Мовний етикет, його різновиди

Мовний етикет: суть, основні ознаки, причини недотримання.

Мовний етикет є складовою частиною загального етикету; це правила мовної поведінки, що встановлені серед носіїв мови в національному колективі, а також у невеликих соціальних групах залежно від соціального стану, віку, ситуації спілкування і т. ін.

Він відрізняється від інших складників загального етикету і своїми властивостями, суть яких полягає ось у чому:

• невідворотність, обов'язковість виконання норм;

• мовний етикет бажаний, приємний, всі хочуть його «отримати»;

• у структурі стереотипів мовного етикету закладено «я» мовця і «ти»слухача, у деяких випадках відкрито (бажаю вам доброго здоров’я), в інших — завуальовано (будьте здорові);

• одиниці мовного етикету закріплені за певними ситуаціями, їх використовують беззастережно.

• у кожному суспільстві існує велика кількість мовноетичних знаків; вони бувають загальнонаціональними, знаками соціального середовища чи соціальної групи, вузького кола людей, але завжди мають важливу інформацію: свій - чужий, близький - далекий, бажаний — небажаний, знайомий – незнайомий;

• мовний етикет завжди має національний характер;

• структури мовного етикету існують для налагодження контакту й демонстрації свого ставлення до співрозмовника.

ПРИЧИНИ НЕДОТРИМАННЯ:

У розмові можна спостерігати порушення норм мовного етикету. Часто такі хиби знаходимо в діалогах.

Суть їх зводиться до такого:

· у діалогах існують більші можливості вибору, в інших ситуаціях (наприклад, публічний виступ) мовний етикет суворо регламентований, отже і вибір його структур обмежений;

· незнання мовного етикету.

· недоцільність структури мовного етикету в певній ситуації, перенесення її з однієї ситуації в іншу, не властиву для неї;

· небажання виконувати, дотримуватися правил мовної поведінки - причини можуть бути найрізноманітніші;

· вплив «моди»;

· неврахування соціального досвіду співрозмовника;

Інколи і невміле використання мовноетичних шаблонів, їхня надлишковість створюють враження нещирості у стосунках.

Мовний етикет є складовою частиною загального етикету; це правила мовної поведінки, що встановлені серед носіїв мови в національному колективі, а також у невеликих соціальних групах залежно від соціального стану, віку, ситуації спілкування і т. ін.

Класифікацію одиниць мовного етикету здійснюють і урахуванням типових ситуацій спілкування.

За цією ознакою виділяють такі групи (різновиди) мовного етикету.

1. Одиниці, що виражають привітання, вітання: доброго ранку, вітаю вас.

2. Одиниці що виражають звертання та привернення уваги: будьте добрі; чоловіче добрий;

3. Одиниці, що використовують під час знайомства: мене звати; В офіційному спілкуванні під час знайомства обов'язковим є такі компоненти: посада, професія, звання, ім'я і по батькові.

4. Запрошення: ласкаво просимо;

5. Побажання: дай боже;

6. Вислови, що мають допустове значення: будь ласка; як собі хочеш;

7. Вибачення: даруйте; вибачте.

8. Формули подяки: спасибі; дякую;

9. Вислови, що супроводжують прощання: щасти тобі; до побачення;

10. Комплімент може стосуватися віку адресата, його зовнішнього
вигляду, схвалення вчинків, виконаної роботи: яка ти сьогодні; так і я не зробив би.
43. Особливості звертання і кличного відмінка в офіційно-діловому стилі.

Особливості кличного відмінка:

· Слова у кличному відмінку не відповідають на запитання і служать для вираження звертання чи оклику,

· На відміну від числівника, прикметника, займенника, окрему форму в кличному відмінку мають тільки іменники,

· в офіційно-діловому стилі форму кличного відмінка використовують тільки у звертанні до осіб,

· у звертанні до осіб кличний відмінок в однині не збігається з називним,

· в офіційно-діловому стилі прізвища у звертанні мають форму називного відмінка.

Дата добавления: 2015-05-08