Поради щодо користування посібником

Наразі перед суспільством водночас постають як нові мож­ливості, так і висуваються нові, більш складні вимоги, і насам­перед вимоги до здобуття знань, навичок і вмінь. Держава, сприймаючи ці виклики, відповідним чином реагує, надаючи можливості та створюючи умови для здобуття освіти у нетра­диційний спосіб, одним з яких є дистанційне навчання. Така система здобуття вищої освіти є досить поширеною у світі, здо­була вона своє визнання в Україні.

Одним із численних напрямів і форм роботи Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» є ди­станційна освіта людей, які з тих чи інших причин не мають або не мали раніше можливості навчатися традиційним спосо­бом (через денну або заочну форму навчання).

В Україні методики дистанційної форми навчання є досить по­ширеними і загальновизнаними, хоча й перебувають у стадії по­дальшого розроблення та вдосконалення з урахуванням сучасних вимог вищої школи. Запропонований посібник курсу «Міжнарод­на економіка» є одним із можливих таких альтернатив.

Для ефективної роботи з посібником та більш повного за­своєння матеріалу передусім треба ознайомитися зі змістом на­вчальної програми дисципліни. Слід звернути увагу на структуру, логіко-змістовну схему подання матеріалу. Це дасть можливість сприйняти курс як єдине ціле, осягнути принципи подання і за­своєння навчального матеріалу.

Студенти, які воліють поглибити свої знання з окремих пи­тань дисципліни, якщо вони недостатньо повно викладені у по­сібнику, можуть звернутися до списку рекомендованої літера­тури, що поданий наприкінці видання.

Після кожного модуля слід звернути увагу на питання для самоперевірки, на які потрібно дати відповіді, й опрацювати питання тестових завдань.

Навчальна програма курсу поділяє навчальний матеріал на чотири основні модулі, кожен з яких має по три теми, які висвітлюють основні та найбільш важливі питання курсу, опа­нування якими дає змогу точного й повного уявлення про зна­чення і систему міжнародної економіки на сучасному етапі її розвитку.

Термінологічний словник, який побудовано в алфавітному по­рядку, наведено після всього навчального матеріалу. Не дублюючи

повністю поданих у тексті визначень, словник надає повні та чіткі пояснення щодо наукових термінів і понять.

Система дистанційного навчання передбачає значно меншу кількість лекційних, семінарських і практичних занять, коли студент долучений до безпосереднього спілкування з виклада­чем, а відтак особливу увагу слід звернути на самостійну робо­ту. Така форма роботи над вивченням і засвоєнням курсу за умови дистанційної форми навчання є провідною, найголов­нішою, і від правильної її організації залежатиме результат опанування та засвоєння матеріалу комплексно. Серйозну ува­гу слід звернути і на здійснення самоконтролю, який має стати основою проходження студентом проміжного і підсумкового контролів.

1. Самостійна робота та її форми:

— опрацювання посібника і рекомендованої літератури;

— робота над матеріалами запропонованих тем, що подані
в посібнику;

— самоперевірка засвоєння матеріалу: відповіді на запи­
тання для самоперевірки, робота над запитаннями тестових
завдань;

— ознайомлення і робота з рекомендованою літературою;

— готування до виконання і написання модульних конт­
рольних робіт;

— робота з термінологічним словником, запропонованим
у посібнику;

— самопідготовка до співбесід із викладачем під час поточ­
ного контролю в ході консультативної роботи, проміжного та
підсумкового контролю у вигляді іспиту і тестування,

2. Здійснення поточного контролю

Поточний контроль знань студентів дистанційної форми навчання здійснюється під час консультацій викладача.

Крім того, консультації дають змогу студентами глибше засвоїти теоретичний і практичний матеріал, а також скоригу-вати неправильне розуміння або сприйняття ними окремих тео­ретичних положень навчального матеріалу.

Під час індивідуальних консультацій викладач перевіряє результати виконаної студентом роботи, оцінює якість та зміст письмових робіт, надає відповіді та пояснення, розглядає складні й актуальні питання з курсу.

Про кількість, терміни та місце проведення консультацій студентів повідомляють заздалегідь.

