Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Форми і формати тестових завдань




Під формою ТЗ розуміють таке розташування елементів, яке якнайкра­ще сприяє реалізації функції контролю або навчання (В. С. Аванесов). Форма ТЗ розглядається як інваріант, тобто незмінна категорія. Інакше кажучи, зміст, наповнення ТЗ (начальний предмет, тема) можуть зміню­ватися, а форма (структура) залишається незмінною. Форма ТЗ надає завданням тільки структурної цілісності та визначеності, зовнішньої ор­ганізованості. ТЗ буде сформульоване правильно, якщо не виникають логічні, психологічні або інші перепони для розуміння його змісту та правильного виконання завдання. Для того, щоб правильно сформулювати завдання, необхідно здійснити аналіз змісту навчального предмета, кла­сифікувати навчальний матеріал, установити міжтематичні та міжпредметні зв'язки, укрупнити дидактичні одиниці, представити ці одиниці через елементи, композиції завдань. Усе розмаїття ТЗ можна подати в чотирьох формах.

1. З вибором правильної відповіді (однієї правильної серед неправильних, однієї найбільш правильної та кількох правильних відповідей).

Приклад. Укажіть назву грецького міста-колонії, заснованого на березі

Бузького лиману, неподалік сучасного Миколаєва:

1) Тіра;

2) Херсонес;

3) Ольвія;

4) Фанагорія.

Відповідь: 3.

Приклад. Укажіть положення, що розкривають основний зміст Другого Універсалу Української Центральної Ради:

1) проголошення автономії України в складі федеративної Росії;

2) пропозиція Тимчасовому уряду затвердити Генеральний секретаріат як найвищий крайовий орган влади;

3) відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Ус­тановчих зборів;

4) поповнення Центральної Ради представниками національних мен­шин;

5) поширення влади Центральної Ради на Київщину, Поділля, Волинь і частину Чернігівщини;

6) відрядження представників Центральної Ради до військового мініс­терства, Генерального штабу та Ставки Верховного головнокоманду­вання;-

7) оголошення про початок мирних переговорів з країнами Четверного союзу.

Відповіді: 2, 3, 4, 6.

 

2. Від критої форми.

Приклад. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Помер великий князь руський Ярослав. І заповів синам своїм: "Тепер же поручаю я., — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізя-славу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В'ячеславу — Смоленськ».

Який порядок престолонаслідування заповів Ярослав Мудрий? Чи ви­конали сини його заповіт?

ТЗ першої форми передбачає можливість побудови трьох варіантів.

Перший потребує вибору готової правильної відповіді серед інших непра­вильних. Логічною основою такої форми ТЗ є закон виключення третього, що вперше був сформульований ще Арістотелем. Це означає, що вибір правильної відповіді викликає формулювання правильного судження, а вибір неправиль­ної відповіді — хибного судження. Отже, третього немає. З цього твердження випливає методична порада: у таких ТЗ обов'язково має бути правильна від­повідь, причому застосування відповідей, наприклад: «правильної відповіді немає», «всі відповіді неправильні» або «всі відповіді правильні», які дуже час­то зустрічаються в авторських тестах педагогів, заборонено.

Другий варіант побудови ТЗ першої форми має більш високий рівень складності та використовується для перевірки знань та вмінь зіставляти ін­формацію (факти, події, властивості тощо), тому що предбачає вибір од­нієї, найбільш правильної відповіді серед кількох відповідей, які є частково

правильними.

Третій варіант цієї ж першої форми ТЗ — це вибір кількох запропонова­них правильних відповідей.

ТЗ другої форми — відкритої — не містить готової відповіді. Екзаменований повинен сам дописати відповідь у відведеному для цього місці на бланку від­повідей. Ці ТЗ досить широко використовуються на практиці, часто під ними розуміють будь-яке традиційне для нашої системи освіти завдання (задачу, твір тощо). Проте важливо пам'ятати, що подібні ТЗ повинні формулюватися таким чином, щоб відповідь була лаконічною, тому що в іншому разі ускладнюється процедура оцінювання результату (за якими критеріями, якою кількістю балів, що вважати абсолютно правильною відповіддю, а яку частково тощо).

