Форма його реалiзації

Застосування права як особлива

Застосування права необхiдне тодi, коли суб’єкти правовiдносин неспроможні самостійно реалізувати свої права, виконати обов’язки, а також коли потрібне втру­чання держави у процес реалiзацiї права. Це вiдбувається в таких випадках:

- по-перше, у випадку виникнення суперечки мiж суб’єктами правовiдносин i неспроможності її розв’язання самостiйно;

- по-друге, у випадку порушення правових норм, здійс­нення правопорушення;

- по-третє, коли правовідносини мiж особою та органi­зацiями мають настiльки важливе значення, що виникає необхiднiсть контролю з боку держави за законнiстю й доцільністю дiй суб’єктiв правовідносин (нотарiальне оформлення, реєстрацiя статутiв органiзацiй тощо).

У всiх цих випадках спiльним є те, що реалiзацiя правових норм можлива в результатi їх застосування до суб’єктiв правовiдносин компетентними державними орга­нами або уповноваженими на те іншими органами.

Отже, застосування права є однiєю з форм його реа­лiзацiї, що полягає в органiзацiї державою здiйснення конк­ретними суб’єктами адресованих їм правових вимог.

Застосування правових норм можливе лише за умови дотримання низки положень:

- правова норма застосовується тодi, коли з об’єктивною вiрогiднiстю встановлено наявнiсть фактичних обставин, на якi вона розрахована;

- норми права мають застосовуватися правильно (кожна конкретна справа вирiшується на пiдставi тiєї норми права, яка передбачає у типових рисах фактичнi обставини цього виду);

- застосовуватися повинна чинна норма, а не скасована або визнана як така, що втратила силу або, навпаки, ще не набрала чинностi;

- орган, який застосовує правовi норми, має бути постiйно в курсi всiх змiн у нормативному матерiалi, що стосується вiдповiдної сфери реґульованих вiдносин.

Найбiльш правильного й ефективного застосування норм права можна досягти, якщо логiчно видiлити основнi стадiї цього процесу.

Вiн починається з виявлення фактичних обставин справи. Аналiз фактичних обставин справи, що розгля­дається, повинен починатися зi з’ясування того, чи має вона юридичне значення, тобто пiдлягає вирiшенню на основi права або на основі інших соціальних норм. Виявлення фактичних обставин має здiйснюватися в точній вiдпо­вiдності до процесуальних норм права (особливо пiд час розслiдування злочинiв), що визначають порядок вивчення обставин справи для отримання вiрогiдних фактiв.

Так, у разі встановлення всiх обставин, що пiдтверджу­ють право школяра на одержання атестату про середню освіту, має бути прийняте рiшення про його видачу (тобто наказ по навчальному закладу), на основi якого кожному школяреві, який виконав навчальний план i склав випускні iспити, видається зазначений документ.

Наступна стадiя – вибiр правової норми. Її змiстом є не лише дiї щодо вибору з маси нормативного матерiалу необхiдної норми права, але й перевiрка її достовiрностi (не скасована чи не змiнена вона) та правильностi тексту (звiрка з офiцiйним джерелом).

Результатом цих дiй є юридична оцiнка (квалiфiкацiя) розглянутих фактичних обставин, тобто розгляд питання про те, підпадає певний випадок пiд дiю вiдiбраної норми права чи не пiдпадає.

Пiсля вибору здiйснюється стадiя з’ясуваннясутi правової норми, тобто норма права піддається тлумаченню стосовно випадку, що розглядається.

Дуже важливою частиною процесу застосування норми права є стадiя прийняття рiшення в цій справі та його оформлення в офiцiйному документi – правовому актi застосування норми права (видання акта застосування).

Саме з цiєю стадiєю пов’язане встановлення юридичних наслiдкiв, що породжуються застосуванням норми права до конкретного випадку.

Прийняте рiшення становить змiст правозастосовного акта – акта застосування норми права. Застосування норм права, як правило, оформлюється актом – документом, що має персонально визначений характер і завжди адресо­ваний конкретним особам. У юридичнiй лiтературi акт застосування норми права характеризується як офiцiйне розпорядження компетентного органу або посадової особи, що виноситься в результатi правозастосовної дiяльностi щодо iндивiдуально-конкретних осiб (органiзацiй) i визначає їх новий правовий стан, вирішує по сутi суперечку про право, указує на вид i ступінь небажаних наслiдкiв за скоєння правопорушення.

Акти застосування вiдповiдно до своєї компетенцiї може видавати будь-який орган держави, посадова особа, а також громадська органiзацiя за санкцiєю держави.

Прикладом акта застосування є судовi вироки та рi­шення, адмiнiстративнi акти (накази, розпорядження у конкретних випадках).

Акти застосування норми права слiд вiдрiзняти вiд нормативно-правових актiв. На вiдмiну вiд нормативно-правового акта, що мiстить у собi загальнi правила по­ведiнки, акт застосування характеризується такими озна­ками:

- стосується конкретного суб’єкта;

- дiє одноразово (його виконанням вичерпується його дiя).

Завершальною стадiєю процесу застосування норм пра­ва є виконання акта застосування норми права, тобто реалi­зацiя правової норми, що мiститься в актi застосування. Iнакше кажучи, ідеться про здiйснення фактичних дiй для забезпечення виконання виданого акта застосування. Так, зарахування на навчання у вищому навчальному закладі як реалiзацiя правової норми має місце під час виконання вiдповiдного наказу ректора про зарахування на навчання у вищому навчальному закладі певного кола конкретних осіб.

(Див. докладніше: Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник [для юрид. вузов]. – 5-е изд., стереотип. – М.: Омега-Л, 2008. – С. 501 – 507.)

Питання та завдання для самоконтролю

1. За яких обставин виникає необхідність застосування норм права?

2. Якими є умови застосування норм права?

3. У чому полягають особливості застосування норм права?

4. Якими є стадії застосування норм права?

5. Назвіть характерні ознаки акта застосування норми права.

§ 61. Тлумачення норм права:

Дата добавления: 2015-05-10