Межа виробничих можливостей 3 страница

Різновид недосконалої конкуренції – нечесна конкуренція, що ведеться переважно неекономічними методами (підкуп чиновників, промисловий шпіонаж, укладання таємних угод про єдину політику цін і навіть диверсії проти конкурента).

Дзеркалом конкурентної боротьби є торгівля. Конкуренція в сфері торгівлі має певні особливості:

1. Підприємства торгівлі, особливо роздрібної, орієновані на територіально обмежений, локальний ринок, розміри якого залежать від місцезнаходження підприємства, його транспортної доступності для потенціальних покупців.

Ця особливість обумовлює, з одного боку, певну локальність конкурентної боротьби, обмеженість її учасників. З другого – посилює зацікавленість в перемозі, оскільки можливість переорієнтації на інший регіональний ринок обмежені та капіталообтяжливі.

2. Особливості конкуренції в торгівлі пов’язані з місцезнаходженням підприємств торгівлі, або так званою рентною перевагою. Ця перевага дає можливість через особливості місцезнаходження отримати додаткову вигоду у вигляді залучення більшої кількості покупців. Прикладом цього є розміщення торгових підприємств в районі транспортних розв’язок, що забезпечує вагоміший потік покупців порівняно з іншими аналогічними підприємствами, що не мають аналогічних переваг.

3. Особливий характер конкуренції пов’язаний з виконанням торгівлею функцій посередника між виробником і споживачем. Це вимагає від торгових підприємств вивчення, з одного боку, можливостей виробників, якісних характеристик товарів, врахування їх конкурентноздатності, з іншого - запитів споживачів, обсягу і структури платоспроможного попиту. Лише на основі аналізу цих факторів торгове підприємство може вирішити проблему підтримки своєї конкурентноспроможності.

4. Результати конкурентної боротьби торгових підприємств визначаються, перш за все, конкурентноспроможністю товарів, що реалізуються. Тому найбільше значення для перемоги в конкурентній боротьбі мають не внутрішні можливості підприємства, а характер його взаємодії з ринком товарних ресурсів: рівень цін та умови закупки товарів, можливість отримання цінових знижок, широта, глибина та оновленість асортименту, якість товарів, що закуповуються та інше.

5. Класифікація ринку

Сучасна економіка - це синтез великої кількості взає­модіючих ринків, їх поділяють на різні види залежно від умов діяльності, суб'єктів ринкових відносин, відповідності чинному законодавству, за ознакою простору дії та ін.

Залежно від умов, у яких діють суб'єкти господарського жит­тя, вирізняють вільний, монополізований і регульований ринки.

Вільний ринок - це ринок з великою кількістю виробників од­норідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один од­ного. В ньому немає обмежень в інформації про попит, пропону­вання, ціни, якість продукції. Тут вільне ціноутворення, відсутні штучні бар'єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього. Цей ринок функціонує на ранній стадії формування ринкових відносин.

Монополізований ринок - це ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даного товару, існує дефіцит необхідної інформації, ускладнений доступ до ресурсів. Члени монопольного об’єднання погоджують дії у ході виробництва і реалізації продукції, ускладнюючи доступ до ринку незалежних виробників.

Регульований ринок – це ринок, який контролюється і регулю­ється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру. Ця форма ринкових відносин активно розвивається в сучасних умовах.

За ознакою простору дії виріз­няють місцевий (у межах міста чи села), регіональний (певна тери­торія якоїсь країни), національний і світовий ринки.

З точки зо­ру відповідності чинному законодавству - легальний (офіційний) і тіньовий.

Залежно від об'єктів купівлі-продажу розрізняють такі види ринків: товарів широкого вжитку, товарів промислового призна­чення, праці, цінних паперів, науково-технічних знань.

Залежно від того, хто є покупцем товару, що продається і з якою метою він купується, розрізняють також споживчий ринок, ринки виробників, проміжних продавців, державних установ і міжнародний ринок.

Кожен вид ринку, що згадувався, має свою інфраструктуру, свій набір інструментів, які забезпечують його життєдіяльність. Окремі види ринку не існують самі по собі. Всі вони пов'язані між собою, утворюючи розгалужену ринкову систему. Вона діє не тільки в межах тієї чи іншої країни, а й глобально, охоплюючи своїм впливом значну частину світового господарства.

6. Особливості становлення ринкових відносин в Україні

Ринкові відносини в Україні почали розвиватися з перших років утворення незалежності, але цьому процесу перешкоджали економічні наслідки розпаду Радянського Союзу:

- українська економіка на 80% була інтегрована з економікою інших республік, тому ці підприємства не могли самостійно функціонувати і реалізовувати свою продукцію;

- у суспільстві панувала державна власність на засоби виробництва;

- процес приватизації досить тривалий і невизначеність власників засобів виробництва ускладнювала рух товарів на ринок;

- політична нестабільність гальмувала підготовку необхідних законів для розвитку ринкової економіки;

- відсутній досвід роботи підприємств в умовах ринку і вільної торгівлі.

На сучасному етапі Україна, в основному, ліквідувала економічні перепони минулого і іде активний процес розвитку ринкових відносин. Сучасні проблеми пов’язані з тим, що наша держава живе в умовах розвиненого конкурентноздатного світового ринку і щоб завоювати його, необхідний швидкий розвиток технологій.

Дата добавления: 2015-05-22