Проведення тематичного оцінювання за допомогою тестів 1 страница

Усі запитання або завдання, що пропонує вчитель учням, можна розді­лити на дві групи: на закриті й відкриті запитання. Це загальноприйнята дидактична класифікація в країнах, де історія вивчається як окремий пред­мет. Для закритих запитань характерно те, що учні вибирають відповіді з поданих варіантів і не можуть формулювати власну думку. Іншими слова­ми, це завдання у вигляді тестів репродуктивного характеру. Під час від­повіді на відкриті запитання учні формулюють власну думку, що відіграє дуже важливу роль при оцінюванні. Це проблемні запитання, завдання творчого характеру.

Закриті запитання

Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Швидке оцінювання	1. Власна розробка запитань і варіан­тів відповідей вимагає багато часу
2. Охоплює великий обсяг навчального матеріалу	2. Ризик угадування учнями правиль­них відповідей
3. Об'єктивність оцінювання	3. Учні не можуть повністю продемон­струвати своє знання змісту теми

Відкриті запитання

Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Аргументація учнем своєї відповіді	1. Учитель може мати суб'єктивну оцінку щодо відповіді учня
2. За допомогою запитань перевіряється рівень сформованості умінь і навичок, наприклад, причинно-наслідкові зв'яз­ки, особисте ставлення тощо	2. Перевірка забирає багато часу
3. Учні можуть продемонструвати знання змісту теми	3. Запитання охоплюють значну части­ну обсягу теми, що вивчається
4. Нескладна процедура розробки запи­тань

На відміну від цих двох типів запитань, що використовуються вчителя­ми, існує сфера, до якої вчителі історії не звертаються. Йдеться про роботу із джерелами інформації під час тематичного оцінювання. Починаючи з 6 класу, учень повинен розвивати навички і вміння працювати із різними джерелами інформації: «працювати з текстом підручника, його ілюстрація­ми та документами,...давати на основі підручника і документів характерис­тику історичним діячам...» (6 клас), «...аналізувати писемні джерела» (7 клас), «...аналізувати невеликі за обсягом історичні джерела, виявляючи упереджену інформацію» (8 клас), «зіставляти інформацію з різних джерел» (9 клас), «...використовувати різні джерела знань: документи, науково-по­пулярну літературу, періодичну пресу; зіставляти й критично аналізувати

інформацію з різних джерел знань» (10 клас), «працювати з усіма доступни­ми джерелами знань, самостійно добувати історичну інформацію» (11 клас). Вимоги програм з історії щодо роботи з джерелами інформації з кожним роком перебування учня в школі відчутно зростають. Але це, на жаль, не завжди враховується завданнями тематичного оцінювання. Тому завдання типу: «Відберіть важливу інформацію із джерела», «Підсумуйте інформа­цію, подану у джерелі», «Оцініть інформацію щодо достовірності та упе­редженості» — також майже не зустрічаються в роботі вчителів. Це обумов­лено рядом факторів, найважливішим з яких є фактор часу для підготовки таких завдань учителем. Адже, з одного боку, такі завдання повинні нести елемент новизни, а тому джерела підручника не підходять і, значить, їх не­обхідно шукати в інших джерелах інформації. З іншого, відповідні джерела інформації повинні відповідати вимогам програми за змістом і результа­тивністю роботи учнів із цією інформацією. А це ще складніше завдання, ніж пошук необхідної інформації. Запитання, що формують власне став­лення учнів до основних проблем теми, в тестах взагалі відсутні. Багато вчителів вважають не вартими уваги під час тематичного оцінювання подіб­ні запитання.

Більшість учителів користуються збірниками для тематичного оціню­вання. Не завжди вони виправдовують сподівання вчителів, наприклад, через невідповідність програмам тощо. Тому в даному посібнику ми наво­димо деякі рекомендації щодо створення завдань і запитань для тематич­ного оцінювання, виходячи із досвіду роботи вчителів історії.

Закриті запитання з варіантами відповідей

1. Запитання має формулюватися завершеним реченням.

2. Варіанти відповідей не повинні збігатися.

