Як підготувати публічний виступ

Функції оратора і їх втілення під час публічного виступу.

Виступ належить до складних і багатофункціональних явищ, оскільки тільки оратор повинен виконувати найрізноманітніші функції.

· Промовець думає: його виступ — це практично мислення вголос; оратор змушує думати й аудиторію, стежити за ходом думки, що призводить до появи запитань, на які треба відповідати.

· • Ораторська думка втілюється в говорінні — передача інформації, знань. Форми говоріння різні: читання тексту, усна оповідь, їх поєднання. Обов'язково під час виступу необхідно враховувати й говоріння слухачів: їх репліки, запитання тощо.

· Через слухання оратор сприймає реакцію аудиторії, сам реагує. Уміння слухати аудиторію допомагає ораторові добиватися успіху, реагуючи на звуки: Якщо тихо — чому? Якщо гомін — чому? Є запитання — чому? Є репліки — які вони?

· Нерідко оратори, особливо початківці, недосвідчені, справляють враження незрячої людини, оскільки крім свого тексту нічого не бачать в аудиторії. Оратор повинен уміти бачити, бо саме через виконання цієї функції можна отримати багато потрібної інформації. Промовець повинен бачити текст виступу, міміку, жести, що роблять слухачі, хто вийшов, хто зайшов і як, свої рухи, одяг, годинник.

· Контроль дихання дає змогу стежити за дотриманням часу, пауз, змінювати темп говоріння у зв'язку з хвилюванням чи можливостями сприймання інформації слухачами.

· Оратор повинен уміти відчувати аудиторію через жарти, риторичні запитання, репліки, через вибір різного ступеня активності слухачів.

Виступ як плинне в часі явище, має і свої складові, свої етапи.

Як правило, він складається з таких частин:

• звертання до оратора з проханням виступити;

• підготовка до публічного виступу;

• виголошування промови (власне виступ);

• відгук про публічний виступ.

Зауважимо, що не всі виступи (жанри) будуть передбачати наявність таких складників; різнитимуться вони і деталями, і змістом.

Підготовка до виступу передбачає деякі обов'язкові змістові елементи.

1. Визначення метипублічного повідомлення'.

· формування (для себе) основної ідеї виступу;

· що саме необхідно повідомити і для чого;

· у чому переконати.

2. Попереднє укладання робочого плану, в якому визначають основні шіішшя виступу (не більше 3-4), збір та систематизація фактів, інформації навколо цих частин.

3. Збір матеріалу і його логічна побудова.

Матеріал виступу має бути вивіреним і достовірним, не Вирваним із контексту, зрозумілим і доступним аудиторії.

4. Пошук форми повідомлення: урочистого, піднесеного, ритмічного, сумовитого тощо, може бути у формі «пошуку істини», у формі діалогу чи монологу.

5. Підготовка технічних засобів та наочних посібників. Це зменшує витрати часу на описи, вивільняє час на інший матеріал. Ілюструється тільки те, що є основою знань, без чого утруднюється розуміння матеріалу.

6. І останній складник підготовки - репетиція виступу.

7. Результатом підготовки до виступу є його письмовий чи усний текст. Існують різні способи виголошування тексту.

Також не бажано писати повний текст промови, оскільки оратор може потрапити в «полон» тексту.

Крім того, стиль усної мови повинен бути набагато простіший від свого письмового відповідника.

Дата добавления: 2015-05-08