Що навчаються з використанням засобів мультимедіа

Використання мультимедіа-технології може започаткувати нові форми організації навчальної діяльності в школі. Водночас такі технології можуть підвищити ефективність і форм навчання, що вже є традиційними. Вико­ристання мультимедіа-технологій в умовах класно-урочної системи має свої позитивні й негативні сторони.

Переваги класно-урочної організації навчання:

1) економічна вигода (порівняно з індивідуальним навчанням і вихо­ванням);

2) організаційна впорядкованість системи навчання і керівництво нею (чіткість і безперервність навчально-виховного процесу);

3) систематичний і планомірний характер представлення навчального ма­теріалу;

4) можливість поєднувати фронтальні, групові та індивідуальні форми ро­боти, оперативно переходити від одних форм до інших;

5) стимулюючий вплив класного колективу на навчальну діяльність кож­ного учня на основі знання вчителем індивідуальних особливостей уч­нів, а учнями — одне одного;

6) можливість спеціалізації вчителів;

7) тісне поєднання обов'язкової навчальної діяльності з різними видами позакласної та позаурочної роботи.

Недоліки класно-урочної організації навчання:

1) орієнтація на «середнього» учня, в результаті чого виникають труднощі при навчанні «слабких» і затримується розвиток «сильних» учнів;

2) переважання одноманітного, не індивідуалізованого характеру впливу вчителя;

3) як правило, стандартна побудова уроків протягом всього періоду на­вчання;

4) переважання фронтальних форм роботи при викладі нового матеріалу;

5) робота з окремими учнями при опитуванні і під час закріплення біля дошки вивченого матеріалу, коли решта фактично не беруть участі у процесі навчання;

6) обмежені можливості для застосування колективних форм роботи;

7) своєрідне змагання між учнями в разі колективної форми роботи на

уроці;

8) неможливість «дострокового» вивчення матеріалу і переходу до наступ­ного класу.

Сучасні мультимедіа-технології дозволяють говорити про урок у ком­п'ютерному класі, наприклад, з інтерактивною дошкою. Учитель на такому уроці, зберігаючи майже весь арсенал методичних прийомів, що є у нього, може його поповнити можливостями мультимедіа-технології. Для цього необхідні, перш за все, мультимедіа-ресурси, які можна легко ввести в структуру уроку.

На жаль, основні зусилля вітчизняних розробників освітніх програм­них продуктів і мультимедіа-ресурсів спрямовані на створення різного роду інтелектуальних навчальних систем, розрахованих на індивідуалізоване навчання. Доцільніше дати вчителеві такі мультимедіа-ресурси, які він міг би сам без значних додаткових зусиль вбудовувати в урок, що проводиться в умовах існуючої класно-урочної системи.

На сьогоднішній момент одним із перспективних і важливих може ста­ти комплексний підхід до використання мультимедіа-технології в умовах класу з інтерактивною дошкою.

Навряд чи зараз можна говорити, що відбувся якийсь істотний перелом у свідомості вчителів-предметників і методистів щодо перспектив вико­ристання пропонованих мультимедіа-ресурсів в організації навчального процесу. У найближчому майбутньому масова школа, як і раніше, зали­шиться класно-урочною, а переважна більшість існуючих мультимедіа-ре­сурсів буде розрахована на індивідуальну роботу. Необхідно переосмислити і всебічно використовувати досвід, досягнутий методикою навчання в га­лузі використання традиційних технічних засобів навчання.

Мультимедіа-технології дозволяють не тільки учням сприймати гото­вий навчальний матеріал, але й брати участь у його розробці, перетворенні, оперативному використанні. Наявні мультимедійні курси й освітні про­грамні продукти дозволяють уже сьогодні по-новому будувати уроки.

Учитель дістає можливість оперативно відстежувати «середній відсоток розуміння» і вносити по ходу уроку необхідні корективи. До того ж, по за­кінченні заняття можна відстежити й оцінити роботу кожного школяра. Таким чином, мультимедіа-технології дозволяють ініціювати та стимулю­вати внутрішню активність учнів навіть в умовах застосування поясню­вально-ілюстративного методу.

У більшості випадків викладання базується на принципі відтворення інформації, повідомленої раніше вчителем. Через це у багатьох учнів пе­реважає лише репродуктивне мислення. Це заважає швидкому й самостій­ному сприйняттю нових знань і, отже, не забезпечує потенціал зростання інтелекту. До того ж, специфіка навчання з використанням мультимедіа-технологій пов'язана з проведенням більшої частини навчального часу за комп'ютером, що не сприяє розвитку монологічного мовлення.

