Діти з видимим задоволенням грають з дорослими в примітивні ігри, супроводжуючи їх в якійсь мірі звуконаслідуванням або «дитячими» словами

Діти молодшого дошкільного віку чуйні на похвалу, схвалення, осуд. Розрізняють ласкаву і незадоволену інтонації. Вони не можуть виражати свої емоції вербально. Своє ставлення до людини вони виявляють дотиком до нього, усмішкою, загляданням в обличчя. Деякі діти при цьому вимовляють окремі звукосполучення або прості, не завжди правильно звучать слова типу «мама», «любу».

У молодших школярів з розумовою відсталістю виявляється сильна емоційна прив’язаність до матері, яка не залежить від способу життя матері і її ставлення до дитини. Багато дітей не відривають негативні якостей особистості-прообразу асоціальної матері, завдяки чому виникає ймовірність подальшого засвоєння даних якостей такою дитиною і закріплення їх як моделі поведінки та особистісної організації її самої. У дітей, чиї матері виявляють позитивні якості особистості і позитивну модель поведінки, також виявляються тенденції до засвоєння і закріплення даних якостей в поведінці й особистості

Недорозвинення мислення гальмує розвиток вищих духовних почуттів: совісті, почуття обов’язку, відповідальності, самовідданості. В основному переважають безпосередні переживання конкретних життєвих обставин. Воля у розумово відсталих осіб характеризується недоліком ініціативи, невмінням керувати своїми діями, поступати у відповідності зі скільки - небудь віддаленими цілями. Для них характерні несамостійність, невміння долати найменші перешкоди, протистояти будь - яким спокусам або діям, які поєднуються з вольовими порушеннями протилежного типу. Сюди відносяться несподівані прояви наполегливості і цілеспрямованості, вміння долати деякі труднощі, обдуманість поведінки, що виникають при прояві елементарного прагнення отримати задоволення, приховати проступок, домогтися задоволення егоїстичних інтересів. При звичайній млявості і безініціативності можна бачити нестримність, нездоланність окремих бажань. Діти і підлітки часто не здатні відмовитися від чого - небудь безпосередньо бажаного заради більш важливого і привабливого, але далекого. Вони схильні до навіювань, некритично сприймають вказівки і поради оточуючих людей. Може проявлятися надзвичайна упертість, безглуздий опір розумним доводам. Ці контрасти волі – вираз незрілості особистості і недорозвинення духовних потреб

Особливості потреб та розвитку інтелекту, що визначають незрілість особистості, проявляються у своєрідності емоційної сфери. Почуття дітей з інтелектуальним недорозвиненням недостатньо диференційовані. Діапазон почуттів не великий, немає відтінків переживань. Емоції часто бувають неадекватними і непропорційними впливам зовнішнього світу за своєю динамікою. Виявляється великий вплив егоцентричних емоцій на оціночні судження -– прояв особистісної незрілості. Діти високо оцінюють лише тих, хто приємний, або те, що приносить задоволення. Слабкість інтелектуальної регуляції почуттів виявляється в тому, що розумово відсталі діти не коригують своїх почуттів по ситуації, не можуть знайти задоволення будь - якої своєї потреби в іншу дію, яка б заміщувала спочатку задумане

Наступний етап роботи - це розробка методики проведен­ня індивідуалізованих корекщйних заходів у відповідності до характерних індивідуальних особливостей кожного учня.

Досить суттєвою стороною ведення спостережень і запи­сів у щоденнику є вказівки педагога на те, які шляхи й засоби використовувались для того, щоб допомогти учням подолати труднощі й помилки, що зустрілись в процесі роботи, і які з цих засобів виявились найбільш ефективними.

Основною формою педагогічного вивчення дітей є сис­тематичне спостереження за ними у шкільному і позашкільно­му оточенні та запис результатів цього спостереження у спеціа­льному щоденнику.

Вивчення педагогом школярів повинно мати яскраво виражену педагогічну цілеспрямованість, тобто воно за своєю метою і методикою має всебічно сприяти розв'язанню дійсно педагогічних завдань.

Першим етапом роботи з індивідуального підходу є рете­льне педагогічне вивчення учнів].

IV. Індивідуальний підхід до роботи

Фронтальна корекційна робота... може бути достатньо ефективною лише тоді, коли ми поряд з нею будемо проводити також і корекційну роботу з окремими учнями в порядку здій­снення індивідуального підходу. В середині загальної категорії розумово відсталих дітей існує надзвичайна різноманітність па­тологічних випадків: в учнів різні психічні процеси порушені по-своєму, і порушення знаходиться у різних співвідношен­нях. Одні і ті ж труднощі, одні й ті ж помилки в роботі у різних учнів допоміжної школи мають не завжди одні і ті ж причини, а значить, вимагають окремих засобів для подолання цих причин...

Для того, щоб це вивчення було правильним і планомір­ним, ми розробили інструкцію для вчителя, яка визначила за­вдання, шляхи і прийоми спостереження за учнями:

3) Ведення записів у щоденнику ні в якому разі не має підлаштовуватись до якихось надуманих стандартних схем; це має бути чітка і точна реєстрація дійсних фактів, що характери­зують того чи іншого учня щодо характерних особливостей його особистості. Особливо важливо зафіксувати типові для конкрет­ного учня труднощі та помилки в роботі.

5) На основі записів у щоденнику спостережень педагог періодично (на початку, середині та в кінці навчального року) складає характеристику на окремих учнів. У характеристиці слід відобразити рівень знань і навичок учня, його особливості й типові труднощі, помилки та позитивні сторони особистості...

12. Розкрити психологічні механізми впливу переживань (емоцій і почуттів) розумово відсталих дітей на їх діяльність і поведінку та особливоств використання цих знань у корекційній роботі.

Прояв емоцій у розумово відсталої дитини залежить від глибини і якісного своєрідності структури дефекту і, звичайно, від соціального середовища, в якій він знаходиться. [3.С.45.]

Старші дошкільники більш активно розуміють навколишнє їх обстановку. Вони краще, ніж діти молодшого дошкільного віку, володіють мовою і можуть не тільки висловити свої емоції криком чи поведінкою, але і сказати, що їм подобається або не подобається, користуючись словом, пояснити, що вони хочуть отримати ту чи іншу привабливу для них іграшку. Ці діти з задоволенням слухають виразно читати або розповідати доступні для них розуміння найпростіші тексти, що включають емоційно забарвлені компоненти. Мімікою, жестами і словесними реакціями вони висловлюють співчуття добрим героям і негативне ставлення до їхніх кривдників. У зрозумілій для них ситуації дошкільнята здатні до співпереживання, до емоційного відгуку на обставини, в яких опинився інший чоловік. Як правило, діти виявляють чітко виражене позитивне ставлення до своїх рідних і близьким. Вони люблять своїх батьків і вихователів і виявляють це з усією очевидністю. [6.С.69.]

У залежності від клінічного варіанту дефекту дошкільнята ведуть себе по-різному, проявляючи свої емоції. Збудливі діти беруть іграшку і тут же її кидають. Рухи у них швидкі, мовленнєвий супровід гучне, емоційні реакції нестійкі і поверхневі. Прояви гніву, образи, радості виражаються бурхливо, імпульсивно і не контролюються дітьми. [1.С.146.]

Дата добавления: 2015-05-08