Учбова діяльність як форма учіння. Структура учбової діяльності та чинники її успішності

Проблема взаємозв’язку між навчанням і психічним розвитком. Модель розвивального навчання.

Співвідношення понять «учіння», «научіння», «засвоєння», «навчальність», «навчання». Види учіння та научіння.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

ТЕМА ІІІ. ПСИХОЛОГІЯ УЧІННЯ ТА УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Рекомендована література:

1. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – С. 48-59, 102-202.

2. Габай Е.В. Учебная деятельность и ее средства. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 256 с.

3. Гончарук П.А. Психологія навчання. – К.:Вища школа, 1985. – 144 с.

4. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебное пособие. – Ростов н/Д.: Феникс, 1997. – С. 114-129.

5. Ительсон Л.Б. Учебная деятельность. Ее источники, структура и условия. – М.: Просвещение, 1987. – 224 с.

6. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Під ред. Л.М.Проколієнко. – К.: Рад. школа, 1989. – 608 с.

7. Немов Р.С. Психология. Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 2. Психология образования. – 3-изд. – М.: ВЛАДОС, 1998. – С. 149-163.

8. Павелків Р.В., Заброцький М.М. Педагогічна психологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Рівне, 2003. – 297 с.

9. Психологія навчання / За редакцією доктора психологічних наук Б.Ф.Баєва. – К.: Радянська школа, 1972. – 136 с.

10. Савчин М.В. Педагогічна психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С. 145-151.

11. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – С. 68-99.

ПЛАН

4. Психологічні засади ефективного формування знань, навичок, умінь.

1. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «УЧІННЯ», «НАУЧІННЯ», «ЗАСВОЄННЯ», «НАВЧАЛЬНІСТЬ», «НАВЧАННЯ». ВИДИ УЧІННЯ ТА НАУЧІННЯ

Як вже розглядалося, один із розділів педагогічної психології – психологія навчання – досліджує чинники та закономірності засвоєння людиною досвіду (в найширшому розумінні), процесу формування знань, навичок, умінь, здібностей, а також пов’язаного з цим інтелектуального (когнітивного) розвитку індивіда. Термін «навчання» при цьому вживається у надто узагальненому своєму значенні, оскільки в даному випадку під ним маються на увазі не тільки власне навчання (діяльність педагога), а й учіння, учбова діяльність, научіння (процес і результати змін суб’єкта учіння).

Учіння – найширше за змістом поняття, оскільки включає в себе як організовані, усвідомлювані форми (власне учбову діяльність у спеціальних закладах, через посередництво фахівців), так і стихійні, несвідомі чи малоусвідомлювані процеси набуття життєвого досвіду в повсякденному житті, під час різноманітної активності.

Другий аспект поняття учіння – його неорганізовані форми – стосується також і тварин. Так, на думку психологів-біхевіористів, у людини і тварин в основному спільні механізми й закономірності набуття життєвого досвіду. Тому чимало понять, у тому числі й учіння, прийшли у педагогічну психологію із зоопсихології та етології (наук, об’єктом яких виступає поведінка тварин).

Як відомо, людина від народження засвоює та виконує ряд різних видів діяльності. Специфікою власне учіння виступає та ознака, що воно завжди зумовлює певні зміни свого суб’єкта; під такими змінами мається на увазі, насамперед, розвиток знань, навичок, умінь, а також здібностей індивіда.

Крім психології, учбова діяльність у різних своїх аспектах розглядається також соціологією, педагогікою, біологією, фізіологією, кібернетикою тощо (мал. 3 – за Й.Лінгартом):

Дата добавления: 2015-05-22