Найбільш поширеним методом навчання є пояснювально-ілюстратив­ний, коли основна увага зосереджується на викладі знань у певній системі, від простого до складного. Учитель повідомляє готову інформацію різними засобами, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам'яті цю інфор­мацію. При цьому педагог прагне, перш за все, повідомити потрібний ма­теріал і досягти міцності його засвоєння. Для набуття учнями навичок і вмінь вчитель за допомогою завдань організовує діяльність школярів з не­одноразового відтворення отриманих ними знань і побачених способів діяльності. Відтворення й повторення способу діяльності за завданнями учителя є головною ознакою методу, названого репродуктивним. Поясню­вально-ілюстративний і репродуктивний методи збагачують учнів знання­ми, навичками й уміннями, формують у них основні розумові операції (аналіз, синтез, абстрагування і т. ін.), але не гарантують розвитку творчих здібностей, не дозволяють планомірно й цілеспрямовано їх формувати. Діяльність учнів полягає у сприйнятті, осмисленні, запам'ятовуванні нової інформації.

Традиційна подача навчального матеріалу — один з найбільш економ­них способів передачі знань. Ефективність цього методу перевірена бага­торічною практикою, і він завоював собі місце в школах всіх країн, на всіх етапах навчання. Але не можна користуватися цим методом надмірно. Не­обхідно застосовувати й інші методи навчання. Ці слова, в першу чергу, слід віднести до навчання з використанням мультимедіа.

Організовуючи подачу навчального матеріалу, вчитель робить акцент на активізації пізнавальної діяльності учнів, але цей вплив має непрямий характер. На уроці не в усіх учнів включається активна пізнавальна діяль­ність. Для цілеспрямованого впливу на цю діяльність існують активні методи навчання. Власне, у назві закладена суть методу — не просте запам'ятовування, а активна інтелектуальна діяльність учнів.

При використанні мультимедіа-ресурсів необхідно прагнути такої ор­ганізації пізнавальної діяльності із засвоєння змісту, за якої учні не тільки набувають нових знань і умінь, але й досягають високого рівня розвитку своїх пізнавальних можливостей. Школярів необхідно включати у пізна­вальну діяльність, яка спрямована на досягнення мети, — формування творчої особи.

Напрям і рівень активності багато в чому визначає система потреб і мо­тивів учня. Співвідношення різних мотивів зумовлює вибір змісту вихован­ня, конкретних форм і методів навчання, умови організації всього процесу формування активної творчої особистості.

Можна виділити дві великі групи мотивів: мотиви досягнення й пізна­вальні мотиви. В умовах пізнавальної мотивації невідоме нове знання збі­гається з метою пізнавальної діяльності, тобто людину цікавить процес і зміст нового. При мотивації досягнення пізнавальна діяльність є засобом досягнення мети, що перебуває поза цією пізнавальною діяльністю, тобто людину цікавить результат, який буде досягнутий внаслідок якихось пізна­вальних зусиль, наприклад, позитивна оцінка.

У педагогіці й психології показано, що на формування особистості та її психічний розвиток постійно й стійко впливають знання, засновані на пізнавальному інтересі. Розвиток пізнавальної мотивації значно підвищує активність учнів та ефективність процесу навчання.

Система освіти подекуди ще орієнтована переважно на стимуляцію са­ме мотивації досягнення: отримати хорошу оцінку, успішно скласти іспи­ти. Коли головним завданням учня є успішність, напрям його зусиль змішується з «виробництва знань» на «виробництво оцінки». Але, незважа­ючи на це, у навчанні не можна відмовитися від мотивації досягнення, її слід поставити на службу пізнавальній мотивації, маючи на увазі го­ловний — всебічний розвиток особистості.

Активні методи навчання у поєднанні з використанням мультимедіа допомагають змінити роль учня, перетворюючи його з пасивного слухача на активного учасника навчального процесу. Проблемне навчання й само­стійна робота є основними засобами активізації навчання школярів.

Указаний метод має ше й високий ступінь залученості. Все це розвиває прагнення до знань, викликає інтерес до предмета. Спочатку інтерес почи­нається із зацікавлення, потім переростає в допитливість, а на вищому сту­пені розвитку— на звичку до систематичної розумової праці. Наявність у школярів постійного інтересу до навчання створює умови, за яких їхні внутрішні зусилля узгоджуються із зовнішніми діями вчителя, що забезпе­чує оптимальний рівень активності в процесі пізнавальної діяльності учнів з використанням мультимедіа-ресурсів.

