Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Практична частина. Експерименти на репрезентативних вибірках




Читайте также:
  1. Загальна частина.
  2. ЗМ 2 (Т. 7-9). Практична філософія
  3. ЗМ 2 (Т. 7-9). Практична філософія
  4. ІІ Практична частина
  5. Наукова цінність і практична значущість соціальної педагогіки як гуманітарної науки
  6. Особлива частина.
  7. Педагогічні ідеї і практична педагогічна і культурно-громадська діяльність Б.Д.Грінченка.
  8. Походження свідомості, її соціально-практична суть і основні властивості
  9. Практична і теоретична діяльність Я. А. Коменського
  10. Практична педагогічна діяльність і педагогічні погляди Т.Г. Лубенця.
  11. Практична робота
  12. Практична робота

Лабораторна робота № 13

Експерименти на репрезентативних вибірках

План

1. Актуалізація знань студентів.

(переваги експериментів на репрезентативних вибірках, стратегії побудови експериментальних груп)

Дослід № 1. Експериментальне вивчення самооцінки особистості за міжгруповою схемою.

Дослід № 2. Статистична обробка результатів експерименту.

Дослідження самооцінки особистості

Мета дослідження: визначення рівня самооцінки.

Матеріали та обладнання: список слів або спеціальний бланк зі словами, які характеризують окремі якості особистості, ручка.

Це дослідження має два, істотно відмінних за процедурою, варіанти визначення самооцінки особистості. В обох варіантах можна працювати як з одним досліджуваним, так і з групою.

Перший варіант дослідження

В основу дослідження самооцінки в цьому варіанті методики покладено спосіб ранжування. Процедура дослідження включає дві серії. Матеріал, з яким працюють досліджувані, — це надрукований на спеціальному бланку список слів, що характеризують окремі риси особистості. Кожний досліджуваний одержує такий бланк на початку дослідження. Під час роботи з групою досліджуваних важливо забезпечити самостійність ранжування.

Перша серія

Завдання першої серії: визначення уявлення людини про риси свого ідеалу, тобто «Я-ідеального». З цією метою слова, надруковані на бланку, досліджуваний має розмістити в порядку надання їм переваги.

Інструкція досліджуваному: «Прочитайте уважно слова, які визначають риси особистості. Розгляньте ці риси з погляду належності їх ідеальній особистості, тобто з погляду їхньої корисності, соціальної значущості та бажаності. Для цього проранжуйте їх (розташуйте в певному порядку), оцінивши кожне в балах від 20 до 1. Оцінку 20 поставте в бланку, в колонці № 1 ліворуч від риси, яка, на Ваш погляд, є найбільш корисною і важливою для людей. Оцінку 1 — у цій же колонці ліворуч від риси, яка найменш корисна, значима й бажана. Всі інші оцінки, від 19 до 2, поставте згідно з Вашим ставленням до інших рис. Пильнуйте, щоб жодна оцінка не повторювалася двічі».

Друга серія

Завдання другої серії: визначення уявлення людини про свої власні риси, тобто "Я-реального". Як і в першій серії, досліджуваного просять проранжувати надруковані на бланку слова, однак уже з погляду того, чи характерні (наявні) позначені ним якості самій особистості.

Інструкція досліджуваному:«Прочитайте знову всі слова, які визначають риси особистості. Розгляньте ці риси з погляду належності їх Вам. Проранжуйте їх у колонці номер 2, оцінивши кожну від 20 до 1. Оцінку 20 поставте справа від тієї риси, яка, на Ваш погляд, притаманна Вам найбільше, оцінку 19 поставте тій рисі, яка характерна для Вас трохи менше, ніж перша, і так далі. Тоді оцінкою 1 у Вас буде позначено ту рису, яка властива Вам менше, ніж всі інші. Пильнуйте, щоб оцінки-ранги не повторювалися».



Обробка результатів

Мета обробки результатів – визначення зв'язку між ранговими оцінками рис особистості, які входять в уявлення «Я-ідеальне» і «Я-реальне». Міра зв'язку встановлюється за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена. Оцінки від 1 до 20 пропонованих рис в обох рядах приймаються за їхні ранги. Різниця рангів, що визначають місце тієї чи іншої риси особистості, дає можливість вирахувати коефіцієнт за формулою

,

де п – число запропонованих рис особистості (п = 20),

d — різниця номерів рангів.

