Запитання. Тематичне оцінювання

Тематичне оцінювання

Тематичне оцінювання може здійснюватися у формі відповіді на запи­тання, подані нижче. Відповідь на деякі з них не вимагає звернення до вищенаведених джерел інформації. Відповіді, наприклад, на такі запитання: «Скільки квадратних метрів припадало у м. Чернігові на одну квартиру або окрему кімнату? Чи вистачить заробітної плати для тогочасної сім'ї з 2 до­
рослих і 2 дітей за середньої зарплати і розцінок, наведених вище? Скільки готівкою працівники платили за облігації позики? Який відсоток це скла­дало від їхньої заробітної плати?», — і подібні потребують обов'язкового звернення до документів, наведених для першого уроку. Тому вчитель може використати певну кількість запитань, відібравши певну кількість доку­ментів. Деякі запитання подані з текстами документів, відповідь на які не потребує звернення до інших джерел, крім вказаного в запитанні. Відповідь на третю групу запитань вимагає історичних узагальнень, формулювання висновків, систематизації історичних фактів тощо. Для цього слід опрацю­вати значну кількість джерел інформації. Але цю кількість з наявних дже­рел інформації також може визначити вчитель.

Тематичне оцінювання може здійснюватись у різних формах:

· груповій, індивідуальній;

· написання історичного твору, публіцистичної статті, створення колек­тивного проекту;

· письмовій, усній.

1. Чи вистачить заробітної плати для тогочасної сім'ї з 2 дорослих і 2 дітей за середньої зарплати і розцінок, наведених вище?

2. Чи хотіли б ви жити в Україні в період 1946-1952 рр., якби машина часу вас могла перенести у цей період? Чому?

3. Чому в цей період, за розповідями людей, знижувались у магазинах ці­ни? Чи відповідає це дійсності?

4. Чому післявоєнний період називається часом мрій, що не здійснилися? Які мрії мають на увазі, коли так говорять?

5. Які стимули і мотивація були у колгоспів для розвитку виробництва?

6. Скільки квадратних метрів припадало у м. Чернігові на одну квартиру або окрему кімнату?

7. Скільки готівкою працівники платили за облігації позики? Який відсо­ток це складало від їхньої заробітної плати?

8. Як ви поясните причини тих процесів, що відбувались в торгівлі м. Чер­нігова у повоєнні часи?

9. Напишіть наслідки радянізації Західної України.

10. Чому в 1948 році сесія Всесоюзної академії сільськогосподарських наук стала тріумфом «лисенківщини», так званої «народної агробіології»?

11. Розташуйте події в хронологічній послідовності: Загибель Р. Шухевича. Операція «Вісла». Україна підписала Статут ООН. Львівський собор УГКЦ.

12. Договір між СРСР та Польщею про радянсько-польський кордон. Впровадження обов'язкового семирічного навчання дітей в Україні. Що таке операція «Вісла»?

13. Чому в цей період з'явилось висловлювання «Росія — батьківщина слонів»? Як ви його поясните. Як називається ідеологія, що сповідує національну винятковість? Чи можна пов'язати наведені вище вислов­лювання з цією ідеологією? Наведіть приклади.

14. Якими принципами керувався радянський уряд у період відбудови на­родного господарства України?

15. Якими шляхами досягалися темпи зростання промисловості під час відбудови?

16. Чому скасування карткової системи та грошова реформа 1947 р. викли­кала незадоволення більшості населення України?

17. Які галузі і регіони відбудовувалися в першу чергу і чому?

18. Хто і чому, на вашу думку, обіймав посаду першого секретаря ЦК КП(б)У з березня по грудень 1947 р.?

19. Назвіть причини голоду 1946 р. Чи можна було його уникнути?

20. Які проблеми постали перед радянською владою в Західній Україні у післявоєнний період?

21. Деякі історики вважають, що загибель командуючого УПА стала пово­ротним пунктом припинення опору УПА. А як вважаєте ви? Можливо, були інші причини?

22. Чи погоджуєтесь ви з О. Субтельним, який охарактеризував процеси, що відбувалися протягом 1945—1951 рр. у Західній Україні, як погли­нання?

23. Якими засобами здійснювалась радянізація Західної України?

24. Як ви оцінюєте територіальні зміни, що відбувалися в Україні після Ве­ликої Вітчизняної війни?

25. Що стало причиною занепаду ОУН? Чи справді УПА була приречена на поразку після 1944 р.? Свою точку зору аргументуйте.

26. «На кожному авторові повинна бути узда пролетарської диктатури» (Л. М. Каганович). Що мав на увазі Л. М. Каганович, коли це казав? Висловіть своє припущення, підтвердьте його фактами.

27. «Він з природнього обдарування й покликання — провідник. Тому він цілком природно мобілізував, організував лави численних борців, на­снажував їх вірою, завзяттям, жертвенністю, ведучи до організованого змагання». (С. Бандера) [8, С. 36].

«У ньому зосереджувались всі прикмети воєнного стратега, політика, державного діяча і полководця». (Я. Стецько) [8, С. 36].

— Про кого йдеться?

1) Й. Сліпий,

2) Я. Галан,

3) Р. Шухевич,

4) А. Шептицький.

28. «31 листопада 1944 року УГКЦ очолив митрополит Й. Сліпий, який у грудні того ж року направив до Москви делегацію... Від імені духо­венства і віруючих делегація передала у фонд Червоного Хреста на обо­рону країни 100 тис. крб. Делегації обіцяли, що УГКЦ буде забезпечено вільне відправлення богослужінь.