3. Проміжний контроль

Проміжний контроль — це заключний етап кожного заліко­вого модуля. Його можуть проводити у таких формах: тестуван­ня; захист модульної контрольної роботи, виконуваної студен­том під час самостійної роботи; перевірка засвоєння студентом категорій термінологічного словника.

Проміжний контроль може виконуватись усно, письмово або за допомогою комп'ютерної техніки.

Питання, що їх виносять на тестування або на письмову контрольну роботу, визначає викладач на основі матеріалів посібника за змістом модулів, що були опановані.

4. Підсумковий контроль

У разі успішного та вчасного проходження проміжного мо­дульною Кииіриліи а уСІХ ЗаЛІКОБИХ МиДУЛіБ СТуДЄНТй ДОПуС-

кають до підсумкового контролю — іспиту з дисципліни. У разі складання проміжного модульного контролю з усіх залікових модулів на «відмінно» студентові підсумковий контроль зара­ховують автоматично.

Кожне завдання оцінюється окремо за п'ятибальною систе­мою, утворюючи таким чином сукупність одержаних балів за окремий навчальний модуль.

Водночас набрана кількість балів за самостійну роботу до­дається до загальної суми балів підсумкового тесту з кожного навчального модуля, індивідуальної роботи студента, семест­рового контролю знань. Отже, оцінки показників мають такий вигляд:

90-100 балів — оцінка «відмінно»;

75-89 балів — оцінка «добре»;

60-74 балів — оцінка «задовільно»; 1—59 балів — оцінка «незадовільно».

До підсумкового контролю-іспиту не допускають студентів, які не пройшли проміжного контролю, мають заборгованості з будь-якого їхнього виду, зокрема з виконання письмових мо­дульних контрольних робіт; тому перед підсумковим контро­лем вони повинні ліквідувати заборгованості й отримати допуск до іспиту.

5. Загальні рекомендації та вимоги до написання й оформ­
лення модульних контрольних робіт

Дистанційне навчання висуває певний комплекс вимог до студента, який самостійно опрацьовує навчальний матеріал. З-поміж них головними є ретельність і послідовність вивчення дисципліни, а також закріплення практичними навичками на­бутих знань.

Контрольна робота є однією з форм самостійної практичної роботи студента дистанційної форми навчання, яку він вико­нує після засвоєння певного обсягу знань та набуття вмінь і на­вичок з даної дисципліни.

Мета контрольної роботи — виявлення знань студента з пев­них питань тем навчального модуля та його вміння застосову­вати одержані знання на практиці, підтверджуючи в тому разі засвоєння понятійно-категоріального апарату з дисципліни.

У процесі готування та написання модульних контрольних робіт студент має набути таких навичок:

— уміти самостійно опрацьовувати спеціальну навчальну
літературу, законодавчу базу, довідники;

— обробляти й використовувати аналітичну та статистичну

і ттЛлг\Т-*-ЛЯГОТтІт/-*«

— застосовувати основні методи, прийоми, інструменти
дослідження з питань міжнародної економіки;

— давати критичний аналіз питань з теми, що її розкрито
у контрольній роботі;

— дотримуватися логіки викладення матеріалу, уникати
повторень, помилок;

— на основі викладених матеріалів опанувати методи обґрун­
тування рекомендацій і пропозицій з досліджуваних проблем.

Етапи виконання роботи:

— складання плану висвітлюваних у роботі питань;

— добір і вивчення літератури;

— добір практичного й статистичного матеріалу, його опра­
цювання;

— написання роботи та формулювання висновків;

— оформлення роботи;

— оформлення списку літератури.

Варіант контрольної роботи може бути визначено різними способами. Приміром, студент, який виконує контрольну робо­ту за заліковим модулем, отримує варіант своєї роботи за пер­шою літерою свого прізвища або за останньою цифрою заліко­вої книжки.

МОДУЛЬ 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

ЯК СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Тема 1. Сутність і роль міжнародної

економіки у розвитку держави

1.1. Економічний зміст міжнародної економіки.

1.2. Структура міжнародної економіки.

1.3. Особливості та закономірності розвитку
міжнародної економіки.

