Контрольні питання з курсу

1. Значення науки психології у сучасному світі.

2. Основні етапи становлення науки психології та педагогіки.

3. Найбільш істотні напрями психологічної науки.

4. В чому виявляється зв’язок між психологією та педагогікою?

5. Галузі сучасної психології. Специфіка юридичної та економічної психології.

6. Методи психологічних досліджень.

7. Особливості застосування тестових методик у дослідженнях.

8. Що означає суб’єктивність психіки?

9. Яка послідовність етапів розвитку психіки?

10. В чому полягає суть рефлекторної природи психіки.

11. Перша і друга сигнальні системи як регулятори психічних явищ.

12. Що таке свідомість і її основні ознаки?

13. Що відноситься до сфери несвідомого?

14. Що є об’єктом вивчення поведінкової психології?

15. В чому суть концепції психоаналізу?

16. Основні положення гуманістичного напряму в психології.

17. Порівняльна характеристика біхевіоризму та гештальтпсихології.

18. Мозок і психіка. Функціональна асиметрія головного мозку

19. Структура особистості. Складання характеристики особи з урахуванням структурних компонентів.

20. Поняття індивіду, особистості та індивідуальність. Відмінні ознаки.

21. Темперамент і його природні властивості. Виявлення темпераменту у людини.

22. “Слабкі” і “сильні” сторони всіх видів темпераменту.

23. Характер та формування його рис. Описання власного характеру.

24. Що входить до структури направленості особистості. Яким чином вона формується?

25. Відмінності та взаємозв’язок між темпераментом і характером.

26. Особливості поведінки екстраверта та інтроверта.

27. Охарактеризуйте структуру власної особистості.

28. Взаємозв’язок між поняттями “задатки” і “здібності”.

29. Самооцінка особистості.

30. Розвиток психічних процесів як умова професіоналізму.

31. Види пам’яті, визначення індивідуального типу пам’яті.

32. Індивідуальні особливості пам’яті. Прийоми запам’ятовування.

33. Форми мислення людини. Особливості логічного мислення.

34. Види і функції мови. Особливості професійної мови менеджера.

35. Основні властивості уяви.

36. Характеристика уваги. Уважність як професійна складова.

37. Відчуття і сприйняття, їх особливості.

38. Види емоційних станів людини, вміння їх розрізняти.

39. Саморегуляція психічного стану.

40. Попередження стресу та його профілактика.

41. Актуальність проблеми саморегуляції психічних станів у професійній діяльності.

42. Структура діяльності. Особливості професійної діяльності (юриста, економіста).

43. Психологія спілкування в професійній діяльності.

44. Вербальне і невербальне спілкування. Розуміння та значення невербальних сигналів.

45. Прийоми встановлення психологічного контакту у професійному спілкуванні.

46. Бар’єри у професійному спілкуванні. Їх усунення.

47. Значення міміки і жестів у вивченні поведінки людини.

48. Жести “обману” та їх розпізнавання.

49. Механізми антракції, ідентифікації, емпатії як чинники ефективного спілкування у професійній діяльності.

50. Конфлікт. Основні ознаки та види. Вміння розрізняти їх види.

51. Типи реагування у конфліктних ситуаціях у професійній діяльності.

52. Особливості маніпулятивного спілкування. Захист від маніпуляцій.

53. Проблеми вищої освіти в Україні.

54. Особливості навчально-виховного процесу у вузі.

55. Основні категорії педагогіки.

56. Зв’язок педагогіки із іншими соціогуманітарними дисциплінами.

57. Основні завдання науки педагогіки.

58. Форми та методи навчання у вищій школі.

59. Методи виховного впливу на людину.

60. Система освіти в Україні

Словник основних психологічних понять

Авторитетність – здатність людини користуватися визнанням і повагою серед людей.

Агресивність (ворожість) – поведінка людини по відношенню до інших людей, що відрізняється прагненням заподіяти їм шкоду.

Альтруїзм – риса характеру, що спонукає людину безкорисливо приходити на допомогу іншим людям.

Аналізатор — центральна складова сенсорної діяльності (відчуття); складна система, яка включає в себе елементи рецептора (сприймаючого органа); нервові волокна, що пе­редають сигнали в головний мозок, де здійснюється первин­ний аналіз інформації; нервові волокна, які повертають ре­зультати цієї оцінки у сприймаючий орган.

Апатія - стан емоційної байдужності і бездіяльності.

Асоціація – поєднання, зв'язок психічних явищ одне з одним.

Атракція - принадність, потяг однієї людини до іншої, що супроводжується позитивними емоціями.

Аутотренінг - комплекс спеціальних вправ, заснованих на самонавіюванні, і використовуваних людиною для керування власними психічним станом і поведінкою.

