Ортобіоз особистості керівника

В довідковій літературі поняття "ортобіоз" характеризується як правильний, розумний спосіб життя. Оскільки управлінська діяльність - це постійна напруга нервової системи людини, активна розумова робота, це вантаж персональної відповідальності, постійне рішення позаштатних завдань, це щоденний «замах» на здоров'я ділових людей, на їх вищу нервову діяльність, то проблема ортобіозу особистості керівника є нагальною і потребує свого роз'яснення. Вища нервова діяльність керівника щоденно піддається впливу, у першу чергу, трьох чинників: великого обсягу аналітико-синтетичної діяльності мозку, хронічного дефіциту часу, високого рівня особистої мотивації, що може викликати стреси, втомлюваність, погіршення здоров'я.

На жаль, керівник, у якого не втрачена здатність продуктивно трудитися, повноцінно виконувати різноманітні управлінські й життєві функції, рідко задумується про своє здоров'я, звертає мало уваги на його стан. Разом з тим практика свідчить, що більшість захворювань сучасних ділових людей виникають через недолік рухової активності, нервові перевантаження, порушення серцево-судинної системи, почуття психологічної незахищеності.

Що ж таке стрес? Спочатку це поняття виникло у фізіології для позначення неспецифічної реакції організму у відповідь на будь-який несприятливий вплив. Пізніше під стресом стали розуміти велике коло станів людини, що виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи (стресори) на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівнях, У залежності від виду стресора (чинника, що викликає стан стресу), виділяють фізіологічний і психологічний стрес. Останній підрозділяється на інформаційний (виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не справляється з завданням, не встигає приймати рішення в необхідному темпі та при високому ступені відповідальності за наслідки) і емоційний (з'являється в ситуаціях погрози, небезпеки, образи і т.п.). Симптоми захворювання такі: настає безсоння, виникають головні болі, погіршується апетит, настрій, під очима з'являються мішки, темні кола, пальці на руках і ногах холодні.

Канадський біолог і лікар Ганс Сельє /1907 - 1982 рр./ першим застосував поняття «стрес» для опису реакції організму на усі види біологічних подразників - реакції, яка викликає як хвороби, так і стан збудження. У своїх наукових пошуках він займався вивченням впливу стресу на наш організм, звертаючи особливу увагу на те, що певна частка стресу необхідна для підтримки гарного самопочуття і що окремі види стресу йдуть нам на користь. Він підкреслював, що стресу не потрібно уникати, що повна свобода від стресу означає смерть. Захопленість роботою він вважав найкращим засобом боротьби зі стресом. Г.Сельє зазначав, що стрес пов'язаний з будь-якою діяльністю і уникнути його може лише той, хто нічого не робить. Але кому приємне життя без прагнень, без помилок

Лікарі вважають, що один з методів профілактики стресу -раціонально побудоване харчування. Рекомендується вживати побільше овочів - джерел вуглеводів і вітамінів, не захоплюватися алкоголем, який є сильним детонатором стресу, пам'ятати, що надлишок в організмі кави викликає викид адреналіну.

Уміння радіти, насолоджуватися життям, знаходити в буденному існуванні позитивне - яскравий показник здоров'я керівника. Саме тому лікарі, коли їх запитують, що потрібно робити з метою збереження свого здоров'я, радять саме профілактику радістю. У психологічному плані життєрадісність обумовлена певними чинниками: розмаїття вражень, музика, спілкування з природою, любов у самому широкому змісті - подяка, повага, довіра, замилування, дружнє ставлення, доброзичливість.

В.Шепель з метою підтримки працездатності і життєвого тонусу пропонує керівникові протягом кожного шестигодинного циклу (крім часу, що відведений на сон) одну годину використовувати на рекреацію (фізичне зміцнення: протягом робочого дня робити від 4 до 6 гімнастичних пауз, проходити за день не менш 7 км); релаксацію (психічне розслаблення і переключення емоцій), катарсис (моральне очищення). Вчений також звертає увагу на профілактичні міри щодо здоров'я. В медицині вони складають основу гігієни, зміст якої полягає в забезпеченні науково обґрунтованих вимог, дотримання яких сприяє нормальному функціюванню людського організму. Гігієна у структурі ортобіозу керівника, за В. Шепелем, виступає у трьох напрямках: гігієна праці, гігієна спілкування і особиста гігієна.

Дата добавления: 2015-05-22