Активні методи навчання у поєднанні з використанням мультимедіа-технологій дозволяють формувати знання, уміння й навички шляхом залу­чення учнів до активної навчальної діяльності. Учні вчаться планувати майбутню роботу, раціонально організовувати її виконання, здійснювати самоконтроль і працювати у певному темпі. При пасивному сприйнятті ін­формації школярі зберігають в пам'яті:

10 % того, що читають;

20 % того, що чують;

ЗО % того, що бачать;

50 % того, що бачать і чують.

Разом з тим, при активному сприйнятті інформації з використанням мультимедіа-ресурсів школярі утримують в пам'яті 80 % того, що говорили самі, і 90 % того, що робили самі.

Активні методи навчання не тільки покращують запам'ятовування ма­теріалу, але й сприяють його реалізації у повсякденному житті.

Використання активних методів навчання у поєднанні з використан­ням ресурсів і технологій мультимедіа сприяє досягненню такої розвивальної мети:

а) формування навичок продуктивного спілкування в умовах навчально­го процесу, тією чи іншою мірою наближених до реальних умов;

б) розвиток уміння аргументувати свою точку зору, формулювати й ви­словлювати свої думки;

в) розвиток уміння аналізувати ситуації, виділяти причини їх виникнен­ня, знаходити засоби і способи їх розв'язання;

г) виховання твердості, необхідної для захисту своїх позицій перед ін­шими;

д) удосконалення процесів уваги, пам'яті, мислення.

Метод проектів. Одним із способів самостійної роботи є навчання в співпраці. На зміну фронтальним роботам приходять індивідуальні, пар­ні, групові. Учні в групах розробляють план спільних дій, знаходять джере­ла інформації, способи досягнення мети, розподіляють ролі, висувають та обговорюють ідеї. Усі учні виявляються залученими до пізнавальної діяль­ності. Навчання у співпраці дозволяє опанувати елементи культури спілку­вання в колективі та елементи управління (уміння розподіляти обов'язки для виконання загального завдання, повністю усвідомлюючи відповідаль­ність за спільний результат і за успіхи партнера). Парна або групова робота з використанням мультимедіа-ресурсів виявляється набагато ефективні­шою за пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи.

Метод проектів поєднується з індивідуальною і груповою формою ор­ганізації самостійної діяльності учнів. Метод навчальних проектів є одним з методів творчого розвитку особистості.

Основні вимоги до використання методу проектів:

а) наявність важливого в дослідницькому, творчому плані завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для його вирі­шення;

б) практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних ре­зультатів;

в) самостійна (індивідуальна, парна) діяльність учня;

г) визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом;

д) структуризація змістової частини проекту;

е) використання дослідницьких методів;

ж) визначення проблеми, завдань дослідження;

з) висунення гіпотези щодо їх вирішення, обговорення методів дослі­дження;

і) аналіз отриманих даних;

к) оформлення кінцевих результатів;

л) підбиття підсумків, висновки, творчі звіти і т. ін.

Метод проектів завжди зорієнтований на вирішення якоїсь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з ін­шого, — інтеграцію знань, умінь з різних галузей науки, техніки, техноло­гії, творчих галузей. Робота за методом проекту передбачає не тільки наяв­ність та усвідомлення якоїсь проблеми, але й процес її розкриття.

Виконання проектного завдання сприяє:

· формуванню системи базових знань і навичок та подальшому їх попов­ненню й розвитку;

· виробленню стійкої мотивації й усвідомленню необхідності у здобутті нових знань, потрібних під час роботи над проектом;

· активізації пізнавальної діяльності учнів, особливо під час виконання ними проектно-комп'ютерних досліджень;

· розвитку творчих здібностей, що дозволяють реалізовувати проектне завдання відповідно до власного бачення;

· вихованню ініціативи в отриманні нових знань і самостійності у роз­ширенні сфер їх застосування;

· усвідомленню учнями себе творцями власних знань.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відріз­ка часу. У ході цієї діяльності доцільно використовувати мультимедіа-ресурси. Цей підхід органічно поєднується із груповим підходом до навчання.