Третя форма ТЗ — встановлення відповідності між елементами двох різних множин.

Четверта форма ТЗ застосовується, коли екзаменований повинен вста­новити правильну послідовність певних дій: обчислень, кроків, операцій, термінів у визначенні поняття тощо.

Кожна з цих форм ТЗ дає можливість перевірити специфічні види знань та умінь випробовуваних. Вибір тієї чи іншої форми залежить від мети тес­тування, змісту тесту, технічних можливостей, рівня підготовки викладачів з питань тестового контролю знань та створення відповідних інструментів. Зазначені чотири форми ТЗ лежать в основі усього розмаїття форматів ТЗ, яких за історію існування ТЗ множинного або багатовибіркового типу було апробовано понад 40. Більшість з них не підтвердили свою якість та діагнос­тичні властивості. Усе розмаїття форматів ТЗ можна розділити на дві категорії. До першої належать ті формати ТЗ, які мають високий рівень розподільної здатності, забезпечують високу надійність ТЗ і тому набули поширення. До таких форматів належать: формат А, X, N. К, ситуаційний кластер.

Формат А (тестові завдання з однією найкращою відповіддю)

ТЗ цього формату складається з умови (задача), запитання до цієї умо­ви та чотирьох-п'яти варіантів відповідей, одна з яких є найбільш правиль­ною. Необхідно зауважити, що неправильні варіанти відповіді не є абсо­лютно неправильними, але вони все ж таки менш правильні, ніж еталонна відповідь. Перевагами цього формату ТЗ є те, що він дає можливість пере­віряти знання на різних рівнях засвоєння, але найкраще пристосований для перевірки на рівні знань, умінь і навичок. Варіанти відповіді можна розташувати таким чином:

 

ОСА Е В

найменш найбільш

правильний правильний

 

Формат X (ТЗ множинного вибору «правильно — неправильно»)

Цей формат ідентичний формату А, проте у ньому правильною може бути будь-яка кількість відповідей. У завданнях формату X кожний варіант відповіді має бути або абсолютно правильним, або ж абсолютно непра­вильним з тим, щоб уникнути неоднозначності. Формат X призначений для перевірки засвоєння лише першого рівня когнітивного домену. Формат N (ТЗ з декількома найкращими відповідями) Формат N використовують як альтернативу формату X (наприклад, множинний вибір «правильно — неправильно») та негативно сформульо­ваним ТЗ (Що з вказаного..., ОКРІМ?; Що з вказаного НЕ...?). У ТЗ такого формату екзаменований мусить вибрати певну кількість (наприклад, дві, три або чотири) відповідей із запропонованого списку варіантів. Перелік варіантів відповідей, як правило, досить довгий (до ЗО елементів). Формат N доцільно використовувати у таких ситуаціях, як, наприклад, опис висновків, дослідження, рекомендації, у яких доречно вказувати більше, ніж одну відповідь.

Формат К (ТЗ розширеного вибору)

Цей формат належить до категорії логічних. У цьому форматі кожний блок складається з трьох — чотирьох умов та спільного для них переліку варіантів відповідей. Кількість варіантів відповідей може коливатися від 4 до 20. Формат К діагностує перші три рівні когнітивного домену. Його структура: три-чотири умови, одне запитання до цих умов і, наприклад, п'ять варіантів відповідей, які можна використовувати лише один або жод­ного разу.

Ситуаційний кластер

Кластер складається зі вступного сценарію (опису ситуації) з наступни­ми завданнями, які безпосередньо стосуються цього сценарію. До кожного сценарію ставляться понад два запитання. Характер цих запитань визна­чається змістом та елементами компетентності, зазначеними у домені (на­вчальному матеріалі). Під час створення кластерів необхідно стежити, щоб запитання були пов'язані зі сценарієм, але не були залежними між собою. Тобто відповідь на одне запитання не повинна бути умовою для відповіді на інші запитання з цього самого кластера. Цей формат використовують для діагностики перших трьох рівнів когнітивного домену.

Усі інші формати ТЗ є малоефективними і рідко застосовуються на практиці, тому що не забезпечують високої надійності результатів вимірю­вання та розподільної здатності, а також мають інші структурні недоліки.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 2625; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.