3. Варіанти відповідей повинні бути конкретними і недвозначними.

4. Правильний варіант відповіді повинен бути лише один.

5. У варіантах відповідей не повинно бути підказок.

6. Варіанти відповідей не повинні бути радикальними (уникати таких слів, як «завжди», «ніколи», «ніхто»).

7. Зв'язок між запитанням і варіантами відповідей має бути очевидним.

8. Для відповіді на запитання повинно бути не менше 4 варіантів відпові­дей у тестах вищого порядку.

Закриті тестові завдання можуть бути побудовані за будь-якими прин­ципами. Наведемо приклади деяких із них.

1. Принцип простого вибору (так-ні, правильно — неправильно, назва од­ного компонента з двох пропонованих тощо).

2. Принцип класифікації. Передбачає, що відповіді будуть надані за однією ознакою. У цьому випадку вчитель може перевірити знання учнів щодо певних факторів (економічних, соціальних, політичних) або фактів од­нієї історичної події тощо.

Приклад. Зміни у становищі селян після реформи 1861 р.: І) Повне зрівняння селян у правах з іншими станами.

2) Отримання особистої свободи.

3) Тимчасовозобов'язаний стан до укладання викупної угоди.

4) Отримали право приватної власності на землю.

3. Принцип доповнення одного слова у відповіді іншим. Із кожним варіантом відповіді кількість слів збільшується. Приклад. Країни, що брали участь у Кримській війні.

1) Росія.

2) Росія, Турція.

3) Росія, Турція, Англія.

4) Росія, Турція, Англія, Франція.

5) Росія, Турція, Англія, Франція, Іспанія.

4. Принцип поєднання. Учневі пропонуються завдання, де наведені варіанти відповідей, у яких правильна відповідь може поєднувати всі ознаки. І, навпаки, неправильна відповідь може поєднувати всі ознаки, що вка­зані уданому тесті, а правильною виявиться відповідь з однією ознакою. Приклад. У 1939 р. відбулися такі події:

1) підписання пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною.

2) початок Другої світової війни.

3) входження Західної України до складу СРСР.

4) усе вищевказане.

При створенні тесту треба спочатку сформулювати для себе, що ми прагнемо перевірити й визначити це як правильну відповідь. Після цього сформулювати запитання або завдання, а вже потім неправильні варіанти відповідей. Дуже важливо не припуститися помилок у формулюванні ос­новної частини та варіантів. Перевірка достовірності є найважливішим підготовчим етапом, який слід здійснити, використовуючи декілька дже­рел інформації.

При створенні закритих запитань, що відповідають початковому рівню навчальних досягнень учнів на рівні вибору із двох варіантів відповідей («так» або «ні», «правильно» або «неправильно»), слід враховувати ось що. Зазвичай автори тестів схильні формулювати запитання, на які відповідь буде «так» або «правильно». Тому переконання в тому, що збережено ба­ланс правдивих і неправдивих тверджень допоможе уникати простого уга­дування учнями. Для того, щоб ймовірність відгадати правильну відповідь була меншою за 50 %, слід створити декілька таких закритих запитань, що перевірятимуть знання теми на репродуктивному рівні. Виправдала себе практика додаткового запитання, коли учня просять пояснити або аргу­ментувати свою відповідь. Пояснення не повинне бути довгим, двох-трьох речень буде достатньо.

До закритих запитань також належать завдання поставити події у хро­нологічній послідовності і завдання на встановлення відповідності. Кіль­кість зіставлень може бути різною. Наприклад, країна — подія, країна — подія — дата, країна — подія — дата — історичний діяч тощо.

При створенні закритих запитань слід уникати суб'єктивних оцінок. Це дуже важливо для формування загальнолюдських цінностей, розвитку історичного мислення.

Прийомом виховання толерантності на уроках історії можуть послужити альтернативні тестові завдання, їхнім завданням є вироблення власного став­лення учнів до тієї чи іншої події. Наведемо деякі приклади з теми «Французь­ка революція кінця XVIII ст.», які вже наводились у методичній літературі (М. Шимановський. Толерантність у викладанні історії в школі // Шлях осві­ти.-1997.-№ 3).

