Система KANBAN 2 страница

Склади - це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу.

Ознака класифікації	Вид складів
Характер виконуваних функцій	Сортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичувальні
Розмір корисної складської площі (складського об'єму), місткості	Малі -до 5 тис. м2 (30 тис. м3), до 1 тис. т; середні — від 5 до 10 тис. м2 (від 30 до 60 тис. м3), від 1 до 6 тис.т; великі — понад 10 тис. м2 (понад 60 тис. м3), понад 6 тис.т
Рівень механізації вантажопереробки	Немеханізовані, механізовані, комплексно-механізовані, автоматизовані, автоматичні
Транспортні умови	Прирейкові, портові, при пристанях, неприрейкові (внутрішньоміські)
Форма користування	Індивідуального користування, спільного користування, загального користування
Форма власності	Державні, колективні, приватні, спільні
Поверхова висота приміщень	Низьковисотні (одноповерхові), середньовисотні, висотні
Температурний режим	Утеплені, неутеплені, опалювані, неопалювані, склади-холодильники
Технічна будова, яка визначає режим зберігання товарів	Загальнотоварні, спеціальні
Відношення до логістичних посередників	Власні склади підприємств, склади логістичних посередників (торгових, транспортних, експедиторських, вантажопереробних і т. ін.)
Відношення до базисних сфер логістики	Склади постачання, склади виробництва, склади розподілу
Вид продукції, яку зберігають	Склади сировини, матеріалів, комплектуючих; склади незавершеного виробництва; склади готової продукції; склади тари; склади зворотних відходів
Поверхова висота приміщень	– одноповерхові(низьковисотні)склади(робоча висота 7,2м); – середньовисотні (висота від 7,2 до 12,6 м); – висотні (їх висота – понад 12,6 м).
За функціональним призначенням	- склади буферних запасів, призначені для забезпечення виробничого процесу; - склади перевалки вантажів (термінали) у транспортних вузлах; - склади комісіонування, призначені для формування замовлень відповідно до специфічних вимог клієнтів; - склади зберігання; - спеціальні склади (митні склади, склади тимчасового зберігання, тари, зворотних відходів і т.п.).
За продуктовою спеціалізацією	- вузькоспеціалізовані; - обмеженого асортименту;- широкого асортименту.

Загальна проблема забезпечення ефективності складських процесів розпадається на кілька окремих проблем, успішне розв'язання яких може гарантувати ефективне функціонування складського господарства. До таких проблем відноситься й вибір системи складування. Розробка СС базується на виборі раціональної системи з усіх технічно можливих систем для вирішення поставленого завдання методом кількісного і якісного оцінювання. Процес вибору та оптимізації передбачає виявлення пов’язаних між собою факторів, систематизованих у декількох основних підсистемах. Отже, система складування містить такі складські підсистеми:

- «будова» (конструктивні особливості будов і споруд).

Система складування припускає оптимальне розміщення вантажу на складі й раціональне управління ним. Розробка системи складування ґрунтується на виборі раціональної із всіх технічно можливих систем для розв'язання поставленого завдання методом кількісної і якісної оцінки. Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватися в наступному порядку:

1) визначається місце складу в логістичному ланцюзі та його функції;

2) вибирається загальна спрямованість технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);

3) визначається завдання, на яке спрямована розробка системи складування

4) вибираються елементи кожної складської підсистеми;

5) створюються комбінації обраних елементів всіх підсистем;

6) здійснюється попередній вибір конкурентоздатних варіантів із всіх можливих;

7) проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкурентоспроможного варіанта;

8) здійснюється альтернативний вибір раціонального варіанта.

Елементи складських підсистем вибирають, застосовуючи схеми та діаграми чи завдяки розробленим на ЕОМ програмам. Цей методичний підхід враховує усі можливі варіанти.

71. Організація логістичного процесу на складі

Постачання запасами. Основне завдання постачання запасами полягає в забезпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до можливостей його переробки на цей період при повному задоволенні замовлень споживачів.

Контроль за постачаннями. Облік і контроль за вступом запасів і відправкою замовлень дозволяє забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання наявного об'єму складу і необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим збільшити оборот складу.

Розвантаження і приймання вантажів. Ці операції здійснюються відповідно до умов постачання, зазначених у договорі та вимагає спеціального обладнання та вантажно-розвантажувального устаткування. Проведені на цьому етапі операції включають: розвантаження транспортних засобів, контроль документальної та фізичної відповідності замовлень постачання, документальне оформлення прибулого вантажу.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різними зонами складу.