Метод інформаційного ресурсу. Робота учнів,з книгою, підручником, довідковою, науково-популярною і навчальною літературою в дидактиці вважається одним із найважливіших методів навчання. Сьогодні до цих джерел можна повною мірою додати й мультимедіа-ресурси.

Головна перевага цього методу — можливість для учнів одноразово об­робляти навчальну інформацію в доступному для них темпі та у слушний час. Навчальна література і мультимедіа-засоби успішно виконують всі ди­дактичні функції: навчальну, розвиваючу, виховну, мотиваційну, контрольно-корекційну. Найбільшого поширення набули два види роботи з інфор­маційними ресурсами: на уроці, під керівництвом вчителя, і самостійна робота з метою закріплення й розаіирення знань.

Важливим чинником виступаєте, що сучасні гіпермедіа-технології, ре­алізовані в мережі Інтернет, дозволяють зв'язувати між собою розрізнену мультімедіа-інформацию, що знаходиться на різних серверах, здійснювати її структуризацію, створюючи тим самим цілісний інформаційний мульти-медіаресурс, обсяги якого в принципі не обмежені.

Таким чином, завдання вчителя, що використовує метод інформацій­ного ресурсу, — підібрати необхідні ресурси і зорієнтувати в них школярів.

Основні відмінності даного методу від стандартних методів програмо­вого навчання і методу роботи з літературою полягають ось у чому:

• мультимедіа-ресурси, що використовуються, знаходяться на різних серверах у мережі Інтернет;

• кількість мультимедіа-ресурсів і зв'язків між ними може бути практич­но необмеженою;

• система подачі інформації мультимедіа-ресурса за допомогою гіпертексту дозволяє учню знаходити власну траєкторію проходження навчаль­ного матеріалу, заглиблюватись і розширювати знання за власним ба­жанням і відповідно до своїх можливостей;

• гипермедіа-технології, що використовуються в мережі Інтернет, дозво­ляють у разі необхідності вбудовувати в навчальний матеріал ілюстра­ції, анімацію, відеоролики, озвучувати інформацію.

Основна мета використання методу інформаційного ресурсу — закріп­лення й розширення теоретичних знань шляхом орієнтації школяра у вели­чезній кількості найрізноманітнішої інформації, яка йому необхідна, і за­доволення його пізнавальних потреб.

Використання даного методу сприяє не тільки формуванню теоретич­них знаньучнів, але й служить пропедевтикою для подальшого використан­ня даного методу майбутніми вчителями у професійній діяльності.

Систематичне використання ПК на уроці призводить до певних на­слідків:

1. Підвищення рівня використання наочності на уроці.

2. Підвищення продуктивності уроку.

3. Встановлення міжпредметних зв'язків з інформатикою.

4. З'являється можливість організації проектної діяльності учнів зі ство­рення навчальних програм під керівництвом викладачів інформатики

та історії.

5. Викладач, що створює чи використовує інформаційні технології, виму­шений звертати увагу на логіку подачі навчального матеріалу, що пози­тивно позначається на рівні знань учнів.

6. Змінюються на краще взаємини з учнями, далекими від історії, особли­во з числа тих, що із захопленням ставляться до ПК. Вони починають бачити у викладачеві «рідну душу».

7. Учні змінюють ставлення до ПК як до захоплюючої іграшки і почина­ють сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Водночас при всіх позитивних аспектах треба зазначити, що на сьогод­ні методика використання комп'ютерних технологій у викладанні гумані­тарних дисциплін перебуває в стадії розробки. На наш погляд, існує реаль­на загроза перетворення викладання історії у формальне механічне відтворення фактів з використанням ефектного відеоряду. Часто величез­ний вибір ілюстративного матеріалу в Інтернеті і на компакт-дисках в ході підготовки до уроку призводить до не обгрунтованого збільшення його кількості не на користь іншим формам роботи. При цьому подібні уроки перетворюються в монолог учителя, втрачається зворотний зв'язок з уч­нями.

У даній ситуації важливо використовувати комп'ютерні технології не тільки як наочний посібник, так би мовити, «історію в малюнках», а для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причин-но-наслідкові зв'язки, закономірнорті подій і явищ громадського життя тощо. Нам здається, що в курсі вивчення гуманітарних предметів важливо зберегти проблемні уроки з елементами дискусії. Словом, усі прийоми, що напрацьовані в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якіс­но удосконалені й більш ефективно використані з метою підвищення пі­знавальної активності учнів на уроках історії, яка є однією з цілей вчителя на уроці. А одним із засобів цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп'ютерних технологій на уроці. Звичайно, далеко не всі учні та навчаль­ні заклади забезпечені сучасними комп'ютерами. Проте це не повинно зу­пиняти розробників мультимедійних засобів навчання, оскільки саме за­стосування мультимедійних технологій є одним із перспективних напрям­ків підвищення пізнавальної активності учнів. Необмежені можливості комп'ютера щодо надання інформації розв'язують проблему постійної змі­ни та оновлення змісту шкільної історичної освіти.