1. Влітку 1793р. жирондистка Шарлотта Корде вбила одного з лідерів

якобінців Жана Поля Марата. З яким із тверджень ви згодні:

а) контрреволюціонерка-монархістка Шарлотта Корде — ворог народу Франції — вбила справжнього патріота, друга народу — Марата;

б) справжня патріотка Шарлотта Корде вбила диктатора, ворога фран­цузького народу, який знищив демократичні вибори?

2. 2 червня 1793р. національні гвардійці під командуванням якобінця Анріо оточили будинок Конвенту, навели на нього гармати і вигнали звідти жирондистів. Ваше ставлення до цієї події:

а) якобінці вчинили правильно, оскільки жирондисти заважали їм прий­мати необхідні для народу Франції закони;

б) якобінці вчинили злочин, оскільки жирондисти були законно обрани­ми депутатами, які виражали волю своїх виборців.

3. З якими із поданих нижче тверджень ви згодні:

а) диктатура — система насильницьких дій, за допомогою яких справжні патріоти розправляються із ворогами народу і ведуть державу до про­цвітання;

б) диктатура — система насильницьких дій, які порушують основні де­мократичні права людини?

Як бачимо, альтернативні тести орієнтують на засвоєння різних со­ціально-рольових позицій і в кінцевому результаті сприяють формуванню толерантності. Історична подія отримує різні оцінки через існування різ­них ідеологій, й оцінити її можна, аналізуючи різні соціальні позиції, коли сутність подій розкривається в їх цілковитій повноті.

Розвиток історичного мислення учнів передбачає розгляд і загальне розуміння історичного процесу в його розмаїтті й суперечливості. Про­цес накопичення різноманітних поглядів на ту чи іншу подію становить суть історичного пізнання, сприяє критичному осмисленню минулого.

Найважливішою цінністю стає толерантність, тобто терпимість до інших точок зору, що є умовою розбудови демократичного суспільства. Будь-яка точка зору, яка сприяє набуттю історичного досвіду, має право на існу­вання. Учитель історії повинен надати учневі можливість ознайомитися з усіма історичними інтерпретаціями.

При роботі з додатковими джерелами інформації під час тематичного оцінювання перевіряється здатність учнів застосовувати історичні знання і набуті вміння. Формування такого уміння є однією з головних цілей на­вчання історії в школі. У цьому контексті дуже важливим є використання додаткових джерел інформації, які раніше не використовувалися на уроках під час вивчення теми.

Основні характеристики, які нас цікавлять:

1. Хто автор документа? Хто, крім автора, брав участь у підготовці доку­мента? Що ви знаєте про цих людей? Що додатково ви змогли дізнати­ся про авторів із документа, що вивчається?

2. Коли було написано або створено документ? Як це можна зрозуміти з його змісту? Яке значення має час написання документа?

3. Де відбулися події, про які говориться в документі? Як це можна зро­зуміти з його змісту?

4. Які факти наведені в документі? Які висновки можна з них отримати?

5. Чому було створено документ? Який привід для його створення? При­чини, через які сталися описані в документі події?

6. Як документ, що вивчається, допоміг вам дізнатися більше про історич­ні події, яких він'стосується?

Можна запропонувати учням ставити ряд запитань до джерела. Це до­поможе їм сформулювати судження щодо корисності та достовірності ін­формації:

• Хто? Хто зробив чи написав це? Яку посаду він обіймає (соціальний статус)?

• Що? Про що воно нам розповідає? Про що воно нам не розповідає?

• Коли? Коли це було написано? Який історичний контекст? Які особ­ливості того періоду або ідеї могли вплинути на автора?

• Де?Це ці події мали місце або чого вони стосуються?

• Чому?Чому це було зроблено чи написано? Чи існувала якась конкрет­на причина? Чи можна розкрити цю причину шляхом:

• визначення, на яку аудиторію була розрахована робота;

• аналізу мови та стилю, які були використані у роботі;

• читання між рядків?

• Як?Яким чином воно було побудоване чи зведене разом? Як його мож­на порівняти з іншими доступними джерелами?

