Завдання №4

А)Розкрийте основні позиції суперечки про універсалії

Одним з важливих філософських питань середньовіччя стало питання про відношення загального до одиничного. Суперечка з цього приводу відома як суперечка про універсалії, тобто про природу загальних родів і понять. Існували два основні рішення цього питання. Реалізм. Згідно до нього, загальні роди (універсалії) існують реально, незалежно від людини. Справжньою реальністю володіють не одиничні речі, а тільки загальні поняття - універсалії, які існують поза свідомості, незалежно від неї і матеріального світу. Серед видних представників реалізму можна виділити Іоанна Скотта, Еріугена та Хому Аквінського. Еріуген виділяв 3 види існуючих універсалій: (троїсті існування) «до речей» (у божественному розумі), «в самих речах» (як їх сутність або форми) і «після речей» (в людському розумі як результат абстракції). Погляди Аквінського схожі. По-перше, загальне поняття (універсалії) існує в одиничних речах (in rebus) як їх сутнісна форма (forma substantiales); по-друге, вони утворюються в людському розумі при абстрагуванні від одиничного (post res); по-третє, вони існують до речей (ante res) як ідеальний прообраз індивідуальних предметів і явищ в божественному розумі. У цьому третьому аспекті, в якому Аквінат онтологизує майбутнє в сенсі об'єктивного ідеалізму, він відрізняється від Аристотеля. Згідно концепції номіналізму універсалії не існують реально, незалежно від людини. Вони суть тільки імена (Росцелін). Існує тільки індивідуальне і лише воно може бути предметом пізнання. Завдання знання - збагнення одиничного. Загальне існує тільки в розумі людини. В самих речах немає ні загального ні одиничного. І те і інше властиво тільки нашому способу розглядання однієї і тієї ж речі. Для пояснення переходу думки до загального, представник номіналізму Уїльям Оккам вводить поняття про інтенції, тобто про спрямованість думки, про логічні і психологічні акти або знаки. Всі загальні поняття - це знаки, які логічно позначають ті чи інші об'єкти.

Б)Субстанція. Історичний аналіз даного поняття (хто з філософів займався цією проблематикою, їхні погляди стосовно природи та характеру субстанції).

Матеріалістична філософія загальною субстанцією, субстратом будь-яких властивостей, зв'язків, відносин і форм руху вважає матерію. У матеріалістичних вченнях мілетської школи в старовинній Греції в ранг субстанції зводились конкретні форми речовини: вода (Фалес), повітря (Анаксімен), вогонь (Геракліт), які утворюють сонце, зірки, всі інші тіла і обумовлюють вічну змінюваність світу. У філософії Анаксімандра субстанцією вважалась не конкретна речовина, а якась нескінченна і невизначена матерія - апейрон, вічна в часі, невичерпна в структурі і така, що безперервно змінює форми свого існування. Демокріт, Левкіпп, Епікур, Лукрецій Кар припускали існування найпростіших частинок - атомів, які нестворювані і незруйнівні, перебувають у безперервному русі. Вважалось, що відмінність якостей тіл визначається різницею в кількості атомів, з яких складаються тіла, в їх формі, взаємному розміщенні і швидкості руху. Кількість атомів у Всесвіті нескінченна, з атомів утворюються живі істоти і сама людина. В атомістичній теорії вперше був висунутий у конкретно визначеній формі принцип збереження матерії як принцип неподільності атомів. З ідеї збереження і абсолютності матерії неминуче випливало положення про вічність і нескінченність світу, первинність матерії відносно свідомості людини, про закономірну зумовленість усіх явищ у світі.Атомістична теорія розроблялася далі у філософії і природознавстві Нового часу в працях Гассенді, Бойля, Ломоносова, Гоббса, Гольбаха, Дідро та інших. На противагу атомістиці виникли різні ідеалістичні теорії субстанції, в яких у ранг загальної основи світу зводились божественна воля, світовий розум, абсолютний дух тощо.

В)Що таке достотність людського життя. Як ви особисто це розумієте

Дата добавления: 2015-05-08