Технічні засоби мультимедіа

Формальний підхід до визначення засобів мультимедіа, що використо­вуються в школі, свідчить про те, що ними можуть бути практично будь-які засоби, здатні привнести у навчання й інші види освітньої діяльності різно­манітну інформацію.

Найчастіше до засобів мультимедіа відносять комп'ютери та їх відповід­не периферійне устаткування.

У різні роки шкільна освіта користувалась різноманітними засобами, поява яких виводила на якісно новий рівень інформаційне забезпечення системи загальної середньої освіти, щоразу позитивно позначаючись на ефективності підготовки фахівців.

Технічні засоби дозволяють привнести в освітню діяльність можливість операцій з інформацією різних типів, таких, як звук, текст, фото і відеозоб-раження. Ці засоби у ряді випадків виявляються дуже складними технічно і технологічно й цілком можуть розглядатися як засоби мультимедіа.

Комп'ютер, що з'явився в освіті, є універсальним засобом обробки ін­формації. Універсальність комп'ютера полягає в тому, що, з одного боку, він один спроможний обробляти інформацію різних типів (мультимедіа-інформацію), а з іншого боку, один і той же комп'ютер здатний виконувати цілий спектр операцій з інформацією одного типу.

Незалежно від марки, моделі, часу створення і сфери застосування, всі персональні комп'ютери, що використовуються у школі, мають загальні фундаментальні особливості. І. Робота зодним користувачем, коли в кожний моментчасу з комп'ютером

працює тільки одна людина. При цьому не виключається одночасне

виконання декількох операцій з обробки інформації.

2. Можливість обробки, зберігання, надання й передачі інформації різних типів, в числі яких текст, числові дані, графічні зображення, звук та ін­ші (мультимедіа-інформація).

3. Спільна робота з різними апаратними мультимедіа пристроями, що іс­тотно розширюють можливості персонального комп'ютера з обробки, зберігання, надання й передачі різноманітної інформації.

4. Виконання операцій з обробки інформації під управлінням комп'ю­терних програм, що спеціально розробляються, націлених як на під­тримку роботи різних системних функцій комп'ютера, так і на вирі­шення прикладних задач для інформатизації діяльності людини.

Технології мультимедіа дозволяють осмислено й гармонійно інтегрува­ти багато видів інформації. Це дозволяє за допомогою комп'ютера надава­ти інформацію в різних формах, таких, як:

· зображення, включаючи відскановані фотографії, креслення, карти і слайди;

· звукозаписи голосу, звукові ефекти й музика;

· відео, складні відеоефекти;

· анімації та анімаційне імітування.

Сучасні комп'ютерні мультимедіа-засоби і мультимедіа-технології тіс­но пов'язані з комп'ютерними телекомунікаціями. Практично всі інфор­маційні ресурси, опубліковані в комп'ютерних мережах, є мультимедіа-ре-сурсами. І, навпаки, більшість ресурсів і технологій мультимедіа, що створюються на сьогодні, орієнтуються на роботу в телекомунікаційних

режимах.

Як правило, більшість педагогів та учнів, так або інакше знайомих з ком­п'ютерною технікою, до апаратних мультимедіа-засобів безпомилково від­носять акустичні системи (колонки), звукову карту (плату) комп'ютера, мікрофон, спеціальну комп'ютерну відеокамеру і, можливо, джойстик. Всі ці прилади, дійсно, є поширеними компонентами мультимедіа-апаратури, досить прості у використанні, мають зрозуміле призначення і не вимагають будь-якого детального опису.

Набагато більший інтерес викликають спеціалізовані мультимедіа-за­соби, основне призначення яких — підвищення ефективності навчання. До таких сучасних засобів, в першу чергу, необхідно віднести інтерактивні мультимедіа-дошки.

Програмно-апаратний комплект «Інтерактивна дошка» — це сучасний мультимедіа-засіб, який, маючи всі якості традиційної шкільної дошки, містить ширші можливості графічного коментування екранних зображень; дозволяє контролювати й проводити моніторинг роботи всіх учнів класу одночасно; природним чином (за рахунок збільшення потоку інформації, що подається) збільшити навчальне навантаження на учнів; забезпечити ергономічность навчання; створювати нові мотиваційні передумови до навчання; вести навчання, побудоване на діалозі; навчати за інтенсивними методиками з використанням кейс-методов.