— Воно виглядає збалансованим чи перебільшеним, тенденційним чи пе­рекрученим?

— Воно виглядає точним чи існують реальні пропуски?

— Ці пропуски можна пояснити чи їх пропущено свідомо?

Як джерела можуть бути використані уривки тексту, цитати з виступів, малюнки, фотографії, схеми, графіки, діаграми, таблиці тощо. Відбір та створення таких матеріалів — надзвичайно складна робота, яка вимагає ба­гато часу. Але вона найкраще сприяє усвідомленню історичного змісту те­ми, дозволяє пересвідчитися, як учні використовують одержані знання й уміння у новій навчальній ситуації, перевірити навчальні досягнення уч­нів на достатньому і високому рівнях.

При підготовці відкритих запитань, які спрямовані на формування творчих здібностей у школярів, слід враховувати деякі особливості такого виду завдань.

Завдання та запитання для тематичного оцінювання не повинні бути занадто великими за обсягом, щоб учні могли їх зрозуміти однозначно. Та­кож дуже важливим чинником є якість і відповідність запитань рівню роз­витку та віку учнів. Завдання не повинні здаватися учню дуже простими або надто складними, а також мають бути конкретними. Небажано використовувати заперечення у формулюванні запитання, наприклад, «не є од­нією з основних причин» тощо.

	Правильно (бажано)	Неправильно (небажано)
Уникайте «мо­дальності», спрощуйте	1. Поясніть... 2. 3 якої причини... 3. Згадайте...	1. Спробуйте пояснити... 2. Чому... 3. Чи можете ви згадати...
Розбивайте довге запитання на інформаційну частину та саме запитання	Рішення уряду зменшити витра­ти на соціальне забезпечення було оголошено у надзвичайно важкий період. Чому період був важкий? Вико­ристайте у своїй відповіді факти із джерела 4	Поясніть за допомогою дже­рела 4, чому рішення уряду зменшити витрати на соціа­льне забезпечення було ого­лошено у надзвичайно важ­кий період
Застосовуйте об­меження щодо відповіді	Згадайте принаймні дві причи­ни, через які почалася революція 1905 р. в Росії. Згадайте дві найважливіші, на вашу думку, причини, через які почалася революція 1905 р.	Назвіть деякі причини по­чатку революції 1905 р. в Росії
Використовуйте стандартні фрази	Приклади стандартних фраз: Питання, що передбачають коротку відповідь: назвіть, вкажіть, як, хто, що, де, який, коли тощо. Питання, що передбачають поширену відповідь: опишіть, порівняйте, наведіть приклад, поясніть, зробіть висновки, доведіть, наведіть аргументи тощо

Уникайте дво­значності, що виникає через надлишок скла­дових запитання

Чому в декількох містах розгорілися потужні заворушення восени наступного року?, На чому варто наголосити під час відповіді: на «потужні», «в декількох містах» чи на «восени наступного року»?

Структуризація питань (приклади)

Рівні пізнання	Приклади питань
Просте знання	Коли почалася Перша світова війна?
Упорядкування фактів	У якій послідовності відбувались такі події:...?
Застосування вміння	Використовуючи уміння працювати з документами, дайте характеристику...
Аналіз	Порівняйте зовнішньополітичний курс адміністрації Р Рейгана на початку та наприкінці 80-х рр. XX ст.
Синтез	На підставі отриманих знань про економічні реформи 50— 60-х рр. XX ст. у СРСР розкажіть, чому вони не принесли очікуваних результатів
Оцінка	Чи мав рацію Ейзенхауер, розмірковуючи про «комуні­стичну загрозу» світові?

Питання відкритого тесту не повинно залежати від змісту інших запи­тань, відповідь на одне запитання не має залежати від правильної відповіді на попереднє запитання.

Написання твору здійснюється як після опрацювання документів під час тематичного оцінювання, так і без них.

При написанні есе слід враховувати моральні сторони завдання. На­приклад, постановка такого завдання: «Припустімо, вам довелося охоро­няти фашистський концентраційний табір у період Другої світової війни. Висловіть своє ставлення до ув'язнених», — виглядатиме некоректним щодо учнів.

