Розвитку

Етапи

Знань

Психологічних

Використання

Майбутній фахівець непедагогічного профілю має усвідомити, для чого йому потрібні знання з психології. Адже саме усвідомлення особистісного значення психологічних знань сприятиме засвоєнню складних понять і категорій та їх ефективному використанню в житті, навчанні та професійній діяльності.

Перш за все, психологічні знання необхідні для глибшого розуміння себе та інших. Людям, здатним зрозуміти, порадити, підтримати, можна довірити власні думки і переживання, отримати від них співчуття, допомогу. Психологічні знання необхідні також для самовдосконалення, пристосування до змін у навколишньому середовищі. Без саморозвитку людина не відповідає вимогам сучасності, не може самореалізуватися в суспільстві. Знання психології створює базу для самовиховання та впливу на інших людей. Майбутній фахівець з вищою освітою може займати керівну посаду і як керівник колективу повинен дбати про професійне зростання, навчання та виховання своїх підлеглих. Знання психології людини необхідне і в процесі виховання власних дітей.

Вивчення психології потрібне для підвищення ефективності власної професійної діяльності, найповнішого використання особистісного потенціалу людини, налагодження стосунків між членами трудового колективу та у системі "людина - техніка", щоб запобігти техногенним та екологічним катастрофам. Сучасні інформаційні технології вимагають досконалої підготовки фахівців, максимальної актуалізації їхніх інтелектуальних, творчих ресурсів. Створення систем "людина-машина" неможливе без урахування психічних особливостей людини.

Отже, психолого-педагогічні знання мають незаперечну важливість для майбутніх фахівців непедагогічного профілю.

Наукові психологічні знання більш точно відображають існуючу реальність, використовуючи при цьому методи математичної статистики.

На основі існуючих наукових даних можна більш конкретно визначити предмет сучасної психології.

Предмет

наукової

психології

"Психологія як наука вивчає факти, закономірності, механізми психічного життя людей і тварин. Взаємовідносини живих істот з навколишнім світом реалізуються за допомогою психіки як складної сигнальної системи, до якої входять почуття та образи, настанови й мотиви, процеси спілкування та ідеальні предметні дії, емоційні стани та інші психічні властивості. Різноманітні психічні якості утворюють систему регуляції, що надає поведінці й діяльності стійкості та ефективності. У людини ця система виступає як психічний склад особистості, який утворюється її комунікативними здібностями, ціннісними орієнтаціями, рисами характеру, самосвідомістю, інтелектуальними здібностями, темпераментом тощо" [21, с. 29-30].

Предмет психології - закономірності розвитку і вияву психічних явищ та їх механізми [10, с. 14].

Сучасна психологія є досить розгалуд-женою системою наукових дисциплін, які знаходяться на різних ступенях формування та пов'язані з різними галузями практики. Галузі психології відрізняються як за предметом вивчення, так і методами, які використовуються у цій психологічній галузі.

За предметом спрямованості на дослідження, раціоналізацію або перетворення психіки виділяють три великі групи наукової психології: теоретичну, науково-прикладну та практичну психологію. Між галузями психологічної науки існують тісні зв'язки. Так, теоретична психологія напрацьовує систему психологічних знань, що виступає фундаментом науково-прикладної та практичної психології. Факти, що розкриваються у науково-прикладній та практичній психології, узагальнюються засобами теоретичної психології, що сприяє постійному оновленню системи понять, категорій, принципів психологічної науки. А це створює умови для глибшого пізнання психіки й надання ефективнішої допомоги у розвитку особистості та в її творчій діяльності.

Найважливішою серед галузей теоретичної психології вважається загальна психологія, яка вивчає найбільш загальні пси-

Галузі наукової

психології:

теоретична,

науково-прикладна, практична

холопчні закономірності, теоретичні принципи та методи психології, її основні поняття й категоріально-поняттєвий апарат. Ключовою категорією наукової психології є особистість.

Нижче розглянемо деякі галузі науково-прикладиої психології за предметом їх вивчення.

> Психологія праці - вивчає психологічні закономірності перебігу та організації конкретних форм трудової діяльності.

У Педагогічна психологія - розглядає психологічні проблеми навчання та виховання.

У Психологія управління - вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності.

> Психологія реклами - займається оцінкою потреб та очікувань споживачів, а також впливу рекламного образу на поведінку покупців.

> Вікова психологія - вивчає онтогенез різних психічних процесів і розвиток психічних якостей особистості на різних етапах життєвого шляху людини.

> Медична психологія - вивчає аспекти діяльності лікаря і поведінки хворого.

> Юридична психологія - розглядає психологічні питання, пов'язані з реалізацією системи права.

^ Військова психологія - досліджує поведінку людини в умовах бойових дій; психологічні взаємовідносини між командирами і військовослужбовцями, методи психологічної пропаганди і контрпропаганди; психологічні проблеми управління бойовою технікою тощо.

> Психологія спорту - розглядає психологічні особливості особистості і діяльності спортсменів, умови й засоби їхньої психологічної підготовки; психологічні параметри тренованості спортсмена; психологічні чинники, пов'язані з організацією і проведенням змагань.

> Психологія торгівлі - досліджує психологічні особливості рекламної діяльності; індивідуальні, вікові та інші прояви попиту; психологічні чинники обслуговування клієнтів, питання психології моди та ін.

5> Психологія творчості - вивчає особливості творчої особистості; чинники, що стимулюють творчу ак-

тивність, роль інтуїції у здійсненні наукового відкриття і под.

> Психологія аномального розвитку, або спеціальна психологія, розгалужується на:

- патопсихологію, яка досліджує відхилення в процесі розвитку психіки; розпад та різноманітні форми патології особистості;

- олігофреиопсихологію - науку про патологію психічного розвитку, пов'язану з вродженими дефектами мозку;

- сурдопсихологію - вона досліджує формування дитини із серйозними дефектами слуху, аж до повної глухоти;

- тифлопсихологію - ця наука вивчає розвиток дітей зі слабким здоров'ям і незрячих.

^ Порівняльна психологія — досліджує філогенетичні форми психічного життя (здійснює зіставлення психіки тварин і людини, встановлює характер і причини тотожностей і розбіжностей у їхній поведінці).

> Зоопсихологія - вивчає психіку тварин, найважливіші форми і механізми поведінки.

Науково-прикладна психологія підпорядковує галузі, для яких характерні дослідження і практичне використання знань з метою оптимізації поведінки та діяльності людей.

Практична психологія функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Головна мета практичної психології - створити сприятливі соціальні та психологічні умови для діяльності людини в усіх сферах життя - від сімейних стосунків до управління державою, а також надати дієву допомогу у розвитку та захисті її психічного здоров'я.

Основними функціями практичної психології є аналіз і прогнозування поведінки й діяльності людини, активний соціальний та психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична, реабілітаційна, дорадча та психоло-го-технологічна функції тощо.

Практична психологія передбачає надання дієвої психологічної допомоги особистості своєю орієнтацією на вивчення (дослідження) та корекцію індивідуально-неповторних якостей із урахуванням специфіки глибиннопсихологічних феноменів. Сутність практичної психології виявляється в такому її різновиді, як психокорекційпа практика, результатом якої є отримання рефлексивних знань та розвиток соціально-перцептивного інтелекту. У психологічній практиці виокремлюють два різновиди: індивідуальне консультування та групову психокорекцію. Перспективним є такий підхід, за якого в центрі уваги психологічної практики перебуває суб'єкт з його психологічними особливостями, що має право на індивідуально-неповторний вияв [34, с. 10-13].

1.2. РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

Дата добавления: 2015-05-22