Афект — бурхливий та швидкоплинний стан, що повністю оволодіває людиною й характеризується значними змінами у свідомості, порушенням вольово­го контролю за поведінкою.

Бар'єр психологічний – внутрішня перешкода психологічної природи (небажання, страх, невпевненість і т.п.), що заважає людині успішно виконувати деякі дії. Часто виникає в ділових і особистих взаємовідносинах людей і перешкоджає установленню відкритих і довірчих стосунків між ними.

Відчуття - відобра­ження окремих властивостей предметів та явищ при їх безпо­середньому впливі на органи чуття.

Вміння – здатність виконувати певні дії з гарною якістю й успішно справлятися з діяльністю, що включає ці дії.

Воля - властивість (процес, стан) людини, що виявляється в її здатності свідомо управляти своєю психікою і вчинками.

Вчинок - свідомо зроблена людиною і керована волею дія, що виходить із певних переконань.

Група - сукупність людей, виділена на основі якоїсь одної або декількох, загальних для них ознак.

Депресія - стан душевного розладу, пригніченості, що характеризується спадом сил і зниженням активності.

Діяльність - специфічний вид людської активності, спрямований на творче перетворення, удосконалювання навколишнього світу і самої себе.

Дистрес - негативний вплив стресової ситуації на діяльність людини, аж до її руйнації.

Егоцентризм - зосередженість свідомості й уваги людини винятково на самій собі, що супроводжується ігноруванням того, що відбувається навколо.

Ейфорія - стан надмірної веселості, зазвичай не викликаний об'єктивними обставинами.

Екстраверсія - спрямованість свідомості й уваги людини в основному на те, що відбувається навколо неї. (Протилежна інтроверсії.)

Емоції - елементарні переживання, що виникають у людини під впливом загального стану організму і процесу задоволення актуальних потреб.

Емоційність - характеристика особистості, що виявляється в частоті виникнення різноманітних емоцій і почуттів.

Емпатія – здатність людини до співпереживання і співчуття іншим людям, до розуміння їхніх внутрішніх станів.

Жест - рухи рук людини, що виражають її внутрішній стан або вказують на якийсь об'єкт у зовнішньому світі.

Задатки - передумови до розвитку здібностей. Можуть бути вродженими і придбаними.

Заміщення (сублімація) - один із захисних механізмів, що являють собою підсвідому заміну однієї, заборонної або практично недосяжної, цілі на іншу, дозволену і більш доступну, що хоча б частково задовольняє актуальну потребу.

Запам'ятовування - один із процесів пам'яті, введення в пам'ять інформації, що знову надходить.

Зараження - психологічний термін, що позначає несвідому передачу від людини до людини яких-небудь емоцій, станів і спонукань.

Захисні механізми - сукупність несвідомих прийомів, за допомогою яких людина оберігає себе від психологічних травм.

Здібності - індивідуальні особливості людей, від яких залежить формування знань, умінь і навичок, а також успішність виконання різноманітних видів діяльності.

Ідентифікація – ототожнення, встановлення подібності однієї людини з іншою.

Ілюзії - феномени сприйняття, уяви і пам'яті, що існують тільки в голові людини і не відповідають реальному явищу або об'єкту.

Імпульсивність – характерна риса людини, що виявляється в її схильності до миттєвих, непродуманих дій та вчинків.

Індивід - окремо взята людина в сукупності усіх властивих їй якостей: біологічних, фізичних, соціальних і психологічних.

Індивідуальність - своєрідне сполучення індивідуальних (див. індивід) властивостей людини, що відрізнять її від інших людей.

Інстинкт - вроджена форма поведінки, що забезпечує пристосування організму до типових умов його життя.

Інтелект - сукупність розумових здібностей людини.

Інтеракція - взаємодія.

Інтерес - емоційно забарвлена, підвищена увага людини до якогось об'єкта або явища.

Інтроверсія - спрямованість свідомості людини до самої себе; захоплення власними проблемами і переживаннями, супроводжуване послабленням уваги до того, що відбувається навколо.

Інтуїція – здатність швидко знаходити вірне рішення задачі й орієнтуватися в складних життєвих ситуаціях, а також передбачати хід подій.

Інфантилізм - прояв дитячих рис у поведінці дорослої людини.

Катарсис - очищення. Душевне полегшення, що наступає після сильних емоційних переживань типу афекту або стресу.

Клімат соціально-психологічний - загальна соціально-психологічна характеристика, стан малої групи, особливості людських взаємовідносин, що склалися в ній..

Компенсація – здатність людини рятуватися від переживань із приводу власних недоліків за рахунок посиленої роботи над собою і розвитку інших позитивних якостей.

Комплекс неповноцінності - складний стан людини, пов'язаний з недоліками яких-небудь якостей (здібностей, знань, умінь і навичок), супроводжуваний глибокими негативними емоційними переживаннями з цього приводу.