Завдання для міні-творів повинні бути конкретними. Якщо запропо­нувати учням написати есе про події в Росії після відставки Горбачова, то виникає одразу декілька запитань: «Які саме події: політичні чи економіч­ні?», «Про події якого періоду йдеться?», «Скільки аспектів цих подій треба описати?» тощо. Те саме стосується такого завдання: «Поясніть деякі при­чини початку «холодної війни»». В учня можуть виникнути запитання, причини якого характеру йому слід назвати і скільки саме причин він пови­нен пояснити. Чим довшою і складнішою є відповідь (її модель), тим важче буде здійснити оцінювання (достовірність, критерії оцінювання).

Відсутність чіткості запитання часто призводить до неточного розумін­ня учнем своєї задачі, а з іншого боку,— повного або часткового нерозумін­ня вчителем відповіді учня. Тому процес написання міні-твору можна вдосконалити, полегшивши завдання учню. Для цього есе можна перетво­рити на групу структурованих запитань, кожне з яких має однакове значення в цілому для загальної відповіді. Процес написання міні-твору буде схо­жий на лабораторне-практичну роботу, роботу дослідницького характеру. Використання додаткових джерел інформації є дуже бажаним, але й на ос­нові вже отриманих знань ця робота буде мати позитивний результат. Так, наприклад, завдання зробити огляд зовнішньої політики Німеччини у пе­ріод 1870—1910 рр. можна розбити на 3 питання:

1. Яку політику проводив Бісмарк щодо Франції?

2. Чи відбулися зміни у зовнішній політиці Німеччини після відставки Бісмарка в 1890 р.?

3. Які чинники вплинули на посилення суперництва між Німеччиною та Великобританією?

Наведені питання можуть бути іншими та їх може бути більше. Це зале­жатиме від бажання вчителя та підготовленості класу.

В іншому варіанті початкове, значне за обсягом запитання, підтри­мується декількома питаннями, кожне з яких стосується однієї із складо­вих загальної відповіді на початкове завдання. Наприклад, запитання «Чи можна назвати події, що мали місце у промисловості Великобританії на­прикінці XIX ст., другим промисловим переворотом?» можна змінити на пропозицію виконати такі дії.

1. Спочатку зробіть загальний огляд подій, що відбулися у промисловості Великобританії наприкінці XIX ст. Зробіть це на основі вивчення но­вих товарів, джерел інформації, транспортних засобів, що з'явилися у цей період.

2. Висловіть власну точку зору щодо відносної або важливої ролі цих но­вовведень, врахувавши регіональні та національні аспекти.

3. Використайте вашу точку щодо цих подій для відповіді на основне за­питання. Наведемо приклад, коли учням пропонується виконати завдання після опрацювання додаткових джерел інформації.

Завдання

Розгляньте рішення американського уряду щодо використання ядерної бомби для припинення війни проти Японії у серпні 1945 р.

Спочатку прочитайте джерела А і Б, тоді починайте працювати над за­питанням.

Джерело А: Президент Трумен тільки-но виступив по радіо: «...ядерна бомба припинила війну на Сході. Вона зберегла тисячі американських жит­тів. Це найважливіша подія в історії» (серпень 1945 р., газетний бюлетень).

Джерело Б: «У серпні 1945 р. Японія опинилася на межі поразки. Вико­ристання ядерної бомби було політичним рішенням. Із військової точки зору воно було необгрунтованим. Особливо на це рішення вплинуло ба­жання уряду США не допустити участі Радянського Союзу у війні проти Японії» (1965 р., «Американський історик»).

І. В якому місяці 1945 р. німці здалися союзним військам?

II. Поясніть, яке послання президент Трумен хотів донести через радіоефір.

III. Використайте ваші знання про закінчення Другої світової війни та пер­ші десятиріччя «холодної війни» для пояснення прихованого значення зауважень «американського історика».

IV. Чому, на вашу думку, ці два джерела подають такі протилежні точки зо­ру щодо використання ядерної бомби? Використайте джерела та ваші знання для пояснення.