Складування і зберігання включає: закладання вантажу та зберігання, забезпечення відповідних для цього умов, контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему. Основний принцип раціонального складування – ефективне використання обсягу зони зберігання. Для цього слід: здійснити оптимальний вибір системи складування і складського устаткування.

Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають:– отримання замовлення клієнта; – відбір товару кожного найменування згідно із замовленням клієнта; – комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно до його замовлення;

Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником.. Найбільш поширена й економічно виправдана централізована доставка замовлень складом.

Збір і доставка порожніх товароносіїв. Товароносії (піддони, контейнери, тара-устаткування) під час внутрішньоміських перевезень найчастіше бувають багатообіговими, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли достовірно відома їх оптимальна кількість і чітко виконується графік їх обміну зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і пов'язує функціонування всіх служб складу. Інформаційне обслуговування охоплює: обробку вхідної документації, пропозиції щодо замовлень постачальників, оформлення замовлень постачальників, управління прийомом і відправленням, контролювання наявності на складі, прийом замовлень споживачів тощо.

Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Склад може забезпечувати такі види послуг: – перевірку якості товарів, які постачаються; – сортування, маркірування, розфасування, пакування товарів; – зміну замовлення; – експедиторські послуги; – здійснення розвантаження та завантаження транспортних засобів товарами;– інформування власників про стан вантажу, що зберігається.

72. Зв'язок логістики с основними функціональними сферами бізнесу.

Завданнялогістики у фірмі не можнарозглядати у відривівідстратегічнихцілейїїбізнесу. У цьомусенсі часто використаютьпоняття «місія», щовизначаєфілософіюфірми на ринку збутуїїпродукції (послуг).

Місія - це той фундамент, щовизначаєусіподальшістратегічні й тактичніцілі й завданняфірми і прийняті на їхнійосновірішення.

На сучасномуетапірозвиткуринковихвідносин для більшостіфірм у місіях, щозаявляються ними, так чиінакше присутня мета максимального задоволеннявимогспоживачіввідносноякостітоварів і послуг.

Фірми все більшеоцінюються не тільки з поглядуякостіїхньоїпродукції і сервісу, але і здатностіпоставляти ГП (готовупродукцію) вчасно в невеликих обсягах до безпосередньогомісцяспоживання.

Метою логістики у фірмі повинне бути забезпеченнязагального менеджменту матеріальних і сервіснихпотоків, як основи для досягненнядовгостроковогоуспіху в бізнесі.

- інтеграціїпостачальницької, виробничої й маркетинговоїстратегії,

2) бути кредо фірми, щопозиціонуєїїщодо ринку і конкурентів.

Ланка логістичноїсистеми (ЛЛС) - деякийекономічний і (або) функціональновідокремленийоб'єкт, що не підлягаєподальшійдекомпозиції у межах поставленогозавданняаналізуабопобудови ЛС (виконуючий свою локальну мету, пов'язану з певноюлогістичноюфункцією (ЛФ) (іншаназва - комплексна активність) і логістичноюоперацією (ЛО) (іншаназва - елементарнаактивність)).

Особливістю логістичного менеджменту є те, що він як за стратегічними, так і за тактичними (оперативними) цілями і завданнями пов'язаний з усіма функціональними галузями менеджменту (інвестиційного, інноваційного, виробничого, фінансового, інформаційного, по персоналу) у процесах управління закупівлями матеріальних ресурсів (МР), виробництвом і збутом готової продукції (ГП).

Особливо тісновзаємозалежні маркетинг і логістика.

Основнимзавданнямлогістичного менеджменту в сучаснихумовахбізнесу є сприяннявиконаннюстратегічнихцілейфірми і створенняконкурентнихпереваг.

Взаємодіялогістики з інвестиційним і інноваційним менеджментом визначає сферу взаємнихінтересів у технічній і технологічнійполітиціфірми (завданнямилогістики є забезпеченнявиробництвадодатковимиматеріальними ресурсами, зміноювнутрівиробничихлогістичних активностей, забезпеченнядодатковогологістичногосервісу в збуті й т.д.).

Взаємодіялогістики і фінансового менеджменту проявляєтьсянасамперед в обсязі і оборотності оборотного капіталуфірми.

