Структура особистості

Н вимір	Потреби	Інформацій-	Прийняття	Виконання	Емоційно-по-
	та	ний пошук,	рішення	рішення	чуттєві ком-
	мотиви	прийом,	про мету,	результату	поненти
		первісна	задум, план	діяльності	діяльності
1 вимір		переробка	діяльності
		інформації'
А	Спілку-	Потреби	Комунікація	Розуміння	Міжосо-	Емоційно-
	вання	у спілку-	(усна, пись-	партнера	бистісна	почуттєві
		ванні	мова), мов-	зі спілку-	взаємодія	компоненти
			лення	вання		спілкування
Б	Спря-	Основні	Головні пізна-	Ідеали і	Прагнення	Емоційна
	мовані-	бажання	вальні інте-	переко-	і воля у	основа спря-
	сть	і мотиви	реси	нання	досягненні	мованості,
					цілей і	почуття-
					результатів	мотиви
В	Харак-	Мотивацій-	Інформаційно-	Риси ціле-	Риси про-	Емоційно-
	тер	ні риси	пізнавальні ри-	срямовано-	дуктивності	почуттєві
		характеру	си характеру	сті харак-	характеру	риси
				теру		характеру
Г	Само-	Потреба	Самопізнання	Саморегу-	Самореалі-	Емоційно-
	свідо-	в само-	та самооцін-	ляція і са-	зація осо-	почуттєві
	мість	усвідом -	ка особи-	моконтроль	бистості та	компоненти
		ленні	стості		самовдо-	самосвідо-
					сконалення	мості

Закінчення табл. 2.1.

д	Досвід,	Мотива-	Система	Система	Система	Емоційно-
	компе-	ційна	знань.	ВМІНЬ	навичок і	почуттєвий
	тентні-	готовність	Картина світу		звичок	ДОСВІД
	сть
є	Психіч-	Атенційні	Обсяг і пере-	Спрямова-	Розподіл	Атенційні
	ні (ін-	установки	ключення	ність і зо-	уваги	емоци
	телек-		уваги	середжені-
	туальні)			сть уваги
	проце-	Інтелек-	Сенсорно-	Мислен-	Сенсомо-	Інтелекту-
	си	туальні	перцептивні	нєві та	торні, пер-	альні емоції
		установ-	процеси	імажиніти-	цептивно-
		ки		вні проце-	рухові, ми-
				си	сленнєво-
					дійові про-
					цеси
		Мнемічні	Образна	Поняттєво-	Рухова	Емоційна
		установ-	пам'ять	логічна	пам'ять	пам'ять
		ки		пам'ять
є	Психо-	Психофі-	Сензитив-	Рухомість,	Працездат-	Емоційність
	фізіо-	зіологічні	ність нерво-	пластичні-	ність нер-
	логічні	установки	вої системи	сть нерво-	вової сис-
	якості			вої' системи	теми
	Центральна	нервова система	та цілісний організм індивіда

Розвиток особистості

Розвиток людської особистості вивчався багатьма відомими психологами. Г.С. Костюк розробив принцип розвитку у психології, який став центральним у розумінні природи психічного розвитку особистості. За цим принципом розвиток людської особистості - це безперервний процес, що виявляється у кількісних і якісних змінах людської істоти. Вони відбуваються протягом усіх етапів онтогенезу. Маючи зв'язок із фізіологічним розвитком, ці зміни визначаються наслідками взаємодії із зовнішнім світом, яка регулюється нервовою системою та її психічними функціями. У дитинстві психічний розвиток особистості здійснюється за допомогою дорослих у спільній діяльності з ними, регулюється словом. Це забезпечує якісні зміни як окремих психічних процесів, так і психіки в цілому.

Психіка дитини формується з віком та ускладнюється як структурно організована динамічна система.

Онтогенез психіки відбувається не по прямій, а по спіралі. Кожна нова психічна структура виникає на основі попередньої.

Створюється система психічних властивостей підростаючого людського індивіда - особистість. З розвитком особистості виявляються типологічні й індивідуальні відмінності. При цьому складається неповторна специфічність особистості - її індивідуальність.

З точки зору сучасної науки в онтогенезі психіки людини існує єдність біологічних і соціальних умов. Останнє слово у розвитку особистості належить соціальним умовам, але цей розвиток неможливий без біологічних передумов. Дія біологічних передумов полягає в тому, що з людського зародка виникає людський організм із притаманними йому можливостями подальшого розвитку. Становлення людського організму відбувається за певною програмою, заданою в його генотипі. Генотип визначає людський тип анатомо-фізіологічної структури організму, його морфологічних і фізіологічних ознак, будови нервової системи, статі, характеру дозрівання тощо.

Задатки реалізуються у психічних властивостях тільки в суспільних умовах життя. Надбання суспільства не фіксуються і не передаються в генах. Вони засвоюються через спілкування, виховання, навчання, трудову діяльність.

Тільки шляхом соціалізації індивіда здійснюється його розвиток як особистості.

Процес становлення людської особистості здійснюється як "саморух", якому, на думку Г.С. Костюка, властива єдність зовнішніх і внутрішніх умов.

Зовнішні умови визначаються природним і суспільним середовищем, необхідним для існування індивіда, його життєдіяльності, навчання, праці, розвитку. Зовнішні умови впливають на процес розвитку особистості через внутрішні умови, що містяться в самому індивіді.

Зовнішні і внутрішні умови розвитку є протилежностями, пов'язаними між собою. Зовнішнє, об'єктивне, соціальне засвоюється індивідом і стає внутрішнім, суб'єктивним, психічним, яке визначає його нові відношення до зовнішнього світу. Цей процес називається інтеріоризацією. Зовнішнє стає внутрішнім, психічним, зазнаючи певних змін, перетворень. Відбувається і протилежний процес - екстеріоризація, за допомогою якого здійснюється об'єктивація внутрішнього, його перехід у зовнішній план діяльності.

Суперечність між зовнішнім і внутрішнім стає джерелом "саморуху", психічного розвитку індивіда, становлення особистості.

Внутрішні суперечності, що виникають у житті людини, спонукають до активності, спрямованої на їх подолання.

Психічний розвиток особистості проходить низку періодів. Кожний період являє собою певний ступінь розвитку особистості, етап її життєвого шляху. У межах кожного періоду виділяються стадії, а в межах кожної стадії - фази.

Визначення періодів, стадій і фаз психічного розвитку людини необхідне для раціональної побудови системи навчання і виховання, професійного самовизначення молодого покоління, більш повного використання трудового і творчого потенціалу дорослої людини на кожному віковому етапі.

У психології зроблено багато спроб періодизувати психічний розвиток індивіда, проте дотепер немає загальноприйнятої системи періодизації.

Узагальнені результати досліджень психологів можна подати у вигляді схеми періодизації розвитку особистості впродовж усього її життя (За В.Ф. Моргуном і Н.Ю. Ткачовою [27]).

Таблиця 2.2.

Дата добавления: 2015-05-22