Інтерактивна дошка дозволяє проектувати зображення з екрана моні­тора на проекційну дошку, а також управляти комп'ютером за допомогою спеціальних фломастерів, перебуваючи постійно біля дошки, як це було б за допомогою клавіатури або маніпулятора «миша».

Можна умовно виділити чотири властивості інтерактивної дошки, які й визначають всі прийоми її використання:

1) необмежена площа;

2) розширений набір інструментів для фіксації інформації та графічного коментування екранних зображень;

3) можливість збереження інформації, що фіксується, в електронному вигляді;

4) можливість збереження інформації в динамічній формі (у відеофайлі).

Учитель, проводячи урок, фіксує на дошці ключові моменти своєї роз­повіді так, як він це робив зазвичай. Це може бути приклад розв'язання задачі, коротке визначення будь-якого поняття, креслення, графік тощо Він переходить на новий екран (слайд) у випадку, якщо місце на дошці не вистачає. Кожен слайд може бути оформлений як логічно завершений мо­дуль. Протягом уроку можна повертатися до попередніх слайдів, роблячи додаткові позначки або будь-які. Кількість слайдів не обмежена.

Коли вчитель пише на дошці, він може обирати практично будь-який колір пера, а також обирати товщину пера, тобто кожен слайд на розсуд вчителя для більшої наочності може бути оформлений різними кольорами і в різному стилі. У своїй розповіді вчитель може використовувати статичні графічні зображення, заготовлені наперед або взяті з попередніх уроків. При цьому він може робити різні позначки, які зберігаються на використо­вуваному зображенні. Ці позначки можуть бути виконані пером або марке­ром, властивості яких (колір, товщина, форма, прозорість) можна варіюва­ти. Якщо вчитель використовує у своїй лекції відеофрагмент, тут у нього також існує можливість анотування відеозображення тими самими інстру­ментами, причому У двох режимах, не зупиняючи відеоряд або в режимі паузи. Можливість збереження інформації, що фіксується, в електронному вигляді дозволяє вчителеві використовувати її на наступному уроці при повторенні або надалі на уроках узагальнення знань. Таким чином, учитель безпосередньо на уроці готує навчально-методичний матеріал для подаль­ших занять.

Збережена інформація може бути передана учням в електронному або паперовому вигляді для самостійної роботи на уроці або вдома. Інформа­ція, збережена у формі відеоролику, може використовуватися на уроці як тренажер на етапі закріплення знань. Такий спосіб збереження навчально­го матеріалу можна застосовувати для створення демонстрацій прикладів розв'язання задач або виконання завдань (закінчити креслення, добудува­ти фігуру або графік і т. ін.).

Пошук Інтернет-ресурсів

В основу роботи мережі Інтернет покладено ідеї стандартизації вико­ристовуваних протоколів передачі інформації і можливість вільного під­ключення нових мереж.

Використання телекомунікаційних мереж у школі в поєднанні з вико­ристанням технологій і ресурсів мультимедіа відкриває нові можливості, основними з яких є:

розширення доступу до навчально-методичної мультимедіа-інформації; формування у школярів комунікативних навичок, культури спілкуван­ня, уміння шукати мультимедіа-інформацію;

· організація оперативної консультаційної допомоги;

· підвищення індивідуалізації навчання, розвиток бази для самостійного навчання;

· забезпечення проведення віртуальних занять (семінарів, лекцій) у ре­жимі реального часу;

· організація дистанційного навчання;

· організація спільних дослідницьких проектів; моделювання науково-дослідної діяльності;

· доступ до унікального обладнання, моделювання складних або небез­печних об'єктів, явищ або процесів тощо; формування мережевого співтовариства вчителів;

· формування в учнів критичного мислення, навичок пошуку і відбору достовірної і необхідної мультимедіа-інформації.

Під телекомунікаційними мультимедіа-засобами, що використовують­ся у загальній середній освіті, слід розуміти будь-які засоби та інструменти, що стосуються передачі мультимедіа-інформації. До телекомунікаційних засобів, що застосовуються у сфері освіти, крім комп'ютерів і програмного забезпечення, відноситимуться телефон, телевізор і багато інших телеко­мунікаційних пристроїв. Але телекомунікаційні комп'ютерні мережі пов­ноцінно замінюють решту всіх телекомунікаційних засобів, володіючи ці­лим спектром додаткових можливостей. У зв'язку з цим виправданим є віднесення до телекомунікаційних засобів лише комп'ютерних засобів передачі мультимедіа-інформації.

