Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

II. Постановка і розв'язання завдання




По-третє, оскільки в основі психічної недостатності розу­мово відсталих дітей лежить неповноцінність мозку, особливос­ті розвитку учнів допоміжної школи відрізняються достатньою стійкістю. Тому абсолютно неможливо обмежуватись проведен­ням корекційної роботи тільки протягом перших років навчан­ня. Необхідно організувати справу так, щоб вся система педагогічної роботи з розумово відсталими дітьми протягом всього курсу їх шкільного навчання будувалась з урахуванням спеціа­льних корекційних завдань.

Відомий бельгійський дефектолог Декролі, здійснюючи принцип життєвості корекційної роботи на практиці в школі, створив численні варіанти навчального лото, різноманітні серії освітньо-виховних ігор.

Подальший розвиток поглядів на дитячу дефективність, зокрема суттєві зрушення в розумінні розумової відсталості, вимагали перегляду традиційної системи корекційних вправ, перш за все згідно з принципами життєвості, включення у природну діяльність дітей.

З часом система ізольованих формальних корекційних вправ перестала задовольняти як теоретиків, що працювали в галузі де­фективного дитинства, так і практиків-вчителів допоміжних шкіл.

Особливістю всіх цих систем корекційної роботи є те, що запропоновані ними вправи були застосовані на формальному підході до виправлення різних дефектів психічної сфери розумово відсталих дітей. Ці вправи, як правило, проводились у від­риві від навчальної і виховної роботи школи і зводились до ізольованого тренування психічних функцій через спеціальний добір завдань, багато з яких відрізнялись штучністю.

Різні комбінації вправ із рекомендованих В.Ванеєм та ін­шими видатними дефектологами минулого стали згодом осно­вою програм корекційної роботи у більшості зарубіжних і доре­волюційних російських шкіл для розумово відсталих дітей.

Одним із перших дефектологів, хто найбільш повно і за­кономірно визначив систему корекційних вправ з розумово від­сталими дітьми, є В.Ваней. Ним була розроблена програма спе­ціальних вправ з психічної ортопедії, розрахованих на трену­вання недостатніх психічних функцій учнів допоміжної школи.

Корекційна робота є найважливішим спеціальним завдан­ням допоміжних шкіл як особливих навчально-виховних закла­дів, призначених для розумово відсталих дітей.

Стосовно цього основного положення не було розходжень на протязі всієї історії допоміжної школи. Так, видатний францу­зький діяч в галузі дефектології Едуард Сеген ще в першій поло­вині XIX ст. писав: "Виховання полягає в тому, щоб дати дитині ненормальній і нерозумному ідіоту нормальні звички, здатність до фізичної та розумової праці. Розумові здібності повинні бути предметом особливих, точних вправ". Інший відомий дефектолог Жан Дємор (Бельгія), який працював в 2-й половині XIX ст., висловився з цього питання ще більш чітко: "Недостатній розви­ток розумово відсталих дітей вимагає використання спеціальних заходів в залежності від функціональних розладів".



Менша стійкість відмічається у відборі принципів побудо­ви системи спеціальних корекційних вправ і, особливо, практич­ного її здійснення. І це цілком зрозуміло: на кожному етапі істо­рії допоміжної школи те чи інше розуміння сутності розумової відсталості та особливостей розвитку розумово відсталих дітей визначало розв'язання найважливіших практичних питань роботи з ними; а це розуміння послідовно набувало цілого ряду суттєвих змін в залежності від розвитку науки.

Характерним для минулих систем корекційної роботи є й те, що спеціальні вправи з виправленням різних дефектів реко­мендувалось зосереджувати лише винятково у початковому пе­ріоді шкільного навчання. В.Мендель в своїй книзі "Школи для розумово відсталих дітей" говорить: "Що стосується методів викладання в старших класах допоміжної школи, то тут навряд чи можна побачити якісь особливості в порівнянні з нормаль­ною школою, у молодших же класах викладання повинно набу­вати особливого характеру". У програмі російських дореволю­ційних допоміжних шкіл розділи: "Сенсорна культура" і "Психіч­на ортопедія" зазвичай зустрічались тільки в 1 і 2 класах.

У пояснювальній записці до програми допоміжних шкіл, виданої Наркомпросом РСФСР у 1928 р., декларується ця точ­ка зору; там говориться: "Сенсомоторне виховання, а також роз­виток спостережливості, уваги і інших функцій слід проводити не у формі штучних вправ на дидактичному матеріалі, а у ви­гляді різноманітних ігор, ретельно проаналізованих і систематич­но підібраних".

... І тільки радянською олігофренопедагогікою ... питання про корекційну роботу в допоміжній школі було поставлене і розв'язане принципово інакше ...

Важливим, по-перше, є те, що сучасна ... психологія орієн­тує нас у роботі з дітьми не на виховання окремих психічних функцій, як це було раніше, а на формування і розвиток особи­стості дитини в цілому. Ось обґрунтування цієї точки зору: "У реальному житті особистості всі сторони її психічної подоби, переходячи одна в другу, утворюють нерозривну єдність, у конк­ретній діяльності людини всі вони сплетені в один вузол. Психічні

процеси не залишаються тільки процесами, а перетворюються у (відомо регульовані операції, які особистість спрямовує на розв’язання поставлених перед нею в житті завдань" (С.Л.Рубінштейн, "Основи загальної психології").

По-друге, тепер вважається повністю доведеним, що розви­ток тих чи інших психічних властивостей особистості не здійс­нюється шляхом прищеплення дітям деякої суми навичок ззов­ні; психічні властивості особистості проявляються і формують­ся (а значить, і коригуються) у конкретних умовах людської діяльності. Значить, нам необхідно так організувати діяльність учнів допоміжної школи і, зокрема, їх навчальну роботу, щоб у процесі навчання виправити або послабити психічні дефекти, властиві цим дітям. При цьому є вкрай важливим, щоб участь самих дітей в усіх цих заходах була достатньою мірою цілеспря­мованою і активною.

Важливим є й те, щоб при практичному здійсненні корекційної роботи враховувалась не тільки необхідність виправляти ті чи інші дефекти, а й всебічно розвивати здорові, не пошко­джені від патологічного процесу задатки дітей. Спираючись на це позитивне, ми безумовно полегшимо собі завдання коригува­ти дефектні сторони особистості розумово відсталої дитини, під­вищимо можливості компенсації її органічних проблем ...





Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 697; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 54.162.118.107
Генерация страницы за: 0.001 сек.