Основні поняття

Microsoft PowerPoint — програма, призначена для створення комп'ю­терних презентацій.

Url-адреса (розташування унікального ресурсу) — адреса для Інтернет-сайту, починається з httр://. Стандарт, який конкретизує місцерозташу-вання об'єкта в Інтернаті.

Гіпермедіа — об'єднання гіпертексту і мультимедіа. Інфор­маційний документ, що містить різні види даних (текст, графіку, звук) із вбудованими посиланнями, які можуть бути прив'язані до будь-яких елементів даного документа, де активними можуть бути різ.ні елементи документа.

Гіпертекст — набір текстів, що містять вузли переходу від од­ного тексту до іншого, що дозволяє обирати послідовність читання. Термін «гіпертекст» був уведений в обіг Тедом Нельсоном в 1965р. для опису документів (наприклад, що представляються комп'ютером), які виражають нелінійну структуру ідей, на противагу лінійній структурі традиційних книг, фільмів і промови. Електронна пошта — один з сервісів Інтернету, що дозволяє дуже швид­ко надсилати та отримувати електронні повідомлення.

Ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізич­ні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проб­леми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці.

Звукова інформація — інформація, що сприймається слуховим апара­том людини.

Зорова, або візуальна, інформація — інформація, що сприймається зо­ром людини.

Інтерактивний урок — урок з використанням інтерактивних методів навчання, побудованих на засадах постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу (учителів та у.чнів).

Інтернет — глобальна мережа, яка зв'язує комп'ютери за допомогою спеціального протоколу, включає різноманітні електронні послуги: електронна пошта, передача файлів, робота з гіпертекстовими доку­ментами тощо.

Інформаційний процес — це сукупність послідовних операцій з інфор­мацією з метою отримання результату.

Комп'ютерна анімація — процес створення зображення, що змінюється графічно чи повністю.

Мультимедіа — комп'ютерна технологія, яка забезпечує поєднання декількох видів зв'язаної між собою інформації (текст, звук, фото, малюнок, анімація, відео і ін.) в єдиний блок, а також носій такої інформації. Мультимедіа означає спектр інформаційних технологій, що використовують різні програмні і технічні засоби з метою найбільш ефективної дії на ко­ристувача, що став одночасно і читачем, і слухачем, і глядачем. Мультимедійний урок — урок з використанням мультимедійних засобів навчання, побудований на засадах інтерактивності. Педагогічний програмний засіб — програмна продукція, яка використо­вується у комп'ютеризованих системах освіти як засіб навчання чи ви­ховання учнів і студентів.

Портал — сайт, який пропонує велику кількість веб-послуг з певної те­ми або з багатьох тем.

Пошукова машина — дистанційно доступна програма, яка дозволяє здійснювати пошук інформації в Інтернеті за ключовими словами (за­головки документів, слова з тексту).

Пошуковий каталог — дистанційно доступна програма, яка дозволяє здійснювати пошук інформації в Інтернеті за ключовими словами. Ка­талог — каталог сайтів, зібраних та організованих людьми. Найзагальніший пошуковий каталог — Yahoo.

Сайт — 1) організація, де розміщено головний комп'ютер; 2) сукупність веб-сторінок, що присвячені одній темі та мають певну систему наві­гації.

Сенсорна, або тактильна, інформація — інформація, що сприймається сенсорною системою людини при роботі за допомогою спеціальних технічних засобів.

Сервер — спеціальний комп'ютер, що використовується для «обслуго­вування» системи або інших комп'ютерів.

Смайлики — комп'ютерні представлення виразів обличчя, які викорис­товуються в електронній пошті для передачі емоцій під час зв'язку в Інтернеті.

Тезаурус — структура лінійно зв'язаного представлення слів та їх значень, призначена для зіставлен­ня концептуальних визначень в контексті слова.

Телеконференція — мережевий форум, організований для ведення дис­кусії та обміну повідомленнями з певної тематики.

Дата добавления: 2015-05-22