Великі труднощі викликають в учнів 1–11 класів завдання, які передбачають використання наочно-образного мислення

Так, розумово відсталого дошкільника з старшої групи дитячого садка запитали, що таке фрукти, які він знає фрукти. Дитина впевнено відповіла, що це яблуко, груша, апельсин, цукерки. Назви фруктів багаторазово повторювалися на заняттях з розвитку мовлення. Дитина їх пригадала, проте додала до цього переліку цукерки як продукт, який вона теж дуже любить.

Найбільш важкими для дошкільнят виявляються завдання, виконання яких ґрунтується на словесно-логічному мислення. Багато хто з них, по суті нескладні, виявляються недоступними навіть тим дітям, які два-три роки відвідували спеціальний дитячий садок. Якщо деякі завдання дітьми виконуються, то їх діяльність при цьому є не стільки процес мислення, скільки пригадування. Іншими словами, діти запам'ятовують деякі словесні вирази і визначення, а потім з більшою чи меншою точністю відтворюють їх.

Завдання, що вимагають наочно-образного мислення, викликають у дошкільнят ще більших труднощів. Вони не можуть зберегти у своїй пам'яті показаний ним зразок і діють помилково.

У розумово відсталих дітей дошкільного віку має місце недостатність всіх рівнів розумової діяльності. Їх утрудняє вирішення навіть найпростіших, наочно-дієвих завдань, таких, як об'єднання розрізаного на 2–3 частини зображення знайомого об'єкта, вибір геометричної фігури, за своєю формою і величиною ідентичною відповідають наявному на площині поглиблення («поштова скринька»), і т. п. Діти виконують подібні завдання з великою кількістю помилок після низки спроб. Причому одні й ті ж помилки багаторазово повторюються, оскільки розумово відсталі діти, не досягнувши успіху, зазвичай не змінюють способу дії. Треба сказати, що здійснення практичних дій само по собі ускладнює олігофренів, оскільки їх рухове і чуттєве пізнання неповноцінне. Їхні рухи неспритні і стереотипні, часто імпульсивні, надмірно швидкі або, навпаки, занадто вповільнені.

Велику роль у становленні та розвитку пізнавальної діяльності дитини відіграє мислення.

Робота над розвитком усіх форм мислення розумово відсталих дошкільників – один з основних напрямків корекційної роботи і є найважливішим чинником, що сприяє просуванню дітей у плані пізнавальної діяльності. Ця робота необхідна для підготовки дітей до майбутнього навчання в школі і для соціальної адаптації в широкому розумінні цього терміна. Наглядно-дійові форми мислення найбільш доступні розумово відсталим молодшим школярам. Проте при виконанні завдань діти відчувають труднощі. Так, їм, як і дошкільнятам, важко скласти розрізану картинку нескладну або правильно заповнити дошку Сегена. У розумово відсталих учнів недостатньо розвинені практичні дії, що пов'язано з певними труднощами, викликаними неповноцінністю чуттєвого пізнання і порушеннями моторної сфери. У молодшому шкільному віці дії дітей з предметами часто носять імпульсивний характер, не пов'язані з розумовим завданням і не мають пізнавального значення.

Особливо складними виявляються завдання, що вимагають від дітей словесно-логічного мислення. Так, маючи перед собою кольорову картинку, що зображає певну пору року, школярі далеко не завжди можуть правильно встановити відображені на ній причинно-наслідкові зв'язки і на цій основі визначити, який сезон передає малюнок. Вони часто не розуміють навіть нескладні, призначені для нормально розвинених дошкільнят тексти, що містять тимчасові, причинні та інші відносини. Розумово відсталі учні відтворюють матеріал спрощено, опускають багато, іноді найбільш значущі його частини, змінюють послідовність смислових ланок тексту, не встановлюють необхідних взаємин між ними. [21]

Дата добавления: 2015-05-08