Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття цивільного права, інтересу та обов’язку




На попередніх лекціях курсу ми визначили з Вами цивільне пра­во як галузь національного права. Водночас згадувалися й цивіль­ні права та обов'язки як елементи цивільних правовідносин. Ос­кільки у цивілістиці традиційно має місце вживання того чи ін­шого терміна, в даній лекції і надалі цивільне право, яке належить учаснику ци­вільних відносин, буде позначатися як "суб'єктивне цивільне право".

Отже, цивільне право як суб'єктивна категорія — це можлива поведінка правомочної особи, якій відповідає міра належної пове­дінки зобов'язаної особи.

Суб'єктивне цивільне право слід відрізняти від правоздатності.

Основні відмінності між цими категоріями полягають, зокрема у такому:

1) правоздатність є загальною абстрактною можливістю мати права і обов'язки. Суб'єктивне право конкретне і означає наявність конкретних правомочностей стосовно цілком визначених благ;

2) правоздатність невідчужувана, а суб'єктивне право може пе­редаватися іншій особі;

3) правоздатність є невід'ємною властивістю учасника цивільних відносин, а суб'єктивне право виникає, змінюється або припиняється за наявності певних обставин (юридичних фактів).

Традиційно суб'єктивне цивільне право характеризується через так звану "тріаду" можливостей. Згідно з цією характеристикою на явність цивільного права означає для правомочної особи:

1) можливість поводитися певним чином;

2) можливість вимагати певної поведінки від інших осіб;

3) можливість отримати захист порушеного права за допомогою суду, державних органів тощо.

Наприклад, власник має можливість здійснювати своє право власності, не вдаючись до допомоги інших осіб. Він також має пра­во вимагати, щоб інші особи не перешкоджали йому в здійсненні повноважень володіння, користування, розпорядження його май­ном. Нарешті, в разі порушення його права власності (наприклад позбавлення можливості користуватися річчю, спроба привласнен­ня його майна тощо) він може звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в здійсненні права користування річчю, про повернення її з чужого незаконного володіння тощо.

Крім поняття "цивільне право" цивільне законодавство вико­ристовує також поняття "цивільний інтерес".

Цивільний інтерес — це об'єкти цивільних прав, блага, прагнен­ня особи, які не визначені законом або угодою сторін як цивільні права, але є предметом цивільних відносин. Прикладом цивільно­го інтересу може бути заінтересованість кредиторів фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, у збереженості її майна для по­дальшого задоволення боргових вимог.

Цивільний обов'язок — це адресована зобов'язаній особі вимо­га певної поведінки, що відповідає умовам договору, закону або ін­шій нормі цивільного права. Він може бути також визначений як міра належної поведінки зобов'язаної особи.

Обов'язок може бути активного і пасивного типу.

Обов'язок ак­тивного типу полягає у вимозі до зобов'язаної особи вчинити пев­ну дію. Внаслідок невиконання цих дій застосовуються санкції, пе­редбачені законом або договором.

Обов'язок пасивного типу ґрунтується на існуванні правової заборони здійснювати певні дії. Зо­бов'язана особа повинна утримуватись від здійснення заборонених дій під страхом застосування правових санкцій.

Заборона може бу­ти прямою або непрямою.

Так, пряма заборона має місце, коли йдеться про обов'язок наймача жилого приміщення не порушувати правила користування приміщенням, правила внутрішнього розпо­рядку гуртожитку тощо.

Непряма заборона має місце у разі, коли вона слідує з самої суті відносин. Наприклад, з права власності випливає обов'язок пасивного типу для всіх третіх осіб — не пору­шувати права власника.

Слід мати на увазі, що пряма заборона заз­вичай має місце у вже існуючому зобов'язанні (правовідносинах). Непряма — може бути у правовідносинах, що вже існують, але мо­же також слугувати правовстановлюючим або правостворюючим юридичним фактом.

Висновок по першому питанню:

Таким чином, ми визначили поняття цивільного права в суб’єктивному значенні, цивільного інтересу та обов’язку, що надало нам можливість розмежувати ці категорії. Перейдемо до наступного питання лекції, де більш детально розглянемо порядок здійснення цивільного права та виконання цивільного обов’язку.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 546; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.