працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

- відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;

- студентом, учнем та вихованцем, який прибув на виробничу практику.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз у квартал, на інших роботах – 1 раз на півріччя.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

при порушенні працівником, студентом, учнем або вихованцем нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травми, аварії чи отруєння;

на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вищестоящої господарської організації або державної виконавчої влади у випадку, якщо виявлено незнання працівником, студентом або учнем безпечних методів, прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці;

при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – більше 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при:

виконанні разових робіт, що не пов’язані з безпосередніми обов’язками за фахом;

ліквідації аварії стихійного лиха;

проведення робіт, на які оформлюється наряд-допуск, дозвіл та інші документи;

екскурсіях на підприємствах;

організації масових заходів з учнями та вихованцями.

4. Регулювання питань охорони праці в колективному договорі.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками з першочергових соціальних питань, в тому числі з питань охорони праці.

Колективний договір (угода) повинен обов’язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих. Йдеться про відшкодування завданої їм шкоди, оплату одноразової допомоги компенсацію витрат на придбання ліків, на проходження додаткового платного лікування; про надання потерпілим легшої роботи відповідно до медичного висновку із збереженням середнього заробітку, організацію навчання, перекваліфікації та працевлаштування інвалідів праці, надання цим інвалідам допомоги у вирішенні соціально-побутових питань тощо.

Білет №15

1. Регулювання охорони праці в колективному договорі.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками з першочергових соціальних питань, в тому числі з питань охорони праці.

Колективний договір (угода) повинен обов’язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих. Йдеться про відшкодування завданої їм шкоди, оплату одноразової допомоги компенсацію витрат на придбання ліків, на проходження додаткового платного лікування; про надання потерпілим легшої роботи відповідно до медичного висновку із збереженням середнього заробітку, організацію навчання, перекваліфікації та працевлаштування інвалідів праці, надання цим інвалідам допомоги у вирішенні соціально-побутових питань тощо.

2. Розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника.

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання, отруєння; теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами.

Про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно медичного висновку, втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу легшу роботу терміном не менше як на один день, складається акт за формою Н-5, Н-1.

3. Основні вимоги до утримання шляхів евакуації.

Евакуаційні шляхи і виходи повинні бути вільні, нічим не закидані, у випадку виникнення пожежі забезпечить безпеку під час евакуації всіх людей, які знаходяться в приміщенні.

Кількість та розміри евакуаційних виходів із будинків, приміщень, їх конструкційні і плануючі рішення, вимоги освітлення, забезпечення не задимленості, відстань шляхів евакуації, їх обробка мусять відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

4. Порядок навчання і перевірка знань з питань охорони праці

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварій.

Організацією навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, у тому числі під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємстві, здійснюють працівники служби кадрів.

Перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві для працівників організовується навчання: лекції, семінари, консультації.

Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється один раз на рік комісією з перевірки знань підприємства

При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом місяця повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.

Не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Білет №16

1. Документи, що належать до нормативно-правових актів з питань охорони праці.

Державні міжгалузеві і галузеві нормативні акти про охорону праці стандарти і норми, правила, положення, інструкції та інші документи, що мають силу правових норм обов’язкового виконання.

2. Обставини, за яких нещасні випадки признаються не пов’язаними з виробництвом.

Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, є:

- природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів;

- скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною постановою слідчих органів;

- алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;

- погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфікції, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування;

- використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);

- перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ.

3. Порядок здійснення контролю за навчанням і періодичністю перевірки знань працівників з питань охорони праці.

Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється один раз на рік комісією з перевірки знань підприємства

При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом місяця повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.

Не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

4. Порядок проведення тимчасових вогневих робіт.

Вогневі роботи, як правило, слід виконувати у спеціально призначених або підготовлених для цієї цілі місцях, які орієнтуються на наказ по підприємству.

До вогневих робіт на тимчасово працюючих місцях дозволяється приступити тільки за наявності письмового дозволу відповідального за пожежну безпеку керівника цеху (дільниці) та після виконання всіх вимог пожежної безпеки (наявність засобів пожежегасіння, очистка робочих місць від згорілих матеріалів в радіусі не менше 5 м).

Білет № 17

1. Органи державного управління охороною праці.

Державне управління охороною праці здійснюють:

- Кабінет Міністрів України;

- Державна служба України з питань праці;

- Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

2. Види інструкцій з охорони праці.

Інструкція є нормативним актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу (далі – роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.

Інструкції поділяються на:

- інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці;

- примірні інструкції;

- інструкції, що діють на підприємстві

3. Основні причини пожеж.

