Категорія одиничного, особливого і загального

Всі речі і події світу різні між собою, одиничні в своєму бутті. В утворенні одиничного бере участь незліченна кількість неповторних умов, багато випадковостей. В якості одиничного може розглядатися не тільки окремий предмет, але і цілий їх клас, якщо він береться як щось одне, а також окрема властивість або ознака предмету, якщо він береться в своїй індивідуальній неповторності.

Одиничне – це категорія, яка виражає відносну відособленість, дискретність, відмежованість об'єктів один від одного у просторі та часі, із властивими їм специфічними особливостями, що становлять їх неповторну якісну і кількісну визначеність.

Проте нескінченна різноманітність - це лише одна сторона буття. Інша сторона полягає в спільності речей, їх структур, властивостей, відносин. Немає 2х абсолютно різних речей. Всі люди індивідуальні, але всі вони володіють чимось загальним, що виражається в понятті "Людина". Загальне - це єдине багато в чому. Ніяка діяльність, ніяка наука не були б можливими, якби не існувало можливості виділяти в речах щось загальне. Як схожість ознак певних речей, загальне доступне безпосередньому сприйняттю. Будучи закономірністю воно виражається у формі понять і теорій. Закони формуються на основі загального і включають це поняття. Хоча загальне і допомагає нам наблизитися до сутності, проте не можна змішувати його з самою сутністю. Платон: "Людина - двонога істота, позбавлена пір’я"(жарт), на що йому принесли обскубану курку. Тут обіграно помилкове твердження, яке зводило загальні властивості людей до їх сутності. Крім того загальне співвідноситься не зі всією сутністю, як з якимось системно організованим цілим, а лише з яким-небудь атрибутом цього цілого.

Чому ж загальне прив'язане до одиничного? А тому, що загальне зароджується через одиничне. Загальне не існує окремо, воно існує як закон народження і життя одиничного. Воно містить в собі закономірність протікання процесів в будь–якому одиничному явищі даного класу. Одиничне неможливе без загального, і загальне є неможливим без одиничного, яке служить передумовою загального.

Якщо визнати, що загальне проявляється не інакше як в одиничному і через нього, то це значило б, що всі існуючі одиничності неможливо розрізнити. Проте немає абсолютно тотожних речей. Така відмінність одиничностей фіксується категорією особливого. Особливе означає міру і спосіб об'єднання загального і одиничного в одному явищі.

Наука перш за все має справу з узагальненнями і оперує загальними поняттями, що дає їй можливість встановлювати закони. Але для успішної практичної діяльності треба знати не тільки загальне, але повною мірою враховувати одиничне і особливе. Не існує ніяких шаблонів, які є придатні без врахування індивідуальних особливостей: особливе багатше загального (хвороба).

У пізнанні можна йти 2 шляхами: шляхом відвернення від одиничного, випадкового до образів загальних понять, теорій, які відображають щось істотне, і, навпаки, через знаходження найбільш характерних одиничних подій, які при всій своїй унікальності ніби безпосередньо являють собою загальне, закономірне (історія).

Дата добавления: 2015-05-08