V. Чи рівнозначний вплив на використання ядерної бомби мали чотири чинники, наведені нижче?

1. Американські лідери повністю не усвідомлювали її нищівної природи.

2. Американські лідери вважали її альтернативою кривавому та надзви­чайно витратному вторгненню.

3. Американські лідери прагнули не допустити участі Радянського Союзу у вторгненні в Японію.

4. Американські лідери були переконані, що Японія бажала продовження війни.

Чи погоджуєтесь ви, що ці чотири фактори були однаково важливими? Представте вашу відповідь, пам'ятаючи про аргументацію.

Як бачимо, схожі форми роботи пропонують і в українських підручни­ках історії. Але часто вчителі не приділяють їм належної уваги, особливо це стосується детального опрацювання документів.

У наведеному прикладі вчителі вважають, що більш легкі запитання є своєрідною підготовкою учнів для відповіді на складніші ключові запитання. На їхню думку, легші «допоміжні» запитання заохочують до пози­тивних досягнень. Але рівень цих досягнень залежить від рівня опрацюван­ня попереднього матеріалу.

Учні знають, що для отримання найкращої оцінки вони повинні:

1. Зробити більше, ніж просто стверджувати власну точку зору, тобто на­дати аргументовану та збалансовану відповідь у контексті подій серпня 1945р.

2. Пояснити важливість чотирьох чинників указаного періоду.

3. Детально описати кожний чинник, що розглядається.

При оцінці виконання цього завдання англійські вчителі враховують такі фактори, які повинні бути зазначені в роботі учня:

1) Загальне розуміння складових елементів запитання.

2) Детальний опис складових елементів запитання.

3) Пояснення важливості цих складових, використовуючи контекстуаль­ні знання.

4) Добре збалансована (коли розглянуті всі елементи) та аргументована думка.

Певною мірою це — критерії оцінки роботи учня. Кожен із вказаних рівнів може бути оцінений певним балом, наприклад, від 2 до 4, але навіть ці, начебто чіткі фактори не забезпечують справедливого оцінювання. Це стосується не тільки оцінки історичних міні-творів (есе), а й закритих і від­критих запитань.

Для надійного оцінювання кожне запитання необхідно певним чином розглянути.

Кожне запитання повинне мати максимальну кількість балів. Тоді при оцінці неповної відповіді не виникатиме серйозних ускладнень. Необхідно буде лише відняти якусь частку від максимального бала. Така ситуація не виникатиме при відповіді на закриті запитання, коли правильна відповідь дана або взагалі відсутня.

Для запитань типу «Опишіть розвиток...» існує така схема оцінки типо­вої відповіді.

Якщо відповідь містить усі передбачені умовами п'ять елементів, які повинен назвати учень, то максимальна оцінка може бути 5 балів. За кож­ний пропущений елемент віднімається І бал. Інколи вчителі можуть ділити складові відповіді на основні та другорядні. У цьому випадку в разі відсут­ності основного елемента можна відняти більшу кількість балів.

Наведемо приклад завдання, де передбачено написати історичне есе, яке пропонується нідерландським школярам.

Уявіть собі.

Вересень 1990р. Вже зруйнована Берлінська стіна. Ваше ім'я Вальтер, вам 55 років і ви є громадянином НДР. Живете у Дрездені, працюєте місце­вим клерком.

Зараз ви знову можете вільно контактувати зі своєю сестрою, що про­живає у ФРН. Вона пропонує вам переїхати на захід, у Ганновер, де живе сама.

Протягом тривалого часу ви вважали, що все скінчено і ви її більше ні­коли не побачите. Зараз ви пишете їй свою відповідь.

Що ви оберете: переїдете до Ганновера чи залишитеся в Дрездені?

• Дайте відповідь на це запитання, доповнивши лист, поданий нижче. Ваша відповідь має містити від ЗО до 70 слів.

• Наведіть два аргументи, що вплинули на ваше рішення; їхній характер повинен мати економічну чи політичну природу.

• Пам'ятайте: ваші аргументи стосуються періоду до грудня 1989 р.

Варіант листа

Дрезден, І грудня 1989р.