Основні причини пожеж: порушення технологічних регламентів і несправність виробничого обладнання, іскри електрогазозварювальних робіт і необмежене поводження з вогнем, іскри котельних та інших установок, порушення правил користування інструментами і електронагрівальними приладами. Заходи пожежної безпеки, яких необхідно додержуватись перед початком роботи, під час роботи та по її закінченні з метою запобігання пожежам.

Утримання території підприємства, протипожежні розриви, джерела протипожежного водопостачання, протипожежний режим на об’єкті.

4. Порядок видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту.

Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, передбачає безплатну видачу працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням, або тих, що здійснюється в несприятливих температурних умовах, відповідно до норм спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Вказані норми визначають для власника або уповноваженого ним органу обов’язків мінімум безкоштовної видачі засобів індивідуального захисту.

Згідно Закону “Про охорону праці” роботодавець (власник) може за свої кошти додатково встановлювати пільги і компенсації.

Білет №18

1. Органи державного нагляду за охороною праці.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України “Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

2. Дії в разі настання нещасного випадку на підприємстві.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив,чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний:

- терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

- негайно повідомити роботодавця про те, що сталося;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування,у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

3. Зміст та побудова інструкцій по охороні праці для працівників.

Кожній інструкції присвоюється назва та значення (номер). В назві вказується для якої професії або різновиду робіт вона призначена.

Інструкція для працюючих повинна включати наступні розділи:

1. Загальні вимоги безпеки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

4. Порядок проведення періодичних медичних оглядів.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників та працівників старше 21 року зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими умовами праці, або на таких де є необхідність у професійному виборі.

Білет №19

1. Застосування штрафних санкцій до працівників і посадових осіб.

За порушення нормативних актів з охорони праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з охорони праці, підприємства, організації можуть притягуватись органами державного нагляду за охороною праці до виплати штрафу, максимальний розмір якого не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, організації. Штрафи накладаються керівниками Державного комітету України по над зору за охороною праці та місцевих органів підприємство також виплачує штраф за кожен нещасний випадок та випадок профзахворювання, що трапився на виробництві з його провини. Якщо був встановлений факт укриття нещасного випадку, власник виплачує штраф в десятикратному розмірі.

Конкретний розмір штрафу визначається законодавством.

Штрафи поступають в фонди охорони праці.

Власник має право оскаржити в місячний термін рішення про стягнення штрафу у судовому порядку.

Несплата штрафу протягом місяця після кінцевого рішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох відсотків за кожен наступний день прострочення.

2. Порядок розслідування та облік аварій.

Аварією є небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу

Розслідування проводиться у разі, коли сталася:

1) аварія першої категорії, внаслідок якої:

смертельно травмовано п'ять та більше осіб або травмовано десять і більше осіб;

спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

збільшилася більш як у 10 разів концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення;

2) аварія другої категорії, внаслідок якої:

смертельно травмовано до п'яти осіб або травмовано від чотирьох до десяти осіб;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 і більше осіб.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва засобами автоматичного захисту та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі не належать до аварій, що мають категорію, і розслідуються підприємством в установленому законодавством порядку.

З метою врахування специфіки галузей економіки, визначення аварій першої чи другої категорії центральними органами виконавчої влади у разі потреби розробляються і затверджуються відповідні галузеві порядки проведення розслідування аварій за погодженням з Держгірпромнаглядом.

3. Навчання посадових осіб з пожежної безпеки на підприємствах з підвищеною пожежною небезпекою.

Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Порядок організації навчання визначається Переліком посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 №628 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 №508.

4. Перша допомога при опіках.

Опіки бувають: термічні – викликані вогнем, парою, гарячими предметами, речовиною; хімічні – викликані кислотами і лугами, солями, деякими важкими металами; електричні.

Ступінь ураження ділиться на 4: перша – почервоніння; друга – водяні пухирі; 3 – відмирання поверхневих і глибоких шарів шкіри; четверта – обвуглення шкіри.

Під час першої ступені ураження – поливають струменем холодної проточної води; другої, третьої та четвертої – накладають на спечену ділянку шкіри стерильну вологу пов’язку.

Білет № 20

1. Громадський контроль за додержанням законодавства з питань охорони праці.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

2. Колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих.

До колективних засобів захисту працюючих: огорожі, знаки безпеки, попереджувальні таблички, плакати з охорони праці, засоби пожежегасіння, інструкції місця зберігання сировини.

Індивідуальні: спецодяг, робоче взуття, засоби індивідуального захисту голови, органів дихання, фільтруючи респіратори, костюми хімічного захисту і т. д.

3. Зміст та побудова інструкцій по охороні праці для працівників.