Щоб вирахувати коефіцієнт, потрібно спочатку вирахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю рангів (d)за кожною запропонованою рисою. Потім кожне одержане значення різниці рангів (d)підносять до квадрата і пишуть результат на бланку в колонці (d2), додають і суму (Sd2) вносять у формулу.

Коли кількість рис дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:

Коефіцієнт рангової кореляції (r) може бути в межах від -1 до +1. Коли одержаний коефіцієнт не менше –0,37 і не більше +0,37 (при р = 0,05), то це вказує на слабкий, незначний зв'язок (або на те, що його немає) між уявленнями людини про риси свого ідеалу і про свої реальні риси. Такий показник може бути отримано через недотримання досліджуваним інструкції. Та якщо інструкція виконувалася, то подібний зв'язок означає нечітке і недиференційоване уявлення людини свого ідеального «Я» і «Я-реального».

Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 засвідчує наявність позитивного зв'язку між «Я-ідеальним» і «Я-реальним». Якщо з'ясовано позитивний зв'язок між «Я-ідеальним» і «Я-реальним», то величина коефіцієнта засвідчує завищення самооцінки. При цьому, якщо значення r перебуває в інтервалі від +0,39 до +0,89, то у досліджуваного є лише тенденція до завищення самооцінки, а якщо в інтервалі від +0,9 до +1, то його самооцінку слід вважати неадекватно завищеною. Значення коефіцієнта кореляції в інтервалі від –0,38 до–1 засвідчує значущий негативний зв'язок між «Я-ідеальним» і «Я-реальним». Він відображає невідповідність або розбіжність уявлення людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона є за її уявленнями насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближче коефіцієнт до –1, тим більший ступінь невідповідності.

Під самооцінкою ми розуміємо те, яким чином людина відноситься до себе, наскільки вона себе цінує, якою вона себе бачить у цьому світі, і яке, суто з її точки зору, вона займає місце серед інших людей. Людина сама оцінює свої можливості, внутрішні і зовнішні якості. Самооцінка виступає регулювальником нашої поведінки, а від рівня самооцінки залежить і рівень наших домагань. Рівень домагань - це цілі і міра труднощів в їх досягненні, які людина перед собою ставить. Залежно від рівня самооцінки визначається рівень критичності і вимогливості до себе, які можуть бути як виміряні з вашими можливостями, або навпаки, бути сильно завищеними/заниженими. Також від рівня самооцінки безпосередньо залежить ваше відношення до успіхів і невдач. Адже навіть на успіх реакція може бути зовсім різною: людина може похвалити себе і відмітити нехай навіть невелике досягнення, проігнорувати взагалі цю подію або бути вічно невдоволеною, мовляв, можна було б й краще й швидше. А також від рівня самооцінки залежить не лише те, як ми оцінюємо себе і свої досягнення, але й, то як ми оцінюємо інших людей і їх успіхи. Так, наприклад, при високій самооцінці людина схильна занижувати успіхи інших, при низькій завищувати.

-0,2 – 0 балів – неадекватно низький рівень;

0 – 0,2 бала – низький рівень;

0,21 – 0,3 бали – нижчий за середній рівень;

0, 31 – 0,5 балів – середній рівень;

0,51 – 0,65 балів – вищий за середній рівень;

0,66 – 0,8 бали – високий рівень;

більше за 0,81 неадекватно високий рівень.

Під впливом оцінки оточення у особистості поступово складається власне відношення до себе і самооцінка своєї особи, а також окремих форм своєї активності: спілкування, поведінки, діяльності, переживань. Самооцінка може бути оптимальною та неоптимальною. При оптимальній, адекватній самооцінці суб'єкт правильно співвідносить свої можливості і здібності, досить критично відноситься до себе, прагне реально дивитися на свої невдачі і успіхи, прагне ставити перед собою досяжні цілі, які можна здійснити на ділі. До оцінки досягнутого він підходить не лише зі своїми мірками, але і прагне передбачати, як до цього віднесуться інші люди: товариші по роботі й близькі. Іншими словами, адекватна самооцінка є підсумком постійного пошуку реальної міри, тобто без занадто великої переоцінки, але і без зайвої критичності до свого спілкування, поведінки, діяльності, переживання. Така самооцінка є найкращою для конкретних умов і ситуацій. До оптимальної відносяться самооцінки "високий рівень" і "вища за середній рівень" (людина заслужено цінує, поважає себе, задоволена собою), а також "середній рівень" (людина поважає себе, але знає свої слабкі сторони і прагне до самоудосконалення, саморозвитку). Але самооцінка може бути і неоптимальною – надмірно завищеною або занадто заниженою.

