Психотропних

засобів

Залишаючись психічним, несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, за якої втрачається повнота орієнтування в часі та місці дії, порушується мовленнєве регулювання поведінки.

У несвідомому стані, на відміну від свідомого, неможливі цілеспрямований контроль людиною здійснюваних нею дій та оцінка наслідків цих дій. До сфери несвідомого належать:

> психічні явища, які виникають під час сну (сновидіння); ^* реакції - відповіді, спричинювані невідчутними, але

реально діючими подразниками;

> рухи, які були в минулому усвідомлюваними, але з повторюванням стали автоматичними і тому більше не усвідомлюються;

> деякі спонукання до діяльності, в яких відсутнє усвідомлення мети.

До несвідомого відносять і деякі патологічні явища, які виникають у психіці хворої людини: марення, галюцинації тощо.

Вирізняють чотири класи прояву несвідомого.

Несвідоме за своїм рівнем може бути нижче чи вище свідомості. Воно може працювати зі свідомістю як відносно ізольовано, так і в тісному взаємозв'язку. Психічні явища можуть переходити зі свідомого в несвідоме і навпаки.

Поряд з цим, існують мінливі стани свідомості, які повністю відмежовують людину від фізичного і соціального оточення. Один із таких станів - звичайний сон. У середньому наш організм функціонує з таким чергуванням: 16 годин неспання, 8 годин сну. Цим циклом керується внутрішній контрольний механізм, біологічний годинник, який відповідає за збудження центру сну, розміщеного в стовбурі мозку, і центру неспання.

Медитація - це особливий стан свідомості, зміненої за бажанням суб'єкта [6, с. 142]. Мета - зосередити увагу, щоб обмежити поле екстравертованої свідомості настільки, що мозок буде ритмічно реагувати на той стимул, на якому зосередиться суб'єкт. Можна сконцентрувати увагу на думках, на фізичних відчуттях, використовувати ритмічні танці, практикувати йогу, в основі якої -володіння тілесними позами і диханням; можна вдатися до звуків,

приміром, таких, як О, М, Н, що легко вступають у резонанс з елементарною активністю мозку. Медитація надає тому, хто її практикує, задоволення, особливо через пов'язане з нею розслаблення. Вона може дозволити багатьом перемогти стрес, перевтому тощо.

Гіпнотичний стан завжди викликається стороннім суб'єктом.

Гіпноз - це техніка впливу на індивідуума шляхом фокалі-зації його уваги з метою звузити поле свідомості і підкорити його контролю зовнішнього агента (гіпнотизера), навіювання якого він буде виконувати [6, с. 322].

У гіпнозі виявляється дещо спільне зі сном і медитацією. Він досягається зменшенням притоку сигналів до мозку, але не супроводжується фізіологічними відхиленнями від стану неспання. Якщо суб'єкт легко піддається гіпнозу і повністю довіряє гіпнотизеру, то дуже вузька спрямованість уваги дозволяє людині розслабитися і повністю зосередитися на навіюваннях гіпнотизера. Починаючи з цього моменту, вона виявляє інтерес лише до тих подій, які їй пропонується уявити, незалежно від того, що відбувається навколо. Людина погоджується виконувати дії, які ніколи не стала б здійснювати в стані неспання, але ніколи не вдається домогтися, щоб піддослідний у гіпнотичному стані здійснював дії, які він не схвалив би в нормальному стані.

З давніх часів відомі патологічні стани свідомості, які виникають за допомогою психотропних засобів. Тютюн, кава, алкоголь -найбільш розповсюджені психотропні засоби, які використовуються значною частиною людства, власне, як і наркотики. Усі вони негативно діють на головний мозок, передачу сенсорних сигналів, блокуючи чи видозмінюючи їх, або перешкоджаючи деяким нервовим центрам нормально функціонувати. Багаторазове використання наркотику найчастіше призводить до виникнення фізичної чи психологічної залежності від нього. Коли має місце фізична залежність, функціонування нейромедіаторів змінюється так, що організм не може більше обходитися без наркотику, і якщо припинити його введення відразу, може виникнути синдром абстиненції, іноді зі смертельним наслідком. Психологічна ж залежність виявляється у прагненні вживати наркотик заради задоволення або почуття задоволення, яке він надає. При позбавленні наркотику може виникнути синдром абстиненції афективнойбгтгоходженяя:

Існують також такі види психотропних речовин, як барбітурати і транквілізатори, існує більше двох тисяч їх різновидів. При отруєнні невеликими дозами барбітуратів виникають симптоми, схожі на симптоми алкогольного сп'яніння. У великих дозах вони викликають кому. Транквілізатори зменшують тривогу, але довготривале використання навіть слабодіючих дуже часто призводить до звикання організму до них і може викликати як фізичну, так і психічну залежність.

2. ОПОРНІ СХЕМИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

Дата добавления: 2015-05-22