Кожній інструкції присвоюється назва та значення (номер). В назві вказується для якої професії або різновиду робіт вона призначена.

Інструкція для працюючих повинна включати наступні розділи:

1. Загальні вимоги безпеки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

4. Вимоги безпеки по закінченню роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

4. Первинні засоби пожежегасіння.

Вогнегасники всіх типів та видів. Вода, пожежні відра, войлок, пісок в ящиках для піску.

Білет № 21

1. Відповідальність посадових осіб за порушення нормативно-законодавчих актів з питань охорони праці.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної відповідальності згідно із законом.

2. Порядок розробки, затвердження та введення в дію інструкцій по охороні праці на підприємстві.

Розробка, узгодження і затвердження інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюються згідно з ДНАОП 0.00 – 8.03-93 “Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві” і з урахуванням вимог цього Положення.

Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати.

Перелік необхідних Інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису у відповідності з ДК 003-95 “Державний класифікатор України. Класифікатор професій”.

Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових вдів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства.

Загальне керівництво розробкою (переглядом) інструкцій на підприємстві покладається на роботодавця.

Роботодавець несе відповідальність за організацію своєчасної розробки (перегляду) та забезпечення всіх працівників необхідними інструкціями.

Розробка (перегляд) необхідних інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюється безпосередніми керівниками робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, відділу лабораторії та інших відповідних їм підрозділів підприємства), які несуть відповідальність за своєчасне виконання цієї роботи.

Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачене наказом роботодавця.

Інструкція повинна бути введена в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт), обладнання чи до початку роботи нового виробництва після відповідного навчання працівників.

3. Порядок сповіщення про пожежу на виробництві.

При виявленні пожежі (ознак горіння) кожен громадянин повинен:

- негайно інформувати про це керівника або відповідального за даний об’єкт. При цьому необхідно назвати адресу об’єкту, вказати кількість поверхів приміщення, місце виникнення пожежі, ситуацію на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- зробити все можливе по евакуації людей, гасінню пожежі та збереженню матеріальних цінностей.

Посадова особа об’єкту, що прибула на місце пожежі повинна:

- перевірити, чи викликано вже пожежну службу, інформувати власника підприємства;

- в разі загрози життю людей негайно організувати їх евакуацію, використовуючи для цього всі засоби та сили;

- видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, які не беруть участі у ліквідації пожежі;

- зупинити роботи в приміщенні (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із ліквідацією пожежі;

- у разі необхідності виключити електроенергію, зупинити транспортуючі механізми, агрегати, апарати, перекрити сировинні, газові, парові та водяні комунікації, зупинити с системи вентиляції в аварійному та спільних з ним приміщеннях і реалізувати інші заходи, що сприяють зупинці пожежі;

- перевірити роботу сигналізацій, що сповіщає людей про пожежу, приладів пожежегасіння, протидимні засоби;

- одночасно із гасінням пожежі організувати евакуацію та захист матеріальних цінностей;

- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.

4. Порядок здійснення контролю за проведенням навчання та перевірки знань з питань охорони праці на виробництві.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварій.

Організацією навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, у тому числі під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємстві, здійснюють працівники служби кадрів.

Перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві для працівників організовується навчання: лекції, семінари, консультації.

Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється один раз на рік комісією з перевірки знань підприємства

При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом місяця повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.

Не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Білет №22

1. Основна мета атестації робочих місць за умовами праці.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органам і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

2. Умови, при яких можлива ліквідація служби охорони праці на підприємстві.

Служба охорони праці входить до структури підприємства, установи, організації як одна з основних виробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

3. Порядок звільнення працівників від проходження первинного та повторного інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного інструктажів, затверджується керівником підприємства за узгодженням з державним інспектором по нагляду за охороною праці. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов’язана з безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосування приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

4. Порядок і послідовність приведення в дію вуглекислотних вогнегасників.

1. Висмикнути запобіжник;

2. Направити сопло на вогонь;

3. Натиснути на важіль.

Необхідно дотримуватися обережності при випуску заряду із раструба, так як температура на його поверхності понижуєтся до мінус 60-70°С.

Післе примінення вогнегасника в закритому приміщенні, приміщення необходіно провітрити.

Білет №23

1. Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для виконання яких потрібне соціальне навчання і щорічне перевірка знань працівників з питань охорони праці, складений відповідно до Закону України “Про охорону праці”, має чинність на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

Міністерства, державні комітети, концерни, корпорації, інші об’єднання підприємств, що створені за галузевим принципом, у разі необхідності, з урахуванням специфіки виробництва, можуть вносити пропозиції до Держнаглядохоронпраці про доповнення Переліку робіт з підвищеною небезпекою.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою налічує 151 професію, наприклад:

- Електрогазозварювальні, газополум’яні, наплав очні і паяльні роботи.