Конфлікт -загострення суперечностей, що виникають у ре­зультаті відмінності у поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасника­ми як несумісні з їх власними.

Конфлікт внутрішньоособистісний - стан незадоволеності людини якими-небудь обставинами її життя, пов'язаний з наявністю в неї інтересів, прагнень і потреб, що суперечать одне одному.

Конфлікт міжособистісний - протиріччя, що виникає між людьми і спричинене несумісністю їхніх поглядів, інтересів, цілей і потреб.

Конформність - некритичне прийняття людиною чужої неправильної думки, супроводжуване нещирою відмовою від власної думки.

Криза - стан душевного розладу, викликаний тривалою незадоволеністю людини собою і своїми взаємовідносинами з навколишнім світом.

Лідер - член групи, чий авторитет, влада або повноваження беззастережно признаються іншими членами цієї групи, готовими йти за ним.

Мала група - невелика за чисельністю сукупність людей, що включає від 2-3 до 20-30 чоловік, зайнятих загальною справою і мають прямі особисті контакти один з одним.

Міміка - сукупність рухів частин обличчя людини, що виражають її стан або відношення до того, що вона сприймає (обмірковує, пригадує і т.п.).

Мотив - внутрішня стійка психологічна причина поведінки або вчинку людини.

Мислення — пізнавальний процес, який визна­чається опосередкованим та узагальненим відобра­женням дійсності.

Настрій - емоційний стан людини, пов'язаний зі слабко вираженими позитивними або негативними емоціями й існуючий протягом тривалого часу.

Несвідоме - характеристика психологічних властивостей, процесів і станів людини, що знаходяться поза сферою її свідомості, але так само впливають на поведінку, як і свідомість.

Норми соціальні - прийняті в даному суспільстві або групі правила поведінки, що регулюють взаємовідносини людей.

Пам'ять - процес запам'ятовування, зберігання, відтворення і переробки людиною різноманітної інформації.

Потяг - бажання або потреба що-небудь зробити, що спонукає людину до відповідних дій.

Почуття - вища, культурно обумовлена емоція людини, пов'язана з певним соціальним об'єктом.

Психіка — це особлива властивість, функція мозку, яка полягає у здатності особливим чи­ном відображати об'єктивну дійсність; вона є продуктом суспільно-історичного розвитку, результатом і умовою трудо­вої діяльності та спілкування.

Психічні властивості — типові для конкретної людини, стійкі особливості її психіки. До таких властивостей належать: спрямованість, ідеали, характер, потреби, мотиви.

Психічні процеси — це діяльність психічного відобра­ження. До них належать відчуття, сприймання, пам'ять, мис­лення та уява. Психічні процеси забезпечують зв'язок особи­стості з дійсністю.

Психічні стани - своєрідні тимчасові вияви психіки залежно від об'єктивних умов.

Психологія — це наука про явища, закономір­ності та механізми психіки як властивості головного мозку створювати суб'єктивні образи об'єктивної реальності, на основі і за допомогою яких відбувається управління діяльністю особистості.

Релаксація - розслаблення.

Рефлекс - автоматична відповідна реакція організму на дію якогось внутрішнього або зовнішнього подразника.

Рефлексія – здатність свідомості людини зосередитися на самій собі.

Рівень домагань - максимальний успіх, на який розраховує людина в тому або іншому виді діяльності.

Ригідність - загальмованість мислення, що виявляється в складності відмови людини від якогось прийнятого способу мислення і дій.

Роль - поняття, що позначає поведінку людини у певній життєвій ситуації, яка відповідає певному статусу людини (наприклад, роль керівника, підлеглого і т.д.).

Самовизначення особистості - самостійний вибір людиною свого життєвого шляху, цілей, цінностей, моральних норм, професії, умов життя.

Самооцінка - оцінка людиною власних якостей, переваг і недоліків.

Саморегуляція - процес керування людиною власними психологічними і фізіологічними станами, а також вчинками.

Самосвідомість - усвідомлення людиною самої себе, своїх власних якостей.

Свідомість - вищий рівень психічного відображення людиною дійсності, суб’єктивний образ об’єктивного світу.

Симпатія - почуття емоційної схильності до людини, підвищений інтерес і потяг до неї.

Соціально-психологічний тр енінг - теорія і практика спеціального психотерапевтичного впливу на людей, розрахована на поліпшення їхнього спілкування і пристосування до умов життя.

Співробітництво - прагнення людини до узгодженої, злагодженої роботи з людьми. Готовність підтримати і надати їм допомогу. (Протилежне суперництву.)