Однак уже в березні 1945 р. з'явилась схвалена особисто Сталіним інс­трукція щодо ліквідації цієї церкви» [2, С. 344].

— Чому сталася така зміна? Як ви поясните цю метаморфозу в поведінці Сталіна?

29. «Всього за період з 1946 по 1951 р. було прийнято 12 найбільших знач­них за своїм характером партійних постанов з ідеологічних питань» [2, С. 339].

— Чим можна пояснити значну кількість постанов ЦК КП(б)У в ідеоло­гічній сфері в кінці 1940-х — на початку 50-х років? Яким був, на вашу думку, загальний зміст цих постанов? Чому ЦК КП(б)У багато уваги приділяв питанням ідеології?

30. «Коли... знизу почулися голоси, від яких Сталін давно одвик, дикта­тор... безпомилково розпізнав ті літературні та художні течії і школи, які хоча б незначною мірою могли загрожувати його системі влади...» [1, С. 177]. Що могло налякати Сталіна?

31. У «Словнику іноземних мов» (М., 1983, С. 47) записано: «Реакційна буржуазна ідеологія, що проповідує відмову від національного суве­ренітету, національних традицій і культури в ім'я абстрактного розумін­ня «єдності людського роду», «єдиної держави», що відмовляється від патріотизму під девізом «людина — громадянин світу», протилежна-пролетарському інтернаціоналізму». Про що йде мова?

32. Визначте за допомогою таблиці, у чому полягала підступність проведе­ної державою грошової реформи 1947 р. [З, С. 46].

33. Чому під час відбудови «в центрі уваги стояв вугільний Донбас»..., а «особливу увагу партія та уряд приділяли відбудові і розвитку мета­лургійної промисловості» [6, С. 422]?

34. Чим ви поясните переселення селян із півночі, західної і східної Украї­ни за межі республіки? Якою була на те причина? Кількість переселених сімей селян із Чернігівської області за межі об­ласті в 1947—1950рр. [5, С. 185].

35. «Перевага радянського ладу, соціалістичної системи господарства, дружба і співробітництва радянських народів, високий патріотизм і ге­роїзм радянських людей, мудре керівництво Комуністичної партії за­безпечили відбудову народного господарства і культури в найкоротші історичні строки» [7, С. 418].

— Чи погоджуєтесь ви з цією точкою зору? історичні строки» [7, С. 418].

— Чи погоджуєтесь ви з цією точкою зору?

35. Вставте в тексті пропущені прізвища з поданих нижче:

1) Жданов,

2) Маленков,

3) Берія,

4) Тимофєєв-Ресовський,

5) Лисенко.

Прізвища можуть повторюватись.

«Вирішальний наступ на науку _ розгорнув у повоєнний час. Позиція у нього була не досить твердою. А. О. _ і особливо син його, Ю. А. _, який очолив відділ науки ЦК, підтримували генетику. Здібним і освіченим біологом був син _, а Берія у своїй таємничій табірній науковій «зоні» створив усі умови для досліджень одному з батьків генетики М. В. _. Пев­ний час ситуація складалась не на користь _, тим більше, що його брат співпрацював з окупантами в Харкові. Але _ мав у собі щось шаманське, треба було бачити, як на його землистому баб'ячому обличчі з назавжди застиглим виразом невдоволення з'являлися знаки ясновидіння, коли він вигукував: «Вид хоче жити!». Його містична віра в прагнення «виду» до життя слугувала доповненням ремісничому чуттю і природній кмітливості практика-агронома. Висока ж наука була _ ненависна» [6, С. 37].

36. «У ході масової колективізації сільського господарства було ліквідова­но куркульство як клас і тим самим знищено соціальну базу бандитиз­му». «За допомогою органів Радянської влади трудящі західних облас­тей республіки вщент розгромили націоналістичні банди» [7, С. 429]. Чи погоджуєтесь ви з цими тезами? Свої висновки аргументуйте.

37. Чи погоджуєтесь ви з точкою зору, що «підступність і жорстокість у цій війні були обопільними». Мова йде про боротьбу ОУН-УПАв 1940— 1950-х роках. [4, С. 8].

38. Чи погоджуєтесь ви з політологом М. Джиласом, який стверджував, що Сталін «перетворив відсталу Росію у промислову державу та імперію... він реально створив найбільш несправедливе суспільство сучасності, якщо не взагалі в історії, — у будь-якому випадку, воно однаковою мірою несправедливе, нерівноправне і невільне» [1, С. 170].

Використана література

1. Бойко О. Д. Історія України у XX столітті.— Ніжин, 1994.

2. Грицак Я. Нарис історії України.— К., 1996.

3. Короткова М. В. Советский Союз й зарубежньїе страньї после Второй мировой войньї. Разработки й сценарии уроков// Преподавание истории в школе.— 1999.

4. Кульчицький С., Курносов Ю., Коваль М. Історія України.— К., 1993.

5. Нарис історії України XX століття.— К., 2002.

6. Попович М. Нарис історії культури України.—К., 1997.

7. Рибалка І. К., Довгопол В. М. Історія Української РСР. Епоха соціалізму.— К., 1982.

8. Рубльов О. С. Історія України. Навчальний посібник для 11 класу.— К., 2001.

Дата добавления: 2015-05-22