- Роботи в електроустановках.

- Вулканізаційні роботи.

- Роботи з дозиметрами.

- Підземні роботи.

- Вантажо-розвантажувальні роботи.

- Роботи профілактики і технічного обслуговування газового господарства.

- Транспортування і зберігання балонів зі зрідженим: отруйними газами і т.п.

2. Порядок реєстрації, обліку та видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві.

- інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві, реєструються службою охорони праці в журналі реєстрації в порядку, встановленому роботодавцем;

- введені в дію інструкції видаються або придбаються у вигляді брошур (для видачі працівникам на руки) або односторонніх аркушів чи плакатів (для вивішування на робочих місцях або виробничих дільницях);

- видача інструкцій керівникам структурних підрозділів підприємства провадиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій;

- інструкції видаються працівникам на руки безпосередніми керівниками робіт під розпис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструктажу або вивішуються на їх робочих місцях;

- у кожного керівника структурного підрозділу (служби) підприємства повинен постійно зберігатись комплект інструкцій, необхідних у даному підрозділі для працівників усіх професій і видів робіт даного підрозділу, а також перелік цих інструкцій, затверджений роботодавцем. На підприємствах, де структурні підрозділи відсутні, комплект інструкцій зберігається у роботодавця. Крім того, повний комплект інструкцій зберігається у певному доступному для працівників місці, визначеному керівником структурного підрозділу підприємства з урахуванням забезпечення простоти та зручності ознайомлення з ними працівників;

- роботодавець безкоштовно забезпечує інструкціями працівників та керівників структурних підрозділів.

3. Термін зберігання актів розслідування нещасного випадку на підприємстві.

Акт форми Н-5 і Н-1 разом із матеріалами розслідування підлягає зберіганню 45 років на підприємстві, де нещасний випадок взятий на облік інші примірники акту та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них профілактичних заходів, але не менше як 2 роки.

4. Порядок приведення в дію порошкового вогнегасника.

1. Висмикнути запобіжник;

2. Направити сопло на вогонь;

3. Натиснути на важіль.

Білет №24

1. Участь спеціаліста з охорони праці в розробці інструкцій з охорони праці на підприємстві.

Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати.

Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису у відповідності з ДК 003-95 “Державний класифікатор України. Класифікатор професій”.

Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи підприємства.

2. Порядок розслідування нещасного випадку у разі несвоєчасного звернення потерпілого до роботодавця.

Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно с Порядком (Постанова КМУ від 30.11.2011р. №1232) протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

3. Порядок утримання шляхів евакуації.

Територія підприємства, будівлі, споруди, приміщення мусять бути забезпечені відповідними знаками безпеки (планами евакуації) згідно Закону.

Евакуаційні шляхи і виходи повинні бути вільними, нічим не загромадженими. Кількість та розміри евакуаційних шляхів з приміщення та споруди, їх конструкції та планове рішення, освітлення, зафарбування повинні відповідати протипожежним вимогам.

У випадку розміщення технологічного та іншого обладнання в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходів та іншими шляхами евакуації у відповідності з будівельними нормами.

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід дозволяється одночасно розташовують не більше 50 чоловік.

Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу із приміщення. Килими мусять бути надійно кріпитись до підлоги.

Сходи та площадки мусять мати відремонтовані огорожі з перилами.

Шляхи евакуації, які не мають натурального освітлення, повинні постійно освітлюватись електричним освітленням.

4. Перша допомога при отруєнні отрутохімікатами.

При отруєнні окисом азоту давати потерпілому гаряче молоко з чистою водою.

При отруєнні хлором необхідно промити очі, ніс, рот розчином питної соди та давати пити потерпілій людині невеликими ковтками тепле молоко з питною содою. Під час набряку горла потрібно прикласти “тепло” на ділянку шиї.

Під час отруєння аміаком через дихальні шляхи необхідно вдихати теплі водяні пари з додатком оцту або декількох кристалів лимонної кислоти, давати пити тепле молоко. Під час набряку горла прикласти “тепло” на ділянку шиї.

Під час ненавмисного приймання розчину аміаку потрібно випити вісім – десять стаканів води з додаванням оцтової кислоти, викликаючи рвоту, давати пити молоко.

Під час отруєння гідразингідратом через ротовий отвір потерпілому необхідно промити шлунок теплою водою, викликаючи рвоту, дати солеве послаблювальне та терміново доставити в лікувальний заклад.

Дата добавления: 2015-05-08