На основі неадекватно завищеної самооцінки у людини виникає неправильне уявлення про себе, образ своєї особи і можливостей, які ідеалізуються, своїй цінності для оточення, для загальної справи. У таких випадках людина йде на ігнорування невдач заради збереження звичної високої оцінки самої себе, своїх вчинків і справ. Відбувається гостре емоційне "відштовхування" усього, що порушує уявлення про себе. Сприйняття реальної дійсності спотворюється, відношення до неї стає неадекватним - суто емоційним. Раціональне зерно оцінки відсутнє. Тому справедливе зауваження починає сприйматися як неадекватна критика, а об'єктивна оцінка результатів роботи – як несправедливо занижена. Неуспіх з'являється як наслідок чиїхось підступів або несприятливих обставин, аж ніяк не залежних від дій самої особи.

Людина із завищеною неадекватною самооцінкою не бажає визнавати, що все це – наслідок власних помилок, ліні, недоліку знань, здібностей або неправильної поведінки. Виникає важкий емоційний стан – афект неадекватності, головною причиною якого є стійкість стереотипу завищеної оцінки своєї особи. Якщо ж висока самооцінка пластична, міняється відповідно до реального стану справ – збільшується при успіху і знижується при невдачі, то це може сприяти розвитку особистості, оскільки їй доводиться прикладати максимум зусиль для досягнення поставлених цілей, розвивати свої здібності і волю.

Самооцінка може бути і заниженою, тобто нижче за реальні можливості особистості. Зазвичай це призводить до невпевненості в собі, боязкості й відсутності домагань, неможливості реалізувати свої здібності. Такі люди не ставлять перед собою складних цілей, обмежуються рішенням буденних завдань, занадто критичні до себе.

Занадто висока або занадто низька самооцінка порушують процес самоврядування, спотворюють самоконтроль. Особливо це помітно в спілкуванні, де особи із завищеною і заниженою самооцінкою виступають причиною конфліктів. При завищеній самооцінці конфлікти виникають через зневажливе відношення до інших людей і нешанобливого ставлення, занадто різких і необґрунтованих висловлювань в їх адресу, нетерпимості до чужої думки, прояву зарозумілості. Низька критичність до себе заважає їм навіть помічати, як вони ображають інших зарозумілістю і незаперечністю суджень.

При заниженій самооцінці конфлікти можуть виникати через надмірну критичність цих людей. Вони дуже вимогливі до себе і ще вимогливіші до інших, не вибачають жодного промаху або помилки, схильні постійно підкреслювати недоліки інших. І хоча це робиться з найкращих спонукань, все ж стає причиною конфліктів внаслідок того, що в тобі бачать тільки погане і постійно вказують на це, отже виникає неприязнь до джерела таких оцінок, думок і дій.

Вище згадувалося про афект неадекватності. Це психічний стан виникає як спроба осіб із завищеною самооцінкою захистити себе від реальних обставин і зберегти звичну самооцінку, На жаль, це призводить до порушення стосунків з іншими людьми. Переживання образи і несправедливості дозволяє почувати себе добре, залишатися на належній висоті у власних очах, вважати себе постраждалим або скривдженим. Це прославляє людину в його власних очах і виключає невдоволення собою. Потреба в завищеній самооцінці задовольняється і відпадає необхідність змінити її, тобто впритул зайнятися самоуправлінням. Це не самий кращий спосіб поведінки, і слабкість подібної позиції виявляється негайно або через деякий час. Неминуче виникають конфлікти з людьми, які мають інші уявлення про цю особу, її здібності, можливості і цінність для суспільства. Афект неадекватності – це психологічний захист, він є тимчасовим заходом, оскільки не вирішує головної задачі, а саме – корінної зміни неоптимальної самооцінки, що виступає причиною виникнення несприятливих міжособових стосунків. Психологічний захист годиться як прийом, як засіб рішення простої задачі, але не підходить для просування до головних, стратегічних цілей, розрахованих на все життя.

Оскільки самооцінка складається під впливом оцінки оточення і, ставши стійкою, змінюється повільно, але змінити її можна, змінивши відношення оточення (однолітків, співробітників по роботі, друзів, рідних). Тому формування оптимальної самооцінки залежить від справедливості оцінки всіх цих людей. Особливо важливо допомогти людині підняти неадекватно занижену самооцінку, допомогти повірити в себе, в свої можливості, в свою цінність.

 





Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 290; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.226.172.30
Генерация страницы за: 0.015 сек.