Реалізацiя права: поняття та форми

Реалiзацiя права – це впровадження правових норм у фактичну дiяльність суб’єктiв права.

До форм реалiзацiї права належать: дотримання норм права, виконання норм права, використання норм права та застосування норм права.

Пiд дотриманням норм права розумiється така форма їх реалiзацiї, яка полягає в утриманнi вiд здiйснення забо­ронених правом дiй. У цiй формi реалiзуються забороняючі норми, коли заборона не порушується. Так реалiзуються норми права кримiнального, адмiнiстративного, цивiльно­го й iнших галузей.

Пiд виконанням норм права розумiється така форма реалiзацiї, яка полягає в активному використаннi перед­бачених у правi обов’язкiв шляхом здiйснення позитивних дiй. У цiй формi реалiзуються зобов’язуючі норми.

Використання норм права полягає у здiйсненнi учас­никами реґульованих суспільних вiдносин своїх юридич­них прав. Ідеться про здiйснення дозволених дiй. У цiй формi реалiзуються уповноважуючі норми.

Дотримання, виконання й використання – форми безпосередньої реалізації права самими учасниками ре­ґульованих вiдносин без допомоги з боку третiх осiб або державних органiв. Але в низцi випадкiв учасники вiдно­син неспроможнi самостiйно реалiзувати норму права. Наприклад, людина не може сама собі призначити зар­плату, пенсiю. Тут необхiдне рiшення спецiальних органiв, тобто втручання держави. У цьому й у всiх подібних ви­падках для виникнення прав та обов’язкiв у суб’єктiв права потрiбне видання компетентним органом вiдповiдного влад­ного розпорядження.

Отже, застосування права – це владна органiзаційна дiяльнiсть компетентних органiв та осiб, мета якої – сприяти суб’єктам права в реалiзацiї прав та обов’язкiв, які їм належать, а також здійснювати контроль за цим процесом.

Окрiм реалiзацiї права в межах правовiдносин теорiя видiляє й реалiзацiю норм права поза правовiдносинами.

До останньої зараховують реалiзацiю норм права влас­ностi, виконання норм кримiнального й iнших галузей права, що встановлюють заборону недозволених дiй.

Реалiзацiя права поза правовiдносинами означає здiй­снення прав та обов’язкiв суб’єктами права самостiйно, без входження в правовий зв’язок одне з одним. Iнакше кажучи, реалiзацiя норм права поза правовiдносинами означає безперешкодне використання суб’єктивних юри­дичних прав i свiдоме дотримання суб’єктивних юридич­них обов’язкiв без конкретних зв’язкiв або вiдносин мiж суб’єктами права.

Поза правовiдносинами норми права реалiзуються у двох формах – активнiй i пасивнiй.

Активна форма реалiзацiї полягає в безперешкодному користуванні суб’єктами своїми правами, що випливають із чинної системи права.

Пасивна форма реалiзацiї норм права полягає у ви­конаннi обов’язкiв, що випливають для суб’єктів права iз тих самих норм, в утриманнi вiд дiй, за якi законодавець установив юридичну вiдповiдальнiсть.

(Див. докладніше: Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. М.М. Рассолова. – 2-е изд., пе­рераб. и доп. –М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – С. 398 – 401.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. Доберіть поняття до визначення: "Запровадження правових норм у фактичну діяльність суб’єктів права":

а) правотворчість;

б) реалізація права;

в) консолідація.

2. Якими є форми реалізації норм права?

Дата добавления: 2015-05-10