1.1. Економічний зміст міжнародної економіки

Економічні процеси, що відбуваються у світовому госпо­дарстві, є одним з основних напрямків і органічною складовою економічної науки. Міжнародна економіка як цілісне утворен­ня безпосередньо впливає на розвиток кожної країни світу. У сучасних умовах жодна з держав світового співтовариства не може в повному обсязі використовувати переваги науково-тех­нічної революції самостійно. Це можливо лише за умов поєд­нання зусиль усіх країн світового співтовариства. Поряд із цим, світове співтовариство створює умови для поєднання матеріальних, науково-технічних, трудових ресурсів та фінан­сових засобів для вирішення економічних, соціальних, еколо­гічних, військових, освітніх, культурних проблем, які стоять перед людством у третьому тисячолітті в умовах зростаючої гло­балізації господарського життя. З огляду на це, виникає потре­ба у всебічному вивченні суттєвих рис, структури й особливос­тей функціювання міжнародної економіки.

Міжнародна економіка є категорією економічної науки, її економічний зміст полягає у поєднанні економічних відносин, що діють на національному та інтернаціональному рівнях. Озна­чена сукупність економічних відносин виступає як системне утворення, що має дві основні складові. До них належать, по-перше, економічні відносини, що складаються між суб'єктами господарської діяльності в межах кожної окремої країни світу. По-друге, це економічні відносини, які складаються між дер­жавами або їхніми представниками. Останні можуть розгляда­тись як міжнародні економічні відносини.

Міжнародна економіка як категорія економічної науки — багатоманітне явище і тому може мати декілька визначень. З-поміж них слід виокремити:

1. Міжнародна економіка — це сукупність економік країн
світу. На 1 січня 2000 p., згідно з політичною картою світу, на
планеті налічувалось 230 країн і територій, які мають держав­
ну символіку. Але коли йдеться про міжнародну економіку, на­
самперед до уваги беруть національні господарства країн світо­
вого співтовариства. Вони, як правило, є членами Організації
Об'єднаних Націй (ООН). До цієї організації на 1 січня 2000 р.
входило 190 країн світу. ООН була створена у 1945 році. З-по­
між її засновників була й Україна. Отже, розглядаючи зміст
міжнародної економіки у цьому контексті, можна сказати, що

ЯОТТЯ Р Л/ГЯТРГЛЯ ТТТ*ТТСІТО ОГТТОРЇОТА fRITORnrO РТТІРФПДЯ'ПМРТТІЯ

х —--------------------------------- і.

2. Міжнародна економіка — це сукупність міжнародних
економічних відносин. Таке визначення міжнародної еконо­
міки передбачає уточнення змісту міжнародних економічних
відносин (МЕВ). МЕВ — це відносини, які складаються між
суб'єктами міжнародної економіки на основі виробництва,
розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і надання
послуг.

3. Міжнародна економіка — це органічна сукупність
національних господарств та економічних взаємозв'язків між
ними. У цьому визначенні міжнародної економіки поєднують­
ся ознаки першої та другої наведених вище дефініцій. Націо­
нальне господарство — це економіка окремої країни світу. Еко­
номічні зв'язки між національними господарствами є однією
з форм прояву міжнародних економічних відносин.

4. Міжнародна економіка — це сукупність національних
експортних потенціалів країн світу та господарських взаємо­
зв'язків між ними. Під час розгляду цього визначення пере­
важно наголошується на об'єднанні в межах міжнародної еко­
номіки національних експортних потенціалів, які є основною
ланкою міжнародної економіки. Національний експортний по­
тенціал — це органічна сукупність природних, матеріальних,
виробничих, науково-технічних, трудових ресурсів та фінансо­
вих засобів, використовуваних для розвитку зовнішньоеко-
домічних зв'язків конкретної країни.

Наведені визначення міжнародної економіки, загалом, не суперечать одне одному. Кожне з них розкриває певну площину, сферу функціювання міжнародної економіки. Найзагальніше визначення міжнародної економіки з позицій економічної теорії

та з урахуванням сфер її розвитку можна сформулювати так. Міжнародна економіка — це система економічних відносин, яка функціонує на національному та інтернаціональному рівнях у межах світового співтовариства.

Отже, міжнародна економіка — складна категорія, яка втілює у собі різноманітні явища і процеси, що мають місце як у межах окремих країн, так і у сфері міжнародних економічних відносин. У зв'язку з цим міжнародна економіка виступає як системне утворення, що має свою багатоманітну структуру.

Дата добавления: 2015-05-22