Класифікація основних принципів трудового права

Класифікувати основні принципи права можна залежно від різних критеріїв, при цьому необхідно враховувати їх зв’язок з основними трудовими правами й обов’язками сторін трудових правовідносин, а також юридичними гарантіями, потрібними для їх реалізації. Реалізація юридичних гарантій здійснюється за допомогою Конвенцій Міжнародної організації праці, міжнародних договорів, Конституції України, законів та підзаконних актів.

Статті 1, 3 Конституції України визначають Україну соціальною і правовою державою; права і свободи людини, а також гарантії їх реалізації, зміст і спрямованість держави.

На думку Ю.В. Баранюка, згідно із загальною класифікацією правові принципи за сферою дії поділяють на три групи: загальноправові, галузеві, внутрішньогалузеві. Останні виражають сутність конкретного інституту права, зокрема трудового, а саме: принципи, які сприяють працевлаштуванню, винагороді за працю, розв’язанню трудових спорів, ін.[35].

Інша класифікація основних принципів трудового права залежить від того, де саме вони вміщуються: у Конституції України, КЗпП, законах, які так чи інакше регулюють трудові правовідносини або відносини, що тісно пов’язані з трудовими. Аналіз цих правових актів дозволяє виділити за змістом такі принципи трудового права, які умовно можна поділити на три групи:

1) принципи, що сприяють залученню до праці, забезпеченню зайнятості і раціональному використанню робочої сили. До цієї групи належать принципи трудового права, які зумовлюють правове забезпечення виникнення трудових відносин, а саме: принцип свободи праці, право на працю, принцип рівноправності в галузі права. Перелічені вище принципи знаходять своє відображення в ст. 24, 43 Конституції України, ст. 2, 5, 21, 49 та інших КЗпП;

2) принципи, спрямовані на забезпечення високого рівня умов праці й охорони трудових прав. До цієї групи належать принципи, що розкривають зміст принципів I групи та конкретизують можливість реалізації цих принципів у безпосередньому процесі здійснення трудових правовідносин. Приміром, це принципи: єдності і диференціації умов праці, договірного характеру трудових відносин, визначеності трудової функції, матеріальної зацікавленості в результатах праці, право на відпочинок;

3) принципи, що розкривають сутність виробничої демократії та сприяють розвиткові особистості працівника. До цієї групи належать принципи трудового права, які забезпечують працівникам захист їх інтересів як у процесі праці, так і в разі звільнення. До цієї групи належать: принцип забезпечення охорони праці і здоров’я працівників, принцип стабільності трудових відносин, принцип свободи об’єднання й активної участі працівників у встановленні умов праці та захисту їх законних прав і інтересів.

В.І. Прокопенко називає такі принципи трудового права, які близькі до вище перелічених: принцип свободи праці, принцип рівності в галузі праці, принцип договірного характеру праці, принцип визначеності трудової функції, принцип стабільності трудових відносин, принцип матеріальної зацікавленості в результатах праці, принцип безпеки праці, принцип участі профспілок і трудових колективів у вирішенні питань, пов’язаних з умовами праці, принцип вільного об’єднання для здійснення захисту своїх прав і свобод, принцип матеріального забезпечення в разі непрацездатності, настання смерті[36].

На думку Болотіної Н.Б. і Чанишевої Г.І., необхідно назвати і такий принцип трудового права, як недопущення погіршення становища працівника щодо рівня, передбаченого законодавством і принцип соціального партнерства[37].

На наш погляд, слушною є думка Баранюка Ю.В. про те, що сучасний стан розвитку України потребує більш повного та беззастережного втілення в життя принципів трудового права, що дозволяють реалізувати гарантії трудових прав працівників, а це, у свою чергу, сприятиме поліпшенню життя кожного громадянина, а звідси – життю в Україні взагалі, підвищить міжнародний авторитет нашої держави[38].

Дата добавления: 2015-05-10