Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів

Розрізняють три групи почуттів: моральні, естетичні та інтелектуальні (пізнавальні). Їх ще називають вищими почуттями.

Моральні почуття відображають оцінку дій, поведінки, подій на основі прийнятої в суспільстві моралі. Система моральних почуттів включає почуття справедливості, честі, обов´язку, відповідальності, патріотизму, солідарності, дружби.

Естетичні почуття виникають в результаті переживання людиною краси або потворності об´єктів, що сприймаються нею. Постійно супроводжуючи людську діяльність, естетичні почуття стають активними двигунами людської поведінки.

Інтелектуальні (пізнавальні) почуття виникають у процесі здійснення розумової та дослідницької діяльності. Зі всієї багатоманітності інтелектуальних почуттів основним вважається почуття ясності та чіткості мислення, здивування, подиву, здогадки, впевненості, сумніву.

У психологічній літературі виділяють також практичні почуття, які пов´язані з діяльністю людини.

Якщо діяльність людини протікає дуже успішно, то в її емоційній сфері виникає стан ейфорії (підвищеної активності, балакучості, домінування позитивних емоцій). При дисфорії проявляється невдоволення, похмурість, дратівливість, озлобленість, що не відповідають обставинам.

При манії поряд з покращеним настроєм, спостерігається надмірна активність та пришвидшений темп мислення. При депресії, навпаки, тужливий настрій пов´язується з рухливою та психічною загальмованістю. При цьому можуть з´являтись ідеї самообвинувачення, що призводять до замаху на самогубство.

При апатії людина втрачає інтерес до зовнішнього світу, і до свого власного стану. Зберігаючи здатність мислити, вона втрачає здатність діяти.

Можливі ситуації, що мають невизначений, суперечливий емоційний характер. Тоді суб´єкт відчуває подвійні (амбівалентні) почуття, що порушують його звичайну діяльність, викликають підвищену тривожність, стурбованість. Такий стан може переживати, наприклад, підозрюваний, коли почуття вини за вчинене та одночасно страх перед покаранням супроводжуються надією уникнути кримінальної відповідальності через недоведеність його участі у вчиненні злочину.

Випадки вчинення злочину без будь-якого емоційного переживання трапляються доволі рідко. Проте не всі емоційні переживання становлять інтерес з правової точки зору. Наприклад, якщо суб´єкт, який вчиняє крадіжку, одночасно гостро переживає смерть близької людини, то дана обставина для вирішення питання про кримінальну відповідальність немає жодного значення, оскільки таке переживання ніяк не пов´язане із вчиненням злочину.

Утім, вітчизняне кримінальне законодавство у ряді випадків особливого значення надає окремим емоційним переживанням як при індивідуалізації покарання, так і при кваліфікації злочинів.

Відомо, що хуліганство супроводжується інтенсивною емоцією. Хуліган вживає нецензурну лайку, чіпляється до перехожих, нищить майно і т. п. Він переживає неповагу до суспільства, його соціальних норм. Ним оволодіває сильна потреба бунту проти громадського порядку. Подібні емоції називаються «хуліганськими мотивами», законодавець вважає їх кваліфікуючою обставиною (наприклад, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України).

Крім того, чинний КК України до обставин, що обтяжують покарання відносить вчинення злочину: а) щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного (п. 9 ст. 67 КК України); б) з особливою жорстокістю (п. 10 ст. 67 КК України); в) особою, що перебуває у стані алкогольного сп´яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин (п. 13 ст. 67 КК України). Такі злочини вчиняються під впливом інтенсивних емоційних переживань, що виникають з потреб збагачення (корисливі мотиви), помсти, заздрості, кар´єризму (низькі мотиви), сильного збудження (при сп´янінні). Дані емоції знижують самоконтроль, служать каталізатором вчинення злочину.

У ряді випадків законодавець наявність відповідних емоційних переживань відносить до обставин, що пом´якшують покарання:

4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності (п. 4 ст. 66 КК України) — враховується особливий психофізіологічний стан жінки під час вагітності, який підвищує її емоційність, знижує контроль над своїми діями;

5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин (п. 5 ст. 66 КК України) — береться до уваги вплив на суб´єкта тяжких переживань, що можуть оволодіти ним при тяжких особистих, сімейних чи інших обставинах — крайня потреба, хвороба члена сім´ї і т. п.);

6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність (п. 6 ст. 66 КК України) — враховується дія на суб´єкта емоції страху, що є наслідком насильства чи погрози його застосування;

7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого (п. 7 ст. 66 КК України) — мається на увазі фізіологічний афект, а також інші різко виражені емоційні стани, зокрема так звана «катастрофічна поведінка» при фрустрації, глибокі емоційні реакції. Останні хоч і позбавлені вибухового характеру афекту, але також істотно обмежують свободу волі. Тому вони можуть бути враховані судом як передумова сильного душевного хвилювання. Поряд з цим, у більшості випадків поняття «сильне душевне хвилювання» відноситься тільки до фізіологічного афекту.

Про переживання людиною сильних почуттів та емоцій свідчать зміни в діяльності її нервової, ендокринної, серцево-судинної системи, психомоториці (частоті серцевих скорочень, артеріальному тиску, ритмі дихання, інтенсивності потовиділення тощо), міміці (у виразі обличчя), пантоміміці (жестах, поставі, виразних рухах тіла), а також у мові.

Дата добавления: 2015-05-22