Спілкування — складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що по­роджується потребами у спільній діяльності і включає обмін інформацією,

Сприймання - відображення у свідомості цілісних об'єктів та явищ дійсності при їх безпосередньому впливі на органи чуття.

Стрес — нервово-психічне перенапруження, викликане несподіваним чи надсильним подразником.

Суперництво - прагнення людини до змагання з іншими людьми, бажання одержати верх над ними, перемогти, перевершити.

Темперамент - динамічна характеристика психічних процесів і поведінки людини, що виявляється в їхній швидкості, мінливості, інтенсивності й інших характеристиках.

Тест - стандартизована психологічна методика, призначена для порівняльної кількісної оцінки досліджуваної психічної якості.

Тривожність - властивість людини впадати в стан підвищеного занепокоєння, відчувати страх і тривогу в специфічних соціальних ситуаціях.

Увага - спрямова­ність та концентрація психічної діяльності на об'єкти та явища, які мають сталу або ситуативну значущість для особистості.

Установка - готовність, схильність до певних дій або реакцій на конкретні стимули.

Уява — це ство­рення нових образів реальності на основі образів сприймання та пам'яті за умови невизначеності вихід­ної інформації.

Фанатизм - надмірна захопленість людини будь-чим, супроводжувана зниженням контролю за своєю поведінкою, некритичністю в судженнях про об'єкт своєї захопленості.

Фрустраці я - емоційний стан, що виникає внаслі­док реальної чи уявної перепони, яка перешкоджає досягненню мети. Вона виявляється у відчутті тривожності, пригніченості, відчаю, зниженні пам'яті та здатності до логіч­ного мислення і залежить від сили протидії та суб'єктивної визначеності мети.

Характер - сукупність властивостей особистості, що визначають типові засоби її реагування на життєві обставини.

Ціннісні орієнтації - те, що людина особливо цінує в житті, чому вона надає особливий, позитивний життєвий зміст.

Чутливість – здатність організму запам'ятовувати і реагувати на вплив середовища, що не має безпосереднього біологічного значення, але викликає психологічну реакцію у формі відчуттів.

Література

з дисципліни „ Основи психології і педагогіки”

1. Асмолов А.Г. Психология личности. – М.: Изд-во МГУ,1990.

2. Бедь В.В. Юридична психологія. – К.: Каравела – Львів: Новий Світ, 2002.

3. Бондарчук Е.И. Основы психологии и педагогики.– К., 1999.

4. Бочелюк В.Й. Психологія: вступ до спеціальності – К.: ЦУЛ, 2007.

5. Варій М.Й. Основи психології та педагогіки. – К.: ЦУЛ, 2007.

6. Гроф С. За пределами мозга. – М.:1992.

7. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., Просвещение, 1986.

8. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. – М.: Академия, 1996.

9. Донцов А.И. Психология коллектива. – М.: Изд-во МГУ,1984.

10. Васильєв В. Юридическа психология. – СПб.: Питер, 2002.

11. Ітапов Е.Ф. Психологія управління в бізнесі. – К.: НМЦВО, 2002.

12. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту. – К.:МАУП,1996.

13. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К.,1995.

14. Казмірук Л.І. Юридична психологія – К.: Либідь, 2003.

15. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. – К.ЕксОб, 2000.

16. Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки. – К.: КНЕУ, 2001.

17. Максименко С.Д. Загальна психологія. – К.: МАУП, 2001.

18. Основи психології /За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - 2-ге вид. – К.: Либідь, 1996.

19. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. М.,1999.

20. Пашукова Т.І. Практикум із загальної психології. – К.: Знання, 2000.

21. Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, И.Г.Ярошевского.-М.,Политиздат,1990.

22. Семиченко В.А. Психология общения. – К.: Магістр, 1998.

23. Степанов О.М. Основи психології. – К.: Академвидав, 2003.

24. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки– К.: Академвидав, 2003.

25. Трофімов Ю.Л. Психологія. – К.: Либідь, 2000.

26. Циба В.Т. Системна соціальна психологія. – К.: ЦУЛ, 2006.

27 Алексюк А.М. Загальні методи навчання.- К.: Рад.шк..1981.

28.Бондарчук Е.И., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики. – К., 1999.

29.Варій М.Й. Основи психології та педагогіки. – К.: ЦУЛ, 2007.

30.Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2003.

31. Галузинський М.В., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посіб.– К.,1995.

32. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. – К.ЕксОб, 2000.

33. Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки. – К.: КНЕУ, 2001.

34. Педагогіка/ За ред. А.М. Алексюка.- К.: Вища школа, 1985.

35. Серьожникова Р.К. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2003.

36. Степанов О.М. Основи психології і педагогіки – К.: Академвидав, 2003

37. Фіцула М.В. Основи психології і педагогіки – К.: Академвидав, 2001

Дата добавления: 2015-05-22