Дорога Урсула,

Дякую тобі за шире запрошення.

Я довго думав над цим питанням і нарешті прийняв рішення.

Це було нелегко, проте зараз я впевнений в ньому.

Я переїду / не переїду в Ганновер тому, що...

(Наведіть дві різні політичні та / або економічні причини, щоб поглибити обгрунтування вашої відповіді.)

При оцінці есе про «Вальтера та Урсулу» нідерландські фахівці, уклада­чі завдань, скористалися такою схемою. А. Якщо Вальтер залишиться у Дрездені і не переїде до Ганновера, тут

спрацюють два аргументи:

Політичні аргументи:...

(у початковій моделі відповіді було названо 5 можливих аргументів від­повідно до навчальної програми)

Економічні аргументи:...

(у початковій моделі відповіді було названо 5 можливих аргументів від­повідно до навчальної програми) Б. Якщо Вальтер покине Дрезден та переїде до Ганновера, тоді значення

матимуть такі два аргументи:

Політичні аргумелти:...

(у початковій моделі відповіді було названо 3 можливих аргументи від­повідно до навчальної програми)

Економічні аргументи:...

(у початковій моделі відповіді було названо 3 можливих аргументи від­повідно до навчальної програми)

Коментар: 2 бали за кожний правильний аргумент: аргументи мають бути справді різними. Лише І бал — за анахронізм чи невідповідність між наведеними аргументами і рішенням Вальтера.

Наведені приклади із практики роботи нідерландської системи оціню­вання історичних знань є свідченням ефективності послідовної роботи над написанням міні-творів. Перетворені та структуровані запитання легше перевірити та оцінити, але водночас вони висувають більше вимог до учнів, тому що вимагають розглядати конкретні проблеми, які ними раніше не розглядались. У практиці українських учителів такі завдання також мають місце. Йдеться про написання історичних міні-творів за планом.

Взагалі, в англомовних країнах зміст освіти значною мірою визначаєть­ся не нормативами навчальних програм, а тестами й завданнями, які засто­совуються при підсумковому контролі знань і умінь учнів, що дуже часто нагадує наше тематичне оцінювання, а не Державну підсумкову атестацію. У різних системах навчання використовуються й різні системи контролю.

Так, шотландський сертифікат історичної освіти передбачає таку процеду­ру контролю;

• випускники пишуть дипломні роботи і дають розгорнуті письмові від­повіді на питання;

• дипломна робота пишеться на кожну із зазначених у сертифікаті тем (чи з більш вузької теми, що цілком укладається в рамки обумовленого сертифікатом питання); на неї виділяється 2 години аудиторного часу; перш ніж приступити до роботи, учні протягом приблизно 8 уроків знайомляться із джерелами з обраної теми, складають розгорнутий план своєї роботи (не більше 200 слів);

• розгорнуті письмові відповіді на питання пишуться у два прийоми: пер­ший етап присвячений загальним питанням, другий — спеціальним;

• щоб відповісти на загальні питання, учень визначає період з історії, з якого він буде складати іспит (середні віки, XVII—XVIII ст., XIX-XX ст.), аз питань до свого періоду вибирає три з двох чи трьох груп (усі питання зібрані в три тематичні групи); одне з питань при цьому по­винно бути із першої групи, тобто стосуватися історії Британії;

• відповіді на спеціальні питання даються після ознайомлення із серією джерел, присвячених певній темі; протягом двох годин учні знайом­ляться із джерелами і відповідають на 8 питань;

• у підсумковій оцінці частка дипломної роботи складає 20 %, відповіді на загальні питання — 50 %, на спеціальні — ЗО %.

Щоб дати уявлення про компонування й глибину питань, відтворимо деякі загальні питання з історії XVIІ—XVIII ст.

Розділ І. Шотландія й Англія у сторіччя революцій (1603— 1702)

1. Наскільки серйозно релігійні питання вплинули на зростання невдово­лення королівською владою в 1603—1641 рр.?

2. Які, на вашу думку, головні причини недовговічності нових форм влади у період з 1649 по 1660 роки?

Дата добавления: 2015-05-22