Форми уяви: мрія, сновидіння, фантазія, марення, галюцинації. Реалістична уява і фантастична уява

Особливим видом творчої уяви є мрія – процес створення людиною образу бажаного майбутнього. Мрії – це надії людини, які допомагають жити, працювати, долати труднощі та життєві перешкоди, домагатися здійснення життєвої мети.

Фантазія - продукт уяви; ситуація, що представляється індивідуалом або групою, не відповідна реальності, але висловлює їх бажання.

Слід зауважити, що за певних умов (хвороба,с трес, надмірні труднощі чи трагедії) уява може замінити дійсність. У такому випадку людина відходить у світ фантазій і марень, ховається від труднощів і прози життя, від необхідності приймати рішення та діяти. Така уява називається маренням.

Сновиді́ння — особливий період, стан сну, коли людина сприймає певну спроектовану мозком реальність, що може включати в себе всі типивідчуттів.

Людина, котра спить, як правило, не розуміє, що знаходиться уві сні й тому не має змоги контролювати хід подій сніння. Довільне пробудження зустрічається дуже рідко.

Галюцинації — несправжні сприйняття та уявлення, коли реального об'єкта в цей час немає. Так само, як ілюзії, вони пов'язані з аналізаторами кори головного мозку і бувають зоровими, слуховими, нюховими, смаковими тощо.

Галюцинації можуть бути відносно простими, коли хворий, наприклад, у зовсім порожній кімнаті бачить фігури людей і чує їхні голоси, і складними, коли сприймаються цілі сцени.

Критична, реалістична уява - вона не безконтрольно підпорядковується суб'єктивності почуттів. Перетворюючи існуюче, така уява враховує закономірності та тенденції розвитку об'єктивної дійсності.

Фантастична уява - її вихідною ідейно-естетичною установкою є диктат уяви над реальністю, що породжує картину «дивного світу», що протиставив буденній дійсності і звичним, побутовим уявленням про правдоподібність.

77. Механізми уяви (аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація).

Аглютинація – створення нових образів шляхом поєднання окремих частин, наявних у нашій свідомості образів та уявлень.

Загострення – створення нових образів шляхом підкреслення певних рис. Таким чином створюються дружні шаржі, карикатури, гумористичні та сатиричні твори.

Гіперболізація – перебільшення певної ознаки чи якості предмета або явища з метою підсилення художнього враження. Прикладом такого перебільшення є Гулівер, велетень, дванадцятиголовий змій, триока дівчина та багато інших персонажів усної народної творчості, багато рука богиня в індійській міфології тощо. Гіперболізація характерна для поетики епічного фольклору, для поезії романтизму та жанру сатири.

Схематизація — зглажування відмінностей між предметами та виявлення подібності між ними.

Типізація – виділення істотного, збірного і втілення в окремому образі. Використовують цей прийом в л-рі, скульптурі, живописі (образи Наталки Полтавки Котляревського, Катерини з поеми та полотна Шевченка).

Дата добавления: 2015-05-22