Взаємодіялогістикиіз системою бухгалтерськогообліку й звітності полягає у виділенні, аналізі й контроліосновнихскладовихвитрат у логістичних каналах і ланцюгах для прийняттяадекватнихуправлінськихрішень.

Взаємодіялогістики з менеджментом персоналу полягає у формуванніновоїсистемивзаєминміжпрацівникамирізнихпідрозділівпідприємства.

Послуга в узагальненомурозумінні – це будь-яка дія, що приносить користьспоживачу.

Сервіс – робота з наданняпослуг, тобтоіззадоволення будь-чиїх потреб.

Об'єктами логістичногосервісувиступаютьконкретніспоживачіматеріальнихпотоків

Предметом логістичногосервісу є певний комплекс (набір) відповіднихпослуг.

Логістичнесервіснеобслуговуванняспоживачівможездійснюватися:

– спеціалізованими транспортно-експедиційнимифірмами.

Сервісний центр - організація, щозаймаєтьсянаданнямпослуг з сервісноїпідтримки та обслуговуваннятехніки, обладнання та іншоїпродукції. Діяльністьсервіснихцентріввключаєпередторговий, гарантійний та післяпродажний ремонт.

Одним з вирішальнихфакторів при виборі продукту споживачем є те, яку підтримкуобіцяєпостачальникпісля продажу цього продукту. Даний фактор особливо важливий при покупціелектро -побутовихприладів, техніки та електроніки, будівельнихматеріалів, автомобілів і пр., тобто в тих областях, де поломка абозаводський брак означаєнеможливістьвикористання продукту за його прямим призначеннямабоперешкоджаєцьому.

При купівлі товару встановлюєтьсятермінгарантії на виріб і термінйогослужби. Протягомгарантійноготермінупокупецьмає право на безкоштовний ремонт товару або (в особливихвипадках) на йогозаміну. Післязакінченнятермінугарантії, ремонт технікиздійснюється за грошіспоживача. Післязакінченнятермінуслужби товару, компанія -виробник в правівідмовитиспоживачеві в ремонтіданого товару.

Діяльністьсервіснихцентріврегламентується на законодавчомурівні, відповідно до законівтієїкраїни, на територіїякоїнадаєтьсясервіснеобслуговування.

74. Стандарти якості та їх роль в забезпеченні високого рівня логістичного сервісу.

Якість – цесукупністьвластивостей та характеристик продукту, котрінадаютьйомуздатністьзадовольнятивстановленіабопередбачуваніпотреби.

Встановлені потреби зафіксовані у правових нормах, стандартах, замовленнях, угодах, технічнихумовах поставок та інших документах.

Передбачувані потреби – цетіочікування, якіспоживачзазвичай не формулює конкретно, але відносить до стійкихпобажань; до них можнавіднести, наприклад, відповідність продукту моді, звичкамспоживачів, національнимабокультурнимособливостямспоживаннятощо.

Рівень якості являє собою відносну характеристику якості продукції, що базується на порівнянні значень показників якості оцінюваної продукції з базовими значеннями відповідних показників. Іншими словами рівеньякостіпродукції - цекількісна характеристика мірипридатності того абоіншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповіднимибазовимипоказниками за фіксованих умов споживання.

Велику роль у забезпеченні якості продукції відіграє стандартизація.

Стандартизація – це діяльність по встановленню у нормативних документах певних вимог (норм, правил та характеристик) з метою забезпечення:

§ безпеки продукції (послуг) для оточуючого середовища, життя, здоров’я та майна споживачів;

§ якості продукції та послуг у відповідності до рівня розвитку науки, техніки та технології;

§ безпеки господарських об’єктів з урахуванням ризику виникнення природних та техногенних катастроф і інших надзвичайних ситуацій.

Стандарт - документ, яким визначається (нормується) предмет, що стандартизують. Він є не тільки технічним, але й державним документом. Стандарти містять у собі повну характеристику товару:

При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність стандартам.

Відповідність стандартам - регламентований споживчий параметр, порушення якого зводить конкурентноздатність товару нанівець.

75. Проблеми сертифікації та ліцензування логістичних послуг.

Сертифікація - визнаний у світі спосіб незалежної оцінки відповідності продукції, процесів і послуг встановленим вимогам. Застосуваннясертифікаціїстворюєпередумови для успішногорозв'язання низки важливихсоціальних й економічних проблем і завдань.

