Характерні особливості методики роботи з джерелами інформації

ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

РОЗДІЛ ІІІ

Основна увага при викладанні історії в школах повинна приділятися тому, щоб вивчення учнями цього предмета перетворити на процес дослі­дження. Головне, щоб учні зрозуміли, що таке історія і чим займаються іс­торики.

При обговоренні будь-якого явища в суспільстві учителеві щоразу слід наголошувати, як саме вести обговорення та шукати різні варіанти.вирі­шення проблеми. Це, скоріше, передбачає оцінку й захист різних думок, ніж пошук консенсусу. Такий метод передбачає також, що вчитель критич­но аналізуватиме свою власну точку зору на ситуацію й утримуватиметься, свідомо чи ні, від підтримки якоїсь конкретної точки зору.

Найнебезпечніший підхід — це постійне звернення до методології істо­рії, яка завжди пропонує підходити до проблеми помірковано й об'єктивно, уникаючи небезпеки селекції; відкриває очі на існування інших позицій, які можуть бути незручними та з якими більшість може не погоджуватись, але які, попри все, мають бути визнаними.

Навчаючи дітей розглядати ситуації з різних точок зору, їм можна допо­могти вирішувати дуже серйозні проблеми:

протистояти стереотипному мисленню, необ'єктивності та спотворен­ню історичних фактів;

розвивати позитивне мислення і цінності, зокрема такі, як терпимість, солідарність і повага до різноманітності;

сприяти досягненню взаєморозуміння між конфліктуючими сторонами, оскільки існує сподівання, що можуть бути визнані різні точки зору.

Значення візуальних матеріалів у викладанні історії

Апулей зазначав: «Якщо б свідчення очей мали більшу силу, ніж свід­чення розуму, то пальму першості за мудрість слід було б віддати, безсум­нівно, орлу».

За останні роки, як уже зазначалось, у ставленні до викладання історії відбуваються значні зміни. Це, в першу чергу, стосується зміни змісту навчального процесу, залучення значної кількості історичних джерел. Змі­ни в методології викладання суспільних дисциплін призвели до появи но­вих підручників з історії, які суттєво відрізняються від видань початку 1990-х років. Автори цих підручників і посібників все частіше відходять від стереотипів, що учню для засвоєння історичних знань буде достатньо під­ручника (посібника) з одним лише текстом, без ілюстрацій.

Якщо такі підручники є небажаними для учнів «середньої» ланки і це вже не викликає сумніву, то старшокласникам навчатися за такими посіб­никами так само дуже важко. Формування історичного мислення не буде повноцінним через брак таких джерел, якими є фотографії, плакати й ка­рикатури на історичні події або політичних діячів. Тож ілюстративний ма­теріал відіграє провідну роль у формуванні різноманітних вмінь, викладе­них у програмах з історії.

Значною проблемою для. багатьох учителів історії є саме історичний аналіз змісту візуальних матеріалів, вміщених у навчальних посібниках і підручниках, а також у додаткових джерелах. Радянські підручники з іс­торії для старших класів вміщували значний відсоток фотодокументів, чого не можна сказати про карикатури. Метою цих фотоілюстрацій було про­ілюструвати зміст підручника, не виокремлюючи історичну проблему поза межами параграфа. Ідеологічна спрямованість підручника обумовлювала характер фотоілюстрацій. Цим же можна було б пояснити і відсутність ка­рикатур на сторінках навчальноїлітератури.

В сучасних підручниках автори вміщують значну кількість візуальних матеріалів. І головна задача вчителя історії — навчитись працювати з ними, зробити їх рівноцінними у процесі здобуття знань і формування відповід­них вмінь і навичок. Ця необхідність вже існує і дуже гостро постане через кілька років, що пов'язано з появою комп'ютерних навчальних програм і роботою в Інтернеті. Це доводить досвід викладання історії у країнах Єв­ропи, СШАта інших державах.

		Кількість
Підручник, посібник			репродук-
	фотографій	карикатур	цій, малюн­ків	плакатів
Бердичєвський Я. М., Ладичен-
ко Т. В. Всесвітня історія: На-	(з них од-
вчальний посібник для 10 кл.	ноосібних
середньої загальноосвітньої	портре-
школи.— Запоріжжя: Прем'єр,	тів — 84)
Давлєтов О. Д., Космина В. Г,
Мороко В. М. Всесвітня історія.	(з них од-
Новітній період. 1939-2000:	ноосібних
Навчальний посібник для	портре-
1 1 класу середньої загальноос-	тів - 79)
вітньої школи. — Запоріжжя:
Просвіта, 2000
Ладиченко Т. В. Всесвітня істо­рія: 1 1 кл.: Підручник.— К.: Видавництво АСК, 2003	64 (з них од­ноосібних портре­тів - 32)
Полянський П.Б. Всесвітня історія, 1914—1939: Підручник для 10-го класу загальноосвіт­нього навчального закладу.— К.: Генеза, 2002	80 (з них од­ноосібних портре­тів - 36)
Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914— 1939: Підручникдля 10-го класу загальноосвітнього навчально­го закладу.— К.: Генеза, 2002	52 (з них од­ноосібних портре­тів- 19)
Турченко Ф. Г, Панчен-ко П. П., Тимченко С. М. Новітня історія України (1939— 2001): Підручникдля 11-го кла­су середнього загальноосвіт­нього навчального закладу.— К.: Генеза, 2001	58 (з них од­ноосібних портре­тів — 20)

Представлена таблиця засвідчує ставлення вітчизняних авторів сучас­них підручників з історії до візуальних матеріалів, а саме — їх недостатню кількість, що обмежує можливості учителя залучати учнів до роботи з цими джерелами інформації.

Дата добавления: 2015-05-22