Иивілізаиійнийпідхід до типології держави: контекст прогресу

Держава аграрного типу. Державний режим в умовах аграрної цивілізації є консервативним або терористичним. Соціальну осно­ву державної влади становлять землевласники. Економічною ж основою державної влади була земля (у країнах Сходу - ще й вода). Морально-ідеологічна основа державної влади спиралася на ті уяв-

надприродний, сакральний характер держави. Ця основа насампе­ред забезпечувалася за допомогою релігійної ідеології. Саме вона обґрунтовувала тезу про те, що держава є від Бога (або підтримуєть­ся богами). Це дозволяє стверджувати, що держава аграрного типу в цілому була легітимною, хоча й знала узурпацію.

Приклад 16.5

Е. Тоффлер про владу в умовах аграрного типу держави

тих, люди рідко сумнівалися стосовно того, хто має прано та можливість розпо­ряджатися ними. Одягнений у ганчір'я селянин, відірвавшись від роботи, бачив

потрібен був ні політолог, ні газетний коментар, щоб розгадати загадку влади. Кожна людина знала, кому вона підкоряється.

Джерело; Тоффлер 3. Третья волна. - М.: АСТ. 1999. - С. 117.

Метою аграрної держави є захист інтересів пануючих верств. Для виконання цієї мети аграрна держава наділяється такими завданнями:

127.захистити інтереси пануючих верств від пригноблених;

128.захистити інтереси пануючих верств від нападів ззовні.

320 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Саме тому держава аграрного типу наділялася такими внут­рішніми функціями, як охоронна (охорона форм власності, пра­вопорядку та державного ладу, боротьба з повстаннями), еконо­мічна (оподаткування) і частково екологічна, що більшою мірою була пов'язана з охоронною функцією, а також політична. Щодо зовнішніх функцій, то вони зводилися виключно до військової (функція нападу та оборони) та дипломатичної.

Для реалізації цих функцій створювався відповідний меха­нізм держави.

Статична структура державного механізму складалася з дер­жавних підприємств (іригаційні системи, що споруджувалися рабами, які належали фараонам, тобто державі), установ (існува­ли державні школи, наприклад, Навігацька школа в Москві ча­сів Петра І, що готувала гардемаринів; університети тощо) та органів, які утворювали державний апарат. Зазначений апарат складався з правителів (царі, королі, фараони тощо) та їхніх до­радчих органів, яких можна було б вважати урядом. Існували і представницькі органи (народні збори, парламент, генеральні штати, земські собори, польські сейми тощо), але це були звичай­но органи станового або народного представництва. Суд тієї пори ніколи не був незалежною гілкою влади.

Динамічна структура механізму держави уособлювалася в основному в такій державній технології, як соціальна ієрархія. Хоча держава аграрного типу знала й інші технології: диктату­ру (диктатура Сулли в Римі), бюрократію (китайське чиновни­цтво) та адхократію (система приказів у Московському царстві).

Домінуючою формою правління була монархія. Як правило, вона була необмеженою. Проте траплялася й обмежена монар­хія, переважно це була договірна, дуархічна, органічна або тради­ціоналістична монархія. Щодо республік, то вони також існува­ли і були, насамперед, пов'язані з розвитком приватної власнос­ті (Римська республіка, Генуя, Новгород тощо).

Форма державно-територіального устрою в умовах держави аграрного типу може бути або простою (національні королівст­ва), або складною (багатонаціональні імперії). Держава аграрно­го типу знає також державо подібні об'єднання - конфедерації (Шумер, Еллада) та унії (Річ Посполита).

Політичні режими в аграрній державі е або демократичними (Афіни, Річ Посполита), або авторитарними (Московське царст­во), або' тоталітарними (держава асасинів). Державно-політич­ний режим, як правило, є соціалістським (допетровська Моско-вія). Проте держава аграрного типу знає й етатистський режим

Глава 16. Типологія держави: ІІивілІзаиійний підхід 321

(правління Петра І), і, хоча й дещо специфічний, цивілітарний режим (Римська республіка, яка намагалася піклуватися і захи­щати своїх громадян).

Публічний вимір аграрної держави може бути як поліархіч-ним (Афіни), так і олігархічним (Річ Посполита). Проте доміную­чим виміром того часу був автархічний (необмежена монархія).

Правова система держави аграрного типу спирається на ана­ліз суб'єктно-сутнісного, інтелектуально-психологічного та нор­мативно-регулятивного рівнів.