Завдяки використанню телекомунікаційних засобів в освіті застосовують­ся телекомунікаційні сервіси, такі, як електронна пошта, телеконференції, віддалений доступ до інформаційних ресурсів та інші. Всі вони також дозволя­ють працювати з мультимедіа-інформацією і є потужним інструментом, що розширює сферу використання мультимедіа у навчанні школярів.

Основним джерелом мультимедіа-ресурсів для більшості вчителів і школярів стає всесвітня комп'ютерна мережа Інтернет. Ця мережа надає доступ як до освітніх, так і до багатьох інших ресурсів, що містять у собі інформацію будь-яких типів. На сьогодні мультимедіа і гіпермедіа-техно-логії стають невіддільними від телекомунікаційних технологій, а всесвітні мережі перетворюються на велике й добре структуроване сховище мульти­медіа-інформації. Сучасна мережа Інтернет, справді, здатна запропонувати школярам цілий масив мультимедіа-інформації різного профілю. Тут мож­на ознайомитися з новинами, цікаво провести час, дістати доступ до різно­манітної довідкової, енциклопедичної та навчальної інформації. Інтернет можна ефективно використовувати для вирішення найрізноманітніших за­вдань у школі і вдома.

Найбільша проблема, що виникає при роботі з Інтернет, — швидко знайти потрібну мультімедіа-інформаиію і розібратися в ній, оцінити ін­формаційну цінність того або іншого ресурсу для своїх цілей.

Шлях до величезного інформаційного багажу людства, що зберігаєть­ся в бібліотеках, фонотеках, фільмотеках, лежить через картки каталогів.

В Інтернеті існують аналогічні механізми для пошуку необхідної інформа­ції. Йдеться про пошукові сервери. Із змістової точки зору про них можна говорити як про спеціальну службу мережі Інтернет.

Пошукові сервери досить численні й різноманітні. Прийнято розрізня­ти пошукові індекси й каталоги. Сервери-індекси регулярно прочитують зміст більшості веб-сторінок мережі Інтернет («індексують») і розміщують їх повністю або частково в загальній базі даних. Користувачі пошукового серверу мають можливість здійснювати повнотекстовий пошук за цією ба­зою даних, використовуючи ключові слова, що стосуються теми, яка їх ці­кавить. Видача результатів пошуку зазвичай складається з уривків реко­мендованих увазі користувача сторінок та їхньої адреси (УКЬ), оформлених у вигляді гіперпосилань. Працювати з пошуковими серверами цього типу зручно, коли добре уявляєш, що саме хочеш знайти.

Каталоги розвинулися зі списків цікавих посилань, закладок. По суті, вони є багаторівневою смисловою класифікацією по­силань, побудованою за принципом «від загального до часткового». Іноді посилання супроводжуються коротким описом мультимедіа-ресурсу. Як правило, можна здійснювати пошук за назвами рубрик (категоріях) і через описи ресурсів за ключовими словами. Каталогами користуються тоді, ко­ли не зовсім чітко знають, що саме шукають. Переходячи від найбільш за­гальних категорій до часткових, можна визначити, з яким саме мульти-медіа-ресурсом мережі Інтернет слід ознайомитися. Пошукові каталоги доречно порівнювати з тематичними бібліотечними каталогами, словника-ми-тезаурусами або біологічними класифікаціями тварин і рослин. Веден­ня пошукових каталогів частково автоматизоване, але до сьогодні класифі­кація ресурсів здійснюється головним чином вручну.

Пошукові каталоги бувають загального призначення та спеціалізовані. Пошукові каталоги загального призначення включають мультимедіа-ре-сурси різноманітного профілю. Спеціалізовані каталоги об'єднують тільки мультимедіа-ресурси, присвячені певній тематиці.

У світі існує величезна кількість опублікованих у мережі Інтернет муль-тимедіа-засобів різного призначення. Без спеціальних засобів зорієнтува­тися в цьому гігантському обсязі інформації просто неможливо. Вирішують цю проблему пошукові сервери, які зберігають мільйони посилань з різних тем і проводять пошук потрібних документів за запитом користувачів.