Основною метою сертифікації є, насамперед, мінімізація ризиків, яким піддається споживач (саме мінімізація, оскільки нульового ризику не існує). По-друге, сертифікаціямаєдопомогтиувідстеженніпересуванняпродукції, аби в разізаподіянняшкодиспоживачевіабодовкіллюможнабуло б через орган з сертифікаціїзнайтибезпосередньоговиробникапред'явитийомупозов.

Ліцензування — це найбільш оперативна форма державного регулювання завдяки спрощеному (порівняно з сертифікацією чи стандартизацією) процесу одержання дозволу.

Ліцензія — це дозвіл (документ визначеної форми), виданий державними органами фізичним і юридичним особам на певний вид діяльності.

76. Сутність ефективності логістичної системи.

Логістична система підприємства забезпечує потрібний набір послуг за максимально можливого зменшення асоційованих витрат, зумовлених виконанням логістичних операцій. Через це логістична політика розробляється з врахуванням двох факторів — бажаного рівня логістичного сервісу і мінімальної величини логістичних витрат, а мета логістичного менеджменту полягає у встановленні балансу між цими двома складовими, вигідного як споживачу, так і генератору матеріального потоку.

Це підводить нас до визначення сутності ефективності логістичної системи. Ефективність логістичної системи — це показник (або система показників), який характеризує якість роботи логістичної системи за заданого рівня логістичних витрат.

Найчастіше основним критерієм ефективності функціонування логістичної системи вважають мінімізацію логістичних витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуальною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу.

Показники, які характеризують переміщення матеріального потоку, можна об'єднати у такі групи:

Витрати. Фактична величина витрат, пов'язаних з виконанням певних логістичних операцій найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності.

Обслуговування споживачів/якість. Наступна група логістичних показників належить до обслуговування споживачів. Ці показники характеризують відносну здатність фірми задовольняти запити і потреби споживачів.

Особливе місце серед показників цієї групи займає тривалість логістичного циклу. Логістичний цикл виражається періодом часу, необхідним для оформлення замовлення на постачання певного товару, його виготовлення, включаючи придбання необхідних для цього засобів виробництва, і безпосередньо на доставку замовленої продукції на склад споживача або до іншого місця призначення.

Серед сучасних підходів до оцінки сукупної ефективності всіх операцій, спрямованих на задоволення споживачів, все більший інтерес викликає концепція досконалого замовлення. Досконале замовлення — це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки «досконале замовлення» виступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої діяльності фірми, а не окремих функцій. Цей показник характеризує, наскільки рівномірно і безперебійно відбувається виконання замовлення на всіх етапах, тобто наскільки налагоджено весь багатоетапний процес управління замовленням і чи не виникають у ньому збої.

Продуктивність. З погляду логістики продуктивність вимірюється відношенням між кінцевим результатом роботи системи «на виході» (тобто обсягом виготовлених продуктів або послуг) і обсягом ресурсів «на вході», які використовує система для отримання цього результату.

Активи. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (зокрема запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають вкладені в них інвестиції.

Перераховані логістичні показники призначені для внутрішньої оцінки функціонування логістичної системи. Також для освоєння передового досвіду інших галузей можуть бути використані й зовнішні системи оцінки.

Так, найважливішими компонентами діяльності логістичних систем є регулярне вивчення сприйняття їх роботи споживачами; порівняльний аналіз, як засіб співставлення власних продуктів, послуг і методів роботи з аналогічними показниками конкурентів, а також провідних фірм суміжних і несуміжних галузей.
77. Інтегральна оцінка логістичних процесів.

Використання показника інтегральної оцінки логістичних процесів має на меті аналіз усіх логістичних процесів, а також усієї сукупності альтернативних варіантів заходів, упровадження яких у виробництво покращує цей показник.
78. Поняття логістичних витрат.

Логістичні витрати — це сукупність витрат на управління рухом матеріальних потоків по всій логістичній системі від постачальників сировини до кінцевого споживача.

· за продуктами. Дозволяє розподілити логістичні витрати за продуктами більш детально, враховуючи яким чином ці продукти використовують основні засоби;

· за видами діяльності. Дозволяє виявити фактори, що є драйверами витрат, і те, яким чином розподіляються витрати в логістичному процесі, що впливають на діяльність організації та ланцюга в цілому.