Аналізуючи суб'єктно-сутнісний рівень, ми повинні мати на увазі, що основними суб'єктами права були землевласники. Інтелекту­ально-психологічний рівень формує основи правосвідомості суспі­льства, і за ним аграрний тип є неоднорідним. Так, у деяких держа­вах повага до закону трималася виключно на страху перед пока­ранням. Це була переважна більшість держав того часу. Однак існували й осередки більш розвиненої правової культури та право­свідомості. Як приклад можна навести стародавній Рим. Нормати­вно-правовий рівень дозволяє дійти висновку про те, що звичайно норми права виходять від держави, однак у деяких з них існувало певною мірою розвинене громадянське суспільство, яке могло впли­вати на державу при прийнятті таких норм. Це, насамперед, є хара­ктерним для республіканської форми правління.

Держава індустріального типу. Державні режими в умовах індустріальної цивілізації варіюються від лібертарних (буржуа­зні держави періоду, який тривав від початку промислової рево­люції в Англії і до світової економічної кризи 1929-1933 рр.) до біхевіористичних (буржуазні держави з 1933 року). Проте існували індустріальні держави як з консервативним, так і з те­рористичним режимом. В останньому випадку це були соціалі­стичні держави казарменого типу в певний період своєї історії (наприклад. Радянська держава часів червоного терору).

Соціальною основою державної влади є ті верстви суспільст­ва, що розпоряджаються індустріальними підприємствами. Еко­номічною - майно, що знаходиться в державній власності (про­мислові підприємства в соціалістичних державах, доходи від податків в буржуазних державах). Морально-ідеологічною осно­вою здебільшого була світська ідеологія {світле комуністичне майбутнє в СРСР; Свобода, Рівність, Братерство у Франції; Вели­ка Американська мрія в США тощо), хоча знала й релігійну (як приклади можна навести іслам в Ірані часів Р.М. Хомейні або іудаїзм в Ізраїлі часів становлення держави). Влада могла були як легітимною, так і узурпаторською.

322 РОЗДІЛ З, ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Реальною метою індустріальної держави було забезпечення інтересів власників (або розпорядників) індустріальних підпри­ємств. Декларовані ж цілі могли бути різними: формування ве­ликої арійської раси в рамках третього рейху; боротьба з тира­нією тощо.

Для досягнення цієї мети держава індустріального типу по­винна вирішити низку завдань, здебільшого конструктивного напрямку, хоча не є винятком й деструктивні (обмежити права окремих верств суспільства - євреїв та слов'ян у нацистській Німеччині; так званих експлуататорських класів в СРСР тощо) і стабілізаційні (збити хвилі революційного терору за допомо­гою обмежень і конгртерору). Для вирішення зазначених за­вдань держава індустріального типу наділяється відповідними функціями.

Ці функції випливають або з класових, або з національних протиріч і відображають карну сутність держави, або із загаль­них потреб суспільства і відображають регулятивно-охоронну сутність держави індустріального типу. Реалізація зазначених функцій потребує певного механізму, статична структура якого складається з державних підприємств, державних установ і державних органів. До державних підприємств можна віднес­ти ті підприємства, що знаходяться в державній власності (на­приклад, фабрики й заводи в СРСР). До державних установ -державні школи, університети, лікарні тощо. Серед державних органів починають домінувати органи представництва (парла­менти або Ради). Існують глави держави як одноосібного (мо­нарх, президент), так і колективного (Президія Верховної Ради СРСР) характеру. З'являється суд як незалежна гілка єдиної державної влади. Серед державних технологій домінуючою є бюрократія. Соціальна ієрархія йде в Минуле, або ліквідовую­чись взагалі, або поглинаючись бюрократичними державними технологіями. Саме в умовах індустріальної держави з'явля­ється таке негативне явище, як бюрократизм, який вивертає саму сутність бюрократії і перетворює її на свою протилежність. Крім бюрократії, Індустріальна держава досить широко використо­вує диктатуру і, Іноді, адхократію. Існують плани економічного і соціального розвитку.

Домінуючою формою правління в умовах держави Індустрі­ального типу є республіка. Саме в цей період з'являються такі її різновиди, Яїс президентська, парламентська і змішана. Однак і інша класифікація яе втрачає актуальності, адже існують тео­кратичні (Іран, Пакистан) та партократичні (СРСР) республіки.

Глава 16. Типологія держави: цивілізацій ний підхід 323

Існування необмеженої монархії перестає бути домінуючим (Ро­сійська імперія до революції 1905-1907 рр.). Більшість монар­хій обмежена або конституцією (Німеччина, Японія, Італія), або парламентом (Росія 1907-1917 рр., Британська імперія).

Серед форм держайно-територіального устрою в індустрі­альній державі є певна розбіжність. Так, існують як прості (уні­тарні) держави, так і складні форми: федерації (США) та імперії як єдиного (Російська імперія), так і колоніального (Британська, Голландська, Бельгійська, Французька імперії) типу.

Політичні режими можуть бути як демократичні, так і лібе­ральні, як авторитарні, так і тоталітарні. Державно-політичні також різноманітні. Публічний вимір держави індустріального типу знає як поліархію (США), так і олігархію (СРСР) чи автар-хію (нацистська Німеччина).