Для того, щоб полегшити пошук мультимедіа-ресурсів були створені каталоги Web-серверів і пошукові машини. У більшості випадків каталог являє собою тематичну підборку посилань на Web -ресурси (медицина, політика, програмування і т. ін.). Пошукові ж машини дозволяють потра­пити на сторінку, текст якої містить заданий набір слів. Кожна пошукова машина володіє своїми специфічними можливостями, перевагами та не­доліками. Якщо мультимедіа-ресурс, який шукає учень, розташований в російськомовній частині мережі Інтернет, доцільно скористатися російськими пошуковими серверами. Вони краще працюють з російськомовни­ми пошуковими запитами і забезпечені інтерфейсом російською мовою.

Відбір мультимедіа-інформації повинен проводитися згідно із принципом фільтрації не тільки високоефективної, коректної і достовірної інформації. За допомогою мультимедійних засобів навчання учень отримує уявлення про весь спектр інформаційних ресурсів. Відібрані мультимедіа-ресурси повинні наоч­но демонструвати, що на популярних серверах відомих видавців може розміщу­ватися велика кількість неточної, недостовірної та некоректної мультимедійної інформації.

Одним з істотних моментів у відборі змісту й побудові мультимедійних ресурсів є включення в них засобів знайомства учнів з основними формами мультимедійного інтерактивного спілкування в реальних телекомунікаційних середовищах, до яких, в першу чергу, відносяться телеконференції, чати та електронна пошта. Не слід забувати, що втелеконференціїспілкування ведеть­ся стосовно певної теми, тоді як чат здебільшого своєї теми може не мати. Про­те існують тематичні чати, в яких учасники зазадалегідь оповіщаються про тему і дату проведення чату, а для спілкування запрошуються зацікавлені люди.

У процесі вивчення мультимедіа і методів пошуку мультимедіа-інфор­мації учням можна запропонувати емпірично перевірені практичні прийо­ми та рекомендації пошуку з використанням мультимедіа-засобів, які до­помагають структурувати час, увагу (тема, написана на папері) і т. ін.

Ось деякі з рекомендацій, пропоновані учням:

1. Перш ніж почати пошук, треба визначити, з якої теми необхідно шукати інформацію, записати її на аркуш паперу і покласти перед собою. Це допоможе «не збитися з курсу».

2. Необхідно продумати, скільки часу буде потрібно для одного сеансу спілкування з мультимедіа-ресурсом, і спробувати утриматися в рамках певного часу.

3. Для того, щоб знайти необхідну інформацію в різних мультимедиа-ресурсах на різних сайтах, треба підібрати ключові слова або поєднання слів з теми, яка розшукується. З цією метою бажано:

· скласти список використовуваних пошукових систем і каталогів;

· скласти орієнтовний список мультимедіа-ресурсів з певної теми;

· підібрати інформацію з даної теми;

· запропонувати теми і назви телепередач, статей, відер- або аудіопродукції, які можуть доповнити знайдений матеріал.

4. У процесі роботи обов'язково зустрічатимуться цікаві посилання, які не стосуються справи. Треба намагатися ігнорувати їх або ж додавати до списку «закладок», передбачених програмою перегляду. Наступного разу до них можна буде повернутися.

5.Краще за все вивчити, чим цікавий мультимедіа-документ взагалі, потім перейти по найближчих до заданої теми посилань.

Для школярів дуже важливі навички оцінювання мультимедіа-інфор-мації з огляду на її організацію, а також уміння працювати з інформацією за допомогою різних прийомів. Уданому випадку роль педагогів полягає не тільки в тому, щоб орієнтувати школярів і захистити їх від негативного впливу некоректної і недостовірної мультимедіа-інформації, але й прище­пити необхідні вміння, володіючи якими, учні змогли б надалі здійснювати індивідуальний інформаційний пошук.

Окрема увага повинна бути приділена випадкам, коли учні займаються пошуком і збиранням інформації для своїх мультимедійних проектів.

Коли необхідно зібрати інформацію для проекту, доповіді або презен­тації, їм слід, перш за все, зосередитися на таких ключових етапах:

• чітке формулювання критеріїв пошуку;

• пошук мультимедіа-інформації й оцінка його результатів;

• впровадження знайденої інформації в контекст тематики, що ви­вчається.

Така етапна стратегія відбору мультимедіа-інформації розвиває в учнів аналітичне і творче мислення і може бути застосована: як аргументація в дискусіях школярів; при обміні навчальними матеріалами; при взаємодії з учителем; при застосуванні стратегій пошуку мультимедіа-інформації;

• для освоєння гіпертекстової навігації; при сприйнятті текстів на слух;

• для засвоєння інформації шляхом її дискретизації;

• для відновлення неповної мультимедіа-інформації;

• для швидкого перегляду й оцінки знайдених мультимедиа-ресурсів; при роботі в групах.

Наведені вище методи можуть скласти основу методології навчання школярів грамотного й коректного використання мультимедіа-ресурсів у подальшій діяльності, позитивно позначитися на вміннях школярів зна­ходити й розробляти мультимедіа-ресурси.

Одним із найпопулярніших і перспективніших сервісів мережевих техно­логій, пов'язаних з мультимедіа, є WWW-технологія — система гіпермедіа-ре-сурсів, особливістю яких, окрім привабливого зовнішнього вигляду, є мож­ливість організації перехресних посилань одне на одне. Використовуючи спеціальну програму перегляду документів \У\У\У(браузер), користувач мережі може швидко переміщатися посиланнями від одного документа до іншого, подорожуючи простором всесвітньої «павутини».

Найбільш поширеною комунікаційною технологією і відповідним сер­вісом у комп'ютерних мережах стала технологія пересилки й обробки ін­формаційних повідомлень, що забезпечує оперативний зв'язок між людь­ми. Електронна пошта (Е-mаіІ) — це система для зберігання й пересилки повідомлень між людьми, що мають доступ до комп'ютерної мережі. За до­помогою електронної пошти комп'ютерними мережами можна передавати будь-яку мультімедіа-інформацию (текстові документи, зображення, циф­рові дані, звукозаписи і т. ін.).

Електронна пошта (Е-mаіІ) реалізує:

· редагування документів перед передачею,

· зберігання документів і повідомлень,

· пересилку кореспонденції,

· перевірку й виправлення помилок, що виникають при передачі,

· видачу підтвердження про отримання кореспонденції адресатом,

· отримання та зберігання мультимедіа-інформації,

· перегляд отриманої кореспонденції.

Щоб використовувати електронну пошту, достатньо освоїти декілька ко­манд поштового клієнта для відправки, прийому й обробки інформації. За­значимо, що при комунікації за допомогою електронної пошти виникає більше психолого-педагогічних проблем, ніж технічних. Справа в тому, що під час безпосереднього людського спілкування інформація передається не тільки за допомогою мови, тут включаються інші форми комунікації: міміка, жести і т. ін. Проте перехід до письмової мови виховує такі позитивні риси, якточність і стислість вираження думки, акуратність і т. ін. Електронна пош­та може використовуватися вчителями для консультації, відправлення конт­рольних робіт школярів і професійного спілкування з колегами. Доцільно також використовувати її для проведення електронних занять в асинхронно­му режимі, коли той, хто навчається, заздалегідь пересилає в електронному вигляді мультимедіа-матеріал, витяги з рекомендованої літератури і т. ін., а потім по електронній пошті проводяться консультації.

Основними можливостями використання електронної пошти в на­вчальному процесі школи є:

· розсилка навчально-методичних матеріалів школярам;

· організація консультацій;

· взаємонавчання під час обміну інформацією між школярами;

· проведення дистанційних уроків у режимі оff-line;

· спілкування вчителів та адміністрації шкіл з батьками школярів.

Особливість і зручність електронної пошти полягає у можливості роз­силати одне й те саме повідомлення одразу великій кількості адресатів. Подібний принцип розсилки використовується службою Інтернет під на­звою «списки розсилки». Даний сервіс працює в режимі передплати. Перед­плативши на список розсилки, педагог або школяр з певною періодичніс­тю отримуватиме на свою поштову скриньку добірку електронних повідомлень з обраної теми. Списки розсилки виконують у мережі Інтер­нет функції періодичних видань.

Основними дидактичними можливостями використання списків роз-силки є автоматична розсилка навчально-методичних матеріалів та органі­зація віртуальних класів.

Іншим популярним сервісом, що надається сучасними телекомуніка­ційними мережами і реалізує обмін між людьми, об'єднаними спільними інтересами, є телеконференції.

Телеконференція є мережевим форумом, організованим для ведення дискусії та обміну повідомленнями з певної тематики.

Телеконференції дозволяють публікувати повідомлення за інтересами на спеціальних комп'ютерах в мережі. Повідомлення можна читати, під­ключившись до комп'ютера і вибравши тему для дискусії. Далі, за бажан­ням, можна відповісти авторові статті або відправити власне повідомлення. Таким чином, організовується мережева дискусія, але слід брати до уваги, що повідомлення зберігаються протягом незначного часу. Наявність апа­ратних мультимедіа-засобів, зокрема аудіо- і відеообладнання (мікрофон, цифрова відеокамера і ін.), підключеного до комп'ютера, дозволяє органі­зувати комп'ютерні аудіо- і відеоконференції, які набули поширення в сис­темі загальної середньої освіти.

На відміну від списків розсилки, заснованих на застосуванні електрон­ної пошти, деякі телеконференції і групи новин працюють у режимі реаль­ного часу. Різниця полягає в тому, що у випадку зі списком розсилки обмін інформації здійснюється в режимі оГГ-Ііпе шляхом автоматичної розсилки електронних листів. Сервер новин публікує всі повідомлення на загальній дошці негайно і зберігає їх протягом певного часу. Таким чином, телекон­ференції дозволяють організувати дискусію в різних режимах.

Однією з форм проведення електронних занять з використанням теле­комунікаційних мультимедіа-технологій є заняття за класичним сценарієм «питання—відповідь». Учитель наперед повідомляє школярам про тему і питання семінару, потім призначає час проведення заняття. Під час семіна­ру викладач ставить питання у письмовій формі будь-якому учневі, який повинен відповісти на нього. Потім можна організувати Обговорення від­повіді або самому висловити зауваження.

З розвитком технічних засобів комп'ютерних мереж збільшується швидкість передачі даних. Це дозволяє користувачам, підключеним до ме­режі, не тільки обмінюватися текстовими повідомленнями, але й передава­ти на значну відстань мультимедіа-ресурси — звук і відеозображення. Слід зазначити, що для реалізації звукового зв'язку необхідні відповідні апаратні мультимедіа-засоби: звукова карта, мікрофон й акустичні системи.

Основними напрямами використання NetMeeting у навчальному про­цесі середньої школи є:

1) організація віртуальних уроків і консультацій у реальному режимі, включаючи голосове спілкування і передачу відеозображень вчителів і школярів;

2) обмін інформацією в текстовому, графічному і звуковому режимах;

3) організація спільної роботи з інформацією в режимі оп-ііпе;

4) пересилка навчально-методичної інформації у вигляді файлів у реаль­ному режимі часу;

5) інтерактивне спілкування вчителів та адміністрації з батьками школярів, в перспективі — телекомунікаційні оперативні батьківські збори.

Однією з найважливіших мережевих мультимедіа-технологій є розпо­ділена обробка даних. У цьому випадку персональні комп'ютери вико­ристовуються на місцях виникнення й застосування інформації. Якщо во­ни сполучені каналами зв'язку, то це дає можливість розподілити їх мультимедіа-ресурси по окремих функціональних сферах діяльності і змі­нити технологію обробки даних у напрямку децентралізації.

Значення презентацій у навчальному процесі та рекомендації щодо її створення

У результаті роботи з П ПЗ різного типу можна сформулювати такі при­нципи вибору програмного продукту для використання на уроці.

1. Програма повинна бути зрозуміла з першого знайомства як викладачам, так і учням. Керування програмою має бути максимально простою.

2. Викладач повинен мати можливість компонувати матеріал на власний розсуд і при підготовці до уроку займатися творчістю,-а не запа­м'ятовуванням того, у якому порядку буде виводитися інформація.

3. Програма має дозволяти використання інформації в будь-якій формі представлення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео- та аудіофрагменти і т. ін.)

У підсумку, як показала практика, цим вимогам відповідає не готовий продукт, а програма створення презентацій.

Трирічний досвід роботи автора в даному напрямку засвідчив, що на підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів тих же мультимедійнії енциклопедій необхідно 2—2,5 години. В ідеалі для введення в ПК графік: необхідно мати сканер, принаймні, можна скористатися набором малюн ків з колекцій СіірАгІ, широко представлених на численних компакт-дис ках. У разі потреби викладач може замінити текст, малюнок, діаграму чг просто знищити непотрібні слайди. Ці можливості Ро\уег Роіпі дозволянні максимально застосовувати будь-яку наявну презентацію для проведення конкретного уроку в конкретному класі.

Створення слайду, його оформлення та інформаційне наповнення лег­ко здійснюються завдяки добре продуманій системі роботи в Power Point.

До переваг Microsoft Power Point як інструментального середовища мож­на віднести:

а) доступність;

б) легкість в освоєнні і простоту створення мультимедіа-презентації (при досить широкому наборі наявних можливостей, зокрема, для реалізації «оформлювальних» анімаційних ефектів, особливо в Power Point ХР);

в) можливість перенесення даних з інших додатків Microsoft Office, що дозволяє розширити для непрофесійного користувача можливості під­готовки змістовного наповнення, а також включати до створюваних презентацій матеріали, раніше підготовлені засобами Word і Excel.

При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати загальнодидактичні принципи створення навчальних курсів, вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття ін­формації з екрана, ергономічні вимоги й максимально використовувати можливості, які надають нам програмні засоби телекомунікаційної мережі і сучасних інформаційних технологій. Інформаційні технології є лише за­собом реалізації дидактичних завдань.

Ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості дидак­тичних матеріалів і майстерності педагогів. Тому педагогічна, змістова ор­ганізація мультимедійних презентацій (як на етапі проектування презента­ції, так і в процесі його використання) є пріоритетною.

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі вимоги:

· Мотивація. Мотивація — необхідна складова навчання, яка повинна підтримуватися упродовж всього процесу уроку. Велике значення має чітко визначена мета, яка ставиться перед школярами.

· Постановка навчальної мети. Учень від самого Початку роботи за комп'ютером повинен знати, що від нього вимагається. Завдання на­вчання повинні бути чітко й ясно сформульовані в ході уроку.

· Створення передумов до сприйнятая навчального матеріалу. Для створен­ня передумов до сприйняття матеріалу на уроці можуть бути корисні допоміжні матеріали.

· Подача матеріалу. Стратегія подачі матеріалу залежить від поставлених цілей. Важливою проблемою є оформлення слайдів, що виводяться на екран дисплея.

· Оцінка. У ході роботи з комп'ютером школярі повинні знати, як вони справляються з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є органі­зація комунікацій «школяр — вчитель — школяр». З цією метою варто організовувати роботу школярів у проектах, застосовувати «навчання у співпраці», а також дискусії.

Не слід забувати корисні рекомендації, надані Ф. Дистервегом у «Ке­рівництві до освіти німецьких вчителів». Наведемо деякі з них:

а) розподіляй кожен матеріал на етапи і невеликі завершені частини;

б) виділяй на кожному етапі окремі частини матеріалу, що вивчатиметься надалі і, не допускаючи істотних пауз, наводь з нього окремі дані, щоб викликати допитливість учня, не задовольняючи її, проте, повною мірою;

в) розподіляй і розташовуй матеріал так, щоб на наступному етапі, де тіль­ки можливо, при вивченні нового знову повторювалося попереднє. При створенні мультимедійної презентації потрібно враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні прин­ципи використання комп'ютерних мультимедійних презентацій.

Необхідно, щоб матеріал вас захоплював. Використання відомих авто­ритетних джерел, застосування різноманітної графіки, анімації має сприя­ти підвищенню допитливості.

Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів і збудити інтерес до навчання. Проте не слід захоплюватися і зловживати зовнішньою стороною презентації, пов'язаною зі спецефектами. Необхідно знайти та­кий баланс між матеріалом, що подається, та ефектами, що його супрово­джують, щоб ваші учні буквально «сиділи на краєчку стільця». Якщо ви є викладачем, то, природно, хочете, щоб ваші школярі не просто слухали вас, але й розуміли, а також могли ефективно застосовувати отримані знан­ня на практиці. Мультимедійні навчальні презентації — один зі способів реа­лізації такого підходу. Навчальні презентації призначені допомогти викла­дачеві та учневі й дозволяють зручно і наочно представити матеріал.

Дата добавления: 2015-05-22