Останнє, на що слід звернути увагу при вивченні і організації процесу роботи учнів допоміжної школи, - це на слабкість самоконтролю

В результаті використання різних прийомів розв'язання задач і завдань розумово відсталі діти усвідомлюють, що дуже часто для розв'язання поставленого перед ними завдання немає необхідності йти якимось одним шляхом, що тут часто бувають можливими й інші, іноді більш легкі способи, а поряд з цим у них виробляється навичка шукати варіанти шляхів і засобів розв'язання даного завдання.

Тому необхідно привчати розумово відсталих дітей до яко­мога широкого варіювання шляхів і способів розв'язання поста­влених перед ними завдань, розвиваючи таким чином у них зда­тність до максимального використання всіх наявних засобів і до напруження вольових зусиль.

У тому випадку, коли нормальній дитині не вдається розв'язати запропоноване їй завдання первинно прийнятим спо­собом, вона шукає інших, найбільш ефективних способів розв’язання, розумово відстала дитина діє в цьому випадку зовсім інакше - вона вперто продовжує йти первинно обраним шля­хом в розв'язанні завдання, оперувати первинно прийнятими засобами і, звичайно, потерпає невдачу.

За нормальних умов специфіка завдання визначає проті­кання розумового процесу при його розв'язанні. У розумово від­сталих дітей це виражено недостатньо: їхня думка часто зсковзує на інші шляхи, і процес роботи часто набуває характерної форми перебоїв, навіть провалів у виконанні завдання.

Розумово відстала дитина зазвичай з великими трудно­щами розуміє запропоноване їй завдання, часто не прагне зрозу­міти його достатньо, а тому і виконує його на основі самого поверхового враження від сприйнятих слів педагога. Звідси, по-перше, в дитини не формується чіткого, диференційованого на­міру, і, по-друге, виявляються труднощі, а іноді і невідповід­ність діяльності дорученому завданню.

[Це] диктує педагогу школи необхідність ретельного роз­гляду кожного завдання, що пропонується учням, причому важливо пояснити дітям і сутність даного завдання, і мету розв’язання його, а також допомогти продумати в цьому світлі матері­ал, з яким учневі доведеться працювати...

Необхідно прагнути того, щоб, по-перше, специфіка кожно­го завдання була яскраво виразною, а, по-друге, щоб педагог весь час регулював процес роботи учнів, спрямовував його у необхідне русло...

Виконання завдання розумово відсталою дитиною у біль­шості випадків набуває характеру недиференційованої діяльно­сті, зорієнтованої безпосередньо на кінцевий результат. У зв’язку з цим учні допоміжної школи погано планують свою роботу, не осмислюють заздалегідь необхідних операцій та їх послідов­ності. Внаслідок цього робота їх протікає непланомірно, а в окре­мих випадках операції здійснюються у зворотному порядку (так звана "дзеркальність"). Часто має місце і однозначність протікання декількох операцій, що сильно ускладнює процес розв’язання поставленого завдання.

Необхідно домагатись, щоб виконання завдання учнями мало розчленовану побудову і здійснювалось планомірно, з послідов­ними операціями...

Характерною особливістю процесу діяльності розумово від­сталої дитини є також невелика здатність переключатись з одні­єї операції на іншу, перебудовуватись по ходу роботи, в залеж­ності від змінних обставин. Звідси випливає найважливіше пе­дагогічне завдання - домогтися подолання цих обтяжуючих роботу особливостей, виховуючи гнучкість тих чи інших психіч­них функцій...

У цьому аспекті корисно якомога ширше використовувати в роботі з розумово відсталими дітьми принцип варіативності прийомів...

Дата добавления: 2015-05-08