Аналіз правової системи в умовах держави індустріального типу передбачає висвітлення її суб'єктно-сутнісного, інтелекту­ально-психологічного та нормативи о-регулятивного рівня. Так, згідно з суб'єктно-сутнісним рівнем правової системи індустрі­альної держави кількість суб'єктів права зростає. Врешті-решт саме в цей період з'являється загальне виборче право. Страх перед покаранням поступово змінюється на свідоме підпоряд­кування вимогам закону, хоча й не всюди: в умовах авторитар­них та тоталітарних режимів, страх перед покаранням все ж таки домінує над людьми. Норми ж права створюються держа­вою як самостійно, так (і це поступово стає домінуючим) під ти­ском громадянського суспільства.

Держава постіндустріального типу. Державний режим в умо­вах постіндустріальної цивілізації є здебільшого біхевіористич-ним. Однак у зв'язку з процесами глобалізації поступово зрос­тає і роль лібертарного режиму. В умовах авторитаризму може існувати консервативний режим. І лише за часів тоталітаризму є небезпека терористичного державного режиму.

Соціальною основою державної влади є люди знань, володарі інформації, творчі особистості. Умовно їх можна назвати мери-тократами (від меритократії) або когнітаріатом. Економічну ос­нову складає державне майно, що знаходиться в державній влас­ності (різного роду державні монополії та прибутки з оподатку­вання підприємств). Морально-ідеологічною основою є ідеологія постмодернізму, який надає творчій особистості можливість роз­виватися та удосконалюватися. Влада в державі постіндуст-ріального типу здебільшого є легітимною. Навіть випадки узур­пації завдяки ЗМІ швидко легітимізуються.

324 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Цілі постіндустріальної держави пов'язані з формуванням гуманістичної цивілізації творчих особистостей. Задля дього вона повинна виконати низку завдань конструктивного плану, хоча й деструктивні завдання не є винятком (наприклад, за­вдання, спрямовані на обмеження права на інформацію з метою захисту приватного життя). Для вирішення цих завдань дер­жава постіндустріального типу наділяється відповідними фун­кціями. До внутрішніх функцій постіндустріальної держави належить економічна (наприклад, оподаткування), екологічна (створення чистого навколишнього природного середовища), освітня (піклування про розвиток освіти населення) тощо. Се­ред зовнішніх - дипломатична, військова, вирішення глобаль­них проблем людства тощо.

Для реалізації зазначених функцій держава постіндустріаль-ного типу створює певний механізм. Його статична структура пе­редбачає існування державних підприємств, що зайняті на страте­гічних напрямках інформаційно-комунікативної та енергетичної промисловості. Державний механізм обов'язково охоплюватиме державні установи, роль яких суттєво зростатиме, особливо роль університетів та інститутів як місць основної роботи більшості членів постіндустріального суспільства. В умовах постіндустрі­альної цивілізації існуватимуть і державні органи, структуру яких сьогодні досить важко передбачити. Проте, на нашу думку, вони будуть більш дієвими, ніж сучасні бюрократичні контори.

Щодо державних технологій, то бюрократія в постіндустріа-льній держави суттєво звужується. На її місце приходить адхо-кратія. З'являються нові державні технології - креативна кор­порація та електронний уряд. Саме останній та адхократія ста­нуть тими технологіями, що ліквідують бюрократизм. Державне планування поступово змінюється на прогнозування, програму­вання і моделювання розвитку регіонів.

Форма правління передбачає існування як монархії, так і ре­спубліки (наприклад, сучасні СІЛА). Форма державно-територі­ального устрою може бути як унітарною, так і федеративною. Проте процеси глобалізації зумовлюють розвиток міждержав­них об'єднань. Політичний режим може бути демократичним (СІЛА, Фінляндія), авторитарним (Сінгапур). Існування інфор­маційного тоталітаризму також не потрібно виключати. На нашу думку, державно-політичний режим в умовах постіндустріаль­ної держави здебільшого буде цивілітарним.

Публічний вимір держави постіндустріального типу буде меритократичним.

Глава 16. Типологія держави; иивілізаиійний підхід 325

Правова система в постіндустріальній державі передбачає ви­світлення таких рівнів, як суб'ектно-сутнісний, інтелектуально-пси­хологічний та нормативне-регулятивний. Суб'єктами права в пост­індустріальній державі будуть всі. Розвинена правосвідомість до­зволить впливати на рівень нормативно-правових актів, процес ство­рення яких стане контролюватися громадянським суспі

Питання для самоконтролю

142.Які державні технології домінують в державі аграрного типу?

147.Які державні технології домінують в державах індустріального
типу?

143.Які державні технології домінують в державах постіндустріаль-

Дата добавления: 2015-05-10