Поняття принципів трудового права. Основні принципи трудового права України

Основні принципи трудового права України

Розділ 3

Слово «принцип» за своїм значенням тотожне українським «основа», «засада». Принципи загальносоціального права передаються юридичному праву, тому що законодавець не може не враховувати думки суспільства і тому, що ця думка акумулюється насамперед у цих принципах – особливо це стосується демократичного (громадянського) суспільства[30].

Оскільки право в цілому являє собою надбудову над економічним базисом суспільства, то у праві відбиваються основні напрямки і закономірності розвитку суспільства. Розвиток суспільних відносин має динамічний характер, вони змінюються і розвиваються залежно від економічних, політичних факторів. Відповідно до цього і принципи не залишаються без змін[31].

В умовах переходу до ринкової економіки основними принципами права є його верховенство, рівноправність суб’єктів трудових правовідносин, нерозривний зв’язок прав і обов’язків, поєднання переконання і примусу, розширення демократії тощо.

Як зазначає Ю.В. Баранюк, основні принципи трудового права можна визначити як виражені в правових актах економічні закономірності організації суспільного виробництва і розподілу у формі основних (керівних) положень та засад правового регулювання трудових відносин[32].

На думку Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої, під принципами трудового права слід розуміти керівні ідеї (засади); вони закріплені в нормах або виводяться з них і є такими, що характеризують зміст трудового права й напрями його подальшого розвитку[33].

Принципи трудового права визначені Конституцією України, законами, міжнародними актами, КЗпП. Вони є підґрунтям правового регулювання праці всіх видів трудових відносин, пронизують трудове право, виражають сутність чинного законодавства.

Значення основних принципів правового регулювання праці полягає в тому, що вони:

· відображають сутність і загальну спрямованість усієї системи норм трудового права, допомагають зрозуміти зміст трудового законодавства, його зв’язок з економікою та мораллю суспільства;

· визначають сутність майбутніх правових норм, дають змогу усувати прогалини в чинному трудовому законодавстві при застосуванні правових норм;

· є однією з підстав об’єднання окремих норм трудового законодавства в систему даної галузі;

· визначають становище суб’єктів трудового права, ії права й обов’язки тощо[34].

Прикладами останнього є основні трудові права працівників, визначені в ст. 2 КЗпП, а саме – право громадян України на працю, – тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру.

У ст. 29 КЗпП зазначається, що власник або уповноважений ним орган зобов’язані проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце, роз’яснити працівнику його права й обов’язки. У свою чергу, працівник зобов’язаний виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП), працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У чинному КЗпП України відсутня окрема стаття, яка б установлювала основні принципи регулювання трудових відносин.

У трудовому кодексі Російської Федерації основним принципам правового регулювання трудових відносин та інших, безпосередньо пов’язаних з трудовими, присвячені спеціальній статті. На нашу думку, цей недолік повинен бути усунений у новому Трудовому Кодексі України.

Серед науковців існують різні точки зору щодо поняття принципів трудового права.

Не зовсім дослідженими є питання, що стосується переліку принципів трудового права, їхні система, зміст і узгодженість з принципами міжнародно-правового регулювання праці